Рішення

від 03.09.2020 по справі 922/1521/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1521/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАВІЯ ТРЕЙД", м. Харків до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" в особі філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес", с. Протопопівка про стягнення 168903,51 грн. за участю представників сторін:

позивача - Стрикаль М.В., договір № ю-2 від 27.04.2020 року

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКТАВІЯ ТРЕЙД", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" в особі філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес", с. Протопопівка, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованості з оплати виконаних робіт за договором № 12/2019 від 16 квітня 2019 року у розмірі 49828,00 грн. та неустойки, яка станом на дату подачі позовної заяви складає 119075,51 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 22 червня 2020 року на 11:00 годин.

Протокольною ухвалою суду від 22 червня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладно підготовче засідання на 06 липня 2020 року на 12 годин.

03 липня 2020 року через канцелярію суду, Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" в особі філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" подано відзив (вхідний № 15289), який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

03 липня 2020 року через канцелярію суду, Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" в особі філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" подано клопотання (вхідний № 15267) про відкладення підготовчого засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 06 липня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 16 липня 2020 року на 11:30 годин.

Протокольною ухвалою суду від 16 липня 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 вересня 2020 року на 12:30 годин.

03 вересня 2020 року через канцелярію суду, Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" в особі філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" подано клопотання (вхідний № 15267) про відкладення судового засідання у зв`язку з продовженням строку карантином, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення судового засідання, зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями) установлено з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04 травня 2020 року було внесено зміни до вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України та послаблені карантинні обмеження, а саме дозволено здійснення професійної діяльності адвокатами та нотаріусами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20 травня 2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Харкові). Зокрема, дозволено: з 22 травня 2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня 2020 року перевезення пасажирів метрополітенами.

Дію карантину в Україні продовжено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 760 до 31 жовтня 2020 року.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Одночасно суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, участь представника відповідача та позивача у судове засіданні не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом ухвалою від 25 травня 2020 року про відкриття провадження у справі.

Надаючи до суду клопотання про відкладення судового засідання, представник відповідача не навів достатнього обґрунтування неможливості участі його представника у судовому засіданні (якщо він вважав таку участь необхідною), тоді як саме по собі оголошення та продовження карантину не зупиняє роботи судів.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, з дотриманням завдань, принципів господарського судочинства (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України) та розумності строків для вчинення процесуальної дії (стаття 114 Господарського процесуального кодексу України), основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Отже, за змістовним аналізом норм Господарського процесуального кодексу України вбачається, що підставою для відкладення розгляду справи є наявність для цього обґрунтованих причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із урахуванням внесених змін, установлено на усій території України карантин, дію якого в Україні продовжено до 31 жовтня 2020 року.

Відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтями 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи наведене вище, з метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань, у тому числі викликаних коронавірусною інфекцією COVID-19, однак задля забезпечення прав учасників справи передбачених Господарським процесуальним кодексом України, господарський суд Харківської області, видав розпорядження про невідкладні заходи із забезпечення роботи суду у зв`язку із введенням карантину, яке розміщене на сайті суду 16 березня 2020 року, яким роз`яснено громадянам, в тому числі, як про можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Разом з тим, само по собі посилання на продовження карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, без дійсної наявності перешкод, які виникли, у зв`язку з веденням такого карантину, у реалізації процесуальних прав учасниками процесу, що може вплинути на розгляд справи по суті, не має безумовним наслідком відкладення розгляду справи.

На даний час в Господарському суді Харківської області працює система Електронний суд за допомогою якого учасники судового процесу можуть реалізувати права, визначені статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, та подавати в електронному форматі до суду процесуальні документи, по`вязані із розглядом справи у суді (як-то заяви по суті справи).

Крім цього, суд звертає увагу на те, що на своєму засіданні 17 березня 2020 року Рада суддів України рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя незважаючи на епідемію коронавірусу й карантин, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін. Згідно Звернення Комітету з питань правової політики до громадян України щодо функціонування органів правосуддя на період карантину від 20 березня 2020 року Комітет Верховної Ради України з питань правової політики зазначив, що запропоновані Радою суддів України рекомендації не мають на меті обмеження громадян доступу до правосуддя, а покликані забезпечити епідеміологічну безпеку в судах.

Запровадженні карантинні заходи, на які посилається заявник, не передбачають обмеження гарантованої статті 33 Конституції України свободи пересування, зважаючи на що не вбачається будь-якого обґрунтування існування об`єктивних перешкод в участі у судовому засіданні, явку в яке не було визнано обов`язковою.

Зважаючи на викладене, та той факт, що явка представників сторін поданій справі не визнавалась обов`язковою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у наданому відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКТАВІЯ ТРЕЙД" (позивачем, виконавцем) та Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" в особі філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" (відповідачем, замовником) укладено договір № 12/2019 року.

10 вересня 2019 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 12/2019 від 16 квітня 2019 року.

Згідно пункту 1 договору та додаткової угоди № 1 замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання наступних робіт: проектування та буріння водозабірної свердловини глибиною до 870 м для водопостачання філії "Богодухівська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"

Відповідно до пункту 2.1. договору та додаткової угоди № 1 вартість доручених виконавцю робіт за цим договором складає 4034828,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 672471,33 грн. та визначається кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною договору. Виконавець приступає до виконання робіт після надходження від замовника технічного завдання та передплати в розмірі 2000000,00 грн., в томі числі ПДВ 20% - 333333,33 грн. з урахуванням перерахованої раніше передплати в розмірі 510165,25 грн., в тому числі ПДВ 20% - 85027,54 грн.

Згідно пункту 4.1. договору та додаткової угоди № 1 терміни виконання робіт за договором 90 робочих днів, після передплати та одержання технічного завдання.

Матеріали справи свідчать про те, що 03 травня 2019 року замовником було перераховано на розрахунковий рахунок виконавця 510165,25 грн. в якості передплати за договором №12/2019.

14 червня 2019 року замовником було перераховано на розрахунковий рахунок виконавця 1489834,75 в якості передплати за договором №12/2019.

16 вересня 2019 року сторонами була підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт, а також Акт №06 приймання виконаних будівельних робіт, згідно з якими вартість виконаних виконавцем робіт становить 4034828,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 672471,33 грн.

Відповідно до пункту 5.5. договору №12/2019 замовник зобов`язується протягом п`яти банківських днів після підписання Акту приймання-здачі виконаних робіт або накладної про одержання технічного звіту про результати випробувань перерахувати виконавцю оплату за цим договором.

Таким чином, з урахуванням того, що Акт №06 приймання виконаних будівельних робіт сторонами було підписано 16 вересня 2019 року, замовник зобов`язаний був у строк до 23 вересня 2019 року перерахувати виконавцю оплату за договором №12/2019 (різницю між загальною вартістю виконаних робіт у розмірі 4034828,00 грн. та раніше сплаченою передплатою у розмірі 2000000,00 грн.) у розмірі 2034828,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що замовник у вищезазначені строки свої зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором №12/2019 не виконав та надав гарантійний лист за яким гарантував здійснити оплату по договору №12/2019 наступними частинами: до 30 вересня 2019 року - 534828,00 грн.; до 31 жовтня 2019 року - 750000,00 грн.; до 30 листопада 2019 року - 750000,00 грн.

30 жовтня 2019 року замовником було перераховано на розрахунковий рахунок виконавця частину оплати виконаних будівельних робіт за договором №12/2019 у розмірі 500000,00 грн..

18 листопада 2019 року замовником було перераховано на розрахунковий рахунок виконавця частину оплати виконаних будівельних робіт за договором №12/2019 у розмірі 485000,00 грн.

17 грудня 2019 року замовником було перераховано на розрахунковий рахунок виконавця частину оплати виконаних будівельних робіт за договором №12/2019 у розмірі 1000000,00 грн.

Таким чином на даний момент заборгованість замовника з оплати вартості виконаних будівельних робіт за договором №12/2019 складає 49828,00 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У частині 1 статті 174 Господарського кодексу України закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статтей 627, 628, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов, відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 291 Господарського кодексу України також встановлено недопущення односторонньої відмови від договору оренди.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або їх вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до пункту 3 статті 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов`язання за договором на суму 49828,00 грн., а позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно пункту 5.4. договору замовник компенсує збиток, понесений виконавцем через несвоєчасну оплату або необгрунтованої відмови від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, або оплати виконаної роботи в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня за кожний день прострочення платежу.

З урахування того, що відповідно до умов договору зобов`язання замовника з оплати виконаних робіт мали бути виконані у строк до 23 вересня 2019 року, періодом, за який замовнику нараховується неустойка (пеня) в даному випадку є період з 24 вересня 2019 року по 24 березня 2020 року.

Таким чином, за не виконання умов договору відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за весь час прострочення з урахуванням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу за період з 24 вересня 2019 року до 24 березня 2020 року суму, що складає - 119075,51 грн.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, пеня та штраф є видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено перевірку розрахунку пені - 119075,51 грн. на суму боргу у відповідності до договору № 12/2019 від 16 квітня 2019 року за зазначений у розрахунку період та встановлено, що таке нарахування здійснені вірно, воно відповідає вимогам законодавства та є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем в якості надання професійної правничої допомоги адвокатом надані договір про надання правової допомоги № Ю-2 від 27 квітня 2020 року та додаткова угода № 1 від 27 квітня 2020 року до договору про надання правової допомоги № Ю-2 від 27 квітня 2020 року, згідно яких гонорар адвоката за надання правової допомоги клієнту складає суму у розмірі 10000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, беручи до уваги рівень складності даної справи, об`єм вчинених представником позивача дій, а також керуючись критерієм реальності адвокатських витрат, враховуючи суму задоволення позовних вимог, суд вважає достатньою та співрозмірною щодо наданих послуг на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Таким чином, суд покладає на відповідача витрати позивача на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2533,55 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (03115, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 121В, код ЄДРПОУ 01200244) в особі філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" (62480, Харківська область, Дергачівський район, с. Протопопівка, вул. Центральна, буд. 96 А, код ЄДРПОУ ВП: 39723395) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТАВІЯ ТРЕЙД" (61140, м. Харків, вул. Чугуївська, 68, код ЄДРПОУ 41697191) заборгованість з оплати виконаних робіт за договором № 12/2019 від 16 квітня 2019 року у розмірі 49828,00 грн., неустойку, яка станом на дату подачі позовної заяви складає 119075,51 грн., 10000,00 грн. на професійну правничу допомогу та 2533,55 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17 5 Пепехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "14" вересня 2020 р.

Суддя П.В. Хотенець