Постанова

від 05.08.2020 по справі 759/17192/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 759/17192/18 Головуючий у суді першої інстанції: Петренко Н.О.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6448/2020 Головуючий (суддя доповідач) Гаращенко Д.Р.

05 серпня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

Головуючого (судді доповідача) Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

при секретарі Гавриленко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Леонтьєвої Ніни Йосипівни, Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ДІ Проджект , Кошової Анжели Дмитрівни, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2. звернулись до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Леонтьєвої Н.Й., Товариства з обмеженою відповідальністю ВІ ДІ Проджект (далі - ТОВ ВІ ДІ Проджект ), ОСОБА_3., третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 15 липня 2014 року між позивачами та ТОВ ВІ ДІ Проджект було укладено попередній договір щодо укладення договору купівлі-продажу квартири НОМЕР_1 в АДРЕСА_1, та договір про забезпечення виконання зобов`язань № М/1С-2К/72 від 15 липня 2014 року.

За умовами попереднього договору купівлі-продажу квартири ТОВ ВІ ДІ Проджект в забезпечення своїх зобов`язань здійснює будівництво житлового будинку, приймає його в експлуатацію в III кварталі 2015 року та укладає з позивачами основний договір протягом IV кварталу 2015 року.

Позивачі 15 липня 2014 року та 30 липня 2014 року, в забезпечення своїх зобов`язань по попередньому договору та договору про забезпечення виконання зобов`язань № М/1С-2К/72 від 15 липня 2014 року, рівними частками повністю сплатили на користь ТОВ ВІ ДІ Проджект 97% вартості квартири, що складає 357 042,45 грн. в еквіваленті до долару США - 30 516 доларів США на момент перерахування коштів.

Сплата підтверджується платіжним дорученням № 1 від 15 липня 2014 року на суму 178 521,00 грн. (платник - ОСОБА_2.); платіжним дорученням № 1 від 15 липня 2014 року на суму 140 000,00 грн. (платник - ОСОБА_1); платіжним дорученням № 2 від 30 липня 2014 року на суму 38 521,45 грн. (платник - ОСОБА_1).

Решту коштів - 3% від загальної вартості квартири в сумі 11 042,55 грн. за умовами попереднього договору позивачі сплачують в строк, встановлений основним договором купівлі-продажу.

За умовами договору основний договір укладається протягом 30 календарних днів з моменту отримання позивачами відповідного повідомлення від ТОВ ВІ ДІ Проджект , яке надсилається поштою рекомендованим листом або іншим способом, який сторони оберуть за взаємним погодженням.

Таких повідомлень зі сторони ТОВ ВІ ДІ Проджект позивачі не отримували.

Житловий будинку по АДРЕСА_1, не введений в експлуатацію, а поштова адреса відсутня.

Позивачі вважають, що виконавши свої зобов`язання у повному обсязі згідно попереднього договору та договору про забезпечення виконання зобов`язань набули майнові права на спірну квартиру.

18 січня 2017 року ТОВ ВІ ДІ Проджект уклало договір № М/1С-1К/28/2Г купівлі-продажу майнових прав на квартиру НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 46,4 кв. м. з ОСОБА_3

20 лютого 2017 року приватним нотаріусом Леонтьєвою Н.Й. була здійснена державна реєстрація прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна квартиру НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 46,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1177323180000, номер запису про право власності: 19099585, дата, час державної реєстрації 15 лютого 2017 року 17:12:38), за ОСОБА_3 (з відкриттям розділу): реквізити рішення державного реєстратора: 19099585, індексний номер: 33938786 від 20 лютого 2017 року, на підставі укладених 18 січня 2017 року, між ТОВ ВІ ДІ Проджект та ОСОБА_3 акту прийому-передачі та договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: М/1С-1К/28/2Г.

Позивачі вважають, що в укладеному договорі купівлі-продажу між ТОВ ВІ ДІ Проджект та ОСОБА_3 було навмисно змінено предмет договору (майнові права) на квартиру НОМЕР_2 та адресу будинку на АДРЕСА_1 і площу квартири на 46,4 кв. м.

Зазначені обставини підтверджується технічним паспортом на спірну квартиру і обставинами встановленими у кримінальному провадженні.

Зазначили, що ОСОБА_3. жодних коштів ТОВ ВІ ДІ Проджект не перераховувала, а тому ТОВ ВІ ДІ Проджект протиправно та всупереч вимогам чинного законодавства проведено реєстраційну дію від 20 лютого 2017 року індексний номер 33938786, та здійснено запис про право власності від 15 лютого 2017 року № 19099585 на квартиру НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 м. Київ за ОСОБА_3

Просили визнати недійсним договір № М/1С-1К/28/2Г від 18 січня 2017 року укладений між ТОВ ВІ ДІ Проджект та ОСОБА_3; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний № 33938786 від 20 лютого 2017 року прийняте приватним нотаріусом КМНО Леонтьєвою Н.Й. про проведення державної реєстрації права власності (номер запису про право власності 19099585) на квартиру НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в м. Київ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1177323180000).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2. відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначила, що суд першої інстанції неповно дослідив докази та надав їм невірну оцінку, на підставі чого ухвалив рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції безпідставно встановив, що однокімнатна квартира НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 Секція 1, загальною площею 46,30 кв.м., поверх 5 та однокімнатна квартира НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, Секція 1, загальною площею 46,40 кв.м., поверх 5 є різними об'єктами нерухомості.

Судом першої інстанції не було встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 це один і той же будинок, і що на земельній ділянці з будівельною адресою АДРЕСА_1, та можливою експлуатаційною адресою АДРЕСА_1, існує тільки один житловий будинок.

Будинок в експлуатацію не введений, поштова адреса органами державної влади не присвоювалась, а тому будь-яка реєстрація права власності неможлива.

Зазначила, що Приватним нотаріусом Леонтьєвою Н.Й. було протиправно проведено реєстраційну дію від 20 лютого 2017 року ІН 33938786 про запис права власності від 15 лютого 2017 р. № 1909585 на квартиру НОМЕР_2 в секції 1 в будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3

Вважає, що судом першої інстанції не мотивовано відхилено доводи позивача, про те що саме спірну квартиру за НОМЕР_1 (будівельний номер) або НОМЕР_2 (експлуатаційний номер) в 2014 році позивачі проінвестували згідно з попереднім договором щодо укладення договору купівлі-продажу квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 та договору про забезпечення виконання зобов'язань зобов'язань № М/1С/2К/72 від 15 липня 2014 року.

Суд першої інстанції не врахував, що довідка про оплату ОСОБА_3 100 % майнових прав на спірну квартиру є підробкою і не несе реальної інформації, не мотивував відхилення доводів позивача та не врахував при ухваленні рішення довідки Департаменту з питань ДАБК м. Києва від 22 березня 2018 року за № 073-2553, про те, що державний орган не видавав та не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об'єкта будівництва - 16-ти поверхового будинку за адресою м. Київ, АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції не мотивовано відхилив доводи позивачів про підробку декларації про готовність об'єкту до експлуатації будівництва житлового будинку з нежитловими приміщеннями за адресою АДРЕСА_1, оскільки він не відповідає довідці КМДА від 22 березня 2018 року за № 073-2553.

Апелянт зазначила, що житловий будинок по АДРЕСА_1, в якому знаходиться об'єкт нерухомого майна, входить до ЖК Маргарита , об'єкти будівництва якого внесені до міського реєстру незавершених будівництвом об'єктів, які недобудовані чи збудовані з порушенням містобудівного законодавства та не введені в експлуатацію.

Земельна ділянка на якій розташований будинок є предметом слідчих дій, які проводяться в рамках кримінального провадження № 12012110060000120 від 26 листопада 2012 року внесеного до ЄРДР за фактами вчинення службовими особами групи компаній Укогруп кримінальних правопорушень.

Суд першої інстанції безпідставно визнав, що не добудованому і не введеному в експлуатацію житловому будинку присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1, на підставі листа Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації № 445/2612/103 від 12 лютого 2015 року, який апелянт вважає неналежним доказом.

В судовому засіданні представники ОСОБА_2. та ОСОБА_1 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове про задоволення позову.

Представник відповідача Леонтьєвої Н.Й. Григорів В.Б. заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилась, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 липня 2014 року між ТОВ ВІ ДІ Проджект та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір щодо укладення договору купівлі-продажу квартири (т. 1 а.с. 13).

За умовами п.1.1 договору сторони зобов`язались, у строки встановлені в п.1.4.1. (протягом четвертого кварталу 2015 року), укласти договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого ТОВ ВІ ДІ Проджект зобов`язалось передати у власність (продати) окрему квартиру, характеристики якої зазначені в п.1.4.2 розділу 1 попереднього договору, яка знаходиться у житловому будинку АДРЕСА_1, а позивачі зобов`язались прийняти зазначену квартиру у власність (купити) в рівних частках кожна.

Відповідно до п.1.4.2 попереднього договору характеристика об`єкта: Секція- 1; поверх -5; номер НОМЕР_1; кількість кімнат -1; загальна площа - 46,30 кв.м.

Відповідно до п.2.2.1 договору про забезпечення виконання зобов`язань № М/1С-2К/72 від 15 липня 2014 року позивачі зобов`язались у строк до 31 липня 2014 року сплатити ТОВ ВІ ДІ Проджект 97 % вартості об`єкту, що на день укладення договору складає 357 042,45 грн. у т.ч. податок на додану вартість 59 507,08 грн.

Пунктом 2.2.1. договору на момент його укладенні встановлена вартість одного квадратного метра у розмірі 7 950,00 грн. (а.с.15-16).

Відповідно до платіжного доручення № 2 від 30 липня 2014 року ОСОБА_1 сплатила ТОВ ВІ ДІ Проджект ще 38 521,45 грн. ( а.с. 17 оборот)

Судом першої інстанції встановлено, що позивачами, відповідно до договору про забезпечення виконання зобов`язань № М/1С-2К/72 від 15 липня 2014 року ТОВ ВІ ДІ Проджект , на оплату було внесено загальну суму 357 042,45 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 15 липня 2014 року від імені ОСОБА_2. на оплату ТОВ "Ві Ді Проджект" 178 521,00 грн., та платіжним дорученням ОСОБА_1 на оплату 140 000,00 грн./а.с.17/.

Згідно з п.2.2.2. договору про забезпечення виконання зобов`язань № М/1С-2К/72 від 15.07.2014 року решта від загальної вартості об'єкту позивачі сплачують в строк, встановлений основним договором купівлі-продажу.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 січня 2017 року між ТОВ ВІ ДІ Проджект та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу № М/1С-1К/28/2Г купівлі-продажу майнових прав/т. 1 а.с.18-25/.

За умовами договору ОСОБА_3. придбала майнові права на об'єкт нерухомості розташований в об'єкті комунального будівництва за адресою АДРЕСА_1, з наступними характеристиками Секція 1, квартира НОМЕР_2, поверх 5, кількість кімнат одна, житлова площа 22.1 кв.м. загальна площа 46.4 кв.м.

Згідно з довідкою від 18 січня 2017 року виданої ТОВ" ВІ ДІ Проджект", зазначено, що ОСОБА_3. сплатила 626 400,00 грн., що складає 100 % вартості майнових прав на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.25).

Первісних платіжних документів на підтвердження оплати, як то платіжне доручення, квитанція об оплаті, витяг з рахунку ТОВ "Ві ДІ Проджект" про зарахування коштів на рахунок матеріали справи не містять.

18 січня 2017 року між ТОВ ВІ ДІ Проджект та ОСОБА_3 до договору М/1С-1К/28/2Г купівлі-продажу майнових прав було підписано акт прийому-передачі прав квартири НОМЕР_2 в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.26).

Згідно з пунктом 5 зазначеного акту прийому-передачі передбачено, що акт є підставою для оформлення права власності за покупцем.

Рішенням про державну реєстрації прав та їх обтяжень № 33938786 від 20 лютого 2017 року, приватний нотаріус КМНО Леонтьєва Н.Й. провела державну реєстрацію права власності на квартиру НОМЕР_2, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_3 (т.1, а.с.32).

Зазначена обставина підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна квартиру НОМЕР_2, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 46,4 кв.м, житловою площею 22,1 кв.м. яка зареєстрована за ОСОБА_3 (т. 1 а.с.36).

22 лютого 2015 року ОСОБА_3. подала заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; копію паспорту та ідентифікаційний код; договір № М/1С-1К/28/2Г купівлі продажу майнових прав від 18 січня 2017 року; акт прийому-передачі майнових прав на квартиру НОМЕР_2 в житловому будинку з адресою АДРЕСА_1; технічний паспорт на квартиру; довідку про оплату майнових 100% на об`єкт нерухомості; виписку зі списку інвесторів, що проінвестували квартири в житловому комплексі з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.151-163).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з зазначеною довідкою 06 березня 2017 року на підставі договору іпотеки приватним нотаріусом КМНО Ковальчук С.П. було внесено заборону на нерухоме майно (т.1 а.с. 42).

Згідно з листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 13 вересня 2018 року у відповідь ОК ЖБК Булгаков , адреса: АДРЕСА_1, встановлено, зазначено, що департамент не видавав та не реєстрував документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених об`єктів будівництва Будівництво житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.56).

Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві повідомив про те, що департаментом було зареєстровано подану замовником будівництва ТОВ "ВІ ДІ Проджект" декларацію про готовність до експлуатації об'єкта "Реконструкція будівлі під торгово-розважальний комплекс з приміщеннями адміністративного призначення та підземним паркінгом за адресою АДРЕСА_1 від 23 лютого 2015 року № КВ 143150540154, однак в подальшому рішенням посадової особи департаменту від 28 грудня 2015 року № 66 реєстрацію вказаної декларації було скасовано.

Згідно з листом Департаменту з питань державного архітектурного будівельного контролю міста Києва від 22 березня 2018 року, було зазначено, що станом на час надання відповіді департамент не видавав та не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об`єкта будівництва - 16-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.65).

Згідно з листом Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 21 квітня 2017 року встановлено, що поштова адреса багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не присвоювалася та відповідні документи не надавалися (т.1 а.с.67).

Відповідно до листа Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 12 лютого 2015 № 445/2612/103 ТОВ ВІ ДІ Проджект повідомлено, що після проведення технічної інвентаризації та введення об`єкта будівництва в експлуатацію, ТОВ ВІ ДІ Проджект необхідно звернутися з клопотанням для присвоєння поштової адреси в установленому порядку/т.1 а.с.169/.

23 лютого 2015 року ТОВ ВІ ДІ Проджект звернулось до Департаменту державної архітектурної будівельної інспекції у м. Києві з декларацією про готовність об`єкту до експлуатації будівництва житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями на АДРЕСА_1 (т.1 а.с.167).

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність законних підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію, скасування запису про право власності та витребування майна із чужого незаконного володіння з підстав того, що в ході розгляду справи не знайшло свого об'єктивного підтвердження тієї обставини, що технічні характеристики квартир за адресою АДРЕСА_1 НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 НОМЕР_2 одним і тим самим предметом спору, ідентичними за технічним паспортами.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеній нормі процесуального закону.

Колегією суддів встановлено, що 15 липня 2014 року між ТОВ ВІ ДІ Проджект (податковий номер 38917876) було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири.

Згідно з п.п. 1.1. попереднього договору сторони зобов'язались в строки встановлені п. 1.4.1., а саме протягом IV кварталу 2015 року але в будь кому разі не раніше отримання ТОВ ВІ ДІ Проджект правовстановлюючих документів на об'єкт та надання державною реєстраційною службою та / або відповідними державними органами документів необхідних для належного укладення та нотаріального посвідчення основного договору та з урахуванням вимог п. 5.2. договору у разі оплати ОСОБА_1, ОСОБА_2. повної суми коштів.

Згідно з п. 1.4.2. визначена характеристика об'єкту секція 1; поверх 5; номер НОМЕР_1; кількість кімнат одна; загальна площа 46.3 кв.м.

15 липня 2014 року між ТОВ "ВІ ДІ Проджект" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2. було укладено договір про забезпечення виконання зобов'язань згідно з яким позивачі зобов'язались в строк до 31 липня 2014 року сплатити ТОВ "ВІ ДІ Проджект" 97 % вартості об'єкту нерухомості, що на день укладення договору становить 357 042, 45 гривень.

Вартість одного метра на момент укладання договору встановлена 7 950,00 грн.

Решта від загальної вартості об'єкту повинно була бути сплачена позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2. в строк, встановлений основним договором.

15 липня 2014 року та 30 липня 2014 року, в забезпечення своїх зобов`язань по попередньому договору та договору про забезпечення виконання зобов`язань № М/1С-2К/72 від 15 липня 2014 року, позивачі сплатили на користь ТОВ ВІ ДІ Проджект 97% вартості квартири, що складає 357 042,45 грн., та в еквіваленті до долару США складає 30 516 доларів США на момент проплати.

Оплата підтверджується платіжним дорученням № 1 від 15 липня 2014 року на суму 178 521,00 грн. (платник - ОСОБА_2.); платіжним дорученням № 1 від 15 липня 2014 року на суму 140 000,00 грн. (платник - ОСОБА_1); платіжним дорученням № 2 від 30.07.2014 на суму 38 521,45 грн. (платник - ОСОБА_1). (т. 1 а.с. 17 оборот)

Решту коштів - 3% від загальної вартості квартири в сумі 11 042,55 грн. за умовами попереднього договору позивачі повинні були сплатити в строк, встановлений основним договором купівлі-продажу.

Сторони встановили, що основний договір купівлі-продажу укладається протягом 30 календарних днів з моменту отримання позивачами відповідного повідомлення від ТОВ ВІ ДІ Проджект , яке надсилається поштою рекомендованим листом або іншим способом, який сторони оберуть за взаємним погодженням.

Але жодних повідомлень (усних чи письмових) зі сторони ТОВ ВІ ДІ Проджект про місце та дату укладання основного договору купівлі-продажу квартири, матерали справи не містять.

Колегія суддів встановила що згідно з листом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 13 вересня 2018 року встановлено, що департамент не видавав та не реєстрував документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на об`єкт будівництва Будівництво житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.56).

Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві зазначив, що було зареєстровано подану замовником будівництва ТОВ "ВІ ДІ ПРОДЖЕКТ" декларацію про готовність до експлуатації об'єкта "Реконструкція будівлі під торгово-розважальний комплекс з приміщеннями адміністративного призначення та підземним паркінгом за адресою АДРЕСА_1 від 23 лютого 2015 року № КВ 143150540154, однак в подальшому рішенням посадової особи департаменту від 28 грудня 2015 року № 66 реєстрацію вказаної декларації було скасовано.

Згідно з листом Департаменту з питань державного архітектурного будівельного контролю міста Києва від 22 березня 2018 року встановлено, що станом на час надання відповіді департамент не видавав та не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об`єкта будівництва - 16-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.65).

Також відповідно до листа Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 21 квітня 2017 року встановлено, що поштова адреса багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не присвоювалася та відповідні документи не надавалися (т.1 а.с.67).

Колегія судів приймає зазначені докази подані після ухвалення судового рішення, на підтвердження не повного з'ясування обставини, що мають значення для справи судом першої інстанції (ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України).

Відмовляючи у задоволені позову з підстав недоведеності позивачами ідентичності предмету спору з технічними характеристиками та технічними паспортами квартир за адресами АДРЕСА_1 НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 НОМЕР_2, суд першої інстанції не встановив правові обґрунтування та підстави ТОВ "ВІ ДІ Проджект" укладати договори на відчуження майнових прав або майна.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Не перевірив за якими будівельно-дозвільними документами до якого об'єкту будівництва має правове відношення ТОВ "ВІ ДІ Проджект", чи має зазначена організація відповідні документи на будівництво, чи мала законне право на відчуження майнових права та/або квартир в будинку.

Не встановив за якою будівельною адресою знаходиться будинок в якому було відчужено предмет спору, не перевірив чи є одним і тим самим об'єктом спору квартира, майнові права на яку було придбано позивачами, та ОСОБА_3., чи були спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків укладений договір купівлі-продажу з ОСОБА_3., чи був він оплатним і чи надійшли за нього ТОВ "ВІ ДІ Проджект" гроші.

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналізуючи матеріали справи та наявні докази колегія суддів встановила, що на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:75:121:00039), за адресою АДРЕСА_1 знаходиться 17 поверховий багатоквартирний житловий будинок, який більш за все підходить під будинок в якому була відчужена позивачам та/або ОСОБА_3 спірна однокімнатна квартира.

Згідно з інформацією Департаменту будівництва та житлового забезпечення з 2014 по 2015 роки забудовником ТОВ "ВІ ДІ Проджект" на земельній ділянці з кадастровим номером (8000000000:75:121:017) на АДРЕСА_1 було здійснено будівництво 17-ти поверхового житлового будинку з порушенням містобудівного законодавства: відсутність права власності чи користування на земельну ділянку, відсутність документів, що надають право на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку, відсутність експертного висновку проектної документації, відсутність документів, що підтверджують введення житлового будинку в експлуатацію.

Згідно з інформацією Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та інформації Департаменту містобудування та архітектури, у реєстрі адрес який розроблений в м. Києві згідно з положенням та Порядком, відсутні відомості щодо присвоєння поштової адреси 17 ти поверховому житловому будинку секція 5, зокрема поштової адреси АДРЕСА_1.

Також Департамент містобудування та архітектури прийшов до висновку, що в період з 2014 по 2020 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:121:0017 було збудовано виключно 17 поверховий житловий будинок секції 1 з будівельною адресою АДРЕСА_1, а тому будинок з будівельною адресою АДРЕСА_1 одним і тим самим житловим будинком /т.2 а.с.117 оборот/

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ "ВІ ДІ Проджект" побудувавши 17 поверховий будинок за адресою АДРЕСА_1, без відповідних дозвільних документів на будівництво, та на земельну ділянку, на якій воно відбувалось, та без введення будинку в експлуатацію здійснював відчуження майнових прав на квартири в зазначеному будинку.

Оскільки будинку АДРЕСА_1 не існує, то укладений 18 січня 2017 року між ТОВ "Ві ДІ Проджект" та ОСОБА_3. договір купівлі-продажу № М/1С-1К/28/2Г майнових прав /т.1 а.с.18-25/ з наступними характеристиками Секція 1, квартира НОМЕР_2, поверх 5, кількість кімнат одна, житлова площа 22.1 кв.м. загальна площа 46.4 кв.м., є нікчемним оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 202, 204, 331 ЦК України, оскільки відсутній сам предмет цього договору.

Колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України такий правочин слід визнати недійсним, оскільки після здійснення державної реєстрації права власності за ОСОБА_3. на не існуючий об'єкт нерухомості він несе відповідні неправомірні наслідки для інших осіб.

Відповідно до ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно із ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1.2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підстави для відмови в державній реєстрації прав:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Згідно до ст.22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

Колегія суддів встановила, що 15 лютого 2017 року ОСОБА_3 звертаючись до приватного нотаріуса Леонтьєвої Н.Й. із заявою з реєстраційним номером 20996814 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подала наступні документи: копію паспорту та ідентифікаційний код; договір № М/1С-1К/28/2Г купівлі продажу майнових прав від 18 січня 2017 року; акт прийому-передачі майнових прав на квартиру НОМЕР_2 в житловому будинку з адресою АДРЕСА_1; технічний паспорт на квартиру; довідку про оплату майнових 100% на об`єкт нерухомості; виписку зі списку інвесторів, що проінвестували квартири в житловому комплексі з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою по АДРЕСА_1 /т.21 а.с.151-163/.

На підставі зазначених документів нотаріус здійснила дії по реєстрації майна.

Доказів того, що приватному нотаріусу Леонтьєвої Н.Й. були відомі усі обставини неправомірності відчуження спірної квартири, достатніх для відмови у здійснені реєстрації прав та їх обтяжень, матеріали справи не містять.

Колегія суддів вважає, що оскільки договір № М/1С-1Л/28/2 Г купівлі продажу майнових прав від 18 січня 2017 року визнається недійсним, то і державна реєстрація недійсного правочину є неправомірною та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню с ухваленням нового рішення про задоволення позову

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Визнати недійсним договір № М/1С-1К/28/2Г від 18 січня 2017 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІ ДІ Проджект" (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, 5 приміщення № 191, офіс 14, код ЄДРПОУ 38917876) та Кошовою Анжелою Дмитрівною (м. Київ, вул. Безручка Марка, 23 а. кв. 4, РНОКПП НОМЕР_3)

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер № 33938786 від 20 лютого 2017 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Леонтьєвою Ніною Йосипівною про проведення державної реєстрації права власності (номер запису права власності 19099585) на квартиру НОМЕР_2, АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 117732318000.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів, з дня складання повного тексту постанови суду, безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 серпня 2020 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Т.О. Невідома

А.А. Пікуль