Рішення

від 15.09.2020 по справі 440/3789/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3789/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сендецької В.О.,

представника відповідача - Нештапа В.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 ",

- зобов`язати Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 " та надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 ".

В обгрунтування позовної заяви позивач вказує на протиправність відмови відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 ", оскільки ОСОБА_1 надано усі необхідні та достатні документи. Стверджує, що є власником земельної ділянки, однак Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області фактично перешкоджає позивачу вільно користуватися своєю власністю. Зазначає, що бездіяльність відповідача з приводу незатвердження історико-архітектурного опорного плану міста не може бути підставою для створення перешкод для реалізації прав позивача, оскільки незатвердження такого плану не залежить і не може залежати від волі останнього.

22 липня 2020 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

11 серпня 2020 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд за правилами загального позовного провадження, за результатами розгляду якого Управлінню містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області відмовлено у його задоволенні.

18 серпня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність відмови, оскільки земельні ділянки, які придбані позивачем за цивільно-правовими угодами, відносяться до зони розміщення багатоповерхових автостоянок та гаражів, а будівництво індивідуальних гаражів в зазначеній зоні не передбачено.

У відзиві, крім іншого, відповідач просив розглядати справу з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 41-44).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року суд перейшов від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії з повідомленням (викликом) сторін в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи до її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08 вересня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи призначений на 08 вересня 2020 року відкладено на 15 вересня 2020 року.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, заслухавши думку представника відповідача, суд прийшов до висновку про можливість розглянути справу за даної явки.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 03 травня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею - 0,0026 га, що розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5310436500:08:003:0811 (а.с. 12-13).

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Мушинським О.Ю.

Цього ж дня приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Мушинським О.О., на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 травня 2017 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35019264 від 03 травня 2017 року, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 20226590 про реєстрацію за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5310436500:08:003:0811. Цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва (а.с. 14).

03 травня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею - 0,0026 га, що розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5310436500:08:003:0773 (а.с. 15-16)

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Мушинським О.Ю.

Цього ж дня приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Мушинським О.О., на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 травня 2017 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35021583 від 03 травня 2017 року, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 20229179 про реєстрацію за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5310436500:08:003:0773. Цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва (а.с. 17).

03 травня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею - 0,0026 га, що розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5310436500:08:003:0812 (а.с. 18-19).

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Мушинським О.Ю.

Цього ж дня приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Мушинським О.О., на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 травня 2017 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35019863 від 03 травня 2017 року, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 20227273 про реєстрацію за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5310436500:08:003:0812. Цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва (а.с. 80).

03 травня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею - 0,0026 га, що розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5310436500:08:003:0845 (а.с. 21).

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Мушинським О.Ю.

Цього ж дня приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Мушинським О.О., на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 травня 2017 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35057713 від 03 травня 2017 року, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 20266751 про реєстрацію за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5310436500:08:003:0845. Цільове призначення: для будівництва індивідуальних гаражів (а.с. 23).

03 травня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею - 0,0026 га, що розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5310436500:08:003:0774 (а.с. 84).

Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Мушинським О.Ю.

Цього ж дня приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Мушинським О.О., на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 травня 2017 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 35018499 від 03 травня 2017 року, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 20225865 про реєстрацію за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5310436500:08:003:0774. Цільове призначення: для будівництва індивідуальних гаражів (а.с. 87).

15 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області із заявами на видачу містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта: "Будівництво індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 ".

До заяв додано: копію документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, викопіювання М 1:2000, витяг з ДЗК (а.с. 54-58, 61-65, 68-72, 75-80, 82-87).

Наказами Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 19 лютого 2020 року №№ 18-муо, 19-муо, 20-муо, 21-муо, 22-муо ОСОБА_1 відмовлено в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 " в зв`язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (а.с. 52, 59, 66, 73, 81).

Не погоджуючись із такими діями відповідача ОСОБА_1 звернулася до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, судом встановлено наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону №3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

За змістом пунктів 1, 2, 3 частини п`ятої статті 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації.

Частиною першою статті 29 Закону №3038-VI визначено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Згідно з частиною третьою статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Частиною четвертою статті 29 Закону №3038-VI передбачено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

За змістом частини шостої статті 29 Закону №3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

З аналізу наведених норм слідує, що відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви повинен прийняти одне з можливих рішень, зокрема, про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні. При цьому, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень передбачено частиною четвертою статті 29 Закону №3038-VI.

У даному випадку, приймаючи накази від 19 лютого 2020 року №№ 18-муо, 19-муо, 20-муо, 21-муо, 22-муо ОСОБА_1 відмовлено в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 " в зв`язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Як випливає із листів від 19 лютого 2020 року №№ 28-06/0414/33, 28-06/0413/33, 28-06/0415/33, 28-06/0417/33 невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні пов`язана із тим, що з 01 січня 2019 року за умови відсутності затвердженого в установленому порядку ІАОП будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) в історичних населених місцях, у тому числі в тих, в яких визначені історичні ареали, є неможливим. Проектна документація на вищезазначені види будівництва в історичних населених місцях повинна розроблятися виключно відповідно до затвердженого в установленому порядку ІАОП. На сьогоднішній день місто Кременчук не має затвердженого в установленому порядку ІАОП. Також, відповідно до Генерального плану міста Кременчука, затвердженого міською радою 25 грудня 2007 року, плану зонування території м. Кременчука, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 30 вересня 2014 року, детального плану території центральної частини міста, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 21 серпня 2015 року № 502 та внесенням змін до детального плану території центральної частини міста, функціональне призначення земельних ділянок- зона розміщення багатоповерхових автостоянок та гаражів, де не передбачено об`єктів "індивідуальний гараж" (а.с. 53, 60, 67, 74).

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що згідно з частиною першою статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону №3038-VI для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №92 "Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць" постановлено внести зміни до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 12, ст. 587), виклавши пункти 8 і 9 в такій редакції:

"8. Проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

9. У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону".

При цьому, вказаною постановою установлено, що вимоги, зазначені в абзаці третьому пункту 1 цієї постанови, застосовуються до 01 січня 2019 року.

Судом не заперечується та обставина, що м. Кременчук постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878 внесено до Списку історичних населених місць і станом на момент звернення позивача до управління із заявою про надання містобудівних умов та обмежень вимоги, зазначені в абзаці третьому пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №92, вже не застосовувалися.

Разом з тим, суд зауважує, що на теперішній час м. Кременчук не має затвердженого в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану.

При цьому суд зазначає, що бездіяльність відповідного суб`єкта владних повноважень з приводу незатвердження історико - архітектурного опорного плану не може бути підставою для створення позивачеві перешкод для реалізації його прав, оскільки незатвердження цього плану не залежить і не може залежати від волі позивача. Бездіяльність такого суб`єкта владних повноважень з приводу незатвердження історико - архітектурного опорного плану не є предметом дослідження в рамках даного публічно-правового спору, але незатвердження історико - архітектурного опорного плану не може бути підставою для обмеження прав третіх осіб, які є добросовісними правонабувачами.

Стосовно тверджень відповідача, що функціональне призначення земельної ділянки, яка є власністю позивача, - це зона розміщення багатоповерхових автостоянок та гаражів, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_1 03 травня 2017 року набула право власності на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації із Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, цільове призначення вказаної земельної ділянки: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.

Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із частиною четвертою статті 373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Положеннями статті 375 Цивільного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У спірному випадку відповідачем у відмові не зазначено жодної з вимог містобудівної документації на місцевому рівні, яким не відповідав би намір забудови об`єкта будівництва позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва не ґрунтується на вимогах закону, а тому є протиправною.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд враховує, що права позивача у спірних відносинах порушені наказами управління від 19 лютого 2020 року №№ 18-муо, 19-муо, 20-муо, 21-муо, 22-муо, якими ОСОБА_1 відмовлено в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 ", а тому, на підставі частини другої статті 9, пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, накази належить визнати протиправними та скасувати.

Підстави для визнання неправомірними дій управління щодо відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва відсутні, адже права позивача порушені зазначеним вище рішенням, що визнані судом и та скасовані.

Водночас, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 ".

Щодо позовних вимог надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 ", суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання містобудівних умов та обмежень є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на втручання в дискреційні повноваження Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

За таких обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої наведеної статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення цього спору є протиправні рішення відповідача про відмову у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1681,60 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління повністю.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 02498790, юридична адреса: пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати накази Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 19 лютого 2020 року №№ 18-муо, 19-муо, 20-муо, 21-муо, 22-муо про відмову ОСОБА_1 в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 ".

Зобов`язати Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво індивідуального гаражу по АДРЕСА_1 ".

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 681,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного судового рішення у разі проголошення скороченого рішення) .

Повне рішення складено 15 вересня 2020 року.

Суддя С.О. Удовіченко