Постанова

від 10.09.2020 по справі 923/582/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/582/18 Південно-західного апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - Кромп О.П.

Арбітражний керуючий - Косенко С.Г. особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.05.2020

по справі №923/582/18

за заявою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк Агро"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

У червні 2018 Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі звернувся до Господарського суду Херсонської області із заявою про порушення справи про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк Агро" на підставі ст.ст.10-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мотивуючи свої вимоги неспроможністю боржника задовольнити протягом більше трьох місяців вимоги кредитора, безспірний розмір яких сукупно становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.07.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк Агро" (далі - ТОВ "Маяк Агро").

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.10.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів, визнано вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі в сумі 21144,00 - грн. судового збору - перша черга, 3885733,22 - третя черга, 3788888,16 - шоста черга.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 14.11.2018 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Косенка С.Г., тощо.

21.04.2020 арбітражним керуючим Косенком С.Г. подано до суду звіт про виконану в ході ліквідаційної процедури роботу, ліквідаційний баланс ТОВ "Маяк Агро" та клопотання про ліквідацію боржника ТОВ "Маяк Агро".

Також, 21.04.2020 ліквідатором арбітражним керуючим Косенком С.Г. подано до суду першої інстанції звіт про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Маяк Агро".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15.05.2020 задоволено клопотання арбітражного керуючого Косенка С.Г. про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди, затверджено звіт арбітражного керуючого Косенка С.Г. про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Маяк Агро" за період з 14.11.2018р. по 31.03.2020р. в сумі 162670 грн. 40 коп., задоволено клопотання арбітражного керуючого Косенка С.Г. про стягнення грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Маяк Агро" з кредитора, стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на користь арбітражного керуючого Косенка Сергія Георгійовича - 162670 грн. 40 коп. грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Маяк Агро" за період роботи з 14.11.2018 р. по 31.03.2020 р.

Розглянувши звіт ліквідатора ТОВ "Маяк Агро", враховуючи погодження даного питання на засіданні комітету кредиторів, суд першої інстанції визнав за можливе задовольнити клопотання і затвердити звіт арбітражного керуючого Косенка С. Г. про нарахування і виплату грошової винагороди у розмірі 162670,40 грн. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Маяк Агро" у даній справі за період з 14.11.2018 по 31.03.2020 включно.

Щодо стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого з кредитора, місцевий господарський суд зазначив, що боржник не здійснює господарської діяльності та у нього відсутні будь-які активи, тому оплату послуг арбітражного керуючого не можливо здійснити за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника у повному обсязі. Пославшись на висновки, які містяться у поставі Верховного Суду від 30.01.2019 року по справі № 910/32824/15, а саме, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Косенка С. Г. про стягнення на його користь оплати послуг ліквідатора у справі №923/582/18 з кредитора Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулося ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі з апеляційною скаргою в якій просить Скасувати пункти 3, 4, 5 ухвали Господарського суду Херсонської області від 15.05.2020 року по справі №923/582/18, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Косенка С.Г, про стягнення з Головного управління ДПС у Херсонській області. Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на його користь грошової винагороди у сумі 162 670,40 грн. за виконання повноважень ліквідатора по справі №923/582/18, та видачі судового наказу, в іншій частині ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.05.2020 року по справі №923/582/1 8 - залишити без змін.

Апелянт зазначає, що не погоджується з оскаржуваною ухвалою, а саме: пунктами 3, 4 та 5 її резолютивної частини та вважає, що останні винесені без повного дослідження всіх істотних обставин справи, з порушенням норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Так, апелянт зазначає, що кредитором на виконання приписів чинного законодавства про банкрутство було погоджено звіти ліквідатора про нарахування грошової винагороди.

Проте, як стверджує апелянт, як Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (чинний на момент порушення провадження у справі про банкрутство), так й Кодексом України з процедур банкрутства чітко визначені джерела оплати грошової винагороди ліквідатору та відшкодування витрат ліквідатора. При цьому, у кредитора не існують грошові зобов`язання перед ліквідатором на стадії проведення ліквідаційної процедури щодо оплати його грошової винагороди та відшкодування витрат.

Як відзначає апелянт, відшкодування основної грошової винагороди арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі за рахунок кредитора не регламентується і положеннями Бюджетного кодексу України, адже поняття грошової винагороди ліквідатора не є тотожним поняттю заробітна плата, яка гарантована працівнику Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України Про оплату праці .

Отже, враховуючи відсутність законодавчо визначеного обов`язку здійснення оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора по справі за рахунок кредитора, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вважає, що клопотання арбітражного керуючого Косенка С.Г. про стягнення з кредитора грошової винагороди та про видачу судового наказу підлягає відхиленню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №923/582/18 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.05.2020 та призначено справу до розгляду на 10.09.2020.

20.08.2020 судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого Косенка С.Г. в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В обґрунтування своїх заперечень арбітражний керуючий зазначає, що під час проведення ліквідаційної процедури жодних майнових активів боржника виявлено не було. Протягом ліквідаційної процедури арбітражний керуючий Косенко С.Г. звітував перед кредиторами ТОВ Маяк Агро , організовував проведення засідання комітету кредиторів ТОВ Маяк Агро . Рішеннями комітету кредиторів, неодноразово, погоджувалися звіти ліквідатора Косенка С. Г. про виконану роботу в процедурі ліквідації ТОВ Маяк Агро , прийнято їх до відома та визнано його роботу задовільною.

Щодо правових підстав нарахування та стягнення грошової винагороди з кредитора, арбітражний керуючий Косенко С.Г. зазначає, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то оплата послуг ліквідатора повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Отже, у зв`язку з відсутністю у боржника коштів та будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредитора є, на думку арбітражного керуючого, правомірним.

Арбітражний керуючий відзначає, що відмова від здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату оплати послуг арбітражному керуючому можна розцінювати як відмову в можливості отримання гарантованої законом оплати послуг і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці, що суперечить статті 43 Конституції України та статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, арбітражний керуючий вважає, що Господарським судом Херсонської області з урахуванням проведеної ліквідатором роботи, оцінки кредитором роботи ліквідатора, правової позиції Верховного суду, та на підставі ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства було прийнято законне та обґрунтоване рішення про затвердження звіту ліквідатора ТОВ Маяк Агро про нарахування та виплату грошової винагороди та стягнення зазначеної суми з кредитора.

У судовому засіданні від 11.09.2020 представник ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на ї задоволенні.

Арбітражний керуючий Косенко С.Г. надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Статтею 12 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.07.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк Агро" (далі - ТОВ "Маяк Агро").

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.10.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів, визнано вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі в сумі 21144,00 - грн. судового збору - перша черга, 3885733,22 - третя черга, 3788888,16 - шоста черга.

Інші особи із кредиторськими вимогами до боржника не зверталися, отже, єдиним кредитором у даній справі є ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 14.11.2018 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Косенка С.Г., тощо.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 21.04.2020 ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Косенко С.Г. надано до суду першої інстанції звіт про нарахування та виплату грошової винагороди (т. 7 а.с. 112-113), в якому викладено прохання затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражним керуючим Косенко С.Г. за період з 14.11.2018 по 31.03.2020 у розмірі 162 670, 40 грн.

У звіті зазначено, що в період здійснення ліквідаційної процедури боржника жодного разу оплата грошової винагороди арбітражного керуючого проведена не була, за відсутності активів підприємства боржника, фонд кредиторами не створювався, в результаті чого заборгованість з оплати послуг арбітражного керуючого із розрахунку двох мінімальних заробітних плат за місяць, як то визначено ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , за період з 14.11.2018 по 31.10.2019 складає 95125,40 грн. За період з 01.11.2019 по 30.11.2019 арбітражним керуючий нараховано грошову винагороду у розмірі 12 519 грн, та за період з 01.12.2019 по 31.03.2020 нараховано 55 026 грн із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за місяць, як то визначено ст. 30 Кодексом України з процедур банкрутства.

У клопотанні від 24.01.2020 арбітражний керуючий Косенко С.Г. просив стягнути грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора боржника з кредитора - ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості наданого арбітражним керуючим Косенко С.Г. звіту та необхідності стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого Косенка С.Г. за виконання повноважень ліквідатора боржника з кредитора ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з наступних підстав.

Згідно приписів ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.

Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

За приписами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражним керуючим є фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

У відповідності до ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, комітетом кредиторів під час засідань від 25.03.2019 (т.2, а.с. 172-175), від 20.05.2019 (т.2, а.с. 208-215), від 20.08.2019 (т.6, а.с. 40-47), від 20.12.2019 (т.7, а.с. 241-243), від 07.04.2020 (т.7, а.с. 120-122), було погоджено звіти ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди.

Отже, в силу приписів ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, звіти про нарахування грошової винагороди належним чином були доведені до відома комітету кредиторів боржника та погодженні останнім.

Як слідує із звіту ліквідатора, у відповідності до ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяв на період введення процедури ліквідації ТОВ "Маяк Агро", ліквідатору встановлено грошову винагороду в розмірі двох середньомісячних заробітних плат за місяць.

За період ліквідації ТОВ "Маяк Агро" жодного разу сплата не проводилась за відсутності активів у підприємства, фонд кредиторами не створювався, в результаті чого заборгованість із оплати послуг (грошової винагороди) із розрахунку двох мінімальних заробітних плат за місяць за період з 14.11.2018 по 31.10.2019 складає 95125,40 грн.

Після набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства заборгованість за основною грошовою винагородою арбітражного керуючого Косенка С. Г. за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ "Маяк Агро" за період з 01.11.2019 по 31.03.2020 складає 67545, 00 грн., за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 складає 12519,00 грн. із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за місяць, за період з 01.12.2019 р. по 31.03.2020 р. грошова винагорода складає 55026,00 грн.

Відповідно до звіту ліквідатора, за період з 14.11.2018 по 31.03.2020, ним нараховано 162670,40 грн. оплати послуг арбітражного керуючого за період ліквідації ТОВ "Маяк Агро".

Рішенням комітету кредиторів від 20.08.2019 погоджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 14.11.2018р. по 31.07.2019р., рішенням комітету кредиторів від 20.12.2019 схвалено звіт про оплату послуг ліквідатора ТОВ "Маяк Агро" - арбітражного керуючого Косенка С. Г. за період з 01.08.2019 по 30.11.2019.

Як слідує з матеріалів справи, на засіданні комітету кредиторів, що відбулось 07.04.2020, було розглянуто та погоджено звіт ліквідатора боржника про нарахування грошової винагороди за період з 01.12.2019 по 31.03.2020 в сумі 55026,00 грн.

Відтак, за наслідками дослідження поданого ліквідатором звіту про нарахування грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора боржника, судом першої інстанції вірно встановлено правомірність їх нарахування, як наслідок обґрунтовано задоволено клопотання арбітражного керуючого Косенка С.Г. про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Маяк Агро" за період роботи з 14.11.2018 по 31.03.2020 включно.

Щодо стягнення грошової винагороди з кредитора по справі ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, колегія суддів зазначає наступне.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Відповідна правова позиція щодо правомірності покладення оплати грошової винагороди та витрат на кредиторів пропорційно їх вимогам за відсутності у боржника майна викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №910/32824/15, від 04.10.2018 року у справі №916/1503/17 та від 01.08.2018 року у справі №912/1783/16.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, не заперечується кредитором, та встановлено судом першої інстанції під час прийняття ухвали про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у справі про банкрутство, у боржника ТОВ "Маяк Агро" відсутні будь-які майнові активи за рахунок яких можливо було б здійснити оплату послуг арбітражного керуючого.

У відповідності до затвердженого місцевим господарським судом реєстру вимог кредиторів, єдиним кредитором по справі є ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, оплата грошової винагороди покладається пропорційно на кредиторів, з огляду на що суд першої інстанції дійшов заснованого на законі висновку щодо стягнення коштів з єдиного кредитора по справі ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Слід відзначити, що як Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так й Кодексом України з процедур банкрутства передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого, разом з тим, останні не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Судова колегія також відзначає, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (правова позиція Верховного суду, викладена в постанові від 30.01.2019 по справі № 910/32824/15).

Також, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство (правова позиція Верховного суду, викладена в постановах від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16., від 04.10.2018 по справі №916/1503/17 та від 30.01.2019 по справі №910/32824/15).

З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає правомірним стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за виконання обов`язків ліквідатора боржника з ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені скаржником доводи щодо скасування оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Херсонської області від 15.05.2020.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.05.2020 по справі №923/582/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.09.2020.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Мишкіна М.А.