Рішення

від 07.10.2020 по справі 360/3321/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3321/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом адвоката Войтенка Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій незаконними та скасування постанови від 07 серпня 2020 року ВП № 62760885 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору,

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Войтенка Олександра Миколайовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якому представник позивача просить:

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мірошникової М.О. щодо відкриття на підставі виконавчого документу - ухвали Новопсковського районного суду Луганської області від 20 липня 2020 року (справа ЄУ № 942/885/20, провадження № 2-з/942/12/20), виконавчого провадження № 62760885 в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 9446,00 грн;

- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мірошникової М.О. від 07 серпня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62760885 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 20 липня 2020 року ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області у справі ЄУ № 942/885/20 провадження 2-з/942/12/20 частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви та заборонено ОСОБА_1 здійснювати будь-які реєстраційні дії по житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв. м, реєстраційний номер 148358244233, та земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,064 га, кадастровий номер 4423355100:03:001:0840, реєстраційний номер 1978511544233.

Відповідно до частини першої статті 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала підлягає негайному виконанню.

27 серпня 2020 року позивачем від відповідача отримано документи по виконавчому провадженню ВП № 62760885, а саме: постанову державного виконавця Мірошникової М.О. про відкриття виконавчого провадження про заборону ОСОБА_1 здійснювати будь-які реєстраційні дії по житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв. м, реєстраційний номер 148358244233, та земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,064 га, кадастровий номер 4423355100:03:001:0840, реєстраційний номер 1978511544233; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн.

Дії старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мірошникової М.О. щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 62760885 в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 9446,00 грн представник позивача вважає незаконними, а постанову старшого державного виконавця Мірошникової М.О. про відкриття виконавчого провадження від 07 серпня 2020 року ВП № 62760885 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 9446,00 грн такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 14 вересня 2020 року позовну заяву адвоката Войтенка Олександра Миколайовича залишено без руху (арк. спр. 32-34).

Ухвалою від 28 вересня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 07 жовтня 2020 року о 10 год. 00 хв. із зазначенням, що справа розглядатиметься з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 40-42).

Новопсковський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ухвалу від 28 вересня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі отримав 28 вересня 2020 року, про що свідчить звіт про доставку електронного листа (арк. спр. 46). Правом подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, відповідач не скористався. Відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач та його представник у судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином (арк. спр. 43, 43 зв., 45). Заявою від 30 вересня 2020 року б/н позивач просить розглянути справу за його відсутності (арк. спр. 47).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином (арк. спр. 44, 44 зв., 46). Причини неявки у судове засідання суду не повідомив.

Частиною четвертою статті 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (частина третя статті 287 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина друга статті 268 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 20 липня 2020 року у справі № 942/885/20 (провадження № 2-з/942/12/20) частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви (арк. спр. 8-9):

- заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати будь-які реєстраційні дії по житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв. м, реєстраційний номер 148358244233, та земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,064 га, кадастровий номер 4423355100:03:001:0840, реєстраційний номер 1978511544233;

- в задоволенні решти вимог ОСОБА_2 в частині накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку відмовлено.

Як зазначено у резолютивній частині ухвали Новопсковського районного суду Луганської області від 20 липня 2020 року у справі № 942/885/20 (провадження № 2-з/942/12/20), примірник ухвали направлено, зокрема, до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для негайного виконання та вжиття відповідних заходів. Відповідно до частини першої статті 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала підлягає негайному виконанню.

Постановою старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 07 серпня 2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 62760885 з примусового виконання ухвали № 2-з/942/12/20, виданої 20 липня 2020 року Новопсковським районним судом Луганської області, про заборону ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати будь-які реєстраційні дії по житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,2 кв. м, реєстраційний номер 148358244233, та земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,064 га, кадастровий номер 4423355100:03:001:0840, реєстраційний номер 1978511544233. Також постановою від 07 серпня 2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 62760885 з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 9446,00 грн (арк. спр. 12 зв., 26-27, 49-51).

07 серпня 2020 року старшим державним виконавцем Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадження ВП № 62760885 винесено окрему постанову про стягнення виконавчого збору, якою з ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 9446,00 грн (арк. спр. 14 зв, 26-27, 49-51).

Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження про виконавче провадження від 07 жовтня 2020 року окремо винесена постанова старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 07 серпня 2020 року ВП № 62760885 05 жовтня 2020 року самостійно скасована старшим державним виконавцем Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у зв`язку з помилкою виконавця (арк. спр. 49-51, 52-53).

Інформація про скасування постанови від 07 серпня 2020 року ВП № 62760885 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з позивача виконавчого збору в Автоматизованій системі виконавчого провадження станом на 07 жовтня 2020 року відсутня (арк. спр. 49-51).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII).

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Статтею 27 Закону № 1404-VIII визначено засади справляння виконавчого збору, зокрема:

- виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша);

- за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя);

- державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта);

- виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (пункт 1 частини п`ятої).

З аналізу наведених норм слідує висновок, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Згідно з частиною першою статті 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що на виконанні у відповідача у виконавчому провадженні ВП № 62760885 перебуває ухвала Новопсковського районного суду Луганської області від 20 липня 2020 року у справі № 942/885/20 про забезпечення позову, яка в силу положень частини першої статті 157 Цивільного процесуального кодексу України є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню, що відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-VIII виключає можливість стягнення виконавчого збору за цим виконавчим документом.

За таких обставин судом встановлено, що постанова старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 07 серпня 2020 року ВП № 62760885 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправною та підлягає скасуванню в цій частині.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Із змісту статті 245 КАС України слідує, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

При цьому, одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим.

Скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд визначає, що рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

При цьому, вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

З огляду на положення пунктів 1, 2 частини другої статті 245 КАС України у разі визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.

Аналізуючи положення КАС України, суд дійшов висновку, що одним з визначальних моментів щодо права на звернення особи до суду є факт наявного порушення її прав з боку суб`єкта владних повноважень.

Дії державного виконавця з винесення спірної постанови про відкриття виконавчого провадження здійснені на виконання положень Закону № 1404-VIII та в межах компетенції державного виконавця.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із прийняттям державним виконавцем постанови (рішення) про відкриття виконавчого провадження, а не з діями, вчиненими останнім з метою виконання своїх функцій та повноважень, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 07 серпня 2020 ВП № 62760885 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн.

Самі по собі дії відповідача не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача. Тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї вимоги позивача.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ВП № 62760885 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн.

Сторонами не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на сплату судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина перша статті 133 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 1681,60 грн, що підтверджено квитанціями від 02 вересня 2020 року № 0.0.1822508062.1 та від 17 вересня 2020 року № 0.0.1839036345.1 (арк. спр. 5, 37).

Оскільки позов задовольняється частково, судові витрати у розмірі 840,80 грн за позовними вимогами, у задоволенні яких відмовлено, покладаються на позивача, а судові витрати у розмірі 840,80 грн за позовними вимогами, які задовольняються, суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката через їх неспівмірність не заявив.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (пункти перший, другий частини сьомої статті 139 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Разом з позовною заявою представником позивача подано договір про надання правової допомоги від 02 вересня 2020 року № 02/09, додаток № 1 до договору про надання правової допомоги від 02 вересня 2020 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 02 вересня 2020 року № 1, товарний чек від 02 вересня 2020 року № 19 (арк. спр. 19-20, 21, 22, 23).

Дослідженням договору про надання правової допомоги від 02 вересня 2020 року № 02/09 встановлено, що цей договір укладений між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3 . Умовами договору визначений обов`язок клієнта своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість виконаної роботи (отриманих послуг) за цим договором (пункт 9 розділу Клієнт зобов`язаний ). Відповідно до розділу Гонорар гонорар складається (обчислюється) з суми вартості послуг, тарифи (вартість) яких попередньо узгоджені сторонами на підставі рекомендованих в додатку 1 до цього договору, та будуть остаточно затверджені сторонами підписанням акта виконаних робіт (наданих послуг) (пункт 2); факт виконаної роботи (наданих послуг), їх вартість та оплата підтверджуються , але не виключно, актом виконаних робіт (наданих послуг), товарним чеком (розрахунковою квитанцією), розпискою (пункт 6); підставою для сплати гонорару може бути, але не виключно, рахунок-фактура, акт виконаних робіт (наданих послуг), домовленість сторін про аванс, тощо (пункт 7); клієнт невідкладно повинен сплатити гонорар в день отримання рахунку-фактури або підписання акта виконаних робіт (наданих послуг) (пункт 8).

Згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) від 02 вересня 2020 року № 1 адвокат надав, а клієнт прийняв та оплатив: 02 вересня 2020 року - складання позовної заяви в інтересах ОСОБА_1 до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання незаконними дії старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мірошникової М.О. щодо відкриття на підставі виконавчого документу - ухвали Новопсковського районного суду Луганської області від 20 липня 2020 року (справа ЄУ № 942/885/20, провадження № 2-з/942/12/20), виконавчого провадження № 62760885 в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 9446,00 грн та скасування постанови старшого державного виконавця відділу Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мірошникової М.О. від 07 серпня 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62760885 в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн, вартість 1500,00 грн.

Оплату за надані послуги оформлено товарним чеком від 02 вересня 2020 року № 19, відповідно до якого ОСОБА_1 оплачено 1500,00 грн за надання правової допомоги адвокатом за договором від 02 вересня 2020 року № 02/09 та актом виконаних робіт (наданих послуг) від 02 вересня 2020 року № 1.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що представником позивача належними та допустимими доказами підтверджено понесені позивачем витрати на правничу допомогу.

Відповідач не скористався правом подання клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Войтенка Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код 34869976, місцезнаходження: 92303, Луганська область, Новопсковський район, смт. Новопсков, вул. Українська, буд. 114) про визнання дій незаконними та скасування постанови від 07 серпня 2020 року ВП № 62760885 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 07 серпня 2020 року ВП № 62760885 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн.

У задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мірошникової М.О. щодо відкриття на підставі виконавчого документу - ухвали Новопсковського районного суду Луганської області від 20 липня 2020 року (справа ЄУ № 942/885/20, провадження № 2-з/942/12/20), виконавчого провадження № 62760885 в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 9446,00 грн відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новопсковського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот грн 00 коп.) та судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.І. Чернявська