Ухвала

від 02.09.2020 по справі 127/18241/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 127/18241/20

Провадження 1-кс/127/8176/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в смт. Чаплинка, Чаплинського району Херсонської області, громадянин України, українець, одружений, працює директор ТОВ «Євроойл», з вищою освітою, не судимому, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним клопотанням, погодженим з прокурором, яке мотивує тим, що в неї в провадженні перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010060000452 від 08.11.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, у зв`язку із чим виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Крім того, з матеріалів клопотання встановлено, що у продовж вересня - листопада 2013 року ОСОБА_3 , працюючи на посаді генерального директора ТОВ «Агрохімзбут» (код СДРПОУ 38260164) юридична адреса: м. Київ, вул. Дмитрівська, 56Б, офіс 10, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, які передбачені Статутом, тобто будучи службовою особою, вчинив розтрату чужого майна, яке було йому ввірено за наступних обставин.

Так, 30.11.2012 між ТОВ «Торговий дім «СОКАР Україна» в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ «Агрохімзбут» в особі генерального директора ОСОБА_5 , укладено договір про надання послуг приймання, зберігання та відпуск нафтопродуктів № 539-2012ХР. Згідно даного договору ТОВ «Агрохімзбут» взяло на себе обов`язки по зберіганню на орендованій ними у ТОВ «Хмільникагротехсервіс» нафтобазі розташованої за адресою: м. Хмільник, вул. Привокзальна, 7А, світлих та темних нафтопродуктів належних ТОВ «Торговий дім «СОКАР Україна».

Згідно п. 3.1 договору товар, переданий на зберігання, не переходить у власність до ТОВ «Агрохімзбут» (Зберігача) і повинен бути повернений на першу вимогу ТОВ «Торговий дім «СОКАР Україна». ТОВ «Агрохімзбут» несе повну матеріальну відповідальність за кількість та якість товару, одержаного ТОВ «Торговий дім «СОКАР Україна» на зберігання.

На виконання вказаного договору ТОВ «Торговий дім «СОКАР Україна» поставило для зберігання на нафтобазу 992 000 тони дизельного палива підвищеної якості ДТ-Л-К5 (Євро) марки С виду 1.

Так, ОСОБА_3 , будучи службовою особою, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, переслідуючи корисливий мотив, здійснив розтрату ввірених йому нафтопродуктів, які перебували на відповідальному зберіганні ТОВ «Агрохімзбут», та які фактично зберігались на нафтобазі за адресою: м. Хмільник, вул. Привокзальна, 7А, а саме, без відома службових осіб ТОВ «Торговий дім «СОКАР Україна» та всупереч умовам вищевказаного договору зберігання, розтратив 934, 959 тони дизельного палива підвищеної якості ДТ-Л-К5 (Євро) марки С виду 1, загальна вартість яких згідно висновку експерта № 1922/14-21 від 24.11.2014 становить 10 022 760 грн., (що в 17 476,4 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян станом на 2013 рік), чим завдав збитки ТОВ «Торговий дім «СОКАР Україна» в особливо великих розмірах.

При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, 23.04.2015 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Чаплинка, Чаплинського району, Херсонської області, громадянину України, українцю, одруженому, директору ТОВ «Свроойл», з вищою освітою, не судимому, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що вчинено в особливо великих розмірах.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення доводиться зібраними по справі доказами, а саме: повідомленням про злочин, протоколами допитів свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 , протоколами тимчасового доступу до документів, висновками експертів: за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 24.11.2014 № 1922/14-21 та за результатами судової комплексно - технічної експертизи від 16.03.2016 № 100к, довідкою ТОВ «Агрохімзбут», а також іншими матеріалами кримінального провадження.

У зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_3 переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення і його місцезнаходження не відоме, оголошено його розшук.

Відповідно до отриманої інформації через канали УкрБюро Інтерполу ГУ НП у Вінницькій області у 2014 році ОСОБА_3 виїхав на територію Сполучених штатів Америки. Відповідно до закону про конфіденційність США вони не мають права називати його адресу проживання.

Відповідно до службової телеграми УкрБюро Інтерполу ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_3 вилетів 13.10.2014 рейсом SU-102 із аеропорту Шереметьєво (Москва) в аеропорт Джона Кеннеді (Нью-Йорк).

