Постанова

від 10.09.2020 по справі 160/1453/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

10 вересня 2020 року справа 160/1453/20

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

при секретарі Іотовій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 (суддя Юхно І.В.) в адміністративній праві за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телл2телл до Державної податкової служби України про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати податкову накладну

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Телл2телл 06.02.2020 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення №1308314/42732742 від 16.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 16.09.2019 та зобов`язати зареєструвати цю податкову накладну в єдиному реєстрі податкових накладних днем її отримання (ас1) .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2020, прийнятому в спрощеному провадженні, позов задоволений. Крім того, на користь позивача стягнуті судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 4204гр та оплаченої правової допомоги в розмірі 4250гр (ас102) .

В апеляційній скарзі ДПС України просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято в межах діючого законодавства (ас112) .

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

ТОВ Телл2телл 16.09.2019 надіслало засобами електронного зв`язку на адресу ДПС України для реєстрації податкову накладну №2 від 16.09.2019 на суму 1' 911' 967гр, в тому числі податок на додану вартість 318' 661гр17коп, за надання послуг ПАТ Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України (ас56) .

ДПС України 07.10.2019 направило позивачу квитанцію в електронному вигляді про прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, з викладенням таких причин: податкова накладна відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (ас58) .

Згідно повідомлення №1 від 07.10.2019, ТОВ Телл2телл подані документи про підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною, реєстрація якої зупинена (ас59-70) :

- договір №624 від 01.07.2019 з ПАТ Авіакомпанія Міжнародні авіалінії України про надання послуг контакт центру (ас38) ;

- рахунок фактура №10091917 від 16.09.2019 про надання послуг контакт центру в серпні 2019 року на суму 1' 911' 967гр (ас50) ;

- електронний звіт про надання послуг контакт центру в серпні 2019 року на суму 1' 911' 967гр (ас51) ;

- акт надання послуг №10091917 від 16.09.2019, згідно якого в серпні 2019 року виконана робота: обслуговування 243' 245 телефонних дзвінків, оброблено 8427 електронних листів, оброблено 433 чати, з урахуванням комісійної винагороди за оформлене бронювання та простоїв - на суму 1' 911' 967гр (ас52) ;

- банківська виписка та платіжне доручення про перерахунок коштів (ас54,55)

- реєстраційні документи, згідно яких, одним з видів діяльності ТОВ Телл2телл є діяльність телефонних центрів (ас8-37) ;

- штатний розпис з 13.08.2019, згідно якого на підприємстві постійно працює 27 працівників (ас18) ;

- договір суборенди нерухомості №06/Д від 31.07.2019, акт приймання-передачі нерухомості, документи про нарахування і оплату нерухомості, згідно яких, ТОВ Телл2телл використовує для підприємницької діяльності 4 нежитлові приміщення в м.Дніпрі по вул.С.Хороброго, 12 загальною площею 228м 2 (ас21-37) ;

Рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1308314/42732742 від 16.10.2019, відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 16.09.2019 в зв`язку з ненаданням платником податків первинних документів (ас71) .

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів, послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів, послуг платник податку продавець зобов`язаний в установлений термін скласти податкову накладну, зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу 5 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної або розрахунку коригування до єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також в разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового Кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ №117 від 21.02.2018, який діяв з 22.3.2018 по 01.02.2020 (далі Порядок), податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених в разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію в місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500' 000гр за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них в поточному місяці за операціями з одним отримувачем платником податку, не перевищує 50000гр, сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена в попередньому місяці, становить більше 20000гр, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в реєстрі, становить більше 400' 000гр; одночасно значення показників D та P, розрахованих в цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20, 7 відсотків, зазначеним платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в реєстрі в звітному періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до пункту 4 Порядку, в разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених в пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку, в разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 7 Порядку, в разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Відповідно до пункту 12 Порядку, в разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі в текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер, дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги відповідно до державного класифікатора продукції та послуг, зазначені в податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерії ризиковості платника податку або критерії ризиковості здійснення операцій, на підставі яких зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в реєстрі.

Відповідно до пункту 14 Порядку, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів, робіт, послуг з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором або законодавством.

Відповідно до пункту 21 Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (лист ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019), платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців; платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків в банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа або засновник якого був посадовою особою або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам пункту 16.1.3 статті 16 та абзацу 1 пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового Кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пункту 16.1.3 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового Кодексу України; мається податкова інформація про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Пункт 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку перелічує 7 критеріїв ризиковості. Суд першої інстанції правильно підкреслив, що зупинивши реєстрацію податкової накладної, податкова служба не вказала конкретного критерію ризиковості податкової накладної. Запропонувавши надати пояснення та копії документів, суб`єкт владних повноважень не вказав, з яких питань мають бути надані пояснення та які конкретно мають бути надані документи, перелічені в пункті 14 Порядку реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ №117 від 21.02.2018.

При таких розпливчатих формулюваннях підстав зупинення реєстрації податкової накладної та неконкретних пропозиціях надати додаткові документи, позивач був поставлений у невизначене становище щодо виконання рішення контролюючого органу, а відтак суб`єктом владних повноважень недотриманий принцип відповідальності за свою діяльність, закріплений в статті 3 Конституції України.

Проаналізувавши документи, подані ТОВ Телл2телл , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поданий необхідний пакет документів, передбачений пунктом 14 Порядку реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ №117 від 21.02.2018 , достатній для реєстрації податкової накладної №2 від 16.09.2019.

Окружний суд правильно наголосив, що суб`єкт владних повноважень, приймаючи рішення №1308314/42732742 від 16.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної, не вказав, яких документів не вистачає та які документи складені з порушенням законодавства.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного перегляд від позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу (ас137) .

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Між ТОВ Телл2телл та адвокатом Крутовських С.В. укладений договір від 31.01.2020 про надання юридичних послуг (ас91) . Згідно додаткової угоди від 14.07.2020, довіритель і адвокат домовились, що вартість складання і подання відзиву на апеляційну скаргу становитиме 3000гр, а вартість представленні інтересів в апеляційному суді - 2650гр (ас139) .

За виконану роботу, обумовлену додатковою угодою, адвокатом складенні рахунки №3 від 15.07.2020 на 3000гр та №4 від 14.08.2020 на 2650гр (ас140,141) .

Згідно платіжного доручення №99 від 21.07.2020, ТОВ Телл2телл перераховано адвокату 3000гр та згідно платіжного доручення №116 від 28.08.2020 перераховано 2650гр (ас142,143) .

Адвокатом і довірителем підписаний акт виконаних робіт, обумовлених додатковою угодою, на загальну суму 5650гр (ас144) .

З урахуванням обсягу участі адвоката в підготовці та розгляді справи в апеляційній інстанції, відображеному в акті виконаних, сплачений гонорар в розмірі 5650гр є співмірним зі складністю справи, часом, необхідним для виконання адвокатом названого переліку робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

В свою чергу, суб`єкт владних повноважень не заперечував проти обсягу виконаних адвокатом робіт, та не довів що сума 5650гр є неспівмірною з обсягом виконаних робіт, складністю справи, ціною позову тощо.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 - без змін.

Стягнути з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Телл2телл витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5650гр за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили з 10.09.2020 та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова