Рішення

від 04.09.2020 по справі 916/580/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/580/20

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Стрезєв А.І. ордер № 1006899, дата видачі : 07.05.20;

Від відповідача : не з`явився.

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця Пишкіна Сергія Павловича до Фермерського господарства "Сапфір-Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-А" про стягнення 359 699,00грн.,-

ВСТАНОВИВ:

03.03.2020 року позивач - Фізична особа-підприємець Пишкін Сергій Павлович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 605/20) до відповідачів - Фермерського господарства Сапфір-Агро та Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест-А про стягнення 358 699,00грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2020р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на "02" квітня 2020 р. о 10:15 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.03.2020 року відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Указу Президента України від 13.03.2020р. №87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року", "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2", Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", розуміючи відповідальність держави за свою діяльність, з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, серед відвідувачів та працівників суду, судом було перенесено судове засідання у справі №916/580/20, яке призначене на 02.04.2020р. о 10год.15хв., а саме на "09" квітня 2020р. о 12год.30хв.

02.04.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача ФГ Сапфір-Арго надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за вх.№8400/20.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020р. №239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено з 12.03.2020р. до 24.04.2020р. на усій території України карантин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020р. №540-IХ розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 такого змісту: "Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.04.2020р. було відкладено підготовче засідання на "07" травня 2020 р. о 10:30 год.

05.05.2020р. до канцелярії від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів за вх.№11246/20.

05.05.2020р. до канцелярії від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.№11251/20, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити у його задоволені.

07.05.2020р. до канцелярії від відповідача надійшло клопотання про розгляд клопотання та відзиву на позов без участі уповноваженого представника відповідача за вх.№11404/20.

07.05.2020р. у судовому засідання представник позивача звернувся до суду із клопотанням про продовження строку розгляду підготовчого провадження за вх.№11444/20.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2020р. було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на "26" травня 2020 р. о 12:10 год.

26.05.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за вх.№13344/20.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2020р. було відкладено підготовче засідання на "23" червня 2020 р. о 11:20 год.

23.06.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за вх.№16314/20.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2020р. було відкладено підготовче засідання на "17" липня 2020 р. о 10:40 год.

17.07.2020р. до канцелярії від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів за вх.№18777/20.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 11.05.2020р. на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 22.05.2020р. на усій території України, підпункт 5 і 6 виключено та підпункт 7 викладено у новій редакції.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 22.06.2020р. на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 31.07.2020р. на усій території України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2020р. було закрито підготовче провадження у справі №916/580/20 із призначення розгляду справи по суті на 04.08.2020р. о 12:45 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2020р. було відкладено судове засідання на "01" вересня 2020р. о 10:30 год.

01.09.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за вх.№22816/20.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.09.2020р. було відкладено судове засідання на "04" вересня 2020р. о 10:00 год.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард бест" в судові засідання по справі не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

04.09.2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як встановлено господарським судом, між ФОП Пишкіним Сергієм Павловичем (далі - орендодавцем) та Фермерським господарством Сапфір-Агро (далі - орендар) було укладено Договір оренди Сільськогосподарської машини з екіпажем №14/06 від 14 червня 2019 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку, а саме Комбайн Зернозбиральний, визначений у цьому Договорі (далі іменується Комбайн Зернозбиральний) та також зобов`язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування Комбайн Зернозбиральний під керування екіпажу (водія) Орендодавця і зобов`язується спланувати Орендодавцю орендну плату. Користування автомобілем буде здійснюватися виключно у робочий час Орендаря.

Відповідно до п. 3.1. Договору строк оренди становить 1 місяць: з 18.06.2019 року до 18.07.2019 року.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що ціна договору становить 350 000,00 (триста п`ятдесят тисяч) грн. (без ПДВ).

Згідно пункту 4.2. Договору, орендна плата сплачується в строк до 10 числа наступного місяця на підставі акту виконаних робіт підписаного обома сторонами.

Пунктом 5.1.1. Договору передбачено, що Орендодавець зобов`язується надати в користування Орендареві Комбайн Зернозбиральний з екіпажем у технічно справному стані протягом 5 (п`яти) днів з моменту підписання цього договору. Передача транспортного засобу здійснюється за приймально-передавальним актом, який підписується Орендодавцем та Орендарем. Екіпаж приступає до виконання роботи в Орендаря з моменту підписання приймально-передавального Акта.

Відповідно до п. 5.2.2 Договору Орендар зобов`язується своєчасно сплачувати орендні платежі.

В пункті 5.2.4 Договору визначено, що Орендар зобов`язується після закінчення терміну дії Договору повернути Комбайн Зернозбиральний у належному технічному стані з урахуванням нормального зносу. Повернення оформляється актом.

Згідно п. 7.1. Договору, Договір набуває чинності з 14.06.2019 року та діє до 18.07.2019 року.

На виконання п. 5.1.1 Договору Орендодавець надав в користування орендареві Комбайн Зернозбиральний, що підтверджується Актом №1 приймання-передачі Комбайна Зернозбирального від 18 червня 2019 року, що підписаний обома сторонами.

19 липня 2019 року на виконання умов пункту 5.2.4 Договору Комбайн Зернозбиральний було повернуто Орендарю, що підтверджується Актом №2 приймання- передачі Комбайна Зернозбирального, складеного та підписаного позивачем.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №1 від 19 липня 2019 року, Акт приймання-передачі Комбайна Зернозбирального №2, Акт надання послуг №1 від 19 липня 2019 року та направлено відповідачу листом 16.08.2019 року, проте Фермерським господарством Сапфір Агро було залишено без сплати орендну плату за Договором.

18.11.2019 року з метою врегулювання спору з приводу наявної заборгованості, позивачем повторно було направлено відповідачу цінним листом вимогу про сплату боргу за Договором, рахунок на оплату №1 від 19 липня 2019 року, Акт приймання-передачі Комбайна Зернозбирального №2, Акт надання послуг № 1 від 19 липня 2019 року, проте відповіді та оплата за надані послуги на адресу позивача не надійшло.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі - 4 192,00 грн. та 3% річних у розмірі - 5 507,00 грн.

Неналежне виконання Фермерським господарством Сапфір-Агро своїх зобов`язань за Договором оренди сільськогосподарської машини з екіпажем №14/06 від 14.06.2019р. перед ФОП Пишкіним Сергієм Павловичем і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Також, судом було встановлено, що 15 листопада 2019р. між ФОП Пишкіним Сергієм Павловичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Агроінвест-А було укладено Договір поруки, відповідно до умов якого, п. 1.1. Договору, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язань Фермерського господарства Сапфір-Агро , яке зареєстроване за адресою: вул. Смішко, 9, село Музиківка, Білозерський район, Херсонська область (далі- Боржник), що виникли внаслідок невиконання зобов`язань за Договором оренди сільськогосподарської машини з екіпажем №14/06 від 14 червня 2019 року, а саме несплати орендної плати у розмірі 350 000,00 грн.

Відповідно п. 2.1. Договору Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за неналежне виконання Боржником забезпеченого зобов`язання, але в любому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в п. 3.1. цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання боржника, за договором оренди у сумі, що дорівнює 1 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору при порушенні Боржником зобов`язання перед Кредитором за договором оренди, виконати за Боржника зобов`язання у 5 денний строк з дня отримання вимоги від Кредитора.

Згідно п. 6.1. Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту припинення дії зобов`язань за Розпискою, окрім випадків визначених в ст.559 Цивільного Кодексу України.

Однак, в наслідок невиконання Фермерським господарством Сапфір Агро зобов`язання по сплаті орендної плати у розмірі 350 000,00 грн. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест-А , була направлена вимога по сплаті розміру поруки згідно п.3.1 Договору поруки.

Проте вищевказана вимога була залишена без відповіді.

З урахуванням чого, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області із вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест-А поруки у розмірі 1 000,00 грн.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Згідно з ст. 173 ГК України зазначено, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України унормовано, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Судом встановлено, що між ФОП Пишкіним Сергієм Павловичем (далі - орендодавцем) та Фермерським господарством Сапфір-Агро (далі - орендар) було укладено Договір оренди Сільськогосподарської машини з екіпажем №14/06 від 14 червня 2019 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку, а саме Комбайн Зернозбиральний, визначений у цьому Договорі (далі іменується Комбайн Зернозбиральний) та також зобов`язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування Комбайн Зернозбиральний під керування екіпажу (водія) Орендодавця і зобов`язується спланувати Орендодавцю орендну плату. Користування автомобілем буде здійснюватися виключно у робочий час Орендаря.

Відповідно до п. 3.1. Договору строк оренди становить 1 місяць: з 18.06.2019 року до 18.07.2019 року.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що ціна договору становить 350 000,00 (триста п`ятдесят тисяч) грн. (без ПДВ).

Згідно пункту 4.2. Договору, орендна плата сплачується в строк до 10 числа наступного місяця на підставі акту виконаних робіт підписаного обома сторонами.

Пунктом 5.1.1. Договору передбачено, що Орендодавець зобов`язується надати в користування Орендареві Комбайн Зернозбиральний з екіпажем у технічно справному стані протягом 5 (п`яти) днів з моменту підписання цього договору. Передача транспортного засобу здійснюється за приймально-передавальним актом, який підписується Орендодавцем та Орендарем. Екіпаж приступає до виконання роботи в Орендаря з моменту підписання приймально-передавального Акта.

Відповідно до п. 5.2.2 Договору Орендар зобов`язується своєчасно сплачувати орендні платежі.

В пункті 5.2.4 Договору визначено, що Орендар зобов`язується після закінчення терміну дії Договору повернути Комбайн Зернозбиральний у належному технічному стані з урахуванням нормального зносу. Повернення оформляється актом.

Згідно п. 7.1. Договору, Договір набуває чинності з 14.06.2019 року та діє до 18.07.2019 року.

На виконання п. 5.1.1 Договору Орендодавець надав в користування орендареві Комбайн Зернозбиральний, що підтверджується Актом №1 приймання-передачі Комбайна Зернозбирального від 18 червня 2019 року, що підписаний обома сторонами.

19 липня 2019 року на виконання умов пункту 5.2.4 Договору Комбайн Зернозбиральний було повернуто Орендарю, що підтверджується Актом №2 приймання- передачі Комбайна Зернозбирального, складеного та підписаного позивачем.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №1 від 19 липня 2019 року, Акт приймання-передачі Комбайна Зернозбирального №2, Акт надання послуг №1 від 19 липня 2019 року та направлено відповідачу листом 16.08.2019 року, проте Фермерським господарством Сапфір Агро було залишено без сплати орендну плату за Договором.

18.11.2019 року з метою врегулювання спору з приводу наявної заборгованості, позивачем повторно було направлено відповідачу цінним листом вимогу про сплату боргу за Договором, рахунок на оплату №1 від 19 липня 2019 року, Акт приймання-передачі Комбайна Зернозбирального №2, Акт надання послуг № 1 від 19 липня 2019 року, проте відповіді та оплата за надані послуги на адресу позивача не надійшло.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №14/06 від 14 червня 2019р. та на підставі рахунку-фактури №01/07 від 01.07.2019р., відповідач ФГ Сапфір-Агро було перераховано на р/рахунок № НОМЕР_1 за оренду сільськогосподарської машини з екіпажем - 50 000,00 грн.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що строк оренди становить 1 місяць: з 18.06.2019 року до 18.07.2019 року.

Також, пунктом 4.2. Договору визначено, що орендна плата сплачується в строк до 10 числа наступного місяця на підставі акту виконаних робіт, тобто до 10.08.2019р.

Позивачем було долучено до матеріалів справи належним чином засвідчену установою банку виписку з банківського рахунку ФОП Пишкіна С.П. за період з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. та належним чином засвідчену установою банку виписку з банківського рахунку ФОП Пишкіна С.П. за період з 01.01.2020р. по 14.07.2020р., з яких вбачається, що на рахунок позивача 02.07.2019р. ФГ Сапфір-Агро було перераховано - 50 000,00 грн. за оренду сільськогосподарської машини з екіпажем.

Отже, господарський суд вважає, що з урахуванням сплати 50 000,00 грн, яка не заперечується сторонами та у строк визначений договором, загальна сума заборгованості складає - 299 000,00 грн., що підлягає стягненню через невиконання належним чином зобов`язання за Договором зі сплати орендної плати.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Фермерського господарства Сарфір-Агро основного боргу за Договором оренди сільськогосподарської машини з екіпажем №14/06 від 14 червня 2019р. у розмірі 349 000,00 грн. підлягає частковому задоволенню судом, а саме у розмірі 299 000,00 грн., з урахуванням частини сплати орендної плати у сумі 50 000,00 грн., що не спростовується сторонами Договору.

Щодо тверджень відповідача стосовно переводу на карту Приват Банка, яка належить ОСОБА_1 , грошових коштів на суму 129 000,00 грн. за оренду сільськогосподарської машини з екіпажем, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна копія Доручення від 24.07.2019р. Фермерського господарства Сапфір-Агро , відповідно до якого, ОСОБА_2 , голова ФГ Сапфір-Агро доручає члену ФГ Сапфір-Агро ОСОБА_3 здійснити перевод на карту Приват Банка, яка належить ОСОБА_1 грошових коштів на суму 129 000,00 грн. за оренду сільськогосподарської машини з екіпажем.

Однак, ФГ Сапфір-Агро в якості доказів сплати грошових коштів за Договором оренди сільськогосподарської машини з екіпажем №14/06 від 14 червня 2019р. було надано копію дублікату квитанції №97170988839800029138, з якої не відомо на підставі чого, за яку саме оренду та якого Договору оренди сільськогосподарської машини з екіпажем було перераховано зазначені кошти.

Також в дублікаті квитанції у графі Призначені платежу - не вказано підстав переказу вказаних коштів, а зазначено Перевод на карту Приват Банка.. , отже суду не можливо ідентифікувати за що саме відбулось перерахування вказаних вище грошових коштів.

Щодо тверджень відповідача стосовно здійснення розрахунку з ФОП Пишкіним Сергієм Павловичем за оренду сільськогосподарської машини з екіпажем на суму 142 000,00 грн., суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна копія Доручення від 11.07.2019р. Фермерського господарства Сапфір-Агро , відповідно до якого, ОСОБА_2 , голова ФГ Сапфір-Агро доручає члену ФГ Сапфір-Агро Сорокунському Сергію Сергійовичу здійснити розрахунок з ФОП Пишкіним Сергієм Павловичем за оренду сільськогосподарської машини з екіпажем на суму 142 000,00 грн.

ФГ Сапфір-Агро в якості доказів сплати грошових коштів за Договором оренди сільськогосподарської машини з екіпажем №14/06 від 14 червня 2019р. було надано копію квитанції №11/07 від 11.07.2019р.

Однак у квитанції №11/07 від 11.07.2019р. у графі Підстава зазначено інший номер Договору, а саме №14/07, за який сплачено кошти.

Господарському суду не відомо чи були між сторонами поза межами договірні правовідносини.

З урахуванням наведеного, господарський суд не приймає надані відповідачем докази, оскільки вони є неналежними та вважає вказані обставини необґрунтованими, у зв`язку із чим, вказані документи (квитанції, доручення) не приймаються судом до уваги при розгляді справи.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі - 4 192,00 грн. та 3% річних у розмірі - 5 507,00 грн. господарський суд вказує наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові*

Право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором.

Прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (Постанова Вищого господарського суду України від 21 червня 2016 року по справі N° 916/4281/15).

З наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних витрат було встановлено, що у розрахунку позивача було невірно зазначено суму боргу, а саме - 349 000,00 грн, яку нараховано 3 % річних та інфляційні витрати, замість вірної - 299 000,00 грн. (оскільки відповідачем було сплачено 02.07.2019р. частину заборгованості - 50 000,00 грн.), тому Господарським судом Одеської області за допомогою системи "Ліга Закон" здійснено власний розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат, який підлягає стягненню з відповідача за період з 10.08.2019р. по 17.02.2020р. (192 дні прострочення) на суму - 7 399,59грн., з яких: 3% річних - 4 715,24грн. та інфляційні витрати - 2 684,35грн.

З урахуванням вище викладеного, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних витрат, а саме у розмірі - 7 399,59грн., з яких: 3% річних - 4 715,24грн. та інфляційні витрати - 2 684,35грн.

Щодо вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест-А поруки у розмірі - 1 000,00 грн. господарський суд зазначає наступне.

Судом було встановлено, що 15 листопада 2019р. між ФОП Пишкіним Сергієм Павловичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Агроінвест-А було укладено Договір поруки, відповідно до умов якого, п. 1.1. Договору, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язань Фермерського господарства Сапфір-Агро , яке зареєстроване за адресою: вул. Смішко, 9, село Музиківка, Білозерський район, Херсонська область (далі- Боржник), що виникли внаслідок невиконання зобов`язань за Договором оренди сільськогосподарської машини з екіпажем №14/06 від 14 червня 2019 року, а саме несплати орендної плати у розмірі 350 000,00 грн.

Відповідно п. 2.1. Договору Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за неналежне виконання Боржником забезпеченого зобов`язання, але в любому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в п. 3.1. цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання боржника, за договором оренди у сумі, що дорівнює 1 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору при порушенні Боржником зобов`язання перед Кредитором за договором оренди, виконати за Боржника зобов`язання у 5 денний строк з дня отримання вимоги від Кредитора.

Згідно п. 6.1. Договору, Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту припинення дії зобов`язань за Розпискою, окрім випадків визначених в ст.559 Цивільного Кодексу України.

Однак, в наслідок невиконання Фермерським господарством Сапфір Агро зобов`язання по сплаті орендної плати у розмірі 350 000,00 грн. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест-А , була направлена вимога по сплаті розміру поруки згідно п.3.1 Договору поруки.

Проте вищевказана вимога була залишена без відповіді.

За таких обставин, господарський суд вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агроінвест-А поруки у розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі №5-249кс15.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що при подачі позову Фізичною особою-підприємцем Пишкіним Сергієм Павловичем було сплачено судовий збір у розмірі 5 395,52грн. відповідно до квитанції №@2PL107723 від 25.02.2020р.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлено ставку судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено судом, позовна заява Фізичної особи-підприємця Пишкіна Сергія Павловича містить дві вимоги, а саме майнового (стягнення 358 699,00грн.) та немайнового (стягнення 1 000,00 грн.) характеру, у зв`язку з чим сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання такої позовної заяви становить 7 482,48 грн. (майновий характер - 5 380,48грн. + немайновий характер - 2 102,00грн.)

Проте, позивачем Фізичною особою-підприємцем Чистовим Олексієм Вікторовичем в якості доказів сплати судового збору надано квитанцію про сплату судового збору №@2PL107723 від 25.02.2020р на загальну суму 5 395,50 грн. за подання позовної заяви.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2 086 грн. 98 коп. підлягає стягненню з Фізичної особи-підприємця Пишкіна Сергія Павловича в державний бюджет України.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Фізичної особи-підприємця Пишкіна Сергія Павловича до Фермерського господарства "Сапфір-Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-А" про стягнення 359 699,00грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Сапфір-Агро" (75023, Херсонська область, с. Музиківка, Білозерський район, вул. Смішко, будинок №9; код ЄДРПОУ 37638711) на користь Фізичної особи-підприємця Пишкіна Сергія Павловича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_2 ) суму основного боргу за Договором оренди сільськогосподарської машини з екіпажем №14/06 від 14 червня 2019 року у розмірі 299 000 /двісті дев`яносто дев`ять тисяч/ грн. 00 коп., інфляційні витрати у розмірі 2 684 / дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/ грн. 35 коп., 3 % річних у розмірі 4 715 / чотири тисячі сімсот п`ятнадцять/ грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 197 /три тисячі сто дев`яносто сім/ грн. 27 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-А" (67300, Одеська область, с. Михайлівка, Березовський район, вул. Молодіжна, 7-А; код ЄДРПОУ 39209287 ) на користь Фізичної особи-підприємця Пишкіна Сергія Павловича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_2 ) 1 000 /одну тисячу/ грн. 00 коп. поруки та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 197 /три тисячі сто дев`яносто сім/ грн. 27 коп.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пишкіна Сергія Павловича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_2 ) на користь Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (код ЄДРПОУ 38016923), що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 6 - судовий збір у розмірі 2 086 / дві тисячі вісімдесят шість/ грн. 98 коп.

5. В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст складено 14 вересня 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут