Рішення

від 14.09.2020 по справі 225/4514/20

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 2/225/841/2020

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/4514/20

.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Мигалевича В.В.,

за участю:

секретаря - Голубової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ), яка діє в інтересах ОСОБА_2 (зареєстрована: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк (м.Київ, вул. Грушевського 1д, ЄДРПОУ 14360570), третя особа: Сьома Донецька державна нотаріальна контора ( м.Селидове Донецької області, вул. Маяковського,39 ЄДРПОУ 02888283) про зняття арешту з ј частини квартири,-

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2020 року представник позивача звернулася до суду із вказаною позовною заявою про зняття арешту з ј частини квартири, в обгрунтовання якої зазначила, що рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 02.11.2012 року було задоволено вимоги ПАТ КБ ПриватБанк , та з ОСОБА_2 , яка з 2008 року має прізвище ОСОБА_4 , стягнено суму заборгованості за кредитним договором від 05.01.2006 року у розмірі 27824,51 грн. Крім того, під час розгляду справи Ленінським районним судом м.Донецька було задоволено клопотання представника відповідача щодо накладення арешту на ј частину квартири, власником якої є позивач та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

14 липня 2020 року позивачем було отримано довідку про відсутність вказаної вище заборгованості перед банком. Разом з цим арешт з ј частини квартири знято не було, отже вона перебуває під забороною відчуження, що перешкоджає позивачу реалізувати надані їй, як власнику частки квартири, права та обов`язки передбачені законом.

Таким чином, у зв`язку з тим, що рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 02.11.2012 року є виконаним та заборгованість позивача перед банком відсутня, будь яка необхідність в арешті ј частки квартири відпала, тож в позові ставиться питання про скасування заходів забезпечення позову шляхом звільнення з-під арешту майна у вигляді ј частини квартири власником якої є позивач, та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В судове засідання позивач та її представник не прибули. Представником позивача до суду надано заяву з проханням справу розглядати без участі сторони позивача, крім того, зазначено, що позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі, крім того в заяві зазначив, що рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 02.11.2012 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 набуло законної сили 12.11.2012 року, тож заходи забезпечення позову втратили дію через дев`яносто днів після набрання законної сили вказаним вище рішенням суду. Предметом позовних вимог є скасування заходів забезпечення позову згідно ухвали Ленінського районного суду м. Донецька від 02.10.2012 року, однак на дату подання позову до суду у серпні 2020 року предмету позову вже не існувало, оскільки заходи забезпечення позову перестали діяти ще у 2013 році в силу Закону. Згідно ст. 154 ЦПК України, в редакції, яка діяла на час провадження у справі № 0532/8364/2012, питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Виходячи з цього, питання про скасування заходів забезпечення позову повинно розглядатися в рамках провадження № 0532/8364/2012 за участю тих самих сторін. Окрім того, представник відповідача також в заяві зазначив, що АТ КБ Приватбанк в даному випадку не є належним відповідачем у справі, оскільки не є особою, яка своїми діями або бездіяльністю порушила право, та до якої позивач направляє свої позовні вимоги.

Представник третьої особи Сьомої Донецької державна нотаріальної контори у судове засідання не прибув. Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Причин неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань суду не надавав.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, виходячи з принципів законності, об`єктивності, справедливості та розумності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого:

Так, в судовому засіданні встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м.Донецька від 02.11.2012 року було задоволено вимоги ПАТ КБ ПриватБанк , та з ОСОБА_2 , яка з 2008 року має прізвище ОСОБА_4 , стягнено суму заборгованості за кредитним договором від 05.01.2006 року у розмірі 27824,51 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 02 жовтня 2012 року в порядку забезпечення вказаного вище позову, було задоволено клопотання представника ПАТ КБ Приватбанк та накладено арешт на ј частину квартири, власником якої є ОСОБА_2 , та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Як убачається з матеріалів справи, станом на 14 липня 2020 року заборгованість ОСОБА_2 перед АТ КБ Приватбанк за Угодою № SAMDN52000068420041 від 24.09.2012 року типу реструктуризації закрито 21.10.2014 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка № GR5I1USCQMRNLE8R від 14.07.2020 року.

Разом з цим відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.08.2020 року, наявні відомості про арешт нерухомого майна яке належить ОСОБА_2 , а саме ј частини квартири АДРЕСА_3 , який накладено відповідно до ухвали Ленінського районного суду м.Донецька від 02.10.2012 року у справі № 2/0532/1935/2012.

Отже, вжиті ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 02.10.2012 року у цивільній справі № 2/0532/1935/2012 заходи забезпечення позову не скасовано.

Згідно з ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 149 ЦПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотання учасника справи.

Ч. 7 ст. 158 ЦПК України встановлено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи .

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд скасовує вжиті заходи забезпечення позову в тому випадку, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" від 03.06.2016 року № 5, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу.

Тобто, скасування заходів забезпечення позову можливе за ухвалою суду, який розглядає, або розглядав цивільну справу, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Отже, у даному конкретному випадку, ЦПК України передбачено певний порядок скасування заходів забезпечення позову, який передбачає звернення до суду з вмотивованим клопотанням, а не з позовною заявою.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, то судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, п.3 Розділ ХII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ), яка діє в інтересах ОСОБА_2 (зареєстрована: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк ( м.Київ, вул. Грушевського 1д, ЄДРПОУ 14360570), третя особа: Сьома Донецька державна нотаріальна контора ( м.Селидове Донецької області, вул. Маяковського,39 ЄДРПОУ 02888283) про зняття арешту з ј частини квартири - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя: