Ухвала

від 11.09.2020 по справі 620/3795/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/3795/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправним наказ Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області № 25-13199/14-20-сг від 07.09.2020 щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області вчинити необхідні дії з метою відновлення права ОСОБА_1 шляхом прийняття наказу організаційно-розпорядчого характеру про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 гектара в межах земельного масиву з кадастровими номерами 7425581900:08:000:5267; 7425581900:08:000:5290; 7425581900:08:000:5291, розташованого в Чернігівській області, Чернігівського району, Хмільницька сільська об`єднана територіальна громада, Довжицький старостинський округ.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи для забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області вчиняти будь-які дії, пов`язані з розпорядженням (користуванням, володінням), у тому числі продажем права на земельних торгах (аукціонах), земельної ділянки площею 8.0636 га з кадастровим номером 7425581900:08:000:5290 та земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 7425581900:08:000:5291, що розташовані в Чернігівська область , Чернігівський район, Хмільницька сільська об`єднана територіальна громада, Довжицький старостинський округ.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що одночасно з вчиненням відповідачем протиправних дій вбачаються інші дії організаційно-розпорядчого характеру відповідача відносно предмету позову, а саме земельного масиву, а невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду оскільки Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області має можливість у будь-який час виконати функції, покладені на нього державою, та розпорядитись спірною земельною ділянкою шляхом надання її в користування (оренду) третім особам.

Розгляд поданої заяви про забезпечення адміністративного позову здійснюється на підставі частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи.

Визначаючись щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній адміністративній справі, суд враховує таке.

Підстави забезпечення позову визначені статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, а тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному конкретному випадку, виходячи з наданих доказів, встановити, чи є хоча б одна з обставин для вжиття заходів забезпечення позову, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Статтею 151 КАС України передбачено види забезпечення позову.

Так, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі №826/9263/17 (адміністративне провадження №К/9901/44796/18), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У даному випадку судом не встановлено обставин, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов`язують можливість забезпечення позову.

Доводи заявника ґрунтуються виключно на припущеннях щодо обставин, які ймовірно можуть мати місце у майбутньому, при цьому настання останніх не матиме невідворотних наслідків для позивача.

Також суд не приймає до уваги доводи позивача щодо очевидної протиправності оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області № 25-13199/14-20-сг від 07.09.2020, оскільки вказаним обставинам правова оцінка буде надана судом під час судового розгляду адміністративної справи.

Суд звертає увагу, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду в ході розгляду адміністративної справи.

Крім того, суд вважає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Чернігівській області вчиняти будь-які дії, пов`язані з розпорядженням (користуванням, володінням), у тому числі продажем права на земельних торгах (аукціонах), земельної ділянки площею 8.0636 га з кадастровим номером 7425581900:08:000:5290 та земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 7425581900:08:000:5291, що розташовані в Чернігівській області, Чернігівський район, Хмільницька сільська об`єднана територіальна громада, Довжицький старостинський округ.

Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів, наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №620/3795/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.Є. Ткаченко