Рішення

від 15.09.2020 по справі 910/8437/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа № 910/8437/20

Суддя Господарського суду м. Києва Демидов В.О. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛ-147 (б-р Лесі Українки, буд. 23, оф. 108, м. Київ, 01133) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЧЕМПІОН КЕЙТЕРІНГ (провулок Музейний, буд. 2Б, оф. 7, м. Київ, 01001) про стягнення грошових коштів у розмірі 415824,61 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВІЛ-147 , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЧЕМПІОН КЕЙТЕРІНГ , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЧЕМПІОН КЕЙТЕРІНГ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛ-147 грошові кошти у сумі 415824,61 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6237,37 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 12-11/19 оренди нерухомого майна від 12.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, направленою судом за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ЧЕМПІОН КЕЙТЕРІНГ згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (провулок Музейний, буд. 2Б, оф. 7, м. Київ, 01001), відповідачем не отримано, копія ухвали повернулася до суду без вручення із відміткою поштового відділення адресат відсутній .

Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

При цьому за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує mutatismutandis висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

Також за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку Суд застосовує як джерело права, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

12.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІЛ-147 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЧЕМПІОН КЕЙТЕРІНГ (орендар) укладено договір № 12-11/19 оренди нерухомого майна, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендарю у тимчасове платне користування об`єкт оренди (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу: нежитлова будівля А площею 741,7 кв.м. та нежитлова будівля Б площею 38,9 кв.м., загальною площею 780,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд. 31А) на умовах, визначених цим договором, а орендар зобов`язався прийняти об`єкт оренди у користування та здійснювати за нього орендну плату на умовах визначених цим договором.

Строк оренди об`єкта оренди відповідно до договору становить 35 календарних місяців. Обчислення строку оренди починається з дати укладення (підписання) сторонами акту приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди, але не пізніше як з 01.01.2020 і закінчується після спливу строку, передбаченого п. 2.1. розлізлу 2 цього договору або в день дострокового розірвання (припинення)договору та повернення об`єкта оренди (розділ 2 договору).

16.12.2019 сторонами складено та підписано протокол допуску (додаток № 1 до договору), за умовами якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв об`єкт оренди.

За умовами укладеного договору протоколом допуску є письмовий документ, який засвідчує передачу об`єкта оренди від орендодавця до орендаря для виконання робіт з облаштування, тобто розміщення орендарем на об`єкті оренди рухомого майна (виробниче обладнання, меблі, інші матеріальні цінності тощо) орендаря необхідного йому для користування відповідно до його цільового призначення (використання).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. розділу 3 договору орендна плата є платежем, який орендар сплачує орендодавцю за користування об`єктом оренди, до складу якої не включено плату за оренду землі, крім інших податків та зборів, що покладаються або сплачуються орендодавцем. Крім компенсації вартості спожитих орендарем вказаних вище комунальних послуг та компенсації плати за оренду землі, жодні інші витрати, пов`язані з утриманням об`єкта оренди на орендаря не покладаються. Датою, починаючи з якої нараховується орендна плата, є дата укладення (підписання) сторонами акту приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди, якщо інше не передбачено цим договором. Сторони погодили, що сплата орендної плати здійснюється орендарем щомісячно протягом строку дії договору, розмір орендної плати за один місяць користування об`єктом оренди становить 83333,33 грн без урахування ПДВ, крім того ПДВ 20% - 16666,67 грн, всього - 100000,00 грн з урахуванням ПДВ. Сторони погодили, що розмір орендної плати, який визначений цим пунктом договору не змінюється у залежності можливих змін та випадків, передбачених п. 3.3. розділу 3 цього договору.

Згідно із п.п. 3.5., 3.6. розділу 3 договору орендар протягом десяти календарних днів з дати укладення (підписання) цього договору сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі, що передбачена п. 3.2. розділу 3 цього договору. Орендар протягом десяти календарних днів з дати укладення (підписання) цього договору зобов`язується здійснити оплату у сумі, що передбачена п. 3.2. розділу 3 цього договору, як суму забезпечення виконання зобов`язань за цим договором (сума забезпечення).

22.11.2019 відповідачем сплачено на користь позивача 200000,00 грн в якості сплати орендної плати за січень 2020 року та листопад 2022 року, про що свідчить платіжне доручення № 263 від 22.12.2019 та заключна виписка за період з 22.11.2019 по 23.11.2019.

Таким чином, відповідачем здійснено сплату вартості орендної плати за січень 2020 року та здійснено оплату суми забезпечення у порядку п.п. 3.5., 3.6. розділу 3 договору.

За умовами п.п. 3.4., 3.8. розділу 3 договору орендна плата сплачується орендарем у повному обсязі шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок орендодавця у термін до 25 числа місяця, що йде перед місяцем, за який вноситься оплата, на підставі цього договору. У разі, коли день сплати орендної плати, інших платежів за цим договором збігаються з вихідним, святковим або неробочим днем, орендна плата та інші платежі за цим договором, орендарем сплачуються напередодні.

Відповідно до п. 3.6. розділу 3 договору у випадку неналежного виконання орендарем своїх зобов`язань за цим договором, орендодавець має право зарахувати суму забезпечення в рахунок сплати неустойки (штрафу, пені), відшкодування заборгованості орендаря по орендній платі та компенсацію витрат орендодавця за сплату комунальних послуг та інших платежів, сплата яких передбачена цим договором.

Згідно із п. 5.3. розділу 5договору орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, що передбачені цим договором у відповідності та на умовах цього договору; при використанні орендодавцем суми забезпечення у випадках, визначених в абзаці 2 п. 3.6. цього договору, поповнити суму забезпечення протягом п`яти банківських днів, з моменту отримання від орендодавця відповідного письмового повідомлення про використання суми забезпечення.

Відповідно до п.п. 11.1.-11.3. розділу 11 договору за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань по цьому договору сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства України і цим договором. У разі прострочення орендарем сплати орендної плати та інших платежів,передбачених договором, орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від відповідної суми простроченого зобов`язання за кожен календарний день прострочення. Нарахування та витребування неустойки, штрафних санкцій за цим договором є правом, не обов`язком сторін.

31.01.2020 позивач звернувся до відповідача із листом-повідомленням, в якому позивачем повідомлено відповідача, зокрема, про прострочення оплати щомісячної орендної плати та необхідність негайно протягом 2-х банківських днів (до 31.01.2020 включно) погасити існуючу заборгованість по орендній платі за лютий 2020 року.

11.02.2020 позивач звернувся до відповідача із повідомленням-попередженням, в якому повідомив про зарахування (використання) суми забезпечення у розмірі 100000,00 грн у рахунок відшкодування заборгованості орендаря перед орендодавцем по орендній платі за лютий 2020 року та необхідність до 25.02.2020 сплатити орендну плату за березень 2020 року, а до 17.02.2020 - поповнити суму забезпечення.

Згідно гарантійного листа відповідача за вих. № 1 від 20.02.2020 останній зобов`язався в термін до 20.03.2020 погасити грошовий борг за договором оренди № 12-11/19 від 12.11.2019 по оплаті за надані послуги, а саме оренду приміщення у розмірі 200000,00 грн.

27.02.2020 позивач звернувся до відповідача із повідомленням-попередженням, в якому, зокрема, повідомив про обмеження доступу орендаря до об`єкта оренди з 27.02.2020,у порядку п. 5.2. розділу 5 договору, до внесення (поповнення) орендарем суми забезпечення у повному обсязі.

20.03.2020 відповідачем перераховано на користь позивача 100000,00 грн як оплати оренди приміщення за укладеним договором, про що свідчить платіжне доручення № 483 від 20.03.2020, заключна виписка за період 20.03.2020, яка зарахована позивачем в якості сплати орендної плати за березень 2020 року.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає про порушення відповідачем зобов`язань щодо сплати суми забезпечення, орендної плати за договором у зв`язку з чим наявна заборгованість у розмірі 400000,00 грн, яку позивач просить стягнути з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно із 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між сторонами договору № 12-11/19 оренди нерухомого майна від 12.11.2019, за умовами якого позивачем передано відповідачу у тимчасове платне користування об`єкт оренди (нежитлові приміщення цілісного майнового комплексу: нежитлова будівля А площею 741,7 кв.м. та нежитлова будівля Б площею 38,9 кв.м., загальною площею 780,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Волинська, буд. 31А), про що свідчить протокол допуску (додаток № 1 до договору).

За умовами договору відповідачем до 25 числа місяця, що йде перед місяцем, за який вноситься плата, мала здійснюватися сплата орендної плати у розмірі 100000,00 грн з урахуванням ПДВ щомісячно.

Також, відповідачем протягом десяти календарних днів з дати укладення (підписання) договору мала бути здійснена сплата орендної плати у розмірі 100000,00 грн з урахуванням ПДВ та суми забезпечення у розмірі 100000,00 грн з урахуванням ПДВ.

Відповідно до платіжного доручення № 263 від 22.11.2019, заключної виписки позивача за період з 22.11.2019 по 23.11.2019, відповідачем здійснено 22.11.2019 сплату 100000,00 грн з ПДВ в якості орендної плати за січень 2020 року та 100000,00 грн з ПДВ - в якості оплати орендної плати за листопад 2022 року, тобто страхове забезпечення, а всього 200000,00 грн з ПДВ.

В той же час сплати орендної плати за лютий 2020 року відповідачем не здійснено у зв`язку з чим, з урахуванням абзацу 5 п. 5.2. розділу 5 договору, позивачем використано суму забезпечення у розмірі 100000,00 грн в якості сплати орендної плати з боку відповідача за лютий 2020 року. При цьому відповідач у строк до 20.03.2020 зобов`язався здійснити орендну оплату у розмірі 200000,00 грн.

Як встановлено судом відповідачем 20.03.2020 проведено сплату орендної плати за договором у розмірі 100000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 483 від 20.03.2020, заключна виписка за період 20.03.2020, яка зарахована позивачем в якості сплати орендної плати за березень 2020 року.

Разом з тим відповідачем не здійснено сплати коштів в якості орендної плати за квітень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року, а також не проведено погашення суми забезпечення. Матеріали справи не містять доказів проведення таких оплат з боку відповідача.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи положення укладеного сторонами договору оренди, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди у розмірі 400000,00 грн, яка складається з: заборгованості з оплати суми забезпечення у розмірі 100000,00 грн з ПДВ, орендної плати за квітень 2020 року у розмірі 100000,00 грн з ПДВ, орендної плати за травень 2020 року у розмірі 100000,00 грн з ПДВ, орендної плати за червень 2020 року у розмірі 100000,00 грн з ПДВ.

Позивачем до сплати відповідачу нараховано також пеню у розмірі 10750,65 грн, 3% річних у розмірі 1873,96 грн, інфляційні нарахування у розмірі 3200,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем нараховано до сплати відповідачу 4065,74 грн пені за прострочення сплати суми забезпечення у розмірі 100000,00 грн. Розмір облікової ставки НБУ за період прострочення застосовано позивачем вірно, при цьому кількість днів прострочення за період з 21.03.2020 до 23.04.2020 визначено як 35 календарних днів, в той час як вказаний період складає 34 календарних дні. При здійсненні арифметичного перерахунку сума пені за означений період складає 4010,95 грн, яка підлягає до стягненню з відповідача на користь позивача.

Нарахування суми пені за прострочення сплати орендної плати за квітень 2020 року здійснено позивачем за період з 25.03.2020 до 11.06.2020, а за червень 2020 року - за період з 25.05.2020 року до 11.06.2020, в той час сплата орендної плати за умовами договору здійснюється орендарем до 25 числа місяця у зв`язку з чим нарахування пені має здійснюватися з 26 числа місяця. Судом здійснено належний розрахунку пені за вказаний період, яка складає 3736,98 грн за період прострочення квітня 2020 року та 745,20 грн за період прострочення червня 2020 року.

Розрахунок пені у розмірі 2104,10 грн за прострочення сплати орендної плати за травень 2020 року відповідає фактичним обставинам справи та умовам договору, тому приймається судом в якості належного.

Таким чином, загальний розмір пені за прострочення виконання зобов`язань збоку відповідача складає 10597,23 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судом також проведено аналіз здійсненого позивачем розрахунку 3% річних. Вказаний розрахунок за період з 21.03.2020 по 11.06.2020 та з 25.04.2020 по 11.06.2020 приймається судом в якості належного та є арифметично вірним. В частині розрахунку за період з 25.03.2020 по 11.06.2020 та з 25.05.2020 по 11.06.2020, то останній не приймається судом як арифметично вірний, оскільки нарахування 3% річних також здійснювалося з 25 числа місяця, в якому мала здійснюватися оплата, в той час як прострочення за умовами договору мало місцем з 26 числа місяця. Здійснивши власний розрахунок загальна сума 3% річних складає 1857,54 грн.

Також, позивачем нараховано до сплати інфляційні нарахування: за порушення зобов`язань щодо оплати суми забезпечення за період березня 2020 року у розмірі 800,00 грн, за порушення зобов`язань щодо оплати суми забезпечення за період квітня 2020 року у розмірі 800,00 грн.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 911/717/19.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 924/532/19.

Таким чином, індекс інфляції розраховується шляхом множення помісячних індексів за період прострочення. Судом проведено розрахунок інфляційних нарахувань за прострочення сплати суми забезпечення, які складають, з урахуванням періоду нарахування визначеного позивачем, 800,00 грн.

За період прострочення сплати орендної плати за квітень 2020 року позивачем проведеного розрахунок з урахуванням березня та квітня 2020 року. Судом проведено розрахунок вказаних нарахувань, які складають 800,00 грн. Отже, загальний розмір інфляційних нарахувань складає 1600,00 грн.

З огляду на викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЧЕМПІОН КЕЙТЕРІНГ (провулок Музейний, буд. 2Б, оф. 7, м. Київ, 01001, ідентифікаційний номер 42146601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛ-147 (б-р Лесі Українки, буд. 23, оф. 108, м. Київ, 01133, ідентифікаційний номер 23527626) заборгованість у розмірі 400000 грн 00 коп, пеню у розмірі 10597 грн 23 коп, 3% річних у розмірі 1857 грн 54 коп, інфляційні нарахування у розмірі 1600 грн 00 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6210 грн 82 коп, а всього 420265 (чотириста двадцять тисяч двісті шістдесят п`ять) грн 59 (п`ятдесят дев`ять) коп.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 15.09.2020.

Суддя В.О.Демидов