Постанова

від 17.11.2020 по справі 922/1521/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р. Справа № 922/1521/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.,

за участі секретаря судового засідання Пронози А.П.,

за участі представників:

позивача - Стрикаль М.В., ордер ДН № 110505 від 19.05.2020 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 5471 від 24.04.2019;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - ПНВК "Інтербізнес" (вх. № 2652Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 03 вересня 2020 року (повний текст складено 14.09.2020) у справі № 922/1521/20

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКТАВІЯ ТРЕЙД", м. Харків,

до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" в особі філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес", с. Протопопівка Дергачівського району Харківської області;

про стягнення 168903,51 грн,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2020 року ТОВ "ОКТАВІЯ ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ПНВК "Інтербізнес" в особі філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес", в якому просить стягнути 49828,00 грн заборгованості з оплати виконаних робіт за договором від 16.04.2019 № 12/2019 та 119075,51 грн неустойки, та стягнути судові витрати, а саме: 2533,55 грн судового збору та 10000,0 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обгрунтовує порушенням відповідачем своїх обов`язків з оплати виконаних позивачем робіт з проектування та буріння водозабірної свердловини в повному обсязі та в строки, визначені умовами договору від 16.04.2019 № 12/2019, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи в сумі 49828,00 грн та пеню в сумі 119075,51 грн, нараховану за загальний період з 24.09.2019 по 24.03.2020 на підставі п. 5.4 договору від 16.04.2019 № 12/2019.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі № 922/1521/20 (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 49828,00 грн заборгованості з оплати виконаних робіт за договором від 16.04.2019 № 12/2019, 119075,51 грн неустойки, 2533,55 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення мотивовано тим, що замовником на виконання умов договору від 16.04.2019 № 12/2019 перераховано на розрахунковий рахунок виконавця 2000000,00 грн в якості передплати, а саме: 03.05.2019 перераховано 510165,25 грн та 14.06.2019 прераховано 1489834,75 грн. Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт № 06 від 16.09.2019, який підписаний обома сторонами, вартість виконаних виконавцем робіт становить 4034828,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 672471,33 грн. Відповідно до пункту 5.5 договору, замовник зобов`язаний протягом 5 банківських днів після підписання Акту приймання-здачі виконаних робіт перерахувати виконавцю оплату за цим договором. Таким чином, враховуючи, що Акт приймання виконаних будівельних робіт № 06 підписано сторонами 16.09.2019, замовник зобов`язаний у строк до 23.09.2019 (протягом 5 банківських днів) перерахувати виконавцю залишок вартості виконаних робіт в сумі 2034828,00 грн (4034828,00 грн - 2000000,00 грн). Замовник у передбачений договором строки оплату виконаних робіт не здійснив, надав гарантійний лист про здійснення оплати по договору наступними частинами: до 30.09.2019 сплатити 534828,00 грн; до 31.10.2019 - 750000,00 грн та до 30.11.2019 - 750000,00 грн, але здійснив оплату виконаних будівельних робіт не в повному обсязі та з порушенням гарантованих ним строків на загальну суму 1985000,0 грн, зокрема: 30.10.2019 він перерахував на розрахунковий рахунок виконавця частину оплати виконаних робіт в сумі 500000,00 грн; 18.11.2019 - частину оплати виконаних робіт в сумі 485000,00 грн та 17.12.2019 - частину оплати виконаних робіт в сумі 1000000,00 грн, у зв`язку з чим у нього залишилась заборгованість в сумі 49828,00 грн, яка станом на день прийняття рішення відповідачем не сплачена. Тому місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 49828,00 грн заборгованості з оплати виконаних робіт за договором від 16.04.2019 № 12/2019 та 119075,51 грн неустойки. Задовольняючи клопотання позивача про стягнення з відповідача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив з того, що вказані послуги та їх вартість визначена договором про надання правничої допомоги від 27.04.2020 № Ю-2 і додатковою угодою від 27.04.2020 № 1 до зазначеного договору та є достатньою і співрозмірною щодо наданих послуг.

Повний текст зазначеного рішення складено 14.09.2020.

На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Харківської області винесено наказ від 06.10.2020 у справі № 922/1521/20 (а.с. 119).

ПНВК "Інтербізнес" 01.10.2020 звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обгрунтовує порушенням територіальної підсудності, визначеної чч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України. Вважає, що даний спір має розглядатись господарським судом за місцем знаходження відповідача - ПНВК "Інтербізнес" (м. Київ), а не за місцем знаходження його відокремленого підрозділу - філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" (с. Протопопівка Дергачівського району Харківської області), яка не має повноважень на представництво юридичної особи. Посилається на те, що позивачем не підтверджено документально заборгованість відповідача за виконані роботи за договором. Не погоджується з висновком суду про задоволення клопотання позивача про стягнення з відповідача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження оплати витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 у справі № 922/1521/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, встановлено строк для подання відзиву, заяв та клопотань по апеляційній скарзі, призначено розгляд апеляційної скарги на 17.11.2020 об 11:00 год.

На виконання заначеної ухвали ТОВ "ОКТАВІЯ ТРЕЙД" (позивач) надав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, зазначає, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи документами. З посиланням на приписи чч. 3, 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що спірні правовідносини у даній справі виникли з договору, виконання якого відбувалось за місцезнаходженням Філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" - буд. 96А, вул. Центральна, с. Протопопівка, Дергачівський район, Харківська область, тому позов було пред`явлено до Господарського суду Харківської області за територіальною підсудністю за місцем знаходження Філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес".

Представник ТОВ "ОКТАВІЯ ТРЕЙД" (позивача) в судовому засіданні підтримав відзив на апеляційну скаргу.

Представник ПНВК "Інтербізнес" (відповідача) в судове засідання 17.11.2020 не прибув, правом прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, наданим ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, 16.11.2020 за вх. № 11136 через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості подати додаткові докази та пояснення по справі, проте доказів на підтвердження неможливості з`явитись та подати додаткові докази та пояснення саме в це судове засідання представником відповідача не надано.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 та ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи за умови, що цей учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання (п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 202, ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку за клопотанням учасника справи, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Таким чином, можливість відкладення розгляду справи в разі неявки в судове засідання учасника справи за його клопотанням законодавець пов`язує з наявністю належного обґрунтування поважності причин пропуску строку, з поданням відповідних доказів (в разі необхідності).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на те, що явка відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, представником відповідача не надано доказів на підтвердження неможливості з`явитись та подати додаткові докази та пояснення в судове засідання 17.11.2020, позиція відповідача по справі досить повно викладена в апеляційній скарзі, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав позивача щодо розгляду справи упродовж розумного строку, судова колегія відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та розглядає справу за його відсутності за наявними в справі документами.

Дослідивши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача та відзиві позивача, вислухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКТАВІЯ ТРЕЙД" (виконавцем) в особі директора Соколова О.В. та Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" в особі директора філії "Богодухівська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" Грибовод Ю.В. (замовником) укладено договір № 12/2019 (а.с. 14).

Згідно з п. 1 договору від 16.04.2019 № 12/2019, замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання наступних робіт: проектування та буріння водозабірної свердловини глибиною до 200 м для водопостачання філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес".

Відповідно до пункту 2.1 договору від 16.04.2019 № 12/2019, вартість робіт за цим договором складає 1000330,50 грн, в тому числі ПДВ 20% - 166721,75 грн, та визначається протоколом договірної ціни (Додатком № 1), який є невід`ємною частиною договору.

Виконавець приступає до виконання робіт після надходження від замовника передплати в розмірі 510165,25 грн, в томі числі ПДВ 20% - 85027,54 грн.

Протоколом договірної ціни (Додаток № 1 до договору від 16.04.2019 № 12/2019), який підписаний від виконавця - директором Соколовим О.В. та від замовника - директором філії Грибовод Ю.В. (а.с. 15), сторони узгодили вартість робіт за договором, яка складає: 1000330,50 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 166721,75 грн, а саме: проектування свердловини - 20000,0 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 3333,33 грн; буріння свердловини - 980330,50 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 163388,42 грн.

Пунктом 2.2 зазначеного договору сторони перебачили, що договірна ціна є твердою і може бути зміненою шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно з п. 2.4 договору від 16.04.2019 № 12/2019, остаточна вартість виконаних виконавцем робіт визначається Актом приймання-здачі робіт, послуг і т.д., який підписують за взаємною згодою обидві сторони та який є підставою для взаєморозрахунків між сторонами.

У відповідності до п. 4.1 договору від 16.04.2019 № 12/2019, терміни виконання робіт за договором: 40 робочих днів, після передплати.

Після завершення робіт виконавець надає замовнику Акт приймання-здачі виконаних робіт, який замовник підписує протягом 5 робочих днів, або направляє виконавцю письмову мотивовану відмову. В разі відсутності мотивованої відмови Акт приймання-здачі виконаних робіт вважається підписаним та замовник зобов`язується його оплатити (п. 4.2 договору від 16.04.2019 № 12/2019).

Згідно з п. 5.5 договору від 16.04.2019 № 12/2019, замовник зобов`язується протягом 5 банківських днів після підписання Акту приймання-здачі виконаних робіт або накладної про одержання технічного звіту про результати випробувань перерахувати виконавцю оплату за цим договором.

Пунктом 7.1 договору від 16.04.2019 № 12/2019 сторони визначили, що зміни у договір вносяться тільки за письмовою згодою сторін.

Додатковою угодою № 1 від 10.09.2019 до договору від 16.04.2019 № 12/2019 (а.с. 16), укладеною між ТОВ "ОКТАВІЯ ТРЕЙД" (виконавцем) в особі директора Соколова О.В. та ПНВК "Інтербізнес" в особі генерального директора Ярмоленка І.С. (замовника), у зв`язку з виконанням додаткових обсягів робіт, сторони за взаємною згодою внесли зміни до зазначеного договору, шляхом викладення в новій редакції наступних пунктів договору:

п. 1: Замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання наступних робіт: проектування та буріння водозабірної свердловини глибиною до 870 м для водопостачання філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" .

п. 2.1: Вартість доручених виконавцю робіт за цим договором складає 4034828,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 672471,33 грн, та визначається кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною договору.

Виконавець приступає до виконання робіт після надходження від замовника технічного завдання та передплати в розмірі 2000000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 333333,33 грн, з урахуванням перерахованої раніше передплати в розмірі 510165,25 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 85027,54 грн .

п. 4.1 Терміни виконання робіт за договором: 90 робочих днів, після передплати та одержання технічного завдання .

Договірною ціною № 1, яка є невід`ємною частиною договору від 16.04.2019 № 12/2019 в редакції додаткової угоди № 1 від 10.09.2019 до зазначеного договору (а.с. 17), сторони узгодили вартість робіт за договором, яка складає: 4034828,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 672471,33 грн. Договірна ціна № 1 підписана від виконавця - директором Соколовим О.В. та від замовника - директором філії Грибовод Ю.В.

Замовник (відповідач) на виконання умов договору від 16.04.2019 № 12/2019 перерахував на розрахунковий рахунок виконавця передплату на загальну суму 2000000,0 грн, а саме: 510165,25 грн по платіжному дорученню від 03.05.2019 № 9622053269 (а.с. 27) та 1489834,75 грн по платіжному дорученню від 14.06.2019 № 9622053489 (а.с. 28).

Виконавцем (позивачем) виконано роботу по договору від 16.04.2019 № 12/2019 на загальну суму 4034828,00 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 06 від 16.09.2019, складеним у відповідності до умов п. 4.1 договору (а.с. 20-25) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 16.09.2019 (а.с. 19). Зазначені акт та довідка підписані від виконавця - директором Соколовим О.В. та від замовника - директором філії Грибовод Ю.В. без зауважень та застережень.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами чч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до чинного законодавства права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції оформлюються первинними документами відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» .

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з викладеного та зважаючи на вимоги пунктів 2.4, 4.1 та 5.5 договору від 16.04.2019 № 12/2019, акт приймання виконаних будівельних робіт № 06 від 16.09.2019 є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції за договором від 16.04.2019 № 12/2019 та її вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Частиною 3 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі (ч. 4 ст. 92 Цивільного кодексу України).

У відповідності до чч. 1-4 ст. 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Тобто, коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

З матеріалів справи вбачається, що позов пред`явлено до юридичної особи - Приватна науково-виробнича компанія "Інтербізнес" (код ЄДРПОУ 01200244) в особі директора філії "Богодухівська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (код ЄДРПОУ 39723395) Грибовод Ю.В., який і укладав спірний договір від 16.04.2019 № 12/2019 з боку замовника, при цьому діяв на підставі Положення про філію та довіреності від 26.12.2018 № 1.

Згідно з п. 1.2 Положення про філію "Богодухівська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" наданого до відзиву на позовну заяву (а.с. 68-76), Філія входить до складу Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на правах структурної одиниці і діє на підставі цього Положення.

Розділом 3 зазначеного Положення визначені права та обов`язки Філії, згідно з якими Філія в межах наданих повноважень, в порядку, передбаченому внутрішніми розпорядчими документами Компанії, за погодженням та/або відповідно до довіреності Компанії має право, зокрема: укладати та виконувати господарські договори, в тому числі: купівлі-продажу, оренди, найму, позички, підряду, виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, послуг тощо; на підставі довіреності Компанії здійснювати спільну господарську діяльність з українськими та іноземними підприємтсвами і організаціями для досягнення спільної мети.

Отже, скаржник безпідставно посилається на відсутність повноважень на представництво юридичної особи - Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" у її відокремленого підрозділу - філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес".

Крім того, Додаткову угоду № 1 від 10.09.2019 до договору від 16.04.2019 № 12/2019, якою сторони за взаємною згодою змінили істотні умови зазначеного договору, зокрема щодо обсягу та вартості робіт по договору та терміну їх виконання, з боку замовника укладено юридичною особою - Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" в оосбі генерального директора Ярмоленка І.С.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу україни, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Поняття "презумпція правочину" полягає в тому, що будь-які сумніви з приводу дійсності правочину повинні трактуватись на користь його правомірності, з метою недопущення порушення прав інших сторін такого правочину та забезпечення стабільності цивільних правовідносин.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 203/2612/13-ц.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору від 16.04.2019 № 12/2019 виконавець - ТОВ "ОКТАВІЯ ТРЕЙД" виконав усі зобов`язання відповідно до умов договору, а саме: виконав роботу на загальну суму 4034828,00 грн, що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт № 06 від 16.09.2019, який є первинним документом, що фіксує факт здійснення господарської операції за договором від 16.04.2019 № 12/2019 та її вартість (а.с. 20-25), а замовник - Філія "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес" перерахував на рахунок виконавця 2000000,0 грн передплати на та в подальшому частково оплатив вже виконані роботи на загальну суму 1985000,0 грн.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним договору від 16.04.2019 № 12/2019 у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Скаржником не доведено відсутність у директора філії "Богодухівська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" Грибовод Ю.В. повноважень на підписання договору від 16.04.2019 № 12/2019, зокрема не спростовано наявність довіреності від 26.12.2018 № 1, виданої зазначеній посадовій особі на право підписання вказаного договору. В матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем про наявність у директора філії "Богодухівська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" Грибовод Ю.В. обмежень на укладання правочинів.

Отже, оскільки договір від 16.04.2019 № 12/2019 не було визнано недійсним у встановленому чинним законодавством порядку, дійсність цього договору презюмується, у зв`язку з чим він створює для сторін відповідні права та обов`язки, зокрема обов`язок замовника оплатити виконані виконавцем роботи.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи - Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (код ЄДРПОУ 01200244) є: 03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 121В.

Згідно з п. 1.4 Положення про філію "Богодухівська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" (код ЄДРПОУ 39723395), місцем знаходження Філії, яка є відокремленим підрозділом зазначеної юридичної особи, є: 62361, Харківська область, Дергачівський район, с. Протопопівка, вул. Центральна, буд. 96А, що також підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За умовами п. 1 договору від 16.04.2019 № 12/2019 в редакції додаткової угоди № 1 від 10.09.2019 до зазначеного договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт проектування та буріння водозабірної свердловини глибиною до 870 м для водопостачання філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес".

Тобто виконання договору (проектування та буріння водозабірної свердловини для водопостачання філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес") має відбуватись за місцем знаходження саме Філії - 62361, Харківська область, Дергачівський район, с. Протопопівка, вул. Центральна, буд. 96А.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписами ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу.

Згідно з ч. 3 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Крім того, частиною 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Альтернативна територіальна підсудність, встановлена ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, зумовлена необхідністю або доцільністю надання позивачеві такого права вибору.

Отже, з огляду приписи на чч. 3, 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, та зважаючи на те, що спір у даній справі виник з діяльності відокремленого підрозділу - Філії "Богодухівська птахофабрика" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес", місцезнаходженням якого є: 62361, Харківська область, Дергачівський район, с. Протопопівка, вул. Центральна, буд. 96А, та у зв`язку з невиконанням відповідачем договору від 16.04.2019 № 12/2019 за умовами якого місцем виконання договору (проектування та буріння водозабірної свердловини для водопостачання філії "Богодухівська птахофабрика" ПНВК "Інтербізнес") визначено місце знаходження Філії, колегія суддів дійшла висновку про правомірність розгляду даного спору господарським судом за місцезнаходженням відокремленого підрозділу та за місцем виконання договору, що за територіальною юрисдикцією (підсудністю) віднесено до компетенції Господарського суду Харківської області. Тому посилання відповідача на порушення територіальної підсудності є безпідставними.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п. 5.5 договору від 16.04.2019 № 12/2019, замовник зобов`язується протягом 5 банківських днів після підписання Акту приймання-здачі виконаних робіт або накладної про одержання технічного звіту про результати випробувань перерахувати виконавцю оплату за цим договором.

Отже, враховуючи перераховану замовником (відповідачем) на виконання умов договору від 16.04.2019 № 12/2019 на рахунок виконавця передплату на загальну суму 2000000,0 грн, замовник у строк до 23.09.2029 (протягом 5 банківських днів після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт № 06 від 16.09.2019 на загальну суму 4034828,00 грн) мав сплатити залишок вартості виконаних позивачем робіт в сумі 2034828,0 грн (4034828,00 грн - 2000000,0 грн).

Відповідач у строк, передбачений п. 5.5 договору від 16.04.2019 № 12/2019, не розрахувався за виконані позивачем роботи на суму 2034828,0 грн, надав гарантійний лист про здійснення оплати по договору від 16.04.2019 № 12/2019 наступними частинами: до 30.09.2019 сплатити 534828,00 грн; до 31.10.2019 - 750000,00 грн та до 30.11.2019 - 750000,00 грн.

Проте гарантованих ним строків відповідач також не дотримався, здійснив оплату виконаних будівельних робіт з порушенням графіку, визначеного гарантійним листом, та не в повному обсязі на загальну суму 1985000,0 грн, зокрема: по платіжному дорученню № 9622054192 від 30.10.2019 перерахував 500000,00 грн (а.с. 29); по платіжному дорученню № 9622054288 від 18.11.2019 перерахував 485000,00 грн (а.с. 30), по платіжному дорученню № 9622054441 від 17.12.2019 перерахував 500000,00 грн (а.с. 31), по платіжному дорученню № 9622054442 від 17.12.2019 перерахував 500000,00 грн (а.с. 32). У зв`язку з чим у нього залишилась заборгованість по договору від 16.04.2019 № 12/2019 в сумі 49828,00 грн, яка не була сплачена станом на день прийняття рішення судом першої інстанції та на час перегляду зазначеного рішення в апеляційному порядку, тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення 49828,00 грн заборгованості з оплати виконаних робіт за договором від 16.04.2019 № 12/2019.

Згідно пункту 5.4 договору від 16.04.2019 № 12/2019, замовник компенсує збиток, понесений виконавцем через несвоєчасну оплату або необгрунтованої відмови від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, або оплати виконаної роботи в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня за кожний день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 119075,51 грн, нараховану за загальний період з 24.09.2019 по 24.03.2020 на підставі п. 5.4 договору від 16.04.2019 № 12/2019.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, нарахованої за загальний період з 24.09.2019 по 24.03.2020 на підставі п. 5.4 договору від 16.04.2019 № 12/2019, здійнивши самостійний розрахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача неустойки, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнути з відповідача пені в сумі 119075,51 грн.

Позивач в позовній заяві просить стягнути судові витрати, а саме: 2533,55 грн судового збору та 10000,0 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач в апеляційній скарзі заперечує проти задоволення клопотання позивача про сягнення 10000,0 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу судових витрат визначає ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи задоволення вимог позивача в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подання позову, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у повному обсязі.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За приписами чч. 2, 4-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

До позовної заяви позивач надав:

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 5471 від 24.04.2019, видане ОСОБА_1 (а.с. 49);

- копію ордеру ДН № 110505 від 19.05.2020 на надання ТОВ "ОКТАВІЯ ТРЕЙД" правової допомоги адвокатом Стикаль М.В. (а.с. 56);

- договір про надання правової допомоги № Ю-2 від 27.04.2020, укладений між адвокатом Стикаль М.В. та ТОВ "ОКТАВІЯ ТРЕЙД" щодо представництва інтересів клієнта в усіх судах, зокрема в місцевих та апеляційних господарських судах (а.с. 46-47); п. 6.1 зазначеного договору сторони домовились, що розмір гонорару адвоката у зв`язку з виконанням доручення клієнта у порядку, встановленому цим договором, визначається додатковою угодою до цього договору;

- додаткову угоду № 1 від 27.04.2020 до договору про надання правової допомоги № Ю-2 від 27.04.2020 (а.с. 48); пунктом 1 зазначеної угоди сторони узгодили вартість послуг адвоката з надання правової допомоги на суму 10000,00 грн; пунктом 2 зазначеної угоди сторони погодили, що клієнт зобов`язаний перерахувати оплату за надані адвокатом послуги протягом 5 днів з моменту ухвалення судом рішення за цим позовом.

Позивачем на момент прийняття рішення місцевим господарським судом не надано жодного документу на підтвердження надання правничої допомоги на суму 10000,00 грн та на підтвердження оплати наданих послуг, зокрема не надано обгрунтувань щодо співмірності цієї суми зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг та обсягом наданих послуг, які б підтверджувалися відповідним актом та здійсненою позивачем оплатою послуг адвоката на зазначену суму.

Не надано позивачем таких доказів місцевому господарському суду і в строк, встановлений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду).

Лише до відзиву на апеляційну скаргу від 12.11.2020 за вх. № 11019, що є порушенням ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, позивач надав акт про надання правової допомоги від 03.09.2020 до договору про надання правової допомоги № Ю-2 від 27.04.2020, з якого вбачається, що адвокат надав правову допомогу на суму 10000,0 грн, без надання документів на підтвердження здійснення оплати за надану адвокатом правову допомогу. Доказів неможливості подання зазначеного акту до суду першої інстанції та обгрунтування причин його неподання позивач суду апеляційної інстанції не надав.

За приписами ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи, відсутність доказів та обгрунтувань на підтвердження наданої правничої допомоги на суму 10000,0 грн згідно з вимогами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, відсутні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, тому клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,0 грн залишається без розгляду на підставі ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі зазначеного, судова колегія дійшла висновку про необхідність скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі № 922/1521/20 в частині відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,0 грн, клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,0 грн залишити без розгляду в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст.ст. 27, 29, п. 2 ч. 1, ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 254, ст.ст. 269, 270, ч. 1 ст. 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, пп. 2, 4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача - ПНВК "Інтербізнес" на рішення Господарського суду Харківської області від 03 вересня 2020 року у справі № 922/1521/20 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 03 вересня 2020 року у справі № 922/1521/20 скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,0 грн.

Клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,0 грн залишити без розгляду.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.11.2020.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.А. Істоміна