ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" вересня 2020 р. Справа № 911/1511/20
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Логунової Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк
до Товариства з обмеженою відповідальністю Сімбіоз Комп`ютерс
про стягнення 141 709, 21 грн.
Представники:
від позивача: Нікеркін М.В.
від відповідача: Стеблевський А.О.
Обставини справи:
Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансового лізингу № К200А-27143943 від 15.09.2015 у розмірі 141 709, 21 грн., з яких: 17 229, 16 грн. - заборгованості за відсотками, 122 006, 73 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та 2 473, 32 грн. - заборгованості з комісії.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо сплати лізингових платежів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2020 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 20.07.2020 та витребувано у сторін певні документи.
20.07.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив б/н від 15.07.2020 (вх. № 14930/20 від 20.07.2020) на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2020, враховуючи неявку в судове засідання представника позивача та невиконання ним вимог суду, з метою виконання завдань та основних засад господарського судочинства, розгляд справи відкладено на 25.08.2020.
У судовому засіданні 25.08.2020 судом, в порядку ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 03.09.2020.
Присутній у судовому засіданні 03.09.2020 представник позивача подав документи по справі (вх. № 18682/20 від 03.09.2020), підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні 03.09.2020 проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 03.09.2020, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
15.09.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю Сімбіоз Комп`ютерс (відповідач) було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу № К200А-27143943, відповідно до якої відповідач, керуючись ст. 634 Цивільного кодексу України, дає свою згоду на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг на умовах, визначених Умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на офіційному веб-сайті банку www.privatbank.ua . Ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами складає договір фінансового лізингу (далі - договір).
Пунктом 1.1.1 заяви-договору передбачено, що за цим договором позивач (лізингодавець) передає відповідачу (лізингоодержувачу) в лізинг автомобіль згідно специфікації (предмет лізингу), викладеної в додатку № 1.
Згідно з п. 1.1.2 заяви-договору строк лізингу: 60 місяців з моменту підписання додатку № 2 (графік лізингових платежів).
Відповідно до п. 1.1.3 заяви-договору визначено щомісячні платежі, які підлягають сплаті згідно графіку та включають в себе:
- платіж по відшкодуванню частини вартості предмету лізингу у розмірі згідно додатку № 2 (графік лізингових платежів);
- винагорода за користування предметом лізингу в розмірі згідно додатку № 2, якщо інше не зазначено в Умовах та правилах надання банківських послуг;
- винагорода за проведення щомісячного моніторингу предмету лізингу в розмірі згідно додатку № 2, якщо інше не зазначено в Умовах та правилах надання банківських послуг.
Пунктом 1.1.4 заяви-договору передбачено період сплати: з 10 по 15 число кожного місяця.
Відповідно до п. 1.1.6 заяви-договору визначено інші платежі:
- щорічний платіж по відшкодуванню витрат позивача, пов`язаних зі страхуванням за цим договором згідно додатку № 2;
- винагорода за проведення додаткового моніторингу в строки та розмірі, зазначеними в ст. 2.8.4.13.8 договору;
- винагорода за проведення моніторингу для отримання інформації про наявність або відсутність заборгованості щодо предмету лізингу при внесенні останнього платежу в строки та розмірі, зазначеними в ст. 2.8.4.6.2.21 договору на день внесення платежу;
- платежі по відшкодуванню позивачу витрат, передбачених ст. 2.8.4.6.2.4 договору, які сплачуються в період сплати місяця, який слідує за місяцем, в якому позивач здійснив витрати.
Згідно з п. 1.1.7 заяви-договору після прийняття позивачем позитивного рішення про надання фінансового лізингу відповідач вносить аванс у розмірі 28 700, 00 грн. на транзитний рахунок, вказаний в п. 1.1.5 заяви-договору.
Пунктом 1.2 заяви-договору передбачено, що щомісяця в період сплати відповідач сплачує щомісячний платіж в розмірі 10 952, 92 грн. та відшкодовує позивачу всі витрати позивача, що пов`язані з виконанням договору, та які виникли у позивача протягом місяця.
