Рішення

від 08.09.2020 по справі 500/1223/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1223/20

08 вересня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача Винниченка М.П.

представника відповідача Живчик В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги, з врахуванням уточнених позовних вимог обґрунтовані тим, що спірне рішення №0031155305 від 22.04.2020 Теребовлянського управління ГУ ДПС у Тернопільській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 22 квітня 2020 року Теребовлянського управління ГУ ДПС у Тернопільській області було вручене під розписку Позивачу (одержано Позивачем) 14.05.2020. Позивач вважає, що за податковий період з 21.11.2019 року по 29.01.2020 року до нього незаконно застосовано штрафні санкції: штраф у розмірі 3 849 грн. 31 коп. та пеню в розмірі 816 грн. 04 коп., що в сукупності загалом становить 4665 грн. 35 коп. штрафних санкцій.

Враховуючи те, що позивач поштою отримав рішення від 15.06.2020 ДПС України, яким було скасовано рішення від 22.04.2020 Теребовлянського управління ГУ ДПС у Тернопільській області № 0031155305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 за податковий період з 21.11.2019 по 29.01.2020 та зобов`язано ГУ ДПС в Тернопільській області винести та направити нове рішення згідно вимог чинного закону.

04 серпня 2020 року винесено ГУ ДПС в Тернопільській області рішення № 0045455305 від 04.08.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 за податковий період з 21.11.2019 по 31.07.2020 та направлено рішення позивачу.

Позивач з рішенням відповідача не згідний, а тому і звернувся до суду, щоб скасувати його, так як вважає його незаконним.

Ухвалою від 01.06.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

17 червня 2020 року представник позивача подав розрахунок суми судових витрат на правову допомогу.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 23.06.2020. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

За змістом ст.4, ст.9 Закону, позивач як фізична особа-підприємець, що використовує працю інших осіб, зобов`язаний сплачувати єдиний внесок і за себе, як підприємця, і за найманих осіб. ОСОБА_1 за період з 21.11.2019р. по 29.01.2020р. здійснювалась сплата ЄСВ лише за себе, як фізичну особу-підприємця, без сплати за найманих осіб відповідно.

Згідно п.1 ч.10 ст.9 Закону №2464, днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по найманих працівниках були сплачені Позивачем не на відповідний рахунок і перекинуті на правильний лише після закінчення граничного строку їх сплати. Враховуючи, що зарахування коштів по найманих працівниках на рахунок не відбулось, має місце несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464, суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом, є недоїмкою.

Таким чином, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

23 червня 2020 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 02.07.2020 о 10:45 год.

Ухвалою суду від 02.07.2020 відкладено розгляд справи на 03.08.2020 о 09:45 год., у зв`язку із неявкою представника відповідача.

Представником позивача на електронну адресу суду надіслано заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та розрахунок судових витрат.

03 серпня 2020 року ухвалою суду призначено розгляд справи в режимі відеоконференції на 08.09.2020 о 10:00 год.

12 серпня 2020 року на електронну адресу суду представником позивача було надіслано клопотання про долучення уточненої позовної заяви, де зазначалося, що позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення № 0045455305 від 04.08.2020 ГУ ДПС у Тернопільській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

07.08.2020 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, з врахуванням уточнених позовних вимог. У відзиві відповідач не погоджується з уточненими позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, з мотивів викладених в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти уточнених позовних вимог, просив в позові відмовити, з мотивів викладених у відзиві на уточнений адміністративний позов.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до інформації щодо ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка міститься у інформаційній системі Податковий блок. Облік платників податків , а саме: розділ Реєстраційні дані , відомо, що Позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець станом на 31.03.1997 року та взятий на облік Бучацькою ДПІ станом на 31.03.1997 року за номером 2641-70 з присвоєнням стану платника податків о - платник податків за основним місцем обліку .

Згідно інформації про реєстрацію платником ЄСВ відомо, що Позивач належить до 213 Категорії страхувальника, а саме фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування - єдиний податок, у тому числі ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464).

Спірне рішення №0031155305 від 22.04.2020 Теребовлянського управління ГУ ДПС у Тернопільській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 22 квітня 2020 року Теребовлянського управління ГУ ДПС у Тернопільській області було вручене під розписку Позивачу (одержано Позивачем) 14.05.2020. До позивача за податковий період з 21.11.2019 року по 29.01.2020 року застосовано штрафні санкції: штраф у розмірі 3 849 грн. 31 коп. та пеню в розмірі 816 грн. 04 коп., що в сукупності загалом становить 4665 грн. 35 коп. штрафних санкцій.

З матеріалів справи видно, що підставою нарахування штрафних санкцій було несвоєчасна сплата єдиного внеску позивачем за період з 21.11.2019 по 29.01.2020. Але таке припущення на думку суду є хибним, тому що це спростовується платіжним дорученнями № 152 від 20.12.2019, № 153 від 20.12.2019, № 163 від 16.01.2020, № 164 від 16.01.2020 , які підтверджують той факт, що позивачем вчасно і в належному розмірі було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ФОП і єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за найманих працівників, із чітким зазначенням призначення платежу.

Суд наголошує на тому, що Національний банк України почав впровадження IBAN з 5 серпня. Планувалося, що перехідний період триватиме до 1 листопада, але на прохання Держказначейства НБУ продовжив введення нового стандарту до 12 січня 2020 року. У листопаді 2019 року НБУ заявив, що всі банки перейшли на IBAN.

Внаслідок зміни реквізитів казначейських рахунків відповідача, позивач помилково, без власної вини, шляхом введення платіжних рахунків в системі Клієнтбанк системою автоматично було створено підтягування номеру казначейських рахунків. І тому, оплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ФОП і за найманих працівників було сплачено на один і той самий казначейський рахунок, але із чітким зазначенням призначення платежу і за кого оплачено.

Податковий інспектор з незрозумілих причин вчасно не повідомив позивача про те, що на один і той самий казначейський рахунок було здійснено два платежі. І лише згодом, після того, як працівники ГУ ДПС в Тернопільській області повідомили позивача про даний інцидент, ОСОБА_1 одразу з`явився за адресою відповідача. На вимогу працівників ГУ ДПС в Тернопільській області написав заяву про перерахування оплаченого ним єдиного внеску на належний казначейський рахунок.

Враховуючи те, що позивач поштою отримав рішення від 15.06.2020 ДПС України, яким було скасовано рішення від 22.04.2020 Теребовлянського управління ГУ ДПС у Тернопільській області № 0031155305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 за податковий період з 21.11.2019 по 29.01.2020 та зобов`язано ГУ ДПС в Тернопільській області винести та направити нове рішення згідно вимог чинного закону.

Так, з невідомих причин станом на 31.07.2020 відповідачем протиправно не виконано рішення від 15.06.2020 ГУ ДПС України.

Тоді, було направлено адвокатський запит про витребування копії рішення ГУ ДПС в Тернопільській області на виконання рішення від 15.06.2020 року ДПС України, яким визнано протиправним та скасувано рішення від 22 квітня 2020 року Теребовлянського управління ГУ ДПС у Тернопільській області №0031155305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату /несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ФОП ОСОБА_2 за податковий період з 21.11.2019 по 29.01.2020 року та зобов`язано відповідача винести та направити нове рішення.

04 серпня 2020 року ГУ ДПС в Тернопільській області винесено рішення № 0045455305 від 04.08.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 за податковий період з 21.11.2019 по 31.07.2020 та направлено рішення позивачу.

Враховуючи, що відповідачем було неправомірно винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки Позивачем було своєчасно та в повному обсязі сплачено нараховану суму єдиного внеску, що в свою чергу свідчить про відсутність у відповідача будь - яких підстав для застосування відносно нього штрафних санкцій. І тому, позивач вважає, що рішення відповідачем прийняте безпідставно, тому просив суд його скасувати.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 ч.І ст. 1 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464) закріплено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно п.п.1 та 4 ч.І ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464).

Відповідно до положень ч.ч.5, 6, 7 ст. 9 Закону №2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Частиною 8 ст. 9 Закону №2464 встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.п.4 і 5 ч.І ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у п.4 ч.І ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які брали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно п.1 ч.10 ст. 9 цього Закону днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Крім того, пунктом 22.4 ст. 22 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Пунктами 6 та 7 ч. 1 ст. 13 Закону №2464 передбачено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску та застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

За змістом ч.10 та п.2 ч.11 ст. 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу; орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків (до 01 січня 2015 року - 10 відсотків) своєчасно не сплачених сум.

В той же час, відповідно ч.ч.4, 5 ст. 45 БК України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Розділом 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого Наказом Державного казначейства України 26 червня 2002 року №122 (далі Положення №122), встановлено, що єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством (п.2.1 р.2 Положення №122).

За змістом р.3 Положення №122 функціонування ЄКР забезпечує, зокрема, зарахування податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших надходжень, передбачених законодавством, до державного та місцевих бюджетів.

В даному випадку вбачається, що Позивач у строк, встановлений ч.8 ст, 9 Закону №2464, сплачувався єдиний внесок протягом періоду з 21.11.2019 року по 29.01.2020 року, проте помилково, на розрахунковий рахунок призначений для сплати іншого податку.

Вказана помилка була виявлена позивачем, та в ході її звернення до контролюючого органу була виправлена шляхом зарахування відповідачем коштів відповідно до поданої заяви на належний рахунок.

Допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом № 2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

При цьому, такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, тому помилкове визначення рахунку під час сплати суми внеску не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми. Також, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених статтею 25 Закону № 2464-VI.

Аналогічні правові позиції вказані у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 816/591/16, від 14.02.2018 у справі № 816/1254/17, 12.06.2018 у справі № 826/1/16 (К/9901/28108/18), від 14.11.2018 по справі № 805/3665/16-а, від 07.02.2019 по справі № 820/3561/16.

04 жовтня 2019 року Верховною Радою України прийнято ЗУ Закон від 13.04.2020 р. №559- IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". 16 квітня 2020 року підписано Президентом України Закон від 13.04.2020 р. №559-ІХ"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". 17 квітня закон опублікований в "Голосі України" №67(7324). Єдиний рахунок для сплати податків та ЄСВ має запрацювати з 01.01.2021 р. До цієї дати Держказначейство має подбати про його відкриття та оприлюднення реквізитів такого рахунку. Очікується, що закон допоможе спростити сплату податкових платежів та сприятиме зменшенню кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань. Крім того, ухвалені зміни сприятимуть підвищенню рівня відкритості, прозорості та довіри платників податків до державних органів. Цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 1 (в частині накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України), пункту 2, пункту 3 (в частині коштів на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України) розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2021 року.

Отже, в межах спірних правовідносин позивачем своєчасно сплачене зобов`язання з єдиного внеску, який зарахований на Єдиний казначейський рахунок, але у платіжних дорученнях позивачем помилково зазначений не на той розрахунковий рахунок, що не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність застосування до Позивача штрафних санкцій штрафу та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на підставі рішення ГУ ДПС У Тернопільській області №0045455305 від 04.08.2020 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , у зв`язку із чим воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3600 грн., суд зазначає наступне.

За визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. В свою чергу, у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, в силу приписів ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що 19.05.2020 між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3 укладено договір про надання правової допомоги.

Додатком №1 від 06.06.2020 року до договору про надання правової допомоги від 19.05.2020 року визначено порядок оплати винагороди (гонорару) адвокату Винниченко М.П. за надання правової допомоги у спорі ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення. Адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта в суді першої інстанції (Тернопільський окружний адміністративний суд).

Вартість послуг згідно акту приймання наданих послуг даним договором складає: вивчення та аналіз матеріалів справи (500 грн.), готування позовної заяви, підготовка документів для подачі до суду (1000 грн.), ведення справ у суді (300 грн.). Загальна вартість робіт (послуг) склала1800,00 грн.

Оплата наданої правової (правничої) допомоги адвокатом за представництва інтересів клієнта у суді першої інстанції здійснюється на підставі акту наданих послуг, узгодженого та підписаного сторонами цього договору протягом двох банківських днів з моменту підписання.

Грошові кошти в розмірі 1800,00 грн. сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується розпискою від 06.06.2020 року на суму 1800,00 грн.

Відповідно до акту приймання наданих послуг від 06.07.2020 вартість послуг адвоката склало: підготовка до судового засідання та поїздка до Тернопільського окружного адміністративного суду для участі в судовому засіданні 02.07.2020 о 10:45 год. Загальна вартість робіт (послуг) склала1800,00 грн.

Грошові кошти в розмірі 1800,00 грн. сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується розпискою від 06.07.2020 року на суму 1800,00 грн.

Отже, загальна сума витрат на професійну допомогу становить 3600,00 грн.

Також, суд зазначає, що згідно ч.6 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

Суд вважає співмірною суму та час наданих послуг у розмірі 3600,00 грн.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд погоджується з доводами позивача щодо розміру витрат на правничу допомогу, а тому стягнута з Головного управління ДПС у Тернопільській області за рахунок її бюджетних асигнувань має бути сума витрат, пов`язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 3600,00 гривень.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати рішення №0045455305 від 04 серпня 2020 року ГУ ДПС у Тернопільській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 3 600 (три тисячі шістсот) гривень за надання йому правової допомоги за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Тернопільській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_1 ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1

відповідач:

-Теребовлянське управління Головного управління ДПС у Тернопільській області місцезнаходження/місце проживаннявул. Т. Шевченка, 26,м. Теребовля,Тернопільська область,48101 ЄДРПОУ/РНОКПП 43189010.

Головуючий суддя Подлісна І.М.