Ухвала

від 11.09.2020 по справі 915/264/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

11 вересня 2020 року Справа № 915/264/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом Миколаївського окружного адміністративного суду, вул. Декабристів, 41/10, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 35356555)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНВЕРК ЛТД", вул. Декабристів, 41/13, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 35938668)

про встановлення безоплатного та безстрокового земельного сервітуту

Представники сторін у підготовче засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернувся Миколаївський окружний адміністративний суд з позовною заявою, в якій просить суд:

1. Встановити за Миколаївським окружним адміністративним судом безоплатний та безстроковий земельний сервітут загальною площею 0,0508 га на земельній ділянці загальною площею 0,2457 га, розташованій за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/41 в Заводському районі м. Миколаєва, кадастровий номер 4810136300:02:006:0025, яка є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНВЕРК ЛТД", з межами сервітуту визначеними відповідно до "Креслення перенесення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту" (площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту - 0,0508 га, сервітуарій - Миколаївський окружний адміністративний суд), з наступними правами:

- правом цілодобового проїзду (Код 07.02 - "Право проїзду на транспортному засобі").

2. Встановити за Миколаївським окружним адміністративним судом безоплатний та безстроковий земельний сервітут загальною площею 0,0261 га на земельній ділянці загальною площею 0,0643 га, розташованій за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/42 в Заводському районі м. Миколаєва, кадастровий номер 4810136300:02:006:0028, яка є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНВЕРК ЛТД", з межами сервітуту визначеними відповідно до "Креслення перенесення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту" (площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту - 0,0261 га, сервітуарій - Миколаївський окружний адміністративний суд), з наступними правами:

- правом цілодобового проїзду (Код 07.02 - "Право проїзду на транспортному засобі").

Підставою позову позивачем зазначено обставини, які полягають в тому, що Миколаївський окружний адміністративний суд є власником земельної ділянки державної форми власності за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/10, кадастровий номер № 4810136300:02:006:0027, на якій розташована адміністративна будівля Миколаївського окружного адміністративного суду, що належить на праві власності останньому. Позивач зазначає, що належна позивачу на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером № 4810136300:02:006:0027 межує виключно з земельними ділянками приватної власності, які належать відповідачу ТзОВ "КРОНВЕРК ЛТД", а саме: земельною ділянкою з кадастровим номером № 4810136300:02:006:0025 за адресою вул. Декабристів, 41/41 в м. Миколаєві та земельною ділянкою з кадастровим номером № 4810136300:02:006:0028 за адресою вул. Декабристів, 41/42 в м. Миколаєві.

У зв`язку з повідомленням відповідачем позивача про запровадження обмежень в праві проїзду та проходу до будівлі позивача через належні відповідачу земельні ділянки, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права, обравши спосіб захисту - встановлення земельного сервітуту. Позивач вказує, що встановлення сервітуту на право проїзду на транспортному засобі до належної позивачу земельної ділянки по земельним ділянкам відповідача є єдиним способом задоволення потреб позивача в повноцінному використанні своєї земельної ділянки та найменш обтяжливим для відповідача, оскільки позивач просить суд встановити земельні сервітути в межах існуючого шляху проїзду до його земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 401, 402, 404, 641, ЦК України, ст. 98-100 ЗК України, постановою Пленуму ВГСУ України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у справах, що виникають із земельних відносин".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 09.04.2020 року. Встановлено відповідачу процесуальні строки для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.04.2020 року відкладено підготовче засідання без зазначення дати підготовчого засідання. Встановлено, що про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у цій справі учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.08.2020 року призначено підготовче засідання по справі на 11.09.2020 року.

Позивач явку повноважного представника в судові засідання 09.04.2020 року та 11.09.2020 року не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (арк. 155, 249).

Жодних клопотань про розгляд справи за відсутності позивача або повідомлень позивача про неможливість забезпечення явки представника до суду не надходило.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19 проаналізувавши зміст вищенаведених норм процесуального закону, дійшла висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (п. 5.2.10 постанови ОП КГС ВС від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у вищевказаній справі погодилась з висновками обох судових інстанцій про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки вони зроблені з правильним застосуванням ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Предметом касаційного оскарження у вказаній справі була ухвала суду першої інстанції від 09.01.2020 року, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача у перше підготовче засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з викладеним, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відійти від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15 в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов`язковою.

За результатами розгляду вищевказаної справи Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила наступні висновки (п. 8 вищевказаної постанови): "Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи".

Судом у даній справі встановлено, що позивач був належним чином завчасно 31.08.2020 повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак повноважний представник позивача у судове засідання, призначене на 11.09.2020, не з`явився. При цьому позивач не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подав заяви про розгляд справи за відсутності його повноважного представника, тому суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки невиконання позивачем своїх процесуальних обов`язків унеможливлює виконання судом вимог ГПК України щодо виконання завдань господарського судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 226, 233-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Миколаївського окружного адміністративного суду до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНВЕРК ЛТД" про встановлення безоплатного та безстрокового земельного сервітуту залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст. 254-257 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України

Повний текст ухвали складено та підписано 11.09.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш