Рішення

від 10.09.2020 по справі 916/2013/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2013/20

За позовом виконуючого обов`язки керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Незалежності, буд. 39) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20990849)

До відповідача: Фермерського господарства Олександра-М (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 87А, офіс 3.16, код ЄДРПОУ 36172862)

про стягнення

Суддя Рога Н. В.

Секретар с/з Луцюк Р.П.

Представники:

Від прокуратури: Євглевський А.В.- на підставі посвідчення , Озерова О.Д - на підставі посвідчення;

Від Українського державного фонду підтримки фермерських: Афанасьєв М.Г. - на підставі довіреності №266 від 07.11.2017 р.;

Від відповідача: не з`явився.

В засіданні брали участь:

Від прокуратури: Озерова О.Д - на підставі посвідчення;

Від Українського державного фонду підтримки фермерських: Афанасьєв М.Г. - на підставі довіреності №266 від 07.11.2017р.;

Від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Виконуючий обов`язки керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі - Укрдержфонд) в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства (далі - ФГ) Олександра-М про стягнення заборгованості у розмірі 59 100 грн. 00 коп. та інфляційних втрат у розмірі 19 713 грн. 90 коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.072020р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2013/20, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 06.08.2020р.

Ухвалою суду від 06.08.2020р. розгляд справи відкладено на 27.08.2020р.

Ухвалою суду від 27.08.2020р. судове засідання відкладено на 10.09.2020р.

Представник прокуратури на позовних вимогах наполягає та просить суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві..

Позивач - Український державний фонд підтримки фермерських господарств позов прокурора підтримує у повному обсязі, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач про час та місце судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але направлена судом поштова кореспонденція повернута поштою з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.165 ГПК України.

Виконуючий обов`язки керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури зазначив, що 02.11.2011р. між Укрдержфондом та ФГ Олександра -М був укладений Договір №6 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству (далі-Договір), згідно якого Укрдержфонд в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов`язується надати фінансову підтримку на поворотній основі ФГ Олександра-М в сумі 59 100 грн., а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним Договором строк.

Договір про надання фінансової підтримки набуває чинності з дати його підписання повноваженими представниками сторін та діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених цим Договором. (п.7.1, п.7.2 Договору).

Згідно з п.3.2.1 Договору Укрдержфонд в особі Одеського відділення зобов`язався надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок ФГ Олександра-М , відкритий у банківській установі.

Відповідно до п.3.4.2 Договору фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Укрдержфонду в особі Одеського відділення згідно з встановленим графіком: до 30.12.2015р. - у сумі 20 000 грн.; до 02.11.2016р. - у сумі 39 100 грн.; на спеціальний рахунок державного бюджету України.

За умовами п.4.1 Договору фінансова підтримка надається фермерському господарству Олександра-М терміном до 02.11.2016р. У п.4.2 Договору сторони також встановили, що фінансова підтримка повертається фермерським господарством згідно з встановленим графіком (п.3.4.2).

Виконуючий обов`язки керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури у справі зазначає, що Укрдержфонд належним чином виконав свої зобов`язання за Договором №6 від 02.11.2011р. про надання фінансової підтримки фермерському господарству та перерахував відповідачу фінансову допомогу на суму 59 100 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6 від 04.11.2011р. Однак, в порушення умов договору, ФГ Олександра-М не виконало свого зобов`язання з повернення коштів фінансової підтримки.

З метою досудового врегулювання спору, Укрдержфонд в особі Одеського відділення направив на адресу відповідача претензії №015/55 від 29.02.2016р.; №015/290 від 02.11.2016р., №015/22 від 20.01.2017р., №015/112 від 19.06.20167р. та №015/81 від 19.04.2018р. про повернення Укрдержфонду коштів фінансової допомоги у розмірі 59 100 грн. Однак, вказані претензії залишились без відповіді та задоволення.

З урахуванням зазначеного, виконуючий обов`язки керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури вважає, що існує порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а невжиття Укрдержфондом в особі Одеського відділення заходів у вигляді подачі позову до суду, свідчить про наявність підстав для захист інтересів Держави органами прокуратури, адже, Згідно з п. 3 ч.3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

На підставі викладеного, виконуючий обов`язки керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури вважає, що наявні підстави для стягнення з ФГ Олександра-М заборгованості у розмірі 59 100 грн.

В обґрунтування позову прокурор також зазначає, що за приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Крім того, прокурор зазначив, що відповідно до п.5.1 Договору відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов`язання по поверненню коштів фінансової підтримки Укрдержфонду в особі Одеського відділення фермерське господарство зобов`язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

На підставі зазначеної умови Договору відповідачу нараховано інфляційні страти у розмірі 19 713 грн 90 коп., які, на думку виконуючого обов`язки керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури, також слід стягнути з відповідача.

Позивач - Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення позов прокурора підтримує у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2011р. між Укрдержфондом та ФГ Олександра-М був укладений Договір №6 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству (далі-Договір), згідно якого Укрдержфонд в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов`язується надати фінансову підтримку на поворотній основі ФГ Олександра-М в сумі 59 100 грн., а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним Договором строк.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п.3.2.1 Договору Укрдержфонд в особі Одеського відділення зобов`язався надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок ФГ Олександра-М , відкритий у банківській установі.

Відповідно до п.3.4.2 Договору фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Укрдержфонду в особі Одеського відділення згідно з встановленим графіком: до 30.12.2015р. - у сумі 20 000 грн.; до 02.11.2016р. - у сумі 39 100 грн.; на спеціальний рахунок державного бюджету України.

За умовами п.4.1 Договору фінансова підтримка надається фермерському господарству Олександра-М терміном до 02.11.2016р. У п.4.2 Договору сторони також встановили, що фінансова підтримка повертається фермерським господарством згідно з встановленим графіком (п.3.4.2).

За матеріалами справи, Укрдержфонд в особі Одеського відділення належним чином виконав свої зобов`язання за Договором №6 від 02.11.2011р. про надання фінансової підтримки фермерському господарству та перерахував відповідачу фінансову допомогу на суму 59 100 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6 від 04.11.2011р.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, вимога виконуючого обов`язки керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 59 100 грн. 00 коп. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства, з урахуванням невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення фінансової допомоги, на думку суду, правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати у розмірі 19 713 грн. 90 коп. за період з 02.11.2016р. по 01.03.2020р., які також підлягають стягненню з відповідача.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що за приписами ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч.ч.3,4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Разом з тим, ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз ч.ч.3,4 ст.53 ГПК у взаємозв`язку з ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в господарських судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні органи державної влади, органи місцевого самоврядування чи інший суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень.

Аналіз ч. 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Враховуючи матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що у даній справі виконуючий обов`язки керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури правомірно звернувся з позовом до ФГ Олександра-М про стягнення в інтересах держави в особі Укрдержфонду в особі Одеського відділення.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

На думку суду, обраний прокурором спосіб захисту порушеного права відповідає способу, передбаченому законодавству, адже, відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Крім того, з матеріалів справи вбачається наявність порушеного права позивача, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе за Договором зобов`язань.

Згідно ч.3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву виконуючого обов`язки керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства Олександра-М про стягнення - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства Олександра-М (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 87А, офіс 3.16, код ЄДРПОУ 36172862) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20990849) заборгованість у розмірі 59 100 грн та інфляційні втрати у розмірі 19 713 грн 90 коп., які підлягають перерахуванню на р\р UA158999980313321460000715008; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); код отримувача за ЄДРПОУ 38016923; отримувач: УК у м. Одесі/Приморський р-н/01201190).

3. Стягнути з Фермерського господарства Олександра-М (09108Є, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд.87А, офіс 3.16, код ЄДРПОУ 36172862) на користь прокуратури Одеської області (неприбуткова організація); адреса: 65026, м.Одеса, вул.Пушкінська,3, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 03528552; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101, р\р НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 15 вересня 2020 р.

Суддя Н.В. Рога