27.06.2019 ст. слідчим СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 оголошено у міжнародний розшук.

Для публікації інформації про оголошення ОСОБА_3 у міжнародний розшук в необхідні джерела, копію постанови неодноразово було направлено до Сектору міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП у Вінницькій області. Однак, жодного разу відомості не опубліковані. Зокрема, відповідно до листа від 13.08.2020 № 524/23/01-2020, Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, на якого покладені функції НЦБ Інтерполу та його структурні підрозділи не мають повноважень оголосити особу у міжнародний розшук.

11.11.2019 Колегія суддів апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (провадження № 11-сс/991/82/19) зазначила, що рішення про оголошення в розшук, відповідно до ст.ст. 1, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 281 КПК України, компетентна прийняти уповноважена посадова особа держави, де здійснюється кримінальне провадження щодо відповідної особи. Вказана колегія суддів також зазначила, що помилковими є як ототожнення поняття «оголошення особи в міжнародний розшук» поняттю «перебування у міжнародному розшуку», так і твердження, які не ґрунтуються на жодній нормі законодавства України, про те, що рішення про оголошення особи у міжнародний розшук має прийняти Генеральний секретаріат Інтерполу чи НЦБ Інтерполу.

Разом з тим, Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України може внести до Генерального секретаріату Інтерполу клопотання про публікацію червоного оповіщення щодо розшукуваної особи (розшук з метою арешту та екстрадиції).

Однією з основною вимогою Комісії з контролю файлів Інтерполу при внесенні інформації про міжнародний розшук особи з метою її арешту та екстрадиції до телекомунікаційних обліків Організації є наявність чинної ухвали судді/суду про обрання відносно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На 99-й сесії (27 лютого по 3 березня 2017 року) Комісією з контролю файлів Інтерполу ухвалено рішення, що запобіжні заходи у вигляді дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу не є ордерами на арешт у розумінні ст. 83.2 (Ь, іі) Правил Організації. Ст. 575 КПК України чітко передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, однією з основних вимогою інституції Генерального секретаріату Інтерполу до публікацій оповіщень та циркулярних розшукових повідомлень з метою арешту та подальшої видачі (екстрадиції) розшукуваної особи (так зване внесення інформації про міжнародний розшук особи (червоне оповіщення) є наявність ухвали слідчого судді, суду про обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що була винесені без посилання на використання каналів МОКП-Інтерпол для доведення факту оголошення її міжнародного розшуку, оскільки такі посилання розцінюються міжнародною організацією як порушення прав і основоположних свобод людини.

20.09.2018 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва (провадження № 11 -сс/796/4578/18) зазначила, що чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України). В даному випадку це і було здійснено, шляхом винесення постанов спочатку про оголошення ОСОБА_3 в державний, а згодом і в міжнародний розшуки.

Фактична ж дата винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, її скерування з відповідними матеріалами до Департаменту міжнародного поліцейського НП України та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є початком перебування особи в міжнародному розшуку в розумінні вимог ст. 281 КПК України, а будь-яких інших документів, зокрема, довідки Інтерполу, витягу з бази Інтерполу тощо, зазначена норма закону не вимагає.

Так, згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук. Зі змісту даної норми закону випливає, що такий розшук може бути державним, міждержавним, міжнародним. Особа оголошується в міжнародний розшук після або одночасно з оголошенням в державний розшук. За наявності підтвердження відомостей про виїзд розшукуваної особи з України міжнародний розшук оголошується негайно. Міжнародний розшук не замінює собою міждержавний розшук в межах певного кола держав і може здійснюватися паралельно з ним. Отже, чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховується тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 40, 110, 132, 176-178, 183, 184, 193 п. 6, 194 КПК України, слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною 6 цієї статі.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_3 на теперішній час не оголошений у міжнародний розшук, оскільки належні та допустимі докази в підтвердження цього відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що обов`язковою умовою розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу є присутність учасників кримінального провадження сторони обвинувачення та сторони захисту, або перебування підозрюваного у міжнародному розшуку, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є необґрунтованим та передчасним.

В ході розгляду клопотання встановлено, що слідчим всупереч вищевказаній нормі закону не було доставлено у судове засідання підозрюваного ОСОБА_3 , тому враховуючи вище вказане, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 183, 186, 193 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя