Рішення

від 04.08.2020 по справі 545/3115/19

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3115/19

Провадження № 2/545/189/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді : Гальченко О.О.,

при секретарі : Лисенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини та стягнення додаткових витрат, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка 12.12.2019 року звернулася до суду із позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів на утримання дитини та стягнення додаткових витрат, посилаючись на те, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 30 квітня 2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2018 року, по справі № 554/299/18 було вирішено задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 до 1/6 частину всіх видів заробітку, але менше 50 % прожиткового мінімуму для дитині відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову не заперечувала та фактично визнала його.

Звертає увагу, що позивачка ОСОБА_1 під час вирішення позову по справі № 554/299/18 про зменшення розміру аліментів, враховувала перш за все інтереси дитини. Тоді ОСОБА_2 мав можливість не дозволити виїзд сина за кордон для оздоровлення та туризму, що вміло використав на свою користь. Проте, після змін до діючого законодавства, позивачка має можливість безперешкодно та без згоди відповідача подорожувати із сином. Тому, прийшов час батьку сплачувати на утримання сина грошові кошти, які реально необхідні та достатні для утримання дитини.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 21 червня 2018 року у справі № 554/299/18 грунтувалося на заяві про не заперечення проти зменшення розміру аліментів з боку ОСОБА_1 . Позивачка на той час не заперечувала проти зменшення розміру аліментів, так як мала усні домовленості з відповідачем про його добровільну матеріальну допомогу. Так, ОСОБА_2 обіцяв надавати безперешкодно дозволи на виїзд закордон їх спільного сина з метою оздоровлення та/або відвідування близьких родичів дитини, також відповідач обіцяв допомагати фінансово за наявності такої потреби.

На жаль, Відповідач порушив існуючі домовленості, вже у 2019 році дозволу щодо виїзду за кордон на весілля тітки ОСОБА_4 він не дав, фінансова допомога складає 1/6 частину від всіх видів заробітку і, навіть, за наявності реальної необхідності в додатковому фінансуванні сина, відповідач не здійснює таке фінансування. Відповідач самоусунувся від матеріального забезпечення сина, переклав тягар утримання на позивачку та її батьків.

Натомість позивачка не перешкоджає спілкуванню батька і сина, висилає фото і відео останньому, надала батьку особистий номер телефону дитини, але ОСОБА_2 не телефонує сину, не цікавиться його розвитком та навчанням. ОСОБА_2 періодично працює закордоном, про що можна пересвідчитися у переписці, яка наявна у Viber . На день народження перерахував 600 грн. на подарунок-кросівки. Більше ніяких подарунків чи допомоги дитина не отримує від батька. За 2019 рік батько бачив сина 1 чи 2 рази. На харчування, одяг, навчання, лікування позивачка витрачає чималі кошти, а розділяти ці витрати батько відмовляється.

У середньому ОСОБА_2 сплачує на утримання свого малолітнього сина 1 783 грн., що становить 1/6 частину його доходів.

Ця сума, на переконання, позивачки є недостатньою, зважаючи на необхідність: забезпечення дитини продуктами харчування, сплати за шкільні обіди, надання кишенькових коштів, забезпечення новим, якісним одягом, додаткового, позашкільного розвитку дитини.

Позивачка здійснила оплату послуг Robot School ( це денний літній заклад відпочинку та розвитку направлений на поглиблення знань щодо користування технікою, ознайомлення з новітніми технологіями ), вартість перебування дитини в такому закладі становить - 300 грн. в день. ОСОБА_4 перебував в цьому закладі : 17.07.19р. , 19.07.19р. та з 22.07.19р. по 26.07.19 року включно. Загальна сума витрат на оплату послуг Robot School складає 300х7 = 2 100 грн., що підтверджується прибутковими касовими органами від 17.07.19р., 19.07.19р., 22.07.19р., 23.07.19р., 24.07.19р., 25.07.19р. та 26.07.19 року.

Так, ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 уклала договір № ПЛТ 10519 від 28 серпня 2019 року з ТОВ ФІТ-ПАК про надання спортивно-оздоровчих послуг, відповідно до цього договору ОСОБА_3 має змогу відвідувати басейн, що позитивно впливає на його розвиток та фізичне здоров`я в цілому.

При цьому, вартість спортивно-оздоровчих послуг ( басейн ) становить 4 490 грн., ці кошти ОСОБА_1 сплатила з кредитної карти. І тому, зможе повністю погасити суму в 4 490 грн. лише 28 серпня 2020 року, щомісячний платіж становить - 374,70 копійок.

Окрім того, позивачка витрачає на проживання, оздоровлення та розвиток сина значні кошти, а саме :

- 4 241 грн. - оплата за путівку в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку Орлятко . Дану путівку позивачка оплачувала самостійно, відповідач не приймав участі в зібранні дитини в дитячий оздоровчий заклад, в фінансуванні купівлі речей першої необхідності.

- 620 грн. - оплата ремонту технічних пристроїв, що належать ОСОБА_3 .

При цьому, постійними ( щомісячними ) витратами є :

- 190 грн. - оплата розважальних закладів ( кіно, театр, ігроленд );

- 800 грн.- орієнтовні витрати на дитячі речі;

- 700 грн.- дитячі іграшки;

- 280 грн. - оплата репетитора з англійської мови;

- 600 грн. - оплата занять з капуери;

- 1 000 грн.- кишенькові гроші;

- 1 000 грн.- витрати на шкільні обіди.

Таким чином, орієнтовно на потреби дитини кожного місяця витрачається сума в розмірі близько 4 570 грн.

Відповідно до ст.. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Оскільки батьки зобов`язані в рівних долях утримувати дитину, займатися її розвитком , вихованням, в даній ситуації матеріальні зобов`язання обох батьків мають становити по 2 285 грн. ( 4 570/2 = 2 285 ).

Оскільки сума, що сплачує ОСОБА_2 в інтересах свого сина, є значно меншою проти необхідної, а саме 1 783 грн. < 2 285 грн., цілком об`єктивним є бажання позивачки щодо збільшення розміру аліментів. Якщо відповідач сплачує 1/6 від доходу і це становить 1 783 грн., тоді дохід відповідача загалом становить 1 783х6 = 10 698 грн. Із цієї суми 1/4 становить 2 674,50 грн., що майже відповідає підтвердженим позивачкою документально витратам. Очевидно, що об`єктивну існують щоденні та інші витрати, які не підтверджені документально, але є необхідними для дитини, яка щодня росте і розвивається, змінюючи свої розміри, світогляди, вподобання та хобі, що зумовлює витрати на новий одяг, туризм, купівлю нових книг та іграшок, оплату позашкільних закладів розвитку, оздоровлення та освіти.

Після досягнення ОСОБА_3 шкільного віку, значно зросли його потреби та, як наслідок, витрати. Так з`явилась потреба у відвідуванні дитиною басейну, розвиваючого гуртка у вигляді капуери, додаткових занять з англійської мови. Дитина надзвичайно швидко росте, тому є потреба в постійному оновленні одягу, крім того розваги у вигляді кіно, дитячого театру, достатня кількість розвиваючих іграшок, оновлених, якісних гаджетів це невід`ємна частина витрат, які є постійними, систематичними.

Крім того, дитина періодично хворіє, потребує систематичного огляду у лікаря- стоматолога, що також є окремою, додатковою, значною статтею витрат, останнього разу було витрачено на проведення аналізів та виконання призначеного лікування суму у розмірі 1 800,75 грн. ( з яких 940 грн. - аналізи мочі, крові і т.п., решта - вартість медикаментів ).

У кожній справі, яка стосується інтересів дитина, рішення повинно бути прийняте з урахуванням якнайкращих інтересів дитини. Відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 р., Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Ч. 2 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно вимог частин першої, другої ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини ( аліменти ) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і ( або ) у твердій грошовій сумі ( ч. 3 ст. 181 СК України ).

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує : стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки; сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно вимог ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами ( розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо ).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними ( хвороба ), так і позитивними фактами ( схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті ).

Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суду від 08 травня 2018 року, у справі № 272/118/17-ц.

Положеннями ст. 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються різні способи виконання цього обов`язку батьками, серед яких : сплата аліментів ( ст. 180, 183 ); участь у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими. обставинами ( розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо ) ( ст. 185 ).

З огляду на податкову декларацію про майновий стан та доходи ОСОБА_1 її місячний дохід становить близько 3 449,90 грн., є цілком зрозумілим, об`єктивним бажання позивачки щодо збільшення розміру аліментів на сина, оскільки вона самостійно не здатна утримувати сина, а її батьки не зобов`язані цього робити, як бабусь та дідусь, бо у сина є батько, який має обов`язок забезпечувати гармонійний розвиток дитини, в тому числі надавати матеріальну допомогу у достатньому розмірі.

Крім того, із заробітної плати ОСОБА_1 вираховується ПДФО, військовий збір, вона вимушена самостійно сплачувати комунальні послуги, витрачати свої кошти на харчування її та утримання сина, крім того, є потреба в періодичному оновленні одягу, взуття, предметів першої необхідності. З огляду на ці обставини, потреба в збільшенні розміру аліментів на дитину є нагальною та об`єктивно існуючою, оскільки відповідач за останній рік взагалі не робить нічого для сина, окрім сплати мінімальних аліментів.

Як вже було зазначено вище, орієнтовні щомісячні витрати на дитину становлять 4 570 грн., заробітна плата матері значно менша, а саме 3 449,90 грн.

Оскільки доходи відповідача значно перевищують доходи позивача, яка фактично самостійно займається вихованням сина та його утриманням протягом всього часу, аліментів у розмірі 1/4 від доходів відповідача буде очевидно недостатньо для покриття половини витрат, які щомісячно потребує дитина, позивач просить стягнути додаткові витрати розмірі 1 000 грн. на розвиток здібностей та талантів дитини, відвідування позашкільних закладів за вподобанням дитини та для надання можливості розкрити таланти дитини і розкрити її потенціал.

Якщо на стадії розгляду справи за позовом відповідача про зменшення розміру аліментів, яка була розглянута Октябрським районним судом м. Полтави у 2018 році, позивачка сподівалася, що батько буде і без судового рішення допомагати своєму сину, а також не буде чинити перешкоди у його виїзді за кордон для оздоровлення та розширення світогляду дитини, то протягом останнього року життя позивачка переконалася у байдужому ставленні батька до матеріального забезпечення та духовного розвитку дитини.

Орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу позивача становить 5 000 грн.

Відповідач повідомлений про необхідність збільшення фінансування потреб дитини у досудовому порядку під час усного спілкування сторін, але будь-якого врегулювання сторони не досягли.

Прохала:

-Збільшити розмір аліментів з 1/6 до 1/4 частини всіх видів доходів, які стягуються з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_3 .

-Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_3 разові додаткові витрати у розмірі 2 120,5 грн. ( відшкодування половини вартості путівки в дитячий заклад оздоровлення та відпочинку Орлятко ).

-Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_3 разові додаткові витрати у розмірі 2 245 грн. ( відшкодування половини вартості річного абонементу в басейн ).

-Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_3 разові додаткові витрати у розмірі 310 грн. ( відшкодування половини вартості ремонту технічних пристроїв ).

-Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_3 щомісячні додаткові витрати на розвиток здібностей і талантів дитини, відвідування секцій та позашкільних закладів у розмірі 1 000 грн.

-Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_3 разові додаткові витрати у розмірі 1 050 грн. ( половина вартості відвідування літнього закладу Robot School ).

-Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_3 разові додаткові витрати у розмірі 900,40 грн. ( половина вартості витрат на лікування ).

-Стягнути з відповідача судові витрати.

В судове засідання сторони не з`явились. Представник позивачки в ососбі адвоката Репало Д.О. надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та без участі позивачки, позов підтримав, надавши можливі докази на підтвердження своїх вимог ( а. с. 105 ).

Відповідач надав заяву про розгляд справи без його участі та відзив на позовну заяву з додатками до ньтого, посилаючись на те, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 21 червня 18 року по справі №554/299/18 було задоволено позов про зменшення розміру аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Підставою для зменшення аліментів передувало те, що він має дочку - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 від шлюбу з ОСОБА_7 .

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

А також, відповідно ч.5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право вернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку ( доходу ) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

З приводу від`їздів сина за кордон з матір`ю, чинити перешкоди не мав на меті, дