Постанова

від 11.09.2020 по справі 120/3349/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3349/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

11 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Смілянця Е. С. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сектору державної реєстрації Крижопільської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування реєстраційного запису,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до сектору державної реєстрації Крижопільської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування запису № 21551750000002522 від 25.09.2012 року, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про включення відомостей про нього як фізичну особу - підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про його державну реєстрацію вважається недійсним.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що в акті приймання-передачі від 20 серпня 2020 року відсутні відомості про передачу інформації про ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця, тому вказаний доказ є неналежним. Крім того, апелянт стверджує, що відповідно до вимог законодавства, що діяло до 10.05.2016 органи податкової служби були зобов`язані звернутися до суду із заявою про припинення його підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не було враховано судом першої інстанції. У зв`язку з наведеним апелянт вважає, що включення інформації про нього до ЄДР є протиправним, а зазначення в реєстрі про недійсність свідоцтва про державну реєстрацію обмежує право позивача на свободу підприємницької діяльності.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 19.10.2001 року зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа та взятий на податковий облік (а.с. 54).

21.01.2003 року позивач прийнятий на роботу слюсарем з ремонту автомобілів у Виробниче приватне лісництво "Славутич", що підтверджується записами у трудовій книжці, у зв`язку з чим у 2003 році припинив підприємницьку діяльність, про що повідомив відповідний орган державної податкової служби за місцем обліку.

Головним управлінням ДФС у Вінницькій області сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-782-56 від 08.08.2019 з єдиного соціального внеску в сумі 7965,54 грн. ( а.с. 12 ).

Представниця позивача звернулась до Сектору державної реєстрації Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області із адвокатським запитом №24/19 від 04.09.2019 року, у яковому просила надати інформацію на якій підставі відомості про ОСОБА_1 , як фізичну особу - підприємця, було включено у ЄДРПОУ у 2012 році ( а.с. 18 ).

Листом №01-21/56 від 09.09.2019 року адвоката позивача повідомлено про те, що станом на 25.09.2012 року він не скористався своїм правом, передбаченим п. 3 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, для заміни свідоцтва про його державну реєстрацію на свідоцтво про державну реєстрацію єдиного зразка та не подав державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про нього до ЄДР. Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснювалося державним реєстратором на підставі відомостей, отриманих від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій. Так, включення до ЄДР відомостей про позивача з відміткою про те, що свідоцтво про його державну реєстрацію, оформлене з використанням бланку старого зразка та видане до 1 липня 2004 року, вважається недійсними, здійснено відповідно до вимог п. 8 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону і проведено без участі фізичної особи-підприємця. Враховуючи викладене, відповідна реєстраційна дія є правомірною, а запис від 25.09.2012 р. №21551750000002522 здійснено з урахуванням норм чинного законодавства на момент вчинення реєстраційної дії ( а.с. 13 - 15 ; 19 - 20 ).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до ЄДР запису від 25.09.2012 №21551750000002522 та включення відомостей про ОСОБА_1 , як про фізичну особу - підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про державну реєстрацію, вважається недійсним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що інформацію про ОСОБА_1 , як фізичну особу-підприємця, правомірно включено до ЄДР 25.09.2012, на підставі відомостей, отриманих від тимчасової міжвідомчої спеціальної комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про підприємництво" (в редакції, чинній станом на 19.10.2001) державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності, крім об`єднань юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність в Україні на умовах угод про розподіл продукції, проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації (далі - органи державної реєстрації) за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб`єкта, якщо інше не передбачено законом.

Отже, на момент реєстрації ОСОБА_1 суб`єктом підприємницької діяльності державна реєстрація здійснювалася виконавчими органами місцевого самоврядування.

01.07.2004 набрав чинності Закон України від 15 травня 2003 року №755-VІ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі - Закон №755-VІ) згідно з яким створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб (далі - ЄДР).

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону №755-VІ в редакції від 15.05.2003 державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов`язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

Таким чином, з 01.07.2004 фізичним особам-підприємцям видавалися свідоцтва про державну реєстрацію нового зразка, а відомості про таких осіб включалися до ЄДР.

03 березня 2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання" від 01.07.2010 №2390-VI (далі - Закон №2390-VI).

Відповідно до п.п.2-4п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2390-VI в редакції від 01.07.2010 процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.

Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.

Таким чином, процес заміни свідоцтв фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, та включення відомостей про них до ЄДР завершився 03 березня 2012 року.

Згідно з п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2390-VI в редакції від 01.07.2010 після закінчення передбаченого для включення відомостей до Єдиного державного реєстру строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до Єдиного державного реєстру.

За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, включаються до Єдиного державного реєстру з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними.

Отже, відомості про фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, які до 03 березня 2012 року не подали реєстраційну картку та не замінили свідоцтво про державну реєстрацію, на підставі даних тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій включаються до ЄДР з відміткою про недійсність свідоцтва про державну реєстрацію.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що акт приймання-передачі від 20 серпня 2012 року не підтверджує факт передачі реєстраційної картки ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з актом приймання-передачі від 20 серпня 2012 року (а.с.53) Тимчасова міжвідомча комісія з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передала Крижопільській районній державній адміністрації файли з аналітичною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного банку даних платників податків юридичних осіб, Реєстру самозайнятих осіб, Державного реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відомості про яких на дату завершення процесу включення до ЄДР не включені до зазначеного реєстру.

Таким чином, на підставі п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2390-VI Тимчасова міжвідомча комісія з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців передала Крижопільській районній державній адміністрації інформацію про всіх юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані до 1 липня 2004 року, і відомості про яких до 03 березня 2012 року не були включені до ЄДР.

В обґрунтування позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає про те, що у період з 01 липня 2004 року по 03 березня 2012 року він не подавав державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про нього до ЄДР та не замінював свідоцтво про державну реєстрацію старого зразка на свідоцтво про державну реєстрацію єдиного зразка.

З урахуванням наведеного акт приймання-передачі від 20 серпня 2012 року (а.с.53) підтверджує факт передачі Крижопільській районній державній адміністрації інформації в тому числі і про ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з ЄДР (а.с.13-15) відомості про ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця з відміткою про недійсність свідоцтва про державну реєстрацію включено до ЄДР 25.09.2012, запис №21551750000002522.

Таким чином, інформація про позивача як фізичну особу підприємця включена до ЄДР на підставі п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2390-VI із відміткою про недійсність свідоцтва про державну реєстрацію.

З урахуванням встановлених у справі обставин та процедури включення відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, яка передбачена Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2390-VI, доводи ОСОБА_1 про те, що відомості про нього протиправно включені до ЄДР, є необґрунтованими.

При цьому доводи апеляційної скарги про те, що ст.8 Закону України "Про підприємництво" передбачала обов`язок податкового органу звернутися до суду з позовом про припинення суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки дії чи бездіяльність податкового органу не пов`язані з правомірністю дій державного реєстратора при внесенні інформації про позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що він припинив підприємницьку діяльність з 21.01.2003, однак у зв`язку з внесенням інформації про ОСОБА_1 до ЄДР у нього виникли обов`язки зі сплати податків і зборів, встановлених для фізичних осіб-підприємців, що порушує право позивача на свободу підприємницької діяльності.

Оцінюючи вказані доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що запис до ЄДР № 21551750000002522 від 25.09.2012 року внесено відповідачем на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені законодавством, яке діяло на момент внесення вказаного запису.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що дії відповідача призвели до порушення прав позивача, в тому числі на здійснення підприємницької діяльності, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування запису № 21551750000002522 від 25.09.2012 року щодо включення відомостей про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 вересня 2020 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Смілянець Е. С. Мацький Є.М.