Постанова

від 09.09.2020 по справі 751/8365/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 вересня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/8365/19

Головуючий у першій інстанції - Овсієнко Ю. К.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/826/20

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бечка Є.М.,

суддів: Губар В.С., Євстафіїва О.К.,

секретар: Шапко В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія ІФГ Капітал на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія ІФГ Капітал , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про визнання незаконними та скасування рішень,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ,

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Степ , Національний банк України,

дата та місце складання повного тексту рішення: 16 березня 2020 року, м.Чернігів,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ІК ІФГ Капітал , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 червня 2015 року, індексний номер 22146477, прийняте Войтовським В.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу; визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 червня 2015 року, індексний номер 22145061, прийняте Войтовським В.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 липня 2008 року між ТОВ Український промисловий банк та СТОВ Степ було укладено кредитний договір №25/КВ-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті), відповідно до умов якого Банк зобов`язався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування у сумі 240000 доларів США на строк з 18 липня 2008 року по 17 липня 2011 року включно, зі сплатою за користування кредитом 15% річних та в її межах надавати кредитні кошти.

Того ж дня, 18 липня 2008 року, між ТОВ Український промисловий банк , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого позивач разом із ОСОБА_3 , в забезпечення виконання СТОВ Степ вимог іпотекодержателя, що випливають з умов укладеного між ними кредитного договору від 18 липня 2008 року №25/КВ-08, передали банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення магазину непродовольчих товарів загальною площею 759,9 кв.м, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , яке належить іпотекодавцям на праві спільної часткової власності у наступних частках: 7/30 - ОСОБА_1 ; 23/30 - ОСОБА_3 . При посвідченні іпотечного договору нотаріус наклав заборону відчуження предмета іпотеки та зареєстрував іпотеку в Державному реєстрі іпотек.

ОСОБА_3 змінив своє прізвище та власне ім`я на ОСОБА_2

17 червня 2015 року приватний нотаріус Войтовський В.С. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого, на підставі іпотечного договору та договору про передавання в управління непроданих активів від 05 вересня 2013 року №31-Л, укладеного між ТОВ Укрпромбанк , НБУ та ТОВ ІК ІФГ Капітал , у записі №10070923 про державну реєстрацію іпотеки зареєстрував зміну іпотекодержателя з ТОВ Український промисловий банк на ТОВ ІК ІФГ Капітал та прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відповідно до якого на підставі тих самих іпотечного договору від 18 липня 2008 року №3637 та договору про передавання в управління непроданих активів від 05 вересня 2013 року №31-Л, укладеного між ТОВ Укрпромбанк , НБУ та ТОВ ІК ІФГ Капітал , у записі № 10070237 про державну реєстрацію обтяження зареєстрував зміну обтяжувача з ТОВ Український промисловий банк на ТОВ ІК ІФГ Капітал .

На думку позивача, обидва вказані вище рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки суперечать ст.ст.3,15, 17, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, яка діяла станом на 17 червня 2015 року), ст.24 Закону України Про іпотеку , п.п.67, 97, 98 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (в редакції, яка діяла станом на 17 червня 2015 року).

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 березня 2020 року задоволено позов ОСОБА_1 , визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 червня 2015 року, індексний номер 22146477, прийняте Войтовським В.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу; визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 червня 2015 року індексний номер 22145061, прийняте Войтовським В.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що виходячи з норм законодавства України, яке діяло на момент прийняття обох оскаржуваних рішень, вбачається, що нотаріус мав право проводити державну реєстрацію прав на нежитлові приміщення та їх обтяжень виключно у разі вчинення з цими приміщеннями тих чи інших нотаріальних дій. Зазначене також свідчить про протиправність рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач - ТОВ Інвестиційна компанія ІФГ Капітал , звернувся до суду з апеляційною скаргою та, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводять до того, що судом неповно з`ясовані обставини справи, зокрема судом не звернуто уваги на той факт, що відносини між ТОВ Укрпромбанк та ТОВ ІК ІФГ Капітал виникли на підставі спеціального законодавства, а саме Закону України Про банки і банківську діяльність (у старій редакції закону), яка застосовується до спірних правовідносин в силу п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а також Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року №369.

На думку представника ТОВ ІК ІФГ Капітал , суд дійшов хибного висновку щодо застосування ст.24 Закону України Про іпотеку , хоча мав керуватися Розділом V Задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки .

Представник ТОВ ІК ІФГ Капітал , посилаючись на ст.ст.1029, 1030, 1033, 1037, 1038 ЦК України зазначає, що особа, яка набуває майно в управління на підставі договору управління майном, набуває право довірчої власності на це майно (за наявності в договорі відповідних умов), яке полягає у набутті нею правомочностей власника даного майна (права володіння, користування та розпорядження) з метою їх реалізації в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). За умовами Договору №31-Л від 05 вересня 2014 року від ТОВ Укрпромбанк в управління ТОВ ІК ІФГ Капітал було передано майно у вигляді активів. За умовами договору відкритий спеціальний накопичувальний рахунок для зарахування коштів, що надходять в результаті управління активами, і ці кошти не є власністю ТОВ ІК ІФГ Капітал та управитель не має права на власний розсуд ними розпоряджатися.

Особа, яка подає апеляційну скаргу зазначає, що сторонами іпотечного договору є іпотекодавець і іпотекодержатель, виключно ці сторони мають права і обов`язки передбачені іпотечним договором. Для виконання своїх обов`язків за договором, тобто ефективного управління активами, одним з яких є право вимоги до СТОВ Степ , ТОВ ІК ІФГ Капітал необхідно було набути статусу іпотекодержателя від ТОВ Укрпромбанк , що і було зроблено.

Особа, яка подає апеляційну скаргу відмічає, що в актив права вимоги до СТОВ Степ входить право вимоги до всіх майнових поручителів СТОВ Степ в тому числі до іпотекодавців.

Крім того, представник зазначає, що приватним нотаріусом Войтовським В.С. було вчинено нотаріальні дії, які відповідають вимогам чинного законодавства, а договір №31-Л про передачу в управління непроданих активів від 05 вересня 2013 року був та є чинним і в судовому порядку визнаний недійсним не був.

Також відповідач вважає помилковим посилання в рішенні на ухвали апеляційних та касаційних судів в яких зазначено, що до ТОВ ІК ІФГ Капітал від ТОВ Укрпромбанк не переходило право вимоги за акцесорними договорами, проте не враховано інших судових рішень.

У визначений судом строк від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу ТОВ ІК ІФГ Капітал залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Доводи відзиву зводяться до викладу обставин позовної заяви. ОСОБА_1 звертає увагу, що в договорі про передавання в управління непроданих активів від 05 вересня 2013 року №31-Л не зазначалось про передачу в управління будь-яких прав за договорами поруки, застави та іпотеки. Зі змісту договору №31-Л вбачається лише, що від ТОВ Укрпромбанк до ТОВ ІК ІФГ Капітал перехід прав вимоги за акцесорними договорами, до яких відносяться договори поруки та іпотеки не передбачено. А до Переліку непроданих активів ТОВ Укрпромбанк , які передаються в управління, та акту приймання-передавання в управління непроданих активів ТОВ Укрпромбанк прав вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за іпотечним договором від 18 липня 2008 року №3637 не включено.

Позивач звертає увагу, що згідно ч.3 ст.24 Закону України Про іпотеку правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню, однак договір про відступлення на користь ТОВ ІК ІФГ Капітал прав за іпотечним договором не було посвідчено та даного факту не заперечує сторона відповідача.

На думку ОСОБА_1 , для звернення стягнення на предмет іпотеки треба спочатку набути право іпотекодержателя за іпотечним договором, а потім цими правами користуватися, а не навпаки, тому доводи апеляційної скарги, що судом мало бути застосовано розділ Задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки є помилковими.

Також ОСОБА_1 звертає увагу, що активи, до яких відносяться право вимоги за кредитним договором, не є предметом доказування уданій справі, адже позов пред`явлено із інших підстав, тому дані доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу. Вказує, що у самому договорі про передання в управління непроданих активів нічого не вказано про передачу в тому числі права вимоги до всіх майнових поручителів СТОВ Степ , в тому числі іпотекодавців, що підтверджується відповідними рішеннями судів.

Крім того, позивач зазначає, що станом на 17 червня 2015 року, тобто на момент прийняття обох оскаржуваних рішень, пп.1 п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який набув чинності з 13 грудня 2015 року, ще не було, а в силу приписів ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та доводи відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 липня 2008 року між ТОВ Український промисловий банк та СТОВ Степ укладено кредитний договір на відкриття відновлюваної кредитної лінії (в іноземній валюті) №25/КВ-08. За умовами договору зобов`язався відкрити позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування у сумі 240000 доларів США на строк з 18 липня 2008 року по 17 липня 2011 року включно, із процентною ставкою за користування кредитом - 15% річних (а.с.19-22 т.1).

Сторони договору підписали графік повернення заборгованості (а.с.23 т.1).

Також між сторонами укладено додатковий договір до кредитного договору від 23 грудня 2008 року, яким внесені зміни до кредитного договору (а.с.24 т.1).

На виконання вищевказаних умов договору 18 липня 2008 року між ТОВ Український промисловий банк , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як майновими поручителями СТОВ Степ , було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 , в забезпечення виконання СТОВ Степ вимог іпотекодержателя, що випливають з умов укладеного між ними кредитного договору, передали банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: приміщення магазину непродовольчих товарів загальною площею 759,9 кв.м, розташоване за адресою АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки належить іпотекодавцям на праві спільної власності у наступних частках: 7/30 - ОСОБА_1 та 23/30 - ОСОБА_3 . Іпотечний договір посвідчено Борисовою Т.А., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 3637 (а.с.25-28 т.1).

Також 18 липня 2008 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А. було накладено заборону відчуження предмета іпотеки, яку зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №3638/53 та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 7591633 від 18 липня 2008 року, згідно якого особами, майно/права яких обтяжуються, є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а обтяжувачем - ТОВ Український промисловий банк ; зареєстровано іпотеку в Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер обтяження: 7591778 від 18 липня 2008 року, згідно якого майновими поручителями є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а іпотекодержателем є ТОВ Український промисловий банк (а.с.14-18 т.1).

ОСОБА_3 змінив своє прізвище та ім`я на ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 від 23 жовтня 2014 року (а.с.29 т.1).

З 28 січня 2010 року розпочалась процедура ліквідації ТОВ Український промисловий банк (банк, іпотекодержатель за договорами). Ліквідація ТОВ Український промисловий банк відбувається відповідно до Постанови Національного банку України Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства від 28 серпня 2001 року № 369.

Між ТОВ ІК ІФГ Капітал , Національним банком України та ліквідатором ТОВ Український промисловий банк було укладено договір про передачу в управління непроданих активів №31-Л від 05 вересня 2013 року з додатками, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін. В переліку непроданих активів ТОВ Укрпромбанк та Акту приймання-передавання в управління непроданих активів, які були передані в управління під №139 зазначено правову вимогу до СТОВ Степ згідно кредитного договору №25/КВ-08.

Відповідно п.п.1.1 договору установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобов`язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління за рахунок активів. Перелік активів наведено в додатку 1 до цього Договору. Вигодонабувачами за договором є кредитори установника управління, які на дату підписання договору внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів установника управління та кредитори, вимоги яких виникли під час здійснення ліквідаційної процедури установника управління та розрахунки з якими не проведені (а.с.30-39т.1).

Також між ТОВ Укрпромбанк та ТОВ ІК ІФГ Капітал підписано акт приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотек), поруки від 14 листопада 2013 року згідно якого ТОВ ІК ІФГ Капітал прийняло по клієнту СТОВ Степ кредитний договір №25/КВ-08, Договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору, Додатковий догові 25/КВ-08/1, Іпотечний договір 3637 та Договір поруки №25/р-08 (а.с.40 т.1).

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2014 року по справі №2/2506/70/11 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 листопада 2014 року у справі №6-42464ск14 за позовом ТОВ Український промисловий банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 24 листопада 2014 року у справі № 750/6366/14 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 лютого 2015 року у справі №6-47842св14 за позовом ТОВ Український промисловий банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 20 травня 2015 року у справі №2/2506/68/11 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року у справі №6-19200св15 за позовом ТОВ Український промисловий банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, які набрали законної сили, встановлено обставини того, що за вказаним вище договором про передавання в управління непроданих активів від 05 вересня 2013 року №31-Л не передбачено переходу від ТОВ Український промисловий банк до ТОВ Інвестиційна компанія ІФГ Капітал прав вимоги за акцесорними договорами, а акт приймання - передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки від 14 листопада 2013 року підтверджує лише факт передачі однією особою іншій особі ряду документів, але не передачу прав вимоги за ними (а.с.41-44, 45, 46-47, 48-49, 50-52, 53-54 т.1).

Також матеріали справи містять матеріали реєстраційної справи на приміщення магазину непродовольчих товарів загальною площею 795,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 (а.с.155-204 т.1).

Вбачається, що 17 червня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., як державним реєстратором, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- індексний номер 22145061, відповідно до якого на підставі іпотечного договору від 18 липня 2008 року №3637 та договору про передавання в управління непроданих активів від 05 вересня 2013 року № 31-Л, укладеного між ТОВ Укрпромбанк , НБУ та TOB ІК ІФГ Капітал , у записі № 10070237 про державну реєстрацію обтяження, зареєстровано зміну обтяжувача з ТОВ Український промисловий банк на ТОВ Інвестиційна компанія ІФГ Капітал (а.с.168 т.1);

- індексний номер 22146477, відповідно до якого на підставі іпотечного договору від 18 липня 2008 року №3637 та договору про передавання в управління непроданих активів від 05 вересня 2013 року № 31-Л, укладеного між ТОВ Укрпромбанк , НБУ та TOB ІК ІФГ Капітал , у записі № 10070923 про державну реєстрацію іпотеки, зареєстровано зміну іпотекодержателя з ТОВ Український промисловий банк на ТОВ Інвестиційна компанія ІФГ Капітал (а.с.197 т.1).

Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з ЦК України, ГК України, ЗК України, Закону України Про іпотеку та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями частини першої статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відступлення права вимоги, тобто передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином, є однією з передбачених статтею 512 ЦК України підстав заміни кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до статті 514 ЦК України при заміні кредитора у зобов`язанні до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України Про іпотеку - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно статті 23 цього Закону у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Статтею 24 Закону також надано можливість відступлення права вимоги за іпотечним договором. Таке відступлення здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частини перша-третя статті 24 Закону України Про іпотеку ).

З наведених положень Закону України Про іпотеку можна зробити висновок про обов`язковість державної реєстрації відступлення права вимоги, яка відбувається шляхом здійснення заміни іпотекодержателя по такому предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав.

Відповідно статті 3 Закону України Про іпотеку (у редакції Закону від 17 червня 2015 року) взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством (ч.1 ст.4 Закону України Про іпотеку у редакції від 17 червня 2015 року).

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2014 року у справі №2/2506/70/11 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 листопада 2014 року у справі за позовом ТОВ Український промисловий банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості; ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 24 листопада 2014 року у справі №750/6366/14 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 лютого 2015 року у справі за позовом ТОВ Український промисловий банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 20 травня 2015 року у справі №2/2506/68/11 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року у справі за позовом ТОВ Український промисловий банк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, які набрали законної сили, встановлено обставини того, що за вказаним вище договором про передавання в управління непроданих активів від 05 вересня 2013 року №31-Л не передбачено переходу від ТОВ Український промисловий банк до ТОВ ІК ІФГ Капітал прав вимоги за акцесорними договорами, а акт приймання - передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки від 14 листопада 2013 року підтверджує лише факт передачі однією особою іншій особі ряду документів, але не передачу прав вимоги за ними (а.с.41-44, 45, 46-47, 48-49, 50-52, 53-54).

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 24 Закону України Про іпотеку , яка діяла станом на 17 червня 2015 року, передбачалось, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов`язанням не допускається у разі видачі заставної. Після видачі заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов`язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (17 червня 2015 року), державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об`єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України. Нотаріус як спеціальний суб`єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Встановивши, що правочин про відступлення прав за іпотечним договором не посвідчено нотаріально, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В.С. не було законних підстав приймати рішення про зміну у записах №10070923 про державну реєстрацію іпотеки та №10070237 про державну реєстрацію обтяження, які містяться в спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, іпотекодержателя та обтяжувача з ТОВ Український промисловий банк на ТОВ Інвестиційна компанія ІФГ Капітал , що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги, що судом неповно з`ясовані обставини справи, зокрема, що відносини між ТОВ Укрпромбанк та ТОВ ІК ІФГ Капітал виникли на підставі спеціального законодавства, а саме Закону України Про банки і банківську діяльність (у старій редакції закону), яка застосовується до спірних правовідносин в силу п.3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а також Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року №369, є безпідставними, адже суд першої інстанції обґрунтовано застосував спеціальний Закон України Про іпотеку у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, який регулює правовідносини щодо реєстрації іпотечного майна.

Доводи представника ТОВ ІК ІФГ Капітал , що суд прийшов до хибного висновку щодо застосування ст.24 Закону України Про іпотеку , хоча мав керуватися Розділом V Задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки , ґрунтуються на невірному розумінні відповідачем норм права, адже саме ст.24 даного закону регулює питання відступлення прав за іпотечним договором, а розділом V визначені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, питання передачі предмета іпотеки в управління повідомлення про порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору, позасудове врегулювання, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, право іпотекодержателя на продаж іпотеки, питання реалізації іпотечного майна тощо.

Доводи, що для виконання своїх обов`язків за договором, тобто ефективного управління активами, одним з яких є право вимоги до СТОВ Степ , ТОВ ІК ІФГ Капітал необхідно було набути статусу іпотекодержателя від ТОВ Укрпромбанк , що і було зроблено, не заслуговують на увагу, оскільки статус іпотекодержателя має набуватись у спосіб передбачений законом. Крім того, в судовому засіданні апеляційному суду надано копію витягу з ЄДРЮО, згідно якого вбачаєтьс, що СТОВ Степ припинило свою діяльність 08 вересня 2020 року на підставі судового рішення про банкрутство від 16 жовтня 2019 року, тому відхиляються й доводи апеляційної скарги, що в актив права вимоги до СТОВ Степ входить право вимоги до всіх майнових поручителів СТОВ Степ в тому числі до іпотекодавців.

Інші доводи апелянта зводяться до цитування правових норм матеріального та процесуального права, та його суб`єктивного тлумачення даних норм.

Заперечення позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу є слушними і такими, що судом апеляційної інстанції приймаються у повному обсязі.

За таких обставин, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Апеляційний суд констатує, що судом першої інстанції не було перевірено кожен аргумент позивача та не надано правової оцінки наданим ним доказам.

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому, відповідно до положень ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія ІФГ Капітал залишити без задоволення, рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2020 року.

Головуючий: Судді: