Рішення

від 25.08.2020 по справі 466/10423/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/10423/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Молінській С.В.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідач ТОВ Галицька-Олія

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5

представник позивача ОСОБА_6

представник відповідача ОСОБА_7

представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_8

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ємков Олексій Вячеславович, до товариства з обмеженою відповідальністю Галицька-Олія , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги (позики), пені та трьох процентів річних від простроченої суми,

у с т а н о в и в:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ємков Олексій Вячеславович, (далі - позивач) пред`явив суд позов до товариства з обмеженою відповідальністю Галицька-Олія (далі - ТОВ Галицька-Олія , відповідач, підприємство) про стягнення заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги (позики), пені та трьох процентів річних від простроченої суми.

Як на підставу позовних вимог зазначав, що між ним, ОСОБА_1 , та ТОВ Галицька-Олія в особі директора ОСОБА_2 було укладено наступні договори про надання поворотної фінансової допомоги (позики), за якими позивач надав відповідачу в позику зазначені в цих договорах грошові кошти:

- договір №19ф/3 від 04 березня 2019 року, зі змінами, внесеними згідно із додатком №1 від 28 березня 2019 року (далі - договір №1) на суму 275 000,00 грн.;

- договір №19ф/4 від 14 березня 2019 року, зі змінами, внесеними згідно із додатком №1 від 29 березня 2019 року (далі - договір №2) на суму 264 000,00 грн.

Відповідно до умов договору №1 позивач вніс на поточний рахунок відповідача власні кошти в такому розмірі і в такі терміни:

- 130 000 грн. згідно платіжного доручення №12430024 від 04 березня 2019 року;

- 80 000 грн. згідно платіжного доручення №12972074 від 06 березня 2019 року;

- 25 000 грн. згідно платіжного доручення №14247495 від 12 березня 2019 року;

- 40 000 грн. згідно платіжного доручення №14559577 від 14 березня 2019 року, що разом склало 275 000 грн.

Згідно умов договору №2 позивач вніс на поточний рахунок відповідача власні кошти в такому розмірі і в такі терміни:

- 100 000 грн згідно платіжного доручення №20193548 від 10 квітня 2019 року;

- 164 000 грн. згідно платіжного доручення №14803302 від 15 березня 2019 року, що разом склало 264 000 грн.

Таким чином, відповідно до договору №1 та договору №2 він, позивач ОСОБА_1 , вніс на поточний рахунок ТОВ Галицька-Олія власні кошти в загальній сумі 539 000 грн.

В подальшому він, позивач, отримав із поточного рахунку підприємства в часткове повернення позики згідно договору №1 кошти в наступному розмірі і в такі терміни:

- 50 000 грн. згідно док. №218 від 17.05.2019 (згідно банківської виписки АТ Кредобанк по п/р НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 від 29 листопада 2019 року);

- 50 000 грн. згідно док.№219 від 21.05.2019р. (згідно банківської виписки АТ Кредобанк по п/р НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 від 29 листопада 2019 року);

- 50 000 грн. згідно док. №227 від 29.05.2019р. (згідно банківської виписки АТ Кредобанк по п/р НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 від 29 листопада 2019 року);

Коштів в погашення боргу за договором №2 від ТОВ Галицька-Олія позивач не отримував.

Отже, станом на дату складання позовної заяви у відповідача є борг перед Позивачем у сумі: згідно договору №1 борг в сумі 125 000 грн.; згідно договору №2 борг в сумі 264 000 грн., що разом становить 389 000 грн.

Згідно пп. 2.2., 3.1. договору №1 та додатку №1 до договору №1, позика надавалася на термін не довше, ніж до 04 вересня 2019 року, і мала бути повернена відповідачем позивачу не пізніше, ніж протягом трьох днів після вказаної дати. Згідно п. 2.3 договору №1 позика може надаватися частинами, але не більше суми, зазначеної у п. 1.1 договору.

Таким чином, згідно договору №1 відповідач ще мав повернути позивачу у термін до 04 вересня 2019 року позику в сумі 125 000 грн., однак станом на дату складання цієї позовної заяви позику у вказаній сумі він не повернув, ухиляється від виконання своїх зобов`язань за цим договором та ігнорує звернення позивача про повернення коштів.

Відповідно до пп. 2.2, 3.1. договору №2 (із додатком №1) позика видавалася на термін не довше, ніж до 05 вересня 2019р., або до моменту вимоги її поверення позикодавцем і мала бути повернена відповідачем позивачу не пізніше, ніж протягом трьох днів після вказаного терміну. Згідно п. 2.3 договору №2 позика може надаватися частинами, але не більше суми, зазначеної у п. 1.1 договору.

Таким чином, згідно договору №2 відповідач мав повернути позивачу у термін до 05 вересня 2019 року позику в сумі 264 000 грн., однак станом на дату складання цієї позовної заяви позику у вказаній сумі він не повернув, ухиляється від виконання своїх зобов`язань за цим договором та ігнорує звернення позивача про повернення коштів.

Загальний борг ТОВ Галицька-Олія перед ним, позивачем, згідно договору №1 та договору №2 станом на дату складання цієї позовної заяви становить 389 000 грн. (триста вісімдесят дев`ять тисяч гривень).

Вищевказаними діями відповідач грубо порушує його законні майнові права на своєчасне і у повній мірі повернення позики згідно згаданих вище договорів, а тому він, позивач, змушений звернутись з даним позовом в суд.

Відповідно до положень ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 550, 552 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Положеннями ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.1 договору №1 позичальник (відповідач) сплачує позикодавцеві (позивачу) пеню в розмірі 0,1% від суми прострочення за цим договором за кожен день прострочення.

Згідно з цим пунктом договору №1 розмір пені становить: 125 000 грн. (сума боргу) х 0, 001 (ставка пені) х 95 (кількість днів з 09.09.2019 р. до 12.12.2019 р.) = 11 875,00 грн.

Сума трьох процентів річних від простроченої суми за договором №1 становить: (125 000 грн. (сума боргу) х 0, 03) : 365 х 95 (кількість днів у борговому періоді) = 976, 03 грн.

Відповідно до п.4.1 договору №2 позичальник (відповідач) сплачує позикодавцеві (позивачу) пеню в розмірі 0,1% від суми прострочення за цим договором за кожен день прострочення.

Згідно з цим пунктом договору №2 розмір пені становить: 264 000 грн. (сума боргу) х 0, 001 (ставка пені) х 94 (кількість днів з 10.09.2019 р. до 12.12.2019 р.) = 24 861,00 грн.

Сума трьох процентів річних від простроченої суми за договором №2 становить: (264 000 грн. (сума боргу) х 0, 03) : 365 х 94 (кількість днів у борговому періоді) = 2039,67 грн.

Загальна сума боргових вимог позивача ОСОБА_9 до ТОВ Галицька-Олія за договором №1 та договором №2 становить: 389 000, 00 грн. - сума боргу за позикою; 36 691 грн. - сума боргу за пенею; 3015,70 грн. - три проценти річних, що разом складає загальну суму позовних вимог в розмірі 428 706,70 грн.

З огляду на такі обставини, враховуючи положення cт. ст. 15, 16, 526, 527, 530, 549, 550, 552, 610, 612, 625,1046,1049,1050 ЦК України, просить ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ Галицька-Олія на його, ОСОБА_1 , користь грошові кошти в сумі: 389 000,00 грн. (триста вісімдесят дев`ять тисяч гривень) основного боргу за договорами про надання поворотної фінансової допомоги (позики), 36 691,00 грн. (тридцять шість тисяч шістсот дев`яносто одну гривню) пені, 3 015,70 грн. - трьох процентів річних та понесені ним судові витрати.

Ухвалою від 19 грудня 2019 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_6 , було відкрито та вирішено проводити судовий розгляд за правилами загального позовного провадження.

11 березня 2020 року представник ТОВ Галицька-Олія - адвокат Коцюбинська Л.С. подала до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому вважає позов безпідставним та в його задоволені просить відмовити, виходячи з наступного.

Позивачем до позовної заяви долучено копії договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) № 19ф/3 від 04.03.2019 р. з додатком № 1 до цього договору від 28.03.2019 р. та копії договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) № 19ф/4 від 14.03.2019 р. з додатком № 1 до цього договору від 26.03.2019р., а також копії бухгалтерсько-банківської документації про рух коштів. Оскільки ТОВ Галицька-Олія не уповноважувало директора на укладання таких угод та станом на даний час оригіналів таких документів у відповідача немає, то є серйозні сумніви у їх достовірності (враховуючи, ще той факт, що позивач посилається у позовній заяві на додаток № 1 від 29.03.2019 р. до договору № 19ф/4, а долучає до матеріалів справи додаток №1 від 26.03.2019р.). У зв`язку з цим виникає необхідність витребувати у позивача оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи.

Сумніви у факті укладення таких договорів виникають також із того, що впродовж 10 календарних днів було укладено два договори про фінансову допомогу на загальну суму понад 500 000, 00 грн. (ніби то на 275 000 грн. згідно договору №19ф/3 та ніби то на 264 000 грн. згідно договору №19ф/4). Правочин, укладений на таку суму, відповідно до ст. 9 Статуту є для ТОВ Галицька-Олія значним правочином та для його укладення є обов`язковою попередня згода загальних зборів учасників товариства (п. 5.3.12 ст. 5 Статуту ТОВ Галицька-Олія ). Відповідно до п. 6.6 Статуту у разі, якщо для вчинення правочинів, укладення договорів або вчинення певних дій у відповідності із цим Статутом необхідне відповідне рішення загальних зборів учасників товариства, директор не має права вчиняти такі правочини, укладати такі договори або вчиняти такі дії без такого рішення.

З вищевказаних договорів вбачається, що вони є ідентичними за змістом (суми позик передбачено по 300 000 грн., термін повернення - впродовж 12 місяців, а також повністю співпадають всі решта умови договорів, лише різняться дати їх укладення. І тільки в додатках до цих договорів викладено в новій редакції пункти 1.1. (щодо суми позики), пункти 2.2. (щодо терміну повернення коштів) та пункти 2.1. (щодо терміну надання позики позикодавцем). Всі ці фактори в сукупності дають підстави сумніватися в реальності укладення таких договорів.

Вважає, що якщо б у товариства була потреба в отриманні таких коштів, то директор повинен був звернутися до засновників цього товариства з такою пропозицією, а не отримувати такі кошти від позивача ОСОБА_1 , який не є ні засновником, ні працівником товариства.

На час гіпотетичного укладення таких договорів директором товариства був ОСОБА_2 . Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 40 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , - члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства повинні діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства. Члени наглядової ради товариства та члени виконавчого органу товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству їхніми винними діями або бездіяльністю. Однак жодної потреби у ТОВ Галицька-Олія в отриманні фінансової допомоги в таких розмірах не було, загальні збори учасників не скликалися та жодним іншим чином директор ОСОБА_2 засновників товариства про потребу в грошових коштах не повідомляв. Якщо ним і підписувались якісь договори, то це було зроблено з перевищенням своїх службових повноважень, передбачених Статутом товариства.

Фактично одразу після гіпотетичного укладення таких договорів, а саме 28.05.2019 року, директор ОСОБА_2 надіслав на адресу кожного з засновників листа - повідомлення про своє звільнення з займаної посади (без будь-яких пояснень причини), однак на загальні збори учасників товариства, які відбулися 27.06.2019 року, він не з`явився. Протоколом № 06/19 від 27.06.2019р. ОСОБА_2 було відсторонено від виконання обов`язків директора та призначено тимчасово виконуючого обов`язки директора ОСОБА_10 , що підтверджується долученими до відзиву копіями протоколу, витягу з ЄДРПОУ та листа-повідомлення ОСОБА_2 від 27.06.2019 р.

Крім цього, у відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_7 зазначила, що оскільки жоден з учасників товариства не знав про договори позики, то в ТОВ Галицька-Олія призначено проведення аудиторської бухгалтерської перевірки, яка станом на даний час ще триває. По закінченні такої перевірки відповідний висновок буде долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 24 червня 2020 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 було закрито та призначено судовий розгляд справи по суті.

Крім цього до участі в справі за клопотанням учасників процесу було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ОСОБА_2 , та в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ємков О.В. позов підтримали, зіславшись на обставини, які викладені в позовній заяві.

Представник ТОВ Галицька-Олія - адвокат Коцюбинська Л.С. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, зіславшись на доводи, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Залучений до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримав та, зокрема, пояснив, що ТОВ Галицька-Олія було створено приблизно в 2016 році за його безпосередньою участю. Створенням цього підприємства він займався на прохання ОСОБА_4 , з яким він був знайомий, та в подальшому, після створення цього підприємства, він призначений на посаду директора. Інших засновників ТОВ Галицька-Олія , а саме, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , він не знає, їх не бачив та вони ніколи не були на вказаному підприємстві. Статутний фонд підприємства був сформований на 50% та вказане підприємство займалось переробкою сої. Оскільки сировина для здійснення виробничої діяльності була дуже дорогою, так як машина сої коштувала приблизно 300 000,00 грн., а машина макухи - 450 000, 00грн., тому він, як керівник підприємства, в березні 2019 року дійсно залучив інвестиційні кошти позивача ОСОБА_1 відповідно до договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) № 19ф/3 від 04.03.2019 р. та договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) № 19ф/4 від 14.03.2019 р. Про дану позику знав засновник товариства ОСОБА_4 . Отримані в позику кошти були перераховані позивачем на рахунок підприємства та в подальшому частина коштів, а саме в сумі 150 000,00 грн., йому була повернута. Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 - адвокат Микуш Д.М. в судовому засіданні проти позову заперечив та підтримав доводи, на які покликалась представник відповідача ОСОБА_7 .

Залучені до участі в справі в якості третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судові засідання жодного разу не з`явились, хоч про час та місце розгляду справи повідомлялись в установленому порядку.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Ємкова О.В., представника ТОВ Галицька-Олія - адвоката Коцюбинської Л.С., третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 , представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 - адвоката Микуша Д.М., з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши зібрані у справі докази суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 , з однієї сторони, та відповідачем ТОВ Галицька-Олія (створено 16 квітня 2016 року), від імені якого діяв директор ОСОБА_2 , з другої сторони, було укладено два договори про надання поворотної фінансової допомоги (позики), за якими ОСОБА_1 надав ТОВ Галицька-Олія в позику зазначені в цих договорах грошові кошти, а саме: договір №1 (договір №19ф/3 від 04 березня 2019 року, зі змінами, внесеними згідно із додатком №1 від 28 березня 2019 року) на суму 275 000,00 грн. та договір №2 (договір №19ф/4 від 14 березня 2019 року, зі змінами, внесеними згідно із додатком №1 від 28 березня 2019 року) на суму 264 000,00 грн.

Згідно пп. 2.2., 2.3., 3.1. договору №1 позика надавалася на термін не довше, ніж до 04 вересня 2019 року, і мала бути повернена відповідачем позивачу не пізніше, ніж протягом трьох днів після вказаної дати. Позика може надаватися частинами, але не більше суми, зазначеної у п. 1.1 договору.

Відповідно до пп. 2.2, 2.3., 3.1. договору №2 позика видавалася на термін не довше, ніж до 05 вересня 2019 року, або до моменту вимоги її повернення позикодавцем і мала бути повернена відповідачем позивачу не пізніше, ніж протягом трьох днів після вказаного терміну. Позика може надаватися частинами, але не більше суми, зазначеної у п. 1.1 договору.

Відповідно до умов договору №1 позивач ОСОБА_1 вніс на поточний рахунок ТОВ Галицька - Олія власні кошти в наступному розмірі і в такі терміни:

- 130 000,00 грн. згідно платіжного доручення №12430024 від 04 березня 2019 року;

- 80 000,00 грн. згідно платіжного доручення №12972074 від 06 березня 2019 року;

- 25 000,00 грн. згідно платіжного доручення №14247495 від 12 березня 2019 року;

- 40 000,00 грн. згідно платіжного доручення №14559577 від 14 березня 2019 року, що разом становить 275 000,00 грн.

Згідно умов договору №2 позивач ОСОБА_1 вніс на поточний рахунок ТОВ Галицька-Олія власні кошти в наступному розмірі і в такі терміни:

- 100 000,00 грн. згідно платіжного доручення №20193548 від 10 квітня 2019 року;

- 164 000,00 грн. згідно платіжного доручення №14803302 від 15 березня 2019 року, що разом склало 264 000 грн.

Загальна сума грошових коштів, які були внесені позивачем ОСОБА_1 на поточний рахунок ТОВ Галицька-Олія на підставі вищевказаних договорів, становить 539 000,00 грн.

В подальшому, згідно банківської виписки АТ Кредобанк по п/р НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 від 29 листопада 2019 року, позивач ОСОБА_1 отримав із поточного рахунку ТОВ Галицька - Олія на часткове повернення позики згідно договору №1 грошові кошти в загальній сумі 150 000,00 грн. в наступні терміни: 50 000 грн. згідно док. №218 від 17.05.2019 р.; 50 000 грн. згідно док.№219 від 21.05.2019 р.; 50 000 грн. згідно док. №227 від 29.05.2019 р.

Судом також встановлено, що відповідно до умов договору №1 відповідач ТОВ Галицька-Олія повинен був ще повернути позивачу ОСОБА_1 у термін до 04 вересня 2019 року позику в сумі 125 000,00 грн., однак ні на вказану дату, ні на час розгляду справи в суді, позику у вказаній сумі не повернув.

Згідно договору №2 відповідач мав повернути позивачу ОСОБА_1 у термін до 05 вересня 2019 року позику в сумі 264 000,00 грн., однак ні на вказану дату, ні на час розгляду справи в суді, позику у вказаній сумі також не повернув.

Загальний борг ТОВ Галицька-Олія перед позивачем ОСОБА_1 згідно договору №1 та договору №2 становить 389 000,00 грн.

Вищевказані обставини підтверджуються поясненнями в судовому засіданні позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_6 , третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 та долученими до справи завіреними копіями вищевказаних договору №1 та договору №2, копіями платіжного доручення №12430024 від 04 березня 2019 року, платіжного доручення №12972074 від 06 березня 2019 року, платіжного доручення №14247495 від 12 березня 2019 року, згідно платіжного доручення №14559577 від 14 березня 2019 року та копією банківської виписки АТ Кредобанк по п/р НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 від 29 листопада 2019 року.

Оригінали вищевказаних письмових доказів були оглянуті в судовому засіданні (за виключенням договору №19ф/3 від 04 березня 2019 року, якого була оглянута в судовому засіданні завірена директором підприємства ОСОБА_2 копія цього договору).

Відповідно до положень ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Приписами ч.1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 527, ч.1 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч.1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 550, ч.1 552 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Положеннями ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Зі змісту п.4.1 договору №1, який був укладений між відповідачем ТОВ Галицька-Олія і позивачем ОСОБА_1 , убачається, що відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми прострочення за цим договором за кожен день прострочення.

Згідно з цим пунктом договору №1 розмір пені становить: 125 000 грн. (сума боргу) х 0, 001 (ставка пені) х 95 (кількість днів з 09.09.2019 р. до 12.12.2019 р.) = 11 875,00 грн.

Сума трьох процентів річних від простроченої суми за договором №1 становить: (125 000 грн. (сума боргу) х 0, 03) : 365 х 95 (кількість днів у борговому періоді) = 976, 03 грн.

Умовами п.4.1 договору №2 також передбачено, що ТОВ Галицька-Олія сплачує позивачу ОСОБА_1 пеню в розмірі 0,1% від суми прострочення за цим договором за кожен день прострочення.

Згідно з цим пунктом договору №2 розмір пені становить: 264 000 грн. (сума боргу) х 0, 001 (ставка пені) х 94 (кількість днів з 10.09.2019 р. до 12.12.2019 р.) = 24 861,00 грн.

Сума трьох процентів річних від простроченої суми за договором №2 становить: (264 000 грн. (сума боргу) х 0, 03) : 365 х 94 (кількість днів у борговому періоді) = 2039,67 грн.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічні положення передбачені ч.1 ст. 81 ЦПК України.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та враховуючи вищевказані вимоги матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Доводи представника ТОВ Галицька-Олія - адвоката Коцюбинської Л.С. та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 - адвоката Микуша Д.М. на заперечення позовних вимог суд вважає непереконливими, вони спростовуються зібраними у справі доказами, а тому такі доводи суд не може покласти в основу свого рішення і відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ємков Олексій Вячеславович, до товариства з обмеженою відповідальністю Галицька-Олія , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги (позики), пені та трьох процентів річних від простроченої суми задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Галицька-Олія в користь ОСОБА_1 389 000,00 грн. (триста вісімдесят дев`ять тисяч гривень) основного боргу за договорами про надання поворотної фінансової допомоги (позики), 36 691,00 грн. (тридцять шість тисяч шістсот дев`яносто одну гривню) пені, 3 015,70 грн. - трьох процентів річних та 4 287,10 грн. (чотири тисячі двісті вісімдесят сім гривень десять копійок ) витрат по оплаті судового збору.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Галицька-Олія , адреса місцезнаходження: 79069, м. Львів, вул. Шевченка, 313, код ЄДРПОУ 40424857;

третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

треті особи на стороні відповідача:

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення складено 04 вересня 2020 року.

Суддя В. І. Кавацюк