Ухвала

від 14.09.2020 по справі 360/3321/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 вересня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/3321/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою адвоката Войтенка Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій незаконними та скасування постанови від 07 серпня 2020 року ВП № 62760885 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору,

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Войтенка Олександра Миколайовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якій представник позивача просить:

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мірошникової М.О. щодо відкриття на підставі виконавчого документу - ухвали Новопсковського районного суду Луганської області від 20 липня 2020 року (справа ЄУ № 942/885/20, провадження № 2-з/942/12/20), виконавчого провадження № 62760885 в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 9446,00 грн;

- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мірошникової М.О. від 07 серпня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62760885 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.

Із змісту статті 245 КАС України слідує, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

При цьому, одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим.

Скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

При цьому, вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

З огляду на положення пунктів 1, 2 частини другої статті 245 КАС України у разі визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.

Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зміст позовних вимог, зазначений у позовній заяві, не повністю відповідає способам судового захисту, передбаченим частиною першою статті 5 КАС України при оскарженні акта індивідуальної дії.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102,00 грн.

Представником позивача при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір за одну позовну вимогу у розмірі 840,80 грн.

Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року по справі № П/800/559/16 (№ рішення в ЄДРСР 65680258), постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року по справі № 800/473/17 (№ рішення в ЄДРСР 72525464) та постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 (номер рішення в ЄДРСР 85613193) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СКС до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну.

З викладеного слідує, що однією позовною вимогою немайнового характеру є:

вимога про визнання протиправним акта як передумова для застосування способу захисту порушеного права - скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення,

вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права - зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо.

При цьому, окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України вбачається, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, є майновою.

Таким чином, заявлені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Отже, заявлені вимоги про скасування постанови старшого державного виконавця відділу Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мірошникової М.О. від 07 серпня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62760885 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн є майновими вимогами.

Оскільки позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру та одну позовну вимогу немайнового характеру, то позивач повинен сплатити судовий збір за кожну з них.

Судовий збір складатиме 1681,60 грн, а саме:

- 840,00 грн за позовну вимогу немайнового характеру про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мірошникової М.О. щодо відкриття на підставі виконавчого документу - ухвали Новопсковського районного суду Луганської області від 20 липня 2020 року (справа ЄУ № 942/885/20, провадження № 2-з/942/12/20), виконавчого провадження № 62760885 в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 9446,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- 840,80 грн за позовну вимогу майнового характеру про скасування постанови старшого державного виконавця відділу Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мірошникової М.О. від 07 серпня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62760885 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір в сумі 840,80 грн.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у м. Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA218999980313141206084012080, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтею 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Войтенка Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій незаконними та скасування постанови від 07 серпня 2020 року ВП № 62760885 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору залишити без руху.

Запропонувати адвокату Войтенку Олександру Миколайовичу протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачу, оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТ.І. Чернявська