Ухвала

від 14.09.2020 по справі 200/8361/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 вересня 2020 р. Справа №200/8361/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І. В., розглянувши матеріали адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області), згідно тексту позовної заяви позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області ДПС України від 29.12.2015 № 1150 про анулювання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 свідоцтва платника єдиного податку з 30.09.2015 на підставі п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

На виконання вказаної норми суд зазначає таке.

Стаття 122 КАС України.

1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду, що, зокрема, передбачено ч. 3 ст. 122 КАС України.

Пункт 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Стаття 102 ПК України.

102.1. Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Однак, п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

При цьому, за змістом позову судом не встановлено проведення позивачем процедури досудового врегулювання.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що положення п. 56.18 ст. 56 ПК України є спеціальними щодо приписів ст. 122 КАС України, а тому строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку становить 1095 днів.

Аналогічна правова позиція висловлена Першим апеляційним адміністративним судом у постанові від 27.05.2020 справа № 200/13731/19-а.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, звернення до суду із даним позовом обумовлено протиправним на думку позивача рішенням податкового органу від 29.12.2015 № 1150 про проведення анулювання свідоцтва платника єдиного податку з 30.09.2015.

Водночас з наведеною вище позовною заявою позивач звернувся до суду лише 09.09.2020, тобто з порушенням строку, визначеного п. 56.18 ст. 56 ПК України, майже на 2 роки.

У силу положень частини шостої статті 161 цього Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте позивач заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку суду не надав.

Натомість позивач зазначає, що у лютому 2020 року в усній розмові особі, котра допомагає вести позивачу бухгалтерський та податковий облік, працівниками податкового органу повідомлено, що ймовірно свідоцтво платника єдиного податку анульовано.

Позивачем отримано лист ГУ ДПС у Донецькій області від 04.03.2020, згідно якого рішенням від 29.12.2015 № 1150 проведено анулювання свідоцтва платника єдиного податку з 30.09.2015 у зв`язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Також, позивач в обґрунтування позову посилається на факт подання звітів та сплату єдиного податку податків, а відповідач зі свого боку, за твердженням позивача, приймав дані звіти та платежі.

В обґрунтування чого позивачем надано копії декларацій:

- за 2014 рік із зазначенням органу до якого подається податкова декларація - 562 ДПІ Ворошиловському р-і м. Донецька ГУ МІНДОХ У ДОН.О де датою подання вказано 14.01.2015;

- за чотири квартали 2015 року із зазначенням органу до якого подається податкова декларація ГНИ в Ворошиловськом районе г. Донецька (мовою оригіналу де датою подання вказано 08.2013.

- за чотири квартали 2016 року із зазначенням органу до якого подається податкова декларація ГНИ в Ворошиловськом районе г. Донецька (мовою оригіналу де датою подання вказано 08.2013;

- за чотири квартали 2017 року із зазначенням органу до якого подається податкова декларація ГНИ в Ворошиловськом районе г. Донецька (мовою оригіналу де датою подання вказано 08.2013;

- за чотири квартали 2018 року із зазначенням органу до якого подається податкова декларація ГНИ в Ворошиловськом районе г. Донецька (мовою оригіналу де датою подання вказано 08.2013;

- за чотири квартали 2019 року із зазначенням органу до якого подається податкова декларація ГНИ в Ворошиловськом районе г. Донецька (мовою оригіналу де датою подання вказано 08.2013.

Суд критично ставиться до таких обґрунтувань, з огляду на таке.

З метою забезпечення сплати податків платниками у разі зміни місцезнаходження/місця проживання з території Луганської та Донецької областей (територій, де здійснюється антитерористична операція) на інші території України запроваджено механізм, який дозволяє перереєструвати бізнес із зони АТО в інші регіони України.

Для реєстрації зміни свого місцезнаходження/місця проживання юридична особа або фізична особа - підприємець, яка зареєстрована на території проведення АТО, звертається до державного реєстратора реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві.

Після отримання відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про зміну місцезнаходження/місця проживання відповідні контролюючі органи в інших областях або місті Києві здійснюють взяття на облік платників.

Після взяття на облік платники сплачують податки, збори, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, подають податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконують інші зобов`язання платників на контрольованих територіях України.

Зазначений механізм нормативно врегульований:

статтею 4 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції";

наказом Міністерства юстиції України від 05.11.2014 № 1849/5 "Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.11.2014 за № 1408/26185, який набрав чинності 19.11.2014;

наказом Міністерства фінансів України від 17.11.2014 № 1127 "Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1453/26230, який набрав чинності 19.11.2014.

Водночас, відповідно п. 295.4. ст. 295 ПК України сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Позивачем не надано доказів: проведення перереєстрації, для здійснення дій щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, подачі податкових декларацій на контрольованих територіях України, як і доказів направлення відповідачу декларацій за 2014, 2015, 2016, 2017, 2019 роки наданих суду на підтвердження доводів позову.

Також позивачем не надано доказів фактичної сплати єдиного податку.

Крім того, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька (код ЄДРПОУ 39883542) є припиненою дата запису: 09.11.2016, номер запису: 12741120002011760.

Стаття 161 КАС України.

6. У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, останньому необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав з підтвердженням їх належними доказами поважності причин такого пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення встановлених недоліків.

Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду: клопотання із зазначенням підстав, обґрунтованих належними доказами, які стали на заваді своєчасного звернення до суду із даним позовом та доказів поважності причин його пропуску, доказів надіслання відповідачу декларацій, що додані в обґрунтування позовної заяви, доказів здійснення дій щодо перереєстрації позивача, як платника єдиного податку 3-ї групи та сплати відповідного зобов`язання.

Також, суд звертає увагу, що позивачем не додано до позову заяву від 03.02.2020 на ім`я ГУ ДПС у Донецькій області щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання:

- клопотання про поновлення строку із зазначенням підстав, обґрунтованих належними доказами, які стали на заваді своєчасного звернення до суду із даним позовом та доказів поважності причин його пропуску, доказів надіслання відповідачу декларацій, що додані в обґрунтування позовної заяви, доказів здійснення дій щодо перереєстрації позивача, як платника єдиного податку 3-ї групи та сплати відповідного зобов`язання, заяву від 03.02.2020 на ім`я ГУ ДПС у Донецькій області щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.В. Буряк