Ухвала

від 21.09.2020 по справі 911/1511/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" вересня 2020 р. Справа № 911/1511/20

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Мишак І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сімбіоз Комп`ютерс

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 911/1511/20

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сімбіоз Комп`ютерс

про стягнення 141 709, 21 грн.

Представники:

від Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк : не з`явилися

від Товариства з обмеженою відповідальністю Сімбіоз Комп`ютерс : Книшов І.Г.

Обставини справи:

Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сімбіоз Комп`ютерс заборгованості за договором фінансового лізингу № К200А-27143943 від 15.09.2015 у розмірі 141 709, 21 грн., з яких: 17 229, 16 грн. - заборгованості за відсотками, 122 006, 73 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та 2 473, 32 грн. - заборгованості з комісії.

Рішенням господарського суду Київської області від 03.09.2020 у справі № 911/1511/20 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк відмовлено повністю.

10.09.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Сімбіоз Комп`ютерс надійшла заява б/н від 04.09.2020 (вх. № 19153/20 від 10.09.2020) про ухвалення додаткового рішення по справі № 911/1511/20 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (в порядку статей 126, 244 Господарського процесуального кодексу України), у якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення по справі № 911/1511/20, яким стягнути з позивача на користь відповідача понесенні останнім витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 500, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.09.2020 розгляд вищезазначеної заяви призначено на 21.09.2020.

У судове засідання 21.09.2020 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю Сімбіоз Комп`ютерс та підтримав подану ним заяву про ухвалення додаткового рішення.

Представник Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк у судове засідання 21.09.2020 не з`явився та причин неявки суду не повідомив.

Суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю Сімбіоз Комп`ютерс , зазначає таке.

Частиною 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, за результатами розгляду поданої відповідачем заяви судом має бути винесено або додаткове рішення (у випадку задоволення поданої відповідачем заяви та стягнення з позивача витрат), або ухвалу (у випадку відмови у задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача відповідних витрат).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У Главі 1 Письмові заяви учасників справи Розділу ІІІ Позовне провадження Господарського процесуального кодексу України визначено види та зміст заяв, і зокрема, заяви по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) (ст. 161 Господарського процесуального кодексу України § 1) та заяви з процесуальних питань (заяви, клопотання і заперечення) (ст. 169 Господарського процесуального кодексу України § 2).

Отже, процесуальним законодавством відзив на позовну заяву віднесено до заяв по суті і, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, він повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Судом встановлено, що у відзиві б/н від 15.07.2020 (вх. № 14930/20 від 20.07.2020) на позовну заяву відповідачем в порядку передбаченому п. 8 ч. 3 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України повідомлено, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, становить 15 000, 00 грн. та складається із витрат на правову допомогу. При цьому, відповідачем до відзиву не було подано жодного доказу на підтвердження вказаних судових витрат та не зазначено, що такі докази буде подано у строк, визначений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, суд зазначає, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку та строки, передбачені ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, яка є спеціальною при вирішення питання подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 169 Господарського процесуального кодексу України, яку розміщено у § 2 Заяви з процесуальних питань, унормовано, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1). Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі (ч. 2). Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (ч. 3).

За змістом ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву . У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони , поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Виходячи з системного аналізу наведених процесуальних положень, суд дійшов висновку, що заява про надання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат не є заявою по суті справи, а тому, з урахуванням положень частин 2, 3 ст. 169, ч. 8 ст. 129 та ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, які є спеціальними нормами у вирішенні питання розподілу судових витрат, подання такої заяви можливе як у письмовій так і в усній формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/4858/19.

Таким чином, нормами Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок та строки подання доказів на підтвердження судових витрат понесених на професійну правничу допомогу адвоката.

З матеріалів справи вбачається, що дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, про що відповідачу було відомо, а тому відповідач зобов`язаний був подати наявні в нього докази в підтвердження витрат на правову допомогу разом з заявами по суті спору або подати відповідну заяву про те, що він надасть такі докази в порядку ч. 8 ст. 129 та ст. 221 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, судом встановлено та представником відповідача у судовому засіданні 21.09.2020 не заперечено, що докази в підтвердження витрат на правову допомогу та заява про те, що він надасть такі докази в порядку ч. 8 ст. 129 та ст. 221 Господарського процесуального кодексу України відповідачем під час розгляду справи не подавалися та ні в письмовому, ні в усному порядку не заявлялися.

При цьому, суд звертає увагу, що виходячи зі змісту ч. 8 ст. 129, ст. 221 та ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, можливість вирішення питання про судові витрати після ухвалення судового рішення з поданням відповідних доказів в підтвердження їх понесення, можливе лише у випадку, якщо сторона зробила про це відповідну заяву під час розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем під час розгляду справи № 911/1511/20 не було подано докази в підтвердження витрат на правову допомогу та не було заявлено відповідну заяву про те, що він надасть такі докази в порядку ч. 8 ст. 129 та ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сімбіоз Комп`ютерс б/н від 04.09.2020 (вх. № 19153/20 від 10.09.2020) та ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (в порядку статей 126, 244 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 129, 234, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сімбіоз Комп`ютерс б/н від 04.09.2020 (вх. № 19153/20 від 10.09.2020) про ухвалення додаткового рішення по справі № 911/1511/20 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (в порядку статей 126, 244 Господарського процесуального кодексу України) відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам у даній справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 29.09.2020.

Суддя Т.В. Лутак