Ухвала

від 11.09.2020 по справі 145/963/20

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"11" вересня 2020 р. 145/963/20

1-кс/145/343/2020

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню за №42020021130000025 від 10.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст.197-1КК України про арешт майна, -

встановив:

До Тиврівського районного суду Вінницької області звернувся прокурор Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням по кримінальному провадженню за № 42020021130000025 від 10.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст.197-1КК України про арешт майна.

Клопотання обґрунтоване тим, що на території Рахно-Полівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, південно-західній околицісела Рахни-Польові,розташована земельнаділянка сільськогосподарськогопризначення державноїформи власності,орієнтовною площею29,47га.,на якійє пам`яткакультурної спадщини,а саме:поселення Трипільськоїкультури ІУ-ІІІтис.до н.е.,площею 9га.Згідно публічноїкадастрової картиУкраїни даназемельна ділянкамежує зземельними ділянками за наступними кадастровими номерами: 0524585300:02:002:0124; 0524585300:02:002:0111; 0524585300:02:002:0210; 0524585300:01:002:0290; 0524585300:03:002:0115; 0524585300:03:002:0116; 0524585300:03:002:0117; 0524585300:03:002:0114; 0524585300:03:002:0118; 0524585300:03:002:0119; 0524585300:01:002:0073.

13.05.2020 за участю землевпорядника Рахно-Полівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області проведено огляд вказаної вище земельної ділянки, яким встановлено, що дана земельна ділянка, орієнтовною площею 29, 47 га, на момент огляду вироблена та на останній наявний посів сільськогосподарської культури - кукурудзи.

Окрім того, 05.06.2020, за участю державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_5 , здійснено повторний виїзд на вказану вище земельну ділянку з метою проведення огляду останньої. Оглядом повторно встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 29, 47 га. засіяна сільськогосподарською культурою - кукурудзою, в тому числі і земельна ділянка, орієнтовною площею 9 га, на якій розташована пам`ятка культурної спадщини, а саме: поселення трипільської культури ІУ-ІІІ тис. до н.е.

В ході здійснення досудового розслідування 11.06.2020 інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_5 проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства за місцем знаходження вказаної вище земельної ділянки.

Відповідно до акту перевірки № 712-ДК/470/АП/09/01/-20 від 11.06.2020 встановлено, що земельна ділянка, площею 20, 015 га на даний час суб`єктом господарювання ОСОБА_6 використовується самовільно без правовстановлюючих документів, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання їх у користування (оренду), за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки, без державної реєстрації права власності, права постійного користування чи права оренди земельної ділянки та документів, які посвідчують право на останню, що відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Відповідно до паспорту пам`ятки археології місцевого значення -поселення пізньотрипільської культури ІУ-ІП тис. до н.е., яке розташоване на території Рахно-Полівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області займає площу приблизно 9 га. та згідно орієнтовної план-схеми, наданої Управлінням культури і мистецтв Вінницької обласної державної адміністрації знаходиться на земельній ділянці, яку самовільно використовує ОСОБА_6 .

В подальшому, в ході здійснення досудового розслідування, за участю державного інспектора Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ОСОБА_5 , завідуючого сектору охорони культурної спадщини ОСОБА_7 , інженером землевпорядником ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_8 були проведені обміри території засіяної кукурудзою, яку самовільно використовує ОСОБА_6 та встановлено її площу й межі фактичного використання. За результатами робіт та складеного креслення території засіяної кукурудзою, встановлено, що загальна площа земельної ділянки становить 24, 3986 га., з них - 23, 0988 га за межами населеного пункту та 1, 2998 га в межах населеного пункту.

Беручи до уваги, що земельна ділянка, яка розташована на території Рахно-Полівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, південно-західній околиці села Рахни Польові, загальною площею 24, 3986 га., на якій є пам`ятка культурної спадщини, а саме: поселення Трипільської культури ІУ-ІІІ тис. до н.е., площею 9 га. та посіви сільськогосподарської культури - кукурудзи (урожай 2020 року), які знаходяться на останній, є речовим доказом у кримінальному провадженні, таким чином має вагоме значення для досудового розслідування та буде доказом під час судового розгляду, тому є необхідність у накладенні арешту на вказану земельну ділянку та на посіви кукурудзи, так як незастосування заборони на користування чи розпорядження вказаною земельною ділянкою та посівами, може призвести до їх подальшого незаконного використання, знищення чи псування, що позбавить в подальшому можливості повернення її у власність держави та призведе до завдання збитків державі, настанні інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Просить накласти арешт на земельну ділянку, яка розташована на території Рахно-Полівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, південно-західнійоколиці села Рахни-Польові, загальною площею 24, 3986 га., на якій є пам`ятка культурної спадщини - поселення Трипільської культури IV-III тис. до н.е., площею 9 га., яка згідно публічної кадастрової карти України межує з земельними ділянками за наступними кадастровими номерами: 0524585300:02:002:0124; 0524585300:02:002:0111; 0524585300:02:002:0210; 0524585300:01:002:0290; 0524585300:03:002:0115; 0524585300:03:002:0116; 0524585300:03:002:0117; 0524585300:03:002:0114; 0524585300:03:002:0118; 0524585300:03:002:0119; 0524585300:01:002:0073, та на посіви сільськогосподарської культури кукурудзи (урожаю 2020 року), що ростуть на самовільно зайнятій земельній ділянці, шляхом встановлення заборони на користування й розпорядження вказаною земельною ділянкою та посівами сільськогосподарської культури кукурудзи (урожаю 2020 року).

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав.

Третя особа ОСОБА_4 заперечує проти клопотання, мотивуючи тим, що він дійсно посіяв кукурудзу на даній земельній ділянці без відповідних правовстановлюючих документів, проте в його діях відсутній склад злочину за ч.2 ст. 197-1 КК України, оскільки дана земельна ділянка не відноситься до земель історико-культурної спадщини, що стверджується листом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 27.07.2020 року, листом Управління культури і мистецтва Вінницької області від 21.07.2020 року. За вчинене ГУ Держгеокадастру уже притягнув його до адміністративної відповідальності, з чим він погодився і сплатив штраф. Двічі, 11.06.2020 та 02.09.2020 року приписами ГУ Держгеокадастру його зобов`язано звільнити земельну ділянку, згідно припису від 02.09.2020 р. він має звільнити земельну ділянку до 02.10.2020 року, що він і планує зробити.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, третю особу, дослідивши надані матеріали, вважає, що в задоволені клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94,132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення і достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020021130000025 від 10.04.2020 року Жмеринською місцевою прокуратурою в ході опрацювання інформації, наданої Рахно-Полівською сільською радою Тиврівського району виявлено факт самовільного зайняття невідомою особою земельної ділянки, площею 29,47 га земель історико-культурного значення, які згідно п.г ч.1 ст 150 ЗК України відносяться до особливо цінних земель.

Відповідно до Акту перевірки дотримання земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки від 11.06.2020 земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності, площею 20,15 га, яка суміжна з кадастровими номерами 0524585300:02:002:0124; 0524585300:02:002:0111; 0524585300:02:002:0210; 0524585300:01:002:0290; 0524585300:03:002:0115; 0524585300:03:002:0116; 0524585300:03:002:0117; 0524585300:03:002:0114; 0524585300:03:002:0118; 0524585300:03:002:0119; 0524585300:01:002:0073 та розташована на території Рахно-Полівської сільської ради в південно-західній околиці села РахниПольові використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: на земельній ділянці знаходяться посіви кукурудзи. Дана земельна ділянка використовується ОСОБА_6 за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу ділянки у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, що є порушенням статтей 125, 126 ЗК України.

Згідно креслення меж території, каталогу координату точок загальна площа території, засіяної кукурудзою складає 24, 3986 га, в тому числі за межами населеного пункту 23,0988 га, в межах населеного пункту - 1,2998га.

Відповідно до ч. 2ст. 197-1 КК Українисамовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Частина перша статі 197-1 КК України передбачає самовільне зайняття земельною ділянкою, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Згідно приміткидо ст.197 1КК Українишкода,передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповіднодо п.5підрозділу 1розділу ХХ«Перехідні положення»Податкового кодексуУкраїни,якщо нормиінших законівмістять посиланняна неоподатковуваниймінімум доходівгромадян,то дляцілей їхзастосування використовуєтьсясума врозмірі 17,00грн,крім нормадміністративного такримінального законодавствав частинікваліфікації адміністративнихабо кримінальнихправопорушень,для якихсума неоподатковуваногомінімуму встановлюєтьсяна рівніподаткової соціальноїпільги,визначеної пп.169.1.1ст.169розділу IVПКУ длявідповідного року, згідно якої вона дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2020 складав 2102 грн.

Відтак для кваліфікації дій за ч.1 ст. 197-1 КК України розмір завданої шкоди має становити не менше 105100 грн.( 2102/2х100).

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ФОП ОСОБА_6 на території Рахно-Полівсьої сільської ради, виконаного державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель на території Вінницької області ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 11.06.2020 року розмір завданого збитку склав 34386,68 грн., які ОСОБА_6 оплатив, що стверджується квитанцією від 15.06.2020 року.

Дані обставини також підверджуються листом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 27.07.2020 року.

Крім того, відповідно до листа Управління культури і мистецтв Вінницької ОДА від 21.07.2020 року №3796/02-25 при повторному аналізі наявної облікової документації (паспорту 1988 року) та нанесеної на графічних матеріалах (окомірного плану пам`ятки) гідрологічної мережі встановлено, що пам`ятка культурної спадщини поселення трипільської культури першої половини ІІІ тис. до н.е. ,охоронний №108 , розташований на південно-східній околиці с. Рахни Польові Орієнтовний план розташування пам`ятки, який надавався раніше є помилковим.

Отже земельна ділянка, орієнтовною площею 29,47 га, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами: 0524585300:02:002:0124; 0524585300:02:002:0111; 0524585300:02:002:0210; 0524585300:01:002:0290; 0524585300:03:002:0115; 0524585300:03:002:0116; 0524585300:03:002:0117; 0524585300:03:002:0114; 0524585300:03:002:0118; 0524585300:03:002:0119; 0524585300:01:002:0073 не відноситься до земель історико-культурного призначення.

Постановами інспектора ОСОБА_5 ГУ Держгеокадастру від 11.06.2020 року та 02.09.2020 року на ОСОБА_6 за самовільне зайняття земельної ділянки між вищевказаними земельними ділянками накладено штраф за ст. 53-1 КУпАП.

Приписом вказаного інспектора від 11.06.2020 року ОСОБА_6 зобов`язано звільнити земельну ділянку до 11.07.2020 року, приписом від 02.09.2020 року в строк до 02.10.2020 року.

Згідно ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до змісту частини 3 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Устатті 170 КПК Українипередбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до критеріїв, зазначених устатті 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно дост. 19 ЦК Українимайном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Всупереч вимог п. 2 ч. 2ст. 171 КПК Українив клопотанні прокурор не навів вартість врожаю, його сорт, не визначено стан розвитку та стадія зрілості посівів та інші характеристики майна, що належить арештувати. У клопотанні наявне лише зазначення сільськогосподарської культури, місце та площа її посіву, що є неконкретним описом об`єкту арешту.

Відсутність у клопотанні індивідуальних ознак майна позбавляє можливості визначити порядок виконання ухвали, проведення конкретних дій, направлених на збереження цілісності і вартості даного майна.

При тому, що метою арешту врожаю вказаної сільськогосподарської культури вказана необхідність забезпечення збереження речового доказу, вказаний врожай сільськогосподарської культури речовим доказом не визнаний.

Також слідчим суддею встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна не містить обґрунтування накладення арешту на земельну ділянку.

Вищевказана земельна ділянка не є власністю ОСОБА_6 , а відтак ніяким чином не може бути ним відчужена.

У клопотанні не наведено доводів стосовно настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню у разі незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2ст.131КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що в кримінальному провадженні відсутня особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Сільськогосподарське виробництво потребує спеціальних знань, техніки і працівників, якими органи слідства не володіють. За таких обставин заборона розпорядження та/або користування врожаєм в процесі його виробництва є таким втручанням в виробничий процес, який може призвести до псування, знищення та значних матеріальних збитків.

Вказана обставина позбавляє можливості слідчого суддю при винесенні судового рішення взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності та врахування усіх наслідків арешту майна, як того вимагаєст. 173 КПК України.

Прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Враховуючи все вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110,170,172,173 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання прокурора Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню за №42020021130000025 від 10.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст.197-1КК України про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1