Рішення

від 14.09.2020 по справі 733/516/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 року Чернігів Справа № 733/516/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно - Східного міжрегіонального управління (м. Суми) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації (далі також - УПСЗН Ічнянської РДА, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно - Східного міжрегіонального управління (м. Суми), в якому просить :

- визнати дії відповідача щодо невиплати позивачу допомоги на дитину - ОСОБА_2 , відповідно до п.6 ст.30 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи на загальну суму 28053 грн за період з 01.02.2014 по 06.04.2017 включно неправомірними;

- зобов`язати відповідача виплатити на користь позивача заборгованість по виплаті щомісячної допомоги на дитину - ОСОБА_2 відповідно до п.6 ст.30 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.02.2014 по 06.04.2017 включно в сумі 28053,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Ічнянського районного суду від 25.11.2011 у справі № 2-А-768/11 та ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.04.2014 зобов`язано відповідача виплачувати ОСОБА_2 до вісімнадцяти років щомісячну допомогу відповідно до п.6 ст.30 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати і проводити перерахунок та виплату щомісячної допомоги в подальшому у зв`язку із збільшенням мінімального розміру заробітної плати. Проте вказані рішення суду відповідачем не виконуються, тому просить суд задовольнити позов у спосіб, визначений у позові.

26.05.2020 ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області позовна заява передана до Чернігівського окружного адміністративного суду на розгляд за підсудністю.

16.07.2020 ухвалою суду розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано відзив, в якому позов не визнає, посилаючись на те, що з 01.01.2014 Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 № 76-VIII виключений п.6 ст.30 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи , відтак відсутня норма закону на підставі якій слід здійснювати спірну виплату.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій остання заперечила проти аргументів, викладених відповідачем та зауважила, що в ухвалі Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.04.2014 про роз`яснення рішення суду чітко визначено, що спірна виплата має проводитись до вісімнадцяти років ОСОБА_2 .

Представником третьої особи подані письмові пояснення на позовну заяву та зазначено, що виконавче провадження з виконання рішення суду у справі № 2-А-768/11 закінчено. Крім того, позивачем при виконання вказаного рішення суду ухвала Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.04.2014 про роз`яснення рішення суду не надавалась.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25.02.2011 у справі № 2-А-768/2011 зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 нарахувати та виплатити щомісячну допомогу на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до п.6 ст.30 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум за період з 29.10.2010 року і проводити перерахунок виплат в зв`язку із збільшенням мінімального розміру заробітної плати(а.с.7).

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.04.2014 у справі № 2-А-768/11 в остаточній редакції резолютивну частину постанови викладено наступним чином: зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 нарахувати та виплатити щомісячну допомогу на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до п.6 ст.30 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум за період з 29.10.2010 року і проводити перерахунок та виплату щомісячної допомоги в подальшому в зв`язку із збільшенням мінімального розміру заробітної плати до досягнення ОСОБА_2 вісімнадцяти років (а.с.8).

Позивач зазначає, що вказані рішення суду відповідачем не виконуються, тому звернулась до суду в інтересах дитини за захистом її прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, що дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України та Рябих проти РФ) щодо реалізації права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод): одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, що передбачає повагу до принципу res judicata - принцип остаточності рішень суду: жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру. У рішенні у справі Нєлюбін проти РФ ЄСПЛ дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого: щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення в питанні, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення.

Згідно з ч. 4 ст.78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Таким чином, процесуальним законом чітко визначено обставини, які мають для адміністративного суду преюдиційне значення.

Так, постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25.02.2011 та ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.04.2014 про роз`яснення рішення у справі № 2-А-768/11 зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 нарахувати та виплатити щомісячну допомогу на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до п.6 ст.30 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум за період з 29.10.2010 року і проводити перерахунок та виплату щомісячної допомоги в подальшому в зв`язку із збільшенням мінімального розміру заробітної плати до досягнення ОСОБА_2 вісімнадцяти років (а.с.8). Отже, ці обставини мають для адміністративного суду преюдиційне значення у даній справі.

Відповідач у відзиві посилається на те, що з 01.01.2014 Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 № 76-VIII виключений п.6 ст.30 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи , відтак підстави для спірних виплат відсутні.

Однак суд відхиляє вказані доводи відповідача, оскільки відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Крім того, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 14 КАС України).

Водночас в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 у справі № 733/569/16-а, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 не позбавлена права на звернення до суду за захистом своїх прав у зв`язку з направленням виконавчого листа №2-а-768/11, виданого Ічнянським районним судом Чернігівської області, на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області для продовження виконання.

Тобто, аналізуючи висновок апеляційної інстанції, суд зазначає, що правильним способом захисту прав є звернення до державної виконавчої служби з приводу виконання постанови Ічнянського районного суду від 25.02.2011 та ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області про роз`яснення рішення від 03.04.2014 2011у № 2-А-768/11 в порядку примусового виконання рішення суду.

Докази подання державному виконавцю ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області про роз`яснення рішення в межах виконавчого провадження № 41132696 та не прийняття її до виконання, відсутні.

У той же час, з матеріалів справи видно, що постановою від 25.06.2020 вже закінчено виконавче провадження № 41132696.

Відповідно до положень статі 40 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У свою чергу статтею 41 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Отже, у разі скасування судом постанови про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Водночас постанова про закінчення виконавчого провадження від 25.06.2020 № 41132696 не є предметом оскарження, тому правова оцінка у спірних правовідносинах судом не надається.

Також суд зазначає, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто на час розгляду даної справи досяг повноліття - вісімнадцяти років, докази, що він самостійно не може здійснювати свої адміністративні процесуальні права відсутні.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстава для відмови у задоволенні позову повністю.

Підстави для повернення судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації, вул.Воскресінська, 17,м.Ічня,Чернігівська область,16703, код ЄДРПОУ 03196015.

Третя особа: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно - Східного міжрегіонального управління (м. Суми), пропект Миру,43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34924518.

Повний текст рішення виготовлено 14 вересня 2020 року.

Суддя І.І. Соломко