Рішення

від 19.08.2020 по справі 648/89/20

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 648/89/20

Провадження № 2/648/295/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року смт Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області у складі:

Головуючого судді Рибас А.В.,

за участю секретаря судового засідання Данильченко О.О.,

представника позивача Джамалли Р.Х.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білозерка Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Джамалли Равіль Хагали-огли в інтересах Приватного підприємства Криниця до ОСОБА_2 про тлумачення умов пункту договору оренди землі, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив розтлумачити умови пункту 38 договору оренди землі №4АА00217-041071400017, укладеного 12.05.2009 року та зареєстрованого у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК від 11 лютого 2010 року, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: №31607197 від 16.05.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12 травня 2009 року між ОСОБА_3 та ПП Криниця укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець - ОСОБА_3 надала, а орендар - ПП Криниця прийняло в строкове платне користування земельну ділянку господарського призначення, яка знаходиться на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області, загальною площею 4,3700 га, кадастровий номер 6520382000:05:001:0003.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла та новим власником земельної ділянки згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 травня 2019 року став відповідач по справі - ОСОБА_2

06 червня 2019 року відповідач - ОСОБА_2 звернувся до ПП Криниця з письмовою заявою про розірвання договору оренди землі на підставі пункту 38 договору оренди землі від 12 травня 2009 року, яким визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов договору або розірвання договору.

В свою чергу, 24.06.2019 року позивачем направлено повідомлення-відповідь, в якому він подякував за своєчасне сповіщення про зміну власника земельної ділянки, яка перебуває в оренди у ПП Криниця , та запропонував надати відомості про карткові рахунки для перерахування орендної плати за користування земельною ділянкою за 2019 рік, що була переглянута орендарем у відповідності до п.13 Договору оренди землі від 29.05.2009 року, та яка становить 9614,00 гривень та складає 8,66% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, а також запропоновано укласти додаткову угоду до договору вказаного договору. Проте, відповідачем вказаний лист залишено без уваги, у зв`язку з чим 18.07.2019 року позивач повторно направив відповідачу лист-повідомлення, в якому запропонував надати реквізити для сплати орендної плати або особисто забрати плату за користування земельною ділянкою за 2019 рік, а також у зв`язку з відсутністю відповіді на попередній лист, повторно запропонував укласти додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 29.05.2009 року. Однак, відповідачем також проігноровано вказаний лист та відповіді ним не надано.

З урахування вищевикладеного, позивач вважав, що ухилення від укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 29.05.2009 року зі сторони відповідача - ОСОБА_2 порушує його права у зв`язку з чим він вимушений був звернутися до суду від 09.08.2019 року за захистом своїх прав шляхом внесення змін до договору оренди землі, на підставі чого Білозерським районним судом Херсонської області здійснюється розгляд справи за №648/2505/19.

Разом з тим, відповідач, після свого звернення з листом про зміну власника орендованої земельної ділянки, звернувся з позовом до суду від 02.07.2019 року, мотивуючи його тим, що від позивача - ПП Криниця , надійшла відповідь відмова від добровільного розірвання договору оренди та у відповідності до п.38 Договору оренди землі, у разі переходу права власності до іншої особи це є підставою для розірвання договору оренди землі, на підставі чого Білозерським районним судом Херсонської області здійснюється розгляд справи за №648/2001/19.

Посилаючись на те, що в результаті різного трактування положень пункту 36 та 38 Договору оренди землі, позивач вважає, що між сторонами виник спір, про що свідчать вищевказані цивільні справи. Так, позивач зазначає, що у відповідності до положень пункту 38 Договору, неможливо чітко трактувати його положення з урахуванням наявності в ньому словосполучення АБО , а також вірно трактувати його з урахуванням інших положень договору, а саме пункту 34 та пункту 36. Таким чином, на переконання позивача пункт 38 Договору має застосовуватися як підстава для внесення змін або розірвання договору та діяти, у разі наявності умови щодо зміни власника земельної ділянки, оскільки пунктом 38 не встановлено чи є це самостійною підставою для внесення змін або розірвання, або ж має використовуватися в сукупності з пунктами 34 та 36 договору, в зв`язку з чим виникла необхідність у розтлумачені умов пункту 38 договору оренди землі, для урегулювання правовідносин, які виникли у зв`язку з його укладенням, внесенням змін чи розірванням.

Ухвалою судді від 15.01.2020 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

22.07.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважав, що вимоги позивача є необґрунтованими, незаконними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Так, посилаючись на те, що відповідач є власником земельної ділянки, яка знаходиться на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області, загальною площею 4,3700 га, кадастровий номер 6520382000:05:001:0003, яка успадкована ним після смерті його бабусі - ОСОБА_3 , а відповідно є і новим орендодавцем за договором оренди земельної ділянки, укладеного між останньою та позивачем - ПП Криницею , ОСОБА_2 скористався своїм правом розірвати вказаний договір на підставі п.38 договору, в якому чітко зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої сторони, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою для зміни умов договору або розірвання договору.

Скориставшись своїм правом, передбаченим Договором, 06.06.2020 року відповідач надіслав лист-повідомлення на адресу позивача про намір розірвати вказаний договір, оскільки вказаний договір суперечить його правам та інтересам, та просив укласти угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером: 6520382000:05:001:0003. Також підкреслив, що жодного бажання вносити будь-які зміни до договору оренди землі не мав, що прямо вбачається з листа-повідомлення, та спростовує твердження позивача, що надіслане ним повідомлення стосується лише зміни власника.

11.07.2020 року на адресу відповідача надійшла відповідь від позивача, в якій останнім повідомлено, що йому не зрозуміло, які саме права порушені чинним договором, при цьому позивач не висловлює свою позицію щодо укладання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. Крім того, позивачем не зазначено жодного слова чи твердження про суперечності п.34 та п.36 до п. 38 договору оренди землі. Позивачем також не було висловлено позиції щодо правильності застосування п.38 договору оренди землі, що свідчить про відсутність між сторонами спору щодо правильності тлумачення п.38 договору оренди землі від 12.05.2009 року.

Разом з тим, зазначив, що відповідно до Постанови Верховного суду України від 25 липня 2018 року у цивільній справі №317/39/17, зазначено, що підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами щодо її змісту, невизначеність ї незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсним зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а дише роз`яснює існуючі умови угоди.

Однак, з огляду на текст позовної заяви та надані докази, існування спору щодо різного тлумачення умов договору оренди землі між ним та позивачем, останнім не доведено.

Також зазначив, що, вищевказаний договір оренди земельної ділянки від 12.05.2009 року відповідає типовому договору оренди землі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 Про затвердження Типового договору оренди землі , та позивач під час укладення угоди усвідомлював зміст договору, який був вчинений на основі вільного волевиявлення сторін.

Щодо перебування на розгляді Білозерського районного суду Херсонської області цивільної справи № 648/2001/19, за позовом ОСОБА_2 до ПП Криниця , про розірвання договору оренди землі від 12.05.2009 року, зазначив, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, а саме: розірвано договір оренди землі укладений 12.05.2009 року та зареєстрований у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК від 11 лютого 2010 року, між ОСОБА_3 правонаступником якої є ОСОБА_2 , та ПП Криниця , щодо земельної ділянки, розташованої на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,3700 га,, кадастровий номер: 6520382000:05:001:0003. Таким чином, посилаючись на те, що спірний договір оренди землі розірваний в судовому порядку, тлумачити умови вказаного договору оренди землі не можливо, в зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 23.07.2020 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити,

Відповідач в судове засіданні не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги не визнав з підстав зазначених у відзові на позовну заяву.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості та достатності у їх взаємозв`язку, дійшов переконання, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 12ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно частини 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що 12 травня 2009 року між ОСОБА_3 та ПП Криниця укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець ОСОБА_3 надала, а орендар ПП Криниця прийняло в строкове платне користування земельну ділянку господарського призначення, яка знаходиться на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області, загальною площею 4,3700 га, кадастровий номер 6520382000:05:001:0003.

Вказаний договір оренди землі укладено строком на 15 років та зареєстровано Білозерським районним відділом Херсонської регіональної філії Центру ДЗК 11 лютого 2010 року за номером 4АА002117 041071400017.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 травня 2019 року, виданого державним нотаріусом Білозерської державної нотаріальної контори Алпеєвою Т.В. за реєстровим номером 583, ОСОБА_2 отримав у спадщину після смерті бабусі ОСОБА_3 земельну ділянку площею 4,3700 га, розташовану на території Інгулецької сільської ради Білозерського району Херсонської області, кадастровий номер 6520382000:05:001:0003 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

06.06.2019 року відповідач - ОСОБА_2 , як новий власник земельної ділянки, звернувся до ПП Криниця з письмовою заявою про розірвання договору оренди землі на підставі пункту 38 договору оренди землі від 12 травня 2009 року.

Пунктом 38 договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

24.06.2019 року позивачем - ПП Криниця направлено повідомлення-відповідь на адресу відповідача - ОСОБА_2 до якого долучено проект додаткової угоди з пропозиціями внести зміни до договору, з встановленим строком надання відповіді щодо її укладення 30 днів. Проте, не зважаючи на тридцяти денний строк, який був наданий відповідачу, 18.07.2019 року позивачем повторно направлено повідомлення до якого долучено інший проект додаткової угоди з іншими пропозиціями щодо внесення змін до вказаного договору.

Також, з матеріалів справи вбачається, що не отримавши згоди на укладення угоди щодо розірвання вищевказаного договору оренди землі, відповідач - ОСОБА_2 , звернувся до Білозерського районного суду Херсонської області з позовною заявою про розірвано договору оренди землі укладеного 12.05.2009 року та зареєстрованого у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК від 11 лютого 2010 року, між ОСОБА_3 правонаступником якої є ОСОБА_2 , та ПП Криниця .

26.05.2020 року рішенням Білозерського районного суду Херсонської області, яке не набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі та вищевказаний договір оренди земельної ділянки від 12.05.2009 року розірваний.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з пунктом 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Визначальною ознакою договору є мета його укладення.

Статтею 627 цього ж Кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами ст.637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу , у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

За приписами ст. 213 ЦК України тлумачення правочину, може здійснюватися як сторонами, так і на вимогу однієї із сторін судом.

Пунктами 3, 4 вказаної статті передбачені правила тлумачення правочину, які визначаються за таким принципом: при неможливості витлумачити положення договору, шляхом використання вузького кола засобів, залучаються нові критерії перевірки правильності того чи іншого трактування умов договору. Так, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсним зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює існуючи умови угоди. Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину. З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 Цивільного кодексу України , тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 25 липня 2018 року у справі № 317/39/17, яка відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватися при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов переконання що пункт 38 договору не містить незрозумілих слів, понять, термінів, які не дають змоги з`ясувати дійсні наміри сторін при підписанні договору, що є необхідною умовою для тлумачення правочину відповідно до статті 213 ЦК України .

Крім того, вказаний договір відповідає типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 Про затвердження Типового договору оренди землі , зокрема пункт 38, який просить витлумачити позивач, повністю викладено у редакції типового договору, тобто не розроблявся самостійно сторонами, тому не міг бути незрозуміло викладений ними.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б вказували на те, що договір з моменту його укладення повністю або частково не виконувався, а, відповідно, наявності спору щодо виконання договору або різного розуміння окремих його умов, в зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, тому й судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, що були понесені позивачем, у відповідності до ст.141 ЦПК України , до стягнення з відповідача не підлягають

Керуючись ст.ст. 213 , 626-628 , 637 , 638 , 640, ЦК України, ст.ст. 1-23 , 76-81 , 89 , 95 , 141 , 258-259 , 263-265 , 274-279 , 352-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову Джамалли Равіль Хагали-огли в інтересах Приватного підприємства Криниця до ОСОБА_2 про тлумачення умов пункту 38 договору оренди земельної ділянки, укладеного 12.05.2009 року між ОСОБА_3 та ПП Криниця та зареєстрованого у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК за №4АА002117041071400017 від 11.02.2010 року, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 31607197 від 16.05.2019 року - відмовити.

Повне судове рішення складено 31 серпня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Рибас