Постанова

від 24.06.2020 по справі 911/2393/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2020 р. Справа№ 911/2393/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 24.06.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю УТФ Агро

на рішення Господарського суду Київської області

від 18.02.2020 (повний текст складено 02.03.2020)

у справі № 911/2393/19 (суддя: Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УТФ Агро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківхлібопродукт

про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №14 від 14.05.2019

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю УТФ Агро звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківхлібопродукт про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №14 від 14.05.2019 у розмірі 256 029,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки № 14 від 14.05.2019 з оплати вартості товару, що поставлений позивачем.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.02.2020 у справі № 911/2393/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю УТФ Агро до Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківхлібопродукт про стягнення штрафних санкцій за договором поставки №14 від 14.05.2019 задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківхлібопродукт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УТФ Агро 50 000,00 грн штрафних санкцій, 3 840,45 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач належним чином довів наявність підстав для стягнення штрафних санкцій, однак, суд першої інстанції дійшов висновку, що, з урахуванням обставин справи та наданих сторонами доказів, наявні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій до 50000,00 грн.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю УТФ Агро звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2020 у справі №911/2393/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі №911/2393/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю УТФ АГРО на рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2020 року у справі №911/2393/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 27.05.2020.

07.05.2020 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представників.

07.05.2020 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою від 27.05.2020 розгляд справи відкладено на 24.06.2020.

У судове засідання 24.06.2020 представники сторін з`явились та надали пояснення по суті спору.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач систематично виконує грошові зобов`язання з порушенням, до позивача з пропозиціями щодо зміни договірних відносин в частині штрафних санкцій не звертався та не звертався до позивача з метою врегулювання спору з посиланням на скрутне матеріальне становище, а тому у суду були відсутні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій які заявлені до стягнення.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що оскаржуване рішення прийняте без порушень норм чинного законодавства, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Відзив мотивовано тим, що відповідач дійсно перебуває у скрутному матеріальному становищі, водночас позивач не надав доказів, що він поніс будь-які збитки у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

У судовому засіданні 24.06.2020 представник позивача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.06.2020 надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Білоцерківхлібпродукт (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю УТФ АГРО (далі- постачальник) укладено договір поставки № 14 від 14.05.2019, згідно з яким постачальник передає, а покупець приймає та сплачує на умовах, що вказуються у специфікаціях (додатках) до даного договору, сількогосподарську продукцію.

Відповідно до пункту 4.2 Договору оплата за цим договором здійснюється покупцем на умовах та строках, вказаних у специфікаціях до даного договору, підписаними сторонами.

Згідно з пунктом 5.4 Договору у разі не оплати партії товару або за порушення строків оплати, покупець сплачує штраф у розмірі 20% від загальної вартості специфікацій до даного договору.

Пунктом 8.12. Договору визначено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на суму 1280149,10 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 6 від 15.05.2019 на суму 204010,00 грн, № 9 від 16.05.2019 на суму 219477,50 грн, № 12 від 24.05.2019 на суму 228420,00 грн, № 3 від 05.06.2019 на суму 231922,00 грн, № 1 від 04.07.2019 на суму 204913,50 грн, № 2 від 05.07.2019 на суму 172185,60 грн.

Відповідно до пункту 4.2 Договору оплата за цим договором здійснюється покупцем на умовах та строках, вказаних у специфікаціях до даного договору, підписаними сторонами.

Згідно з пунктом 5 специфікацій встановлено такий порядок розрахунків: 100% оплати за поставлений товар проводиться покупцем протягом 3 банківських днів, згідно з копією рахунку-фактури на відвантажений товару у складі покупця.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав факт наявності певних про строчок з оплати поставленого товару.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

За порушення строків оплати поставленого товару, позивачем на підставі пункту 5.4 Договору нараховано відповідачу штраф у розмірі 256029,82 грн.

Водночас, станом на момент звернення позивача до суду, відповідачем у повному обсязі сплачено грошові кошти за поставлений товар, а тому з огляду на фактичне виконання грошового зобов`язання, скрутне фінансове становище та відсутність збитків кредитора відповідач просив зменшити належний до стягнення розмір санкцій до 25602,98 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків та станом на 31.08.2019 перед позивачем була наявна заборгованість у розмірі 50000,00 грн.

09.09.2019 на адресу відповідача направлено претензію з вимогою сплати грошових коштів у розмір 50000,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 256029,82 грн, протягом 7 днів з дати отримання.

Відповідачем сплачено суму основного боргу у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4425 від 10.09.2019 на суму 20000,00 грн, № 4452 від 11.09.2019 на суму 30000,00 грн, тобто, станом на дату звернення з позовом до суду - 26.09.2019, у відповідача перед позивачем відсутній основний борг за поставлений товар.

На підставі наданих сторонами доказів, встановлено, що згідно з пунктами 5 специфікацій: від 15.05.2019, 23.05.2019, 04.06.2019, 03.07.2019, 04.07.2019, умови розрахунків - 100% оплати за поставлений товар - протягом трьох банківських днів, згідно з копією рахунку-фактури на відвантажений товар у складі покупця.

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів: видаткової накладної № 6 від 15.05.2019 на суму 204010,00 грн та рахунку-фактури № 6 від 15.05.2019 строк оплати зобов`язання настав - 20.05.2019, видаткової накладної № 9 від 16.05.2019 на суму 219477,50 грн та рахунку-фактури № 9 від 16.05.2019 строк оплати зобов`язання настав - 21.05.2019; видаткової накладної № 12 від 24.05.2019 на суму 228420,00 грн та рахунку-фактури № 12 від 24.05.2019 строк оплати зобов`язання настав - 29.05.2019; видаткової накладної № 3 від 05.06.2019 на суму 231922,00 грн та рахунку-фактури № 3 від 05.06.2019 строк оплати зобов`язання настав - 10.06.2019; видаткової накладної № 1 від 04.07.2019 на суму 204913,50 грн та рахунку-фактури № 1 від 04.07.2019 строк оплати зобов`язання настав - 09.07.2019; видаткової накладної № 2 від 05.07.2019 на суму 172185,60 грн та рахунку-фактури № 2 від 05.07.2019 строк оплати зобов`язання настав - 10.07.2019.

На виконання умов Договору відповідачем сплачено грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2536 від 16.05.2019 на суму 70000,00 грн, № 2561 від 17.05.2019 на суму 70000,00 грн, № 2682 від 24.05.2019 на суму 50000,00 грн, № 2691 від 27.05.2019 на суму 50000,00 грн, № 2734 від 29.05.2019 на суму 33000,00 грн, № 2756 від 30.05.2019 на суму 30000,00 грн, № 2787 від 31.05.2019 на суму 20000,00 грн, № 2897 від 10.06.2019 на суму 50000,00 грн, № 2897 від 11.06.2019 на суму 50487,50 грн, № 3013 від 19.06.2019 на суму 28420,00 грн, № 3040 від 20.06.2019 на суму 30000,00 грн, від 21.06.2019 на суму 20000,00 грн, № 3077 від 24.06.2019 на суму 50000,00 грн, № 3137 від 26.06.2019 на суму 20000,00 грн, № 3207 від 26.06.2019 на суму 30000,00 грн, № 3266 від 27.06.2019 на суму 50000,00 грн, № 3212 від 01.07.2019 на суму 31922,00 грн, № 3306 від 04.07.2019 на суму 30000,00 грн, № 3371 від 08.07.2019 на суму 50000,00 грн, № 3398 від 09.07.2019 на суму 50000,00 грн, № 3472 від 12.07.2019 на суму 50000,00 грн, № 3531 від 15.07.2019 на суму 50000,00 грн, № 3690 від 19.07.2019 на суму 47099,10 грн, № 3754 від 24.07.2019 на суму 30000,00 грн, № 3805 від 25.07.2019 на суму 20000,00 грн, № 3921 від 01.08.2019 на суму 30000,00 грн, № 4017 від 08.08.2019 на суму 20000,00 грн, № 4113 від 14.08.2019 на суму 30000,00 грн, № 4137 від 15.08.2019 на суму 20000,00 грн, № 4189 від 20.08.2019 на суму 30000,00 грн, № 3967 від 21.08.2019 на суму 20000,00 грн, № 4217 від 27.08.2019 на суму 20000,00 грн, № 4249 від 28.08.2019 на суму 30000,00 грн.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків за період травень - серпень 2019 року у відповідача перед позивачем, станом на 31.08.2019, наявна заборгованість у розмірі 50000,00 грн.

10.09.2019 на розрахунковий рахунок позивача сплачено грошові кошти у розмірі 20000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4425 та 11.09.2019 сплачено грошові кошти у розмірі 30000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4452.

На підтвердження скрутного фінансового становища відповідачем долучено оборотно-сальдову відомість по рахунку № 36 на 30.09.2019 - заборгованість контрагентів перед ТОВ Білоцерківхлібпродукт складає 20888916,44 грн та оборотно-сальдова відомість по рахунку № 63 на 30.09.2019 - заборгованість ТОВ Білоцерківхлібпродукт перед контрагентами складає 31181914,31 грн.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

За своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії. (аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі Справа № 918/93/19)

При вирішенні питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій, колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції, що на підставі наданих відповідачем доказів, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Білоцерківхлібпродукт перебуває у скрутному матеріальному становищі, має значну заборгованість у розмірі 10292997,87 грн та, з урахуванням поставки товару та здійснення його оплати з порушенням строків не більше одного місяця, виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару у повному обсязі, а також враховуючи відсутність доказів, що у зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язання позивач поніс збитки, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, про наявність підстав для зменшення заявлених до стягнення розмірів штрафів до 50000,00 грн.

Щодо посилань позивача у позовній заяві та апеляційній скарзі, про його витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, колегія суддів зазначає, що ця сума носила попередній характер і остаточний розрахунок витрат мав бути поданий після відкриття провадження у справі.

В свою чергу, позовна заява та відповідь на відзив на позовну заяву підписані генеральним директором, розрахунок наданих адвокатом послуг не уточнявся, докази оплати наданих послуг до суду першої інстанції не подавались, а надане до суду апеляційної інстанції платіжне доручення з призначенням платежу за послуги з надання правничої допомоги (т. 2 а.с. 18) містить посилання лише на договір, однак не підтверджує, що оплачені послуги надані для захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача при розгляді саме даної справи.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, не підлягають задоволенню, з огляду на те, що матеріали справи не містять їх обґрунтованого розрахунку, доказів їх надання та оплати.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів, що відповідач на порушив права позивача на своєчасне отримання вартості поставленого товару і вказане право підлягає захисту шляхом стягнення штрафних санкцій, з урахуванням часткового їх зменшення.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено наявність підстав для часткового задоволення позову.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положеннями ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів відхиляє доводи позивача, що відповідач не звертався до нього з метою внесення змін до договору та з метою урегулювання спору як на підставу для скасування рішення, оскільки позасудове врегулювання спору не є обов`язком сторін в даних правовідносинах, натомість матеріалами справи підтверджується об`єктивність існуючих обставин з якими чинне законодавство пов`язує можливість зменшення розміру штрафних санкцій які підлягають стягненню.

Крім того, апелянтом не доведено, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у стягненні витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В свою чергу, доводи відповідача які містяться у відзиві на апеляційну скаргу підтверджують висновки суду першої інстанції та обставини які встановлено судом апеляційної інстанції при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2020 у справі № 911/2393/19 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю УТФ Агро на рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2020 у справі № 911/2393/19 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УТФ Агро на рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2020 у справі № 911/2393/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2020 у справі № 911/2393/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю УТФ Агро .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 15.09.2020.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

Т.І. Разіна