Додатком № 1 до договору фінансового лізингу № К200А-27143943 від 15.09.2015 є специфікація та акт приймання-передачі предмету лізингу, який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками. Дата приймання-передачі предмету лізингу 23.10.2015.
Додатком № 2 до договору фінансового лізингу № К200А-27143943 від 15.09.2015 сторони визначили графік сплати лізингових платежів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. При цьому, як визначено відповідною нормою, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Отже, підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу № К200А-27143943 від 15.09.2015, відповідач приєднався і зобов`язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг (фінансовий лізинг), що фактично складають договір фінансового лізингу в цілому.
Таким чином, укладений між позивачем та відповідачем договір є підставою для виникнення у них господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу статей 173, 174, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 2.8.4.2.1 Умов та правил надання банківських послуг (розділ 2.8.4 Фінансовий лізинг у редакції, яка була чинною станом на 01.09.2015) (далі - Умов) лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в п. 1.1.1 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, додатку № 1 Специфікація , а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати щомісячні платежі та платежі по відшкодуванню витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням договору, на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством).
Згідно з п. 2.8.4.2.2 Умов строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу (далі - строк лізингу) зазначений в заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг і складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в додатку № 2 Графік сплати лізингових платежів до договору (далі - графік ) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, але, в будь-якому випадку, не може бути менше одного року.
Пунктом 2.8.4.3.2 Умов передбачено, що приймання лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту. Підписання лізингоодержувачем акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність предмета лізингу і відповідність предмета лізингу вимогам лізингоодержувача та умовам договору.
Відповідно до п. 2.8.4.3.4 Умов використовування лізингоодержувачем предмета лізингу здійснюється за його призначенням та згідно умов даного договору.
Згідно з п. 2.8.4.4.1 Умов нарахування винагороди за користування предметом лізингу здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на залишок невідшкодованої частини вартості предмету лізингу за фактичну кількість днів користування предметом лізингу, виходячи з 360 днів у році. Дата погашення в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Розрахунок відсотків за користування предметом лізингу здійснюється щодня з дати підписання графіку лізингових платежів (додаток № 2) до наміченого терміну сплати відсотків та / або за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків і закінчується поточною датою сплати відсотків. Розрахунок відсотків проводиться до повного повернення вартості предмету лізингу на суму непогашеної частини вартості предмету лізингу .
Пунктом 2.8.4.4.2 Умов передбачено, що усі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до графіку та умов цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за надання предмету лізингу та за користування предметом лізингу, (далі - винагороди ); винагороду за проведення щомісячного моніторингу предмету лізингу; платежі по відшкодуванню витрат адміністративних штрафів, пов`язаних з порушеннями лізингоодержувача, платежі по відшкодування витрат, пов`язаних зі страхуванням предмету лізингу, платежі по відшкодуванню інших витрат лізингодавця, що пов`язані з виконанням цього договору (в т.ч не зазначені в договорі , але що можуть виникнути у лізингодавця при виконанні договору).
Відповідно до п. 2.8.4.4.3 Умов авансовий лізинговий платіж (включає в собі платіж по відшкодуванню лізингодавцю витрат вартості та встановлення пристрою GPS, витрат лізингодавця по оплаті пенсійного збору, відшкодуванню витрат при реєстрації та страхуванні предмету лізингу, витрат зі страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) лізингоодержувач зобов`язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту надання рахунку лізингодавцем. Лізингоодержувач має право здійснювати авансовий лізинговий платіж тільки на підставі наданного лізингодавцем рахунку.
Згідно з п. 2.8.4.4.4 Умов погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів, відповідно до ст. 1.1.4 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, графіку та умов цього договору, лізингоодержувач сплачує у період сплати, починаючи з, наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний акт. Якщо строк сплати будь-якого щомісячного платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.
Пунктом 2.8.4.4.5 Умов передбачено, що для погашення заборгованості, лізингодавець відкриває лізингоодержувачу транзитний рахунок. Лізингоодержувач здійснює погашення заборгованості шляхом внесення коштів на транзитний рахунок, з якого відповідні кошти списуються на користь лізингоодержувача.
Відповідно до пунктів 2.8.4.6.1.1 та 2.8.4.6.1.5 Умов лізингодавець зобов`язався: надати лізингоодержувачу предмет лізингу протягом 30 днів з моменту підписання сторонами цього договору, але не раніше виконання зобов`язань за п. 2.8.4.5.1; в разі дострокового розірвання цього договору прийняти предмет лізингу.
Згідно з пунктами 2.8.4.6.2.1, 2.8.4.6.2.2 та 2.8.4.6.2.5 Умов лізингоодержувач зобов`язався: сплатити лізингодавцю платежі по відшкодуванню вартості предмету лізингу відповідно до графіку та статті 1.1.3, 1.1.4 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг; сплатити лізингодавцю винагороди за надання та користування предметом лізингу відповідно до графіку та статті 1.1.3 ,1.1.4., 1.1.6 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг; оплатити лізингодавцю винагороду за здійснення щомісячного моніторингу предмета лізингу згідно графіку і статті 1.1.3. 1.1.4 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
Пунктом 2.8.4.9.2 Умов передбачено, що у разі порушення лізингоодержувачем зобов`язань, передбачених пунктами 2.8.4.6.2.1 і 2.8.4.6.2.2 договору, щодо сплати винагород та відшкодувань вартості предмета лізингу, у тому числі зобов`язань, передбачених пунктами 2.8.4.9.4., 2.8.4.9.5., 2.8.4.9.12., лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 (однієї) гривні за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 2.8.4.9.3 Умов у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язаннь, передбачених пунктами 2.8.4.6.2.3 - 2.8.4.6.2.5 цього договору, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 (однієї) гривні за кожен день прострочки.
Згідно з п. 2.8.4.9.13 Умов нарахування неустойки за цим договором здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано відповідною стороною. Сплата неустойки проводиться в гривнях.
Пунктом 2.8.4.9.14 Умов передбачено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення винагород та платежів по відшкодуванню витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням цього договору встановлюються у Додаткових положеннях Умов та правил.
Відповідно до п. 2.8.4.12.1 Умов цей договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.
Згідно з п. 2.8.4.12.3 Умов припинення дії договору здійснюється відповідно до положень цього договору та діючого законодавства України.
Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов`язання щодо сплати лізингових платежів, у зв`язку з чим він звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором фінансового лізингу № К200А-27143943 від 15.09.2015 у розмірі 141 709, 21 грн., з яких: 17 229, 16 грн. - заборгованості за відсотками (винагорода за користування предметом лізингу за період з 10.09.2016 по 01.12.2016), 2 473, 32 грн. - заборгованості з комісії (винагорода за проведення моніторингу предмету лізингу за період з 10.10.2016 по 10.12.2016) та 122 006, 73 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 10.11.2016 по 11.02.2020.
Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти задоволення позову зазначає, що: зі змістом Умов та правил фінансового лізингу, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифами банку він не ознайомлювався, їх не підписував, копії цих документів не отримував, а тому вони не можуть розцінюватися як письмова форма договору, водночас в заяві приєднання від 15.09.2015 відсутні умови щодо застосування до відповідача будь-яких штрафних санкцій за порушення взятих на себе зобов`язань; 17.10.2016 відповідач повернув позивачу предмет лізингу, а отже з цієї дати сторони погодили розірвати відносини фінансового лізингу, що виникли між ними, тобто з 17.10.2016 у відповідача відсутній обов`язок по сплаті лізингових платежів та винагород; відповідно до графіку лізингових платежів відповідач станом на 17.10.2016 повинен був сплати позивачу 145 221, 76 грн., в той час як відповідачем фактично сплачено на користь позивача кошти в сумі 149 182, 12 грн. Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Згідно з ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Статтею 1 Закону України Про фінансовий лізинг передбачено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 6 Закону України Про фінансовий лізинг договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами у заяві про приєднання до умов та правил надання фінансового лізингу № К200А-27143943 від 15.09.2015 погоджено істотні умови договору фінансового лізингу.
Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України Про фінансовий лізинг лізингодавець зобов`язаний, зокрема, у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу.
Статтею 11 Закону України Про фінансовий лізинг передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору фінансового лізингу № К200А-27143943 від 15.09.2015 позивач передав відповідачу 23.10.2015 предмет лізингу (автомобіль), що підтверджується актом приймання-передачі, який викладений в додатку № 1 до договору та є його невід`ємною частиною.
Додатком № 2 до договору сторони визначили графік лізингових платежів, який розрахований на період з 23.10.2015 по 22.10.2020.
Проте, відповідно до матеріалів справи, 17.10.2016 відповідач повернув позивачу предмет лізингу, що підтверджується актом прийому-передачі транспортного засобу та не заперечується сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про фінансовий лізинг відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що сторонами було достроково розірвано договір фінансового лізингу № К200А-27143943 від 15.09.2015 і, як наслідок, відповідачем було повернуто позивачу предмет лізингу.
За таких обставин, судом встановлено, що зобов`язання сторін, що випливають з договору фінансового лізингу № К200А-27143943 від 15.09.2015 припинилися 17.10.2016.
При цьому, суд зазначає, що позивач має право на лізингові платежі, які нараховувалися та повинні були бути сплаченими в період дії договору фінансового лізингу № К200А-27143943 від 15.09.2015.
Статтею 16 Закону України Про фінансовий лізинг передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до матеріалів справи позивачем заявлено до стягнення з відповідача 141 709, 21 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № К200А-27143943 від 15.09.2015, з яких:
- 17 229, 16 грн. - винагорода за користування предметом лізингу за період з 10.09.2016 по 01.12.2016 ;
- 2 473, 32 грн. - винагорода за проведення моніторингу предмету лізингу за період з 10.10.2016 по 10.12.2016 ;
- 122 006, 73 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 10.11.2016 по 11.02.2020 .
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивачем заявлено до стягнення винагороди за користування предметом лізингу та за проведення моніторингу предмету лізингу за період, який виходить за межі дії договору, оскільки з 17.10.2016 предмет лізингу повернуто та користування предметом лізингу припинилося, а тому нарахування будь-яких винагород, за його користування та моніторинг також припиняється.
Разом з тим, судом встановлено, що згідно графіку лізингових платежів (додаток № 2 до договору), які включають в себе відшкодування частини вартості предмета лізингу, винагороду за користування предметом лізингу, винагороду за проведення щомісячного моніторингу та страхування предмету лізингу, відповідач повинен був сплати на користь позивача за період дії договору, тобто за період з 23.10.2015 по 15.10.2016 суму у розмірі 145 221, 76 грн.
Крім того, відповідно до п. 1.1.7 заяви-договору відповідач зобов`язаний був внести аванс у розмірі 28 700, 00 грн. на транзитний рахунок, вказаний в п. 1.1.5 заяви-договору.
Так, згідно наявних у матеріалах справи квитанцій та банківських виписок, відповідачем 30.09.2015 сплачено позивачу 28 700, 00 грн. - авансу та за період з 11.11.2015 по 14.09.2016 лізингові платежі у розмірі 120 472, 00 грн.
При цьому, суд звертає увагу, що пунктом 2.8.4.4.3 Умов передбачено, що авансовий лізинговий платіж включає в собі платіж по відшкодуванню лізингодавцю витрат вартості та встановлення пристрою GPS, витрат лізингодавця по оплаті пенсійного збору, відшкодуванню витрат при реєстрації та страхуванні предмету лізингу, витрат зі страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому він не включається до лізингових платежів.
За таких обставин, вбачається, що позивач має право на частину лізингових платежів, які залишилися неоплаченими відповідачем в період дії договору фінансового лізингу № К200А-27143943 від 15.09.2015 і які відповідно до наявних у справі документів складають 24 749, 76 грн. (різниця між лізинговими платежами згідно графіку та сплаченими відповідачем лізинговими платежами за період дії договору).
Водночас, відповідачем у відзиві б/н від 15.07.2020 (вх. № 14930/20 від 20.07.2020) на позовну заяву заявлено про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.
Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Статтею 259 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Суд звертає увагу, що пунктом 2.8.4.9.14 Умов передбачено, що строки позовної давності за вимогами про стягнення винагород та платежів по відшкодуванню витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням цього договору встановлюються у Додаткових положеннях Умов та правил.
У судовому засіданні 25.08.2020 судом було зобов`язано позивача надати Додаткові положення Умов та правил, у яких визначено строки позовної давності за вимогами про стягнення винагород та платежів по відшкодуванню витрат лізингодавця.
Позивачем, в свою чергу, вищезазначених вимог суду не виконано, а лише надано Умови та правила, що стосуються фінансового лізингу на нерухомість (розділ 2.8.5), які не беруться судом до уваги, оскільки відповідач до них не приєднувався згідно заяви від 15.09.2015 та вони в силу закону не можуть бути застосовані судом до фінансового лізингу на автомобіль (розділ 2.8.4).
Статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаний з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, оскільки позивачем не доведено суду наявності укладено між сторонами договору про збільшення позовної давності за спірними правовідносинами, то суд у даному випадку керується загальними строками позовної давності, визначеними ст. 257 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Суд звертає увагу, що між сторонами було укладено графік лізингових платежів, відповідно до якого встановлено дати їх погашення (15 число кожного місяця), а також сторонами було достроково розірвано договір фінансового лізингу та відповідачем повернуто предмет лізингу 17.10.2016, що свідчить про те, що з цієї дати у позивача виникло право на відшкодування всіх платежів, які виникли в період дії договору.
Таким чином, право пред`явити вимогу про стягнення винагороди за користування предметом лізингу та винагороди за проведення моніторингу предмету лізингу у позивача виникло 18.10.2016, а тому строк позовної давності за заявленими вимогами сплив 18.10.2019.
Відповідно до матеріалів справи позивач звернувся з даним позовом до суду 22.05.2020, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду Київської області на першій сторінці позовної заяви від 25.03.2020.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем було пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача лізингових платежів (винагороди за користування предметом лізингу та винагороди за проведення моніторингу предмету лізингу).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу.
Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Статтею 266 Цивільного кодексу України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Таким чином, сплив строку позовної давності щодо додаткових вимог, в даному випадку вимог про стягнення пені, законодавцем пов`язується зі спливом строку позовної давності щодо основного боргу за договором, оскільки такі вимоги не є самостійними.
З огляду на вищезазначене та враховуючи те, що позивачем було пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача основного боргу за договором фінансового лізингу (лізингових платежів - винагороди за користування предметом лізингу та винагороди за проведення моніторингу предмету лізингу), суд вважає, що позивачем також і пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача пені.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд звертає увагу, що позивач не заявляв клопотання про поновлення строку позовної давності та не надавав доказів, підтверджуючих переривання перебігу позовної давності та поважність причин пропуску строку позовної давності.
За таких обставин, оскільки відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, а позивачем не було наведено поважних причин його пропуску, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропущенням строку позовної давності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені судом обставини справи та надані сторонами докази, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк повністю.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.
Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано: 14.09.2020.
Суддя Т.В. Лутак
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2020 |
Оприлюднено | 15.09.2020 |
Номер документу | 91497011 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Лутак Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні