Рішення

від 07.09.2020 по справі 923/281/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 року Справа № 923/281/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. , при секретарі судового засідання Короткій Ю.А.

за участю представників судового процесу:

від позивача - Деруга Н.О., уповноважений представник, довіреність від 18.05.2020,

від відповідача - Лігінович Н.С., уповноважений представник, довіреність від 04.05.2020,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Аграрний фонд" , м. Київ,

вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДР 38926880

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАД. КА АГРО", Херсонська область, Великолепетиський район, с. Рубанівка, вул. Космонавтів, 29,

код ЄДР 38269900

про зобов`язання повернути майно.

Зміст позовних вимог та доводів позивача

Позовну заяву подано про повернення 923,494 тонн зерна пшениці 2 класу 2016 року врожаю, 584,035 тонн зерна пшениці 3 класу 2016 року врожаю та 236,770 тонн зерна пшениці 6 класу 2015 року врожаю загальною вартістю 9582125,31 грн.

В обгрунтування вимог позивач навів наступні обставини.

Між ПАТ Аграрний фонд (далі - замовник, позивач) та ТОВ ГРАД. КА АГРО (далі - переробник, відповідач) укладено договір на переробку зерна пшениці від 08.06.2017 № 12-06/17 (далі - договір), згідно якого замовник передає переробнику зерно пшениці для переробки на борошно на підприємстві переробника, а переробник приймає зерно, у разі потреби доводить його до борошномельних кондицій, забезпечує збереження і переробку цього зерна на борошно, зберігає і видає з підприємства- переробника продукти переробки зерна за дозволом-довіреністю на відвантаження замовнику або підприємству-покупцеві згідно дозволу-довіреності на переоформлення, які видаються замовником.

Для здійснення переробки зерна ПАТ Аграрний фонд було передано ТОВ ГРАД. КА АГРО 923,494 тонн зерна пшениці 2 класу 2016 року врожаю, 584,035 тонн зерна пшениці 3 класу 2016 року врожаю та 236,770 тонн зерна пшениці 6 класу 2015 року врожаю (довідки від 29.03.2017 № 25, від 04.05.2017 № 24.1, від 02.06.2017 № 29, від 27.02.2019 № 22.2 та від 27.02.2019 № 27.2).

ПАТ Аграрний фонд зверталося до відповідача з вимогами повернути йому вищезазначене зерно. Однак, ТОВ "Град.Ка Агро" відмовило у здійсненні відвантаження зерна.

Позивач вважає, що вказане зерно належить йому на праві власності, він не може бути обмежений у праві розпоряджатися належним йому майном на свій розсуд. Також дії відповідача, які визначаються у відмові повернути належне позивачу зерно, кваліфікує порушенням зобов`язань, що покладені на нього умовами договору про переробку зерна.

Правовими підставами позовних вимог зазначено норми ч.1 ст.321, ст.387, ч.1 ст.509, ч.1 ст.526 ЦК України.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що за умовами цього договору зерно не передавалось, тому відсутні підстави і для його повернення. Вказує, що позивачем не надано документів, які б підтверджували факт передачі зерна саме за цим договором. Також зауважує, що за умовами договору на нього покладено зобов`язання здійснювати переробку зерна, що передається з цією метою, та передавати замовнику саме продукти переробки.

06.07.2020 відповідач звернувся із клопотанням про призначення судово-економічної експертизи з метою з`ясування питання: яка кількість зерна була передана ПАТ "Аграрний фонд" ТОВ "Град.Ка Агро" за договором № 12-06/17 на переробку зерна пшениці, укладеного сторонами 08.06.2017. У клопотанні запропоновано експерта для проведення судової експертизи.

Позивач проти задоволення клопотання про призначення судової економічної експертизи заперечував, зазначаючи, що для вирішення питання, яке запропоновано відповідачем у клопотанні, не потрібні спеціальні знання експерта. Кількість зерна, що була передана ТОВ "Град.Ка Агро" підтверджується наданими позивачем документами.

Також, позивач вказав, що оскільки експерт запропонований відповідачем, він має сумнів щодо об`єктивності у проведенні дослідження документів та здійснення ним належного висновку.

Ухвалою суду від 27.07.2020 у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи у справі відмовлено. При цьому суд зазначив, що для вирішення питання щодо кількості пшениці, переданої від ПАТ "Аграрний фонд" до ТОВ "Град.Ка Агро" за договором № 12-06/17 від 08.06.2017, не потрібні спеціальні знання експерта, оскільки дані, що входять до предмета доказування у цій справі, підтверджуються відповідними документами, оцінку яким має надати суд, що віднесено до його компетенції.

Обставини справи, встановлені судом

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівля та сільського господарства України від 03.06.2020 №1042 змінено тип Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" з публічного на приватне і перейменовано в Акціонерне товариство "Аграрний фонд". Акціонерне товариство "Аграрний фонд" є правонаступником майнових прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд". Затверджено Статут АТ "Аграрний фонд".

08.06.2017 Між ПАТ "Аграрний фонд" (позивач, замовник) та ТОВ "Град.Ка.Агро" (відповідач, переробник) укладено договір №12-06/17 про переробку зерна.

Відповідно до п.1.2 договору замовник передає переробнику зерно пшениці для переробки на борошно на підприємстві переробника, а переробник приймає зерно, у разі потреби згідно з Правилами організації і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах , затверджених наказом Міністерства агропромислового комплексу України від 20 березня 1998 року № 83 (зі змінами), доводить його до борошномельних кондицій, забезпечує збереження і переробку цього зерна на борошно, зберігає і видає з підприємства переробника продукти переробки зерна за дозволом-довіреністю на відвантаження замовнику або підприємству-покупцеві згідно дозволу-довіреності на переоформлення, які видаються замовником.

Розділом 2 договору узгоджені обов`язки сторін договору.

При цьому, замовник зобов`язався:

- передати переробнику партію зерна пшениці для переробки на борошно у кількості, що не перевищує 3000 тонн зерна пшениці;

- оплатити послуги переробнику згідно з умовами договору;

- вивезти продукти переробки зерна пшениці в погоджені сторонами строки.

В свою чергу, переробник зобов`язався:

- здійснити приймання зерна пшениці;

- розмістити зерно пшениці в елеваторі або на складах, зберігати його до отримання дозволу на переробку від замовника;

- переробити зерно пшениці на борошно згідно з "Правилами організації і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах", затверджених наказом Міністерства агропромислового комплексу України від 20 березня 1998 року № 83 (зі змінами), довести його до борошномельних кондицій, забезпечити збереження і переробку цього зерна на борошно, зберігати і видати з підприємства переробника продукти переробки зерна за дозволом-довіреністю на відвантаження замовнику або підприємству-покупцеві згідно дозволу-довіреності на переоформлення, які видаються замовником;

- у разі необхідності здійснювати заходи із зберігання, перевезення зерна згідно з дозволом замовника;

- постачати підприємству-покупцю продукти переробки зерна згідно з виданими замовником дозволами-довіреностями на переоформлення продуктів переробки зерна або дозволами-довіреностями на відвантаження;

- забезпечити зберігання зерна пшениці та продуктів його переробки. Нести повну матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування і зниження якості зерна та продуктів його переробки.

Розділом 4 договору його сторони погодили розмір тарифу на надання послуг по переробці зерна.

Вартість завантаження замовнику або підприємству-покупцю продуктів переробки зерна попередньо погоджується сторонами і не перевищує розмір, встановлений у п.4.1 договору.

У пункті 4.5 договору сторони договору встановили, що оплата послуг за приймання, відвантаження, переміщення та зберігання зерна, що передане в переробку за цим договором, не здійснюється.

Розділом 7 договору передбачено, зокрема,

- передане зерно пшениці та продукти його переробки у власність переробника не переходять, а обліковуються як цінності на зберіганні, за зберігання яких замовник оплату не здійснює (п.7.2);

- переробник не має права розпоряджатися та користуватися матеріальними цінностями, що належать замовнику (п.7.3).

Відповідно до п.7.6 договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 30.06.2018, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Одностороння відмова від виконання умов цього договору не допускається, крім випадків, передбачених законодавством. Закінчення строку договору не звільняє від виконання зобов`язань та від відповідальності за його порушення.

Копія договору міститься на а.с.12-15 т.1.

Додатковим договором №1 до договору №12/06/17 від 08.06.2017, укладеним сторонами 28.08.2017, внесено зміни до п.4.1 договору переробки щодо розміру тарифу за надання послуг по переробці та вартості завантаження замовнику або підприємству-покупцю продуктів переробки зерна (а.с.16-17 т.1).

Додатковим договором №2 від 24.04.2018 внесено зміни до договору №12-6/17 від 08.06.2017 щодо розміру плати за надання послуг по переробці зерна та строку дії договору - до 31.12.2018.

Додатковим договором №3 від 14.09.2018 сторони норми договору про переробку доповнили умовами щодо забезпечення доступу уповноваженого представника АТ "Укрексімбанк" до огляду стану зберігання зерна, що знаходиться під заставою, його наявності та відповідності кількісним та якісним показникам (т.1 а.с.19).

Додатковим договором №4 від 18.12.2018 сторони внесли зміни до п.7.6 договору про переробку зерна, встановивши строк його дії до 31.12.2019 (т.1 а.с.20).

03.03.2020 на адресу ТОВ "Град.Ка Агро" надіслано вимогу, у якій ПАТ "Аграрний фонд" у зв`язку із закінченням строку дії договору №12-06/17 від 08.06.2017, з посиланням на п.5.1, 5.6, 7.2 договору, вимагало повернути 923,494 т зерна пшениці 2 класу, 584,035 т зерна пшениці 3 класу та 236,770 т зерна пшениці 6 класу протягом 7 днів від дня отримання цієї вимоги, але не пізніше 10 лютого 2020.

Листом від 05.02.2020 відповідач просив повідомити підстави (за умовами договору або нормативно-правовими актами), за якими позивач вимагав повернення зерна пшениці у вказаній кількості.

06.02.2020 позивачем надіслано відповідь ТОВ "Град.Ка Агро", у якій такими підставами названо норми п.7.2, 5.1, та 5.6 договору №12-06/17 від 08.06.2017, ст.ст.319, 321, 387 ЦК України.

13.02.2020 ПАТ "Аграрний фонд" складено дозвіл-довіреність № 10/20/5 на відвантаження зерна на адресу Агросервіс 2000 ДП через представника ПАТ "Аграрний фонд" : 923,494 т зерна пшениці 2 класу, 584,035 т зерна пшениці 3 класу та 236,770 т зерна пшениці 6 класу (т.1 а.с.21).

За твердженням позивача, вказаний дозвіл отриманий працівником відповідача 18.02.2020.

Листом від 20.02.2020 ПАТ "Аграрний фонд" повідомило ТОВ "Град.Ка Агро" про те, що 25.02.2020 планує подачу автомобілів-зерновозів для виконання дозволу-довіреності № 10/20/5 від 13.02.2020 на відвантаження зерна (т.1 а.с.31).

25.02.2020 складено акт про недопуск на територію підприємства та відмову відвантаження ТМЦ, що належить ПАТ "Аграрний фонд" (т.1 а.с.32).

Зазначений акт підписано працівниками ПАТ "Аграрний фонд" та представником Херсонської ТПП.

На підтвердження факту відмови у доступі на територію ТОВ "Град.Ка Агро" вантажному автомобілю для відвантаження зерна згідно з дозволом-довіреністю №10/20/5 від 13.02.2020 позивачем надано експертний висновок Херсонської Торгово-промислової палати №Ве-49 від 25.02.2020.

Застосовані норми права

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ч.1, 2, 3 ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Натепер, операції з давальницькою сировиною визначені у п.14.1.134 Податкового кодексу України. Відповідно до вказаної норми, операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату.

При цьому, давальницькою сировиною визначаються сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб`єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб`єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (п14.1.41. Податкового кодексу України).

Цивільний кодекс України не виділяє окремо договори давальницької переробки.

Частиною 1, 2 ст.837 ЦК України встановлено, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Проаналізувавши умови укладеного сторонами 08.06.2017 договору на переробку зерна пшениці № 12-06/17 та норми законодавства, слід дійти висновку про укладення сторонами договору підряду з виконанням роботи з матеріалу замовника.

Правовідносини підряду регламентуються главою 62 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Статтею 841 ЦК України встановлено, що підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Оцінка позиції позивача

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про зобов`язання відповідача повернути зерно пшениці: 923,494 тонн зерна пшениці 2 класу 2016 року врожаю, 584,035 тонн зерна пшениці 3 класу 2016 року врожаю та 236,770 тонн зерна пшениці 6 класу 2015 року врожаю загальною вартістю 9582125,31 грн.

Фактичною підставою вимоги позивач вказує наявність у ТОВ "Град.Ка Агро": 923,494 т зерна пшениці 2 класу, 584,035 т зерна пшениці 3 класу та 236,770 т зерна пшениці 6 класу, переданого йому ПАТ "Аграрний фонд", наявність між сторонами зобов`язальних відносин за договором про переробку зерна №12-06/17 від 08.06.2017.

У додаткових поясненнях (вх.№3123/20 від 23.04.2020, т.1 а.с.89-250, т.2 а.с.1-66) позивач зазначає, що на момент укладення договору на переробку зерна пшениці від 08.06.2017 №12-06/17 ПАТ "Аграрний фонд" передало ТОВ "Град.Ка Агро" 923,494т зерна пшениці 2 класу 2016 року врожаю, 623,895 тонн зерна пшениці 3 класу 2016 року врожаю, 20,140 тонн зерна пшениці 5 класу 2015 року врожаю та 236,770 тонн зерна пшениці 6 класу 2015 року врожаю.

У підтвердження передання відповідачу відповідної кількості пшениці позивачем надано товарно-транспортні накладні, складські свідоцтва, складські довідки від 15.03.2017 №22.1, від 04.05.2017 №24.1, від 29.03.2017 №25, від 04.05.2017 №27.1, від 19.05.2017 №28, від 02.06.2017 №29.

Також у підтвердження наявності у ТОВ "Град.Ка Агро" зерна, що належить ПАТ "Аграрний фонд", позивачем надано акт наявності зерна, що належить ПАТ "Аграрний фонд" та відповідності його кількісним та якісним показникам, складеним 11.02.2020.

За наведених у позові підстав предметом дослідження у справі є факт передання позивачем зерна пшениці за умовами договору на переробку, наявності залишку зерна пшениці після переробки та з`ясування наявності підстав для його повернення замовнику (позивачу).

Передання зерна замовником та прийняття його переробником є господарською операцією.

Правовою підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції.

Первинні бухгалтерські документи оформлюються відповідно до норм статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Надходження сировини на переробку може оформлюватися документами: товарно-транспортною накладною, видатковою накладною, актом приймання-передачі, які мають відповідати вимогам щодо первинних бухгалтерських документів, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Наказом №1/1 від 03.01.2015 затверджено Положення про ведення обліку і оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на ТОВ "Град.Ка Агро".

Відповідно до п.2.3 цього Положення приймання зерна (давальницької сировини) на переробку проводиться за відповідними договорами на переробку.

Для приймання зерна кожен замовник повинен:

- укласти договір на переробку зерна з підприємством;

- надати товарно-транспортну накладну або інший документ, що підтверджує передачу давальницької сировини на переробку.

Уклавши договір, в силу норм ст.526 ЦК України, сторони набули прав та обов`язків, узгоджених умовами договору.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч.1). Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.2).

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч.3).

Суд констатує, що договір не містить своєю нормою застосування його умов до відносин сторін, що виникли до його укладення.

Як зазначалося вище, сторони договору зобов`язалися:

замовник (позивач) - передати переробнику партію зерна, оплатити послуги переробки, вивезти продукти переробки (п.2.1 договору),

переробник (відповідач) - прийняти зерно, розмістити зерно, зберігати до отримання дозволу, переробити зерно пшениці на борошно (п.2.2 договору).

Договір набрав чинності з моменту підписання - 08.06.2017 (пункт 7.6 договору).

Відтак, права та обов`язки за умовами договору сторони мали реалізовувати з 08.06.2017.

В підтвердження факту передання відповідачу зерна пшениці позивачем надані товарно-транспортні накладні.

Товарно-транспортні накладні підтверджують доставку відповідачу зерна автомобільним транспортом та його прийняття.

Дослідженням поданих документів встановлено, що останні за хронологією ТТН №№741, 742, 743 датовані 01.06.2017, з чого слідує висновок про те, що зерно за цими документами було поставлено до виникнення у сторін прав та обов`язків за спірним договором.

Позивач, як на доказ твердження про наявність спірного зерна у відповідача, посилається на довідки:

від 15.03.2017 №22.1, якою ТОВ "Град.Ка Агро" підтверджує, що відповідно до дозволу на переробку зерна від 10.03.2017 №06/88 станом на 15.03.2017 залишок зерна 2 класу врожаю 2016 року складає (фізична вага) 97744кг (т.1, а.с.125);

від 04.05.2017 №24.1, якою ТОВ "Град.Ка Агро" підтверджує, що відповідно до дозволу на переробку зерна від 24.04.2017 №06/134 станом на 04.05.2017 залишок зерна 2 класу врожаю 2016 року складає (вага фізична) 501540 кг (т.1, а.с.177);

від 29.03.2017 №25, якою підтверджується переміщення на ТОВ "Град.Ка Агро" та прийняття зерна пшениці 2 класу 2016 року врожаю у кількості (вага фізична) 364210кг (т.1, а.с.209);

від 04.05.2017 №27.1, якою ТОВ "Град.Ка Агро" підтверджує, що відповідно до дозволу на переробку зерна від 24.04.2017 №06/134 станом на 04.05.2017 залишок зерна 3 класу врожаю 2016 року складає (вага фізична) 623895 кг (т.2,а.с.3);

від 19.05.2017 №28, якою підтверджується переміщення на ТОВ "Град.Ка Агро" та прийняття зерна пшениці 5 класу 2015 року врожаю у кількості (вага фізична) 20140 кг (т.2, а.с.8);

від 02.06.2017 №29, якою підтверджується переміщення на ТОВ "Град.Ка Агро" та прийняття зерна пшениці 6 класу 2015 року врожаю у кількості (вага фізична) 236770 кг (т.2, а.с.22);

Також позивачем надано наступні довідки :

від 07.03.2017 №22 - переміщено на ТОВ "Град.Ка Агро" та прийнято зерно пшениці 2 класу 2016 року врожаю у кількості (фізична) 259360 кг;

від 16.03.2017 №24 - переміщено на ТОВ "Град.Ка Агро" та прийнято зерно пшениці 2 класу 2016 року врожаю у кількості (вага фізична) 1098360кг;

від 20.04.2017 №27, якою підтверджується переміщення на ТОВ "Град.Ка Агро" та прийняття зерна пшениці 3 класу 2016 року врожаю у кількості (вага фізична) 923895кг (т.2, а.с.2);

Також матеріали справи містять дозволи, надані ПАТ "Аграрний фонд" ТОВ "Град.Ка Агро" на переробку певної кількості зерна пшениці.

Дослідивши вказані документи, суд констатує про посилання у них на договір переробки зерна від 26.11.2015 №84-06/15 та зазначення складських квитанцій, виданих до укладення спірного договору на переробку зерна пшениці - 08.06.2017.

Дослідивши названі документи слід дійти висновку, що між сторонами існували правовідносини, що виникли до укладення договору №12-06/17 на переробку зерна від 08.06.2017.

Судом встановлено, що на виконання договору №12-06/17 на переробку зерна від 08.06.2017 ПАТ "Аграрний фонд" надало 26.02.2019 дозвіл №06/38 на переробку зерна:

- пшениці 2 кл. врожаю 2016 у кількості 40,000 тонн, складська квитанція 22.1 від 15.03.2017

- пшениці 3 кл. врожаю 2016 року у кількості 39,860 тонн, складська квитанція 27.1 від 04.05.2017;

- пшениці 5 кл. врожаю 2015 року у кількості 20,140 тонн, складська квитанція 28 від 19.05.2017 (т.2, а.с.23).

За результатами переробки зерна сторонами складено акт оприбуткування продуктів переробки від 27.02.2019 №534 (т.2, а.с.24).

Підприємством-переробником 27.02.2019 складено довідку №22.2, у якій зазначається, що відповідно до дозволу на переробку зерна від 26.02.2019 №06/38 станом на 27.02.2019 залишок зерна 2 класу 2016 року врожаю складає (вага фізична) 57744 кг (т.2, а.с.26).

Підприємством-переробником 27.02.2019 складено довідку №27.2, у якій зазначається, що відповідно до дозволу на переробку зерна від 26.02.2019 №06/38 станом на 27.02.2019 залишок зерна 3 класу 2016 року врожаю складає (вага фізична) 584035 кг (т.2, а.с.27).

Отже, у правовідносинах за договором №12-06/17 на переробку зерна від 08.06.2017 відповідачем здійснено переробку зерна за дозволом позивача від 26.02.2019.

Будь-яких інших документів, які б свідчили про виконання обов`язків кожної із сторін за договором №12-06/17 на переробку зерна від 08.06.2017 матеріали справи не містять.

Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про передання відповідачу зерна пшениці взагалі після 08.06.2017.

Сторонами не надано пояснень з приводу того, яке саме зерно (його походження з огляду на відсутність передання зерна від позивача з моменту укладення договору 08.06.2017) було передано в переробку за дозволом від 26.02.2017. Не надано первинних документів, якими оформлено операцію передачі зерна зі складу у виробництво.

Також суд критично оцінює наданий позивачем акт наявності зерна, що належить ПАТ "Аграрний фонд" та відповідності його кількісним та якісним показникам, складений 11.02.2020 (т.2, а.с.61).

У своїх реквізитах зазначений акт має посилання на договір переробки від 08.06.2017 №12-06/17. При цьому, у п.5 наведено показники результатів перевірки "Виконання умов договору складського зберігання".

Вказаний акт не містить даних первинних документів, за якими було передано зерно пшениці відповідачу, а має лише посилання на номери складських квитанцій.

Наданий акт не визнається належним доказом факту передання зерна пшениці, оскільки не є первинним бухгалтерським документом, яким така операція оформлюється для обліковування у бухгалтерській звітності.

Щодо підстав вимог про повернення зерна пшениці

Позивач підставою вимог зазначив порушення відповідачем зобов`язань (з посиланням на ст.610 ЦК України), що встановлені умовами п.п.2.2.7 та п.7.3 договору.

Пунктом 2.2.7. договору переробник взяв на себе зобов`язання забезпечити зберігання зерна пшениці та продуктів його переробки. Нести повну матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування і зниження якості зерна та продуктів його переробки.

Пунктом 7.3 встановлено, що переробник не має права розпоряджатися та користуватися матеріальними цінностями, що належать замовнику.

Суд визнав, що договір про переробку зерна, укладений між сторонами, є договором підряду з виконанням роботи з матеріалу замовника.

Частиною 1 ст.840 ГПК України встановлено, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.841 ЦК України підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Умови пунктів 2.2.7. та 7.3 договору, про порушення яких вказує позивач, як підставу для вимоги про повернення зерна пшениці, не встановлюють обов`язку відповідача повернути залишок невикористаної кількості зерна пшениці.

Умовами договору не встановлено порядку повернення замовнику залишку невикористаного переробником (виконавцем) зерна пшениці.

Проте, такий обов`язок виникає з підстав застосування наведених вище норм цивільного законодавства.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Висновок

З дня укладення договору №12-06/17 - 08.06.2017 між сторонами виникли зобов`язальні відносини, що випливають з договору підряду на виконання робіт з матеріалу замовника.

Зміст цього договору не містить норми про застосування його умов до відносин, що існували між сторонами до його укладення.

Факт передання АТ "Аграрний фонд" відповідачу зерна пшениці з метою його переробки з моменту набрання чинності договором не знайшов підтвердження матеріалами справи.

Посилання позивача на норми п.2.2.7. та п.7.3 договору як підставу для вимоги про повернення зерна пшениці є хибними, оскільки за своїм змістом не встановлюють обов`язку переробника щодо повернення зерна пшениці та не передбачають умов (порядку) такого повернення.

Обов`язок повернення виконавцем за договором підряду на виконання роботи з матеріалу замовника залишку матеріалів (зерна пшениці у цьому випадку) слідує із застосування норм ст.841 ЦК України.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За встановлених обставин та застосованих норм права позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на відмову у задоволенні позову судові витрати, до складу яких входить сплачений судовий збір, залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 14.09.2020

Суддя Н.А. Павленко