Постанова

від 11.09.2020 по справі 390/1700/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

11 вересня 2020 року м. Кропивницький

справа № 390/1700/19

провадження № 22-ц/4809/1093/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Письменного О.А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Галина Григорівна ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 травня 2020 року у складі судді Гершкула І.М .,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Галина Григорівна, про визнання недійсними договорів міни.

В обґрунтування позову вказав, що 13 листопада 2013 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 були укладені договори міни, зареєстровані за №1268 та №1264. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_8 та відкрилась спадщина на земельні ділянки: кадастровий номер 3522580300:03:000:0601 площею 6,2549 га та кадастровий номер 3522580300:03:000:0602 площею 5,9547 га, які розташовані на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, 28 вересня 2015 року отримав витяги з Державного земельного кадастру про вказані земельні ділянки, з яких стало відомо, що 13 листопада 2013 року ОСОБА_8 уклав два договори міни, згідно з якими передав у власність ОСОБА_2 вказані вище, належні на праві приватної власності, земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_8 належні їй на праві приватної власності, розташовані на території Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, земельні ділянки: кадастровий номер 3522580300:03:000:2498 та 3522580300:03:000:2498 загальною площею по 0,01 га. Обмін земельних ділянок проведено без грошової доплати. Договори міни укладено з порушенням п.15 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, яким встановлено заборону відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельних часток (паїв). Відповідно до висновків Верховного Суду України, які викладено у постановах від 05 листопада 2014 року, 11 лютого 2015 року та 10 травня 2018 року, обмінюватися земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть тільки за схемою пай на пай .

Посилаючись на невідповідність договорів вимогам закону просив суд визнати недійсними договори міни віл 13 листопада 2013 року, зареєстровані за №1268 та №1264.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

ОСОБА_2 направила до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 травня 2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що згідно з договором міни від 13 листопада 2013 року, який посвідчено та зареєстровано в реєстрі за номером 1264 приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г.Г., ОСОБА_8 передав у власність ОСОБА_2 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, кадастровий номер 3522580300:03:000:0602, загальною площею 5,9547 га, розташовану на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_8 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, кадастровий номер 3522580300:03:000:2496, загальною площею 0,01 га, розташовану на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно з п.п.5, 7 договору обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати. Сторони домовились, що вартість земельних ділянок відповідає одна одній (т.1, а.с.29-31).

Згідно з договором міни від 13 листопада 2013 року, який посвідчено та зареєстровано в реєстрі за номером 1268 приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г.Г., ОСОБА_8 передав у власність ОСОБА_2 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, кадастровий номер 3522580300:03:000:0601, загальною площею 6,2549 га, розташовану на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_8 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, кадастровий номер 3522580300:03:000:2498, загальною площею 0,01 га, розташовану на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно з п.п.5 та 7 договору обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати. Сторони домовились, що вартість земельних ділянок відповідає одна одній (т.1, а.с.32-34).

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18 липня 2016 року визнано недійсними договори міни від 13 листопада 2013 року, які укладено між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , посвідчені та зареєстровані в реєстрі за №1268 та №1264 приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г.Г. (т.1, а.с.35-36).

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 липня 2017 року скасовано рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 18 липня 2016 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Кіровоградського нотаріального районного округу Коваленко Г.Г., про визнання недійсними договорів міни (т.1, а.с.37-40).

Постановою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 03 липня 2017 року залишено без змін (т.1, а.с.41-46).

Даний позов подано до суду про визнання недійсними договорів міни з інших підстав.

Відділом у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надано суду лист №89/113-20 від 26 лютого 2020 року та копію технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія КР №092348, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3522580300:02:000:9015, загальною площею 8,0204 га, на 12 ділянок площею 0,01 га та одну ділянку площею 7,9 га, яку розроблено ДП Центр державного земельного кадастру у 2013 році (т.1, а.с.204-248).

Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3502125642015 та №НВ-3502125702015 від 28 вересня 2015 року свідчать, що земельні ділянки кадастровий номер 3522580300:03:000:0601, загальною площею 6,2549 га, та кадастровий номер 3522580300:03:000:0602, загальною площею 5,9547 га, розташовані на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належать на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договорів міни від 13 листопада 2013 року №1264 та №1268 (т.1, а.с.23-28).

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Воронько Т.М. на запит суду було надано лист від 27 лютого 2020 року №35/01-16, яким повідомлено, що після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу №50/2014. Матеріали вказаної спадкової справи свідчать, що заяви про прийняття спадщини подано спадкоємцями, а саме: дружиною спадкодавця - ОСОБА_6 ; онуками спадкодавця - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Заяву про відмову від прийняття спадщини подано онукою спадкодавця - ОСОБА_5 . Свідоцтва про право на спадщину не видавались (т.1, а.с.18-22; т.2, а.с.2-52).

Крім того, приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Г.Г. на запит суду було надано копію матеріалів, використаних при посвідченні договорів міни від 13 листопада 2013 року, які укладено між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , посвідчені та зареєстровані в реєстрі за №1268 та №1264. Зокрема, наявні нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_7 про згоду на укладення ОСОБА_2 договорів міни, копії правовстановлюючих документів на земельні ділянки, витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок (т.2, а.с.53-115).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про порушення при укладенні договорів міни пункту 15 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України та Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) є необґрунтованими.

Колегія суду погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Статтями 12, 13, 81, 89 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договорів міни) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, в порядку, визначеному цим Законом. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог ЗК України (стаття 131 ЗК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини перша та п`ята статті 203 ЦК України).

Встановлена пунктом 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення у редакції, чинній до 01 січня 2019 року, передбачала винятки, одним з яких була можливість обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону, а не земельної частки (паю) на іншу земельну частку (пай).

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості (частини перша-третя статті 715 ЦК України).

У разі, якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву (частина перша статті 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ).

Сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) оформлюють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку (абзац одинадцятий частини першої статті 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , в редакції, чинній з 1 січня 2019 року), до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Частина перша статті 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначає один з випадків можливого обміну земельними ділянками, що використовуються їхніми власниками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не регулює обмін земельними частками (паями), права на які підтверджені сертифікатом, і розподіленими та визначеними у натурі земельними ділянками, які ще не зареєстровані за власниками земельних часток (паїв).

Стаття 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не забороняє можливість обміну земельними ділянками, що використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в інших випадках, ніж той, який визначений у частині першій цієї статті, як і не забороняє можливість обміну іншими, ніж призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Заборона відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, визначена у підпункті б пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України у редакції, чинній до 1 січня 2019 року, та виключення з неї можливості обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону стосуються не тільки земельних ділянок, що використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а й інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Наявність у сільських, селищних, міських рад і районних державних адміністрацій передбаченого в абзаці одинадцятому частини першої статті 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) повноважень оформляти матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку (з 1 січня 2019 року до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку), не виключає можливість обміну згідно з чинним законодавством земельними ділянками, на які вже були видані державні акти на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року по справі №227/1506/18.

Апеляційний суд погоджується також з висновком суду, що доводи позивача про те, що спірні договори міни не містять такої істотної умови договору, як ціна, є необґрунтованими, оскільки пункти 3 та 4 спірних договорів містять нормативну грошову оцінку та експертну грошову оцінку земельних ділянок, які є предметами договору, а пунктами 5 та 7 спірних договорів сторонами добровільно визначено, що обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати та вартість земельних ділянок відповідає одна одній.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення обґрунтувань заявлених вимог, які вказані у позовній заяві, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375 , 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 травня 2020 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Дуковський

О.А. Письменний