Постанова

від 18.08.2020 по справі 466/10423/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/10423/19 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.

Провадження № 22-ц/811/888/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О.М.

Категорія: 29

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Ванівського О.М.

суддів: Мельничук О.Я., Шеремети Н.О.,

при секретарі: Юзефович Ю.І.,

з участю представника апелянта - адвоката Коцюбинської Л.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Галицька-Олія на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 19 грудня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ємков Олексій В`ячеславович, про забезпечення позову ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ємков Олексій В`ячеславович, до товариства з обмеженою відповідальністю Галицька-Олія про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2019 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ємков О.В., пред`явив в суд позов до товариства з обмеженою відповідальністю Галицька-Олія про стягнення заборгованості.

Одночасно представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ємков О.В. подав заяву про забезпечення даного позову і просив накласти арешт на усе майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві ТОВ Галицька-олія (79069, м. Львів, вул. Шевченка 313, Код ЄДРПОУ 40424857, ІПН 404248513077, засіб зв`язку - поштовий, телефон, електронна пошта - невідомі) і знаходяться у нього чи в інших осіб, зокрема, належне на праві власності відповідачеві ТОВ Галицька-олія нерухоме майно: конвеєрну лінія для виробництва олії та супутніх продуктів, що змонтована і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і складається із екструдера ЕМ-1250-С, форпреса ФПМ-10-С, гущевловлювача ГЛ-12, фільтр-преса рамного ФПР-800, конвеєра гвинтового похилого паропровідного КВМ-200-4.0Т, дробарки з шлюзовим засувом ДРМ -50.ШЗ, орієнтовною вартістю 983 160 грн.

В обґрунтування цієї заяви покликався на те, що заявником гр. України ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Ємков О.В. подано до Шевченківського районного суду м. Львова цивільний позов від 12.12.2019 р. до товариства з обмеженою відповідальністю Галицька-Олія в особі директора Кувіла О.І. про стягнення простроченої заборгованості та штрафних санкцій за договором від 04.03.19 р. із додатком №1 та договором від 14.03.19р. із додатком №1 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) позивачем (позикодавцем) відповідачу (позичальнику) на загальну суму 428 706,70 грн. у відповідній цивільній справі.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо ігнорування законних вимог позивача про повернення боргу у добровільному порядку, уникнення контактів, ухилення від перемовин свідчать про намір відповідача в будь-який спосіб ухилитися від виконання зобов`язань відповідача за Договором-1, Договором-2, тому в рамках даного судового провадження необхідно клопотати суд вдатися до заходів забезпечення позову, передбачених чинним процесуальним законодавством, а саме ст. ст.149-153 ЦПК України (далі - ЦПК України).

Позивач просив суд застосувати у справі передбачений п.1 ст. 150 ЦПК України вид забезпечення позову, а саме: накласти арешт на усе майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, зокрема, про що відомо позивачеві, належне на праві власності підприємству відповідача нерухоме майно: конвеєрну лінія для виробництва олії та супутніх продуктів (підстава виникнення права власності - видаткова накладна №132 від 20.11.2017р., Додаток №1 до цієї заяви), що змонтована і знаходиться за місцем розташування підприємства відповідача за адресою АДРЕСА_1 , і складається із- екструдера ЕМ 1250-С, форпреса ФПІУІ-10-С, гущевловлювача ГЛ-12, фільтр-преса рамного ФПР-800, конвеєра гвинтового похилого паропровідного КВМ-200-4.0Т, дробарки з шлюзовим засувом ДРМ -50.ШЗ . Орієнтовна вартість вказаного майна відповідача складає 983160 грн. (далі - конвеєрна лінія, згідно Додатку №1).

Позивачу невідомо, чи відповідач володіє якимось іншим майном, окрім вказаної вище конвеєрної лінії. Таким чином, у випадку, якщо відповідач і в подальшому продовжить умисно ухилятися від виконання договірних зобов`язань, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він вже звернувся або звертатиметься до суду, оскільки у випадку продажу відповідачем вказаної вище конвеєрної лінії останній не володітиме жодним майном, за рахунок якого може бути погашений борг відповідача перед позивачем у справі, тоді як вартості вказаного майна цілком достатньо для перекриття вищевказаного боргу. Так, при вартості конвеєрної лінії у 983 160 грн. ціна позову у справі є 428 706,70 грн., отже, вимоги по забезпеченню позову є цілком співрозмірними.

Натомість, позивач вважає, що у справі не існує підстав для застосування судом заходів із зустрічного забезпечення позову, оскільки ті заходи забезпечення позову, що просить застосувати суд у справі позивач, жодним чином не боронять відповідачу використовувати конвеєрну лінію та отримувати із неї прибуток, що може бути скерований в погашення боргу перед позивачем та судових витрат, тоді як у випадку недобросовісної поведінки відповідача і реалізації ним вищезгаданого єдиного майна не існуватиме жодних засобів для перекриття боргу відповідача перед позивачем та погашення судових витрат.

Враховуючи викладене, просив заяву задовольнити.

Оскаржуваною ухвалою в порядку забезпечення позову ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ємков Олексій Вячеславович, до товариства з обмеженою відповідальністю Галицька-Олія про стягнення заборгованості, накладено арешт на усе майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві ТОВ Галицька-олія (79069, м. Львів, вул. Шевченка 313, Код ЄДРПОУ 40424857, ІПН 404248513077 , засіб зв`язку - поштовий, телефон, електронна пошта - невідомі) і знаходяться у нього чи в інших осіб, зокрема, належне на праві власності відповідачеві ТОВ Галицька-олія нерухоме майно: конвеєрну лінія для виробництва олії та супутніх продуктів, що змонтована і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і складається із екструдера ЕМ-1250-С, форпреса ФПМ-10-С, гущевловлювача ГЛ-12, фільтр-преса рамного ФПР-800, конвеєра гвинтового похилого паропровідного КВМ-200-4.0Т, дробарки з шлюзовим засувом ДРМ -50.ШЗ, орієнтовною вартістю 983 160 грн., в межах суми позовних вимог.

Ухвалу суду допущено до негайного виконання.

Ухвалу суду оскаржило товариство з обмеженою відповідальністю Галицька-Олія .

В апеляційній скарзі зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою. Стверджує, що судом першої інстанції було здійснено формальний підхід при вирішенні питання забезпечення позову, суд аргументуючи доцільність накладення арешту на майно, наклав арешт й на грошові кошти без жодної аргументації, не оцінив доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не оцінив співмірності заходів забезпечення позву змісту заявлених позовних вимог, не обґрунтував необхідності вжиття таких заходів, зіславшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника.

Просить ухвалу суду скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір про право, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з цим висновком суду першої інстанції у зв`язку з таким.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оскаржена ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що дії відповідача щодо ігнорування законних вимог позивача про повернення боргу у добровільному порядку, уникнення контактів, ухилення від перемовин свідчать про намір відповідача в будь-який спосіб ухилитися від виконання зобов`язань.

Оскільки суд першої інстанції, правильно встановивши, що між сторонами дійсно виник спір стосовно стягнення заборгованості, беручи до уваги, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, враховуючи співмірність вжитих заходів заявленим позовним вимогам, підставно задовольнив заяву позивача про вжиття заходів забезпечення його позову.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду апеляційний суд не встановив.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Галицька-Олія залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 19 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 18 серпня 2020 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Мельничук О.Я.

Шеремета Н.О.