Ухвала

від 14.09.2020 по справі 120/3076/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 120/3076/19-а

14 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Курка О. П.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансагро" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року визнано неповажними причини пропуску строку, зазначені апелянтом у клопотанні, запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року представником відповідача 09 вересня 2020 року подано заяву про продовження строків на усунення недоліків, в якій посилається на відсутність належного фінансування для сплати судового збору. Крім того, апелянт звертає увагу на впровадження на території України карантинних заходів.

Розглянувши матеріали справи та доводи клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та рішення у справі «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов`язків.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Верховний Суд в ухвалах від 13.05.2019 по справах №804/15952/15 та №810/1776/17, зазначив, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку оскарження.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому, в силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, при належному відношенні, апелянт не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, проте таким правом не скористався, а тому суд вважає, що вказані відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Та обставина, що відповідач звертався з первинною апеляційною скаргою в межах строку, встановленого ст. 295 КАС України, не є підставою вважати поважними причини пропуску цього строку оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №804/2979/17 від 15 травня 2018 року, №822/276/17 від 07 червня 2018 року.

Що стосується посилання апелянта на те, що строк пропущено з поважних причин обумовлених встановленим Кабінетом Міністрів України на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Апелянтом не вказано обгрунтованих причин неможливості звернення до суду з апеляційної скаргою, у період з лютого 2020 року по серпень 2020 року, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв"язку з карантином. Тобто не надано доказів того, що саме карантинні обмеження були обгрунтованою причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів зазначає, що обставини, з якими апелянт пов`язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області необхідно відмовити.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки, станом на 14 вересня 2020 Головне управління ДПС у Вінницькій області не навела підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року, то у відкритті апеляційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними причини пропуску Головного управління ДПС у Вінницькій області строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Трансагро" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Курко О. П. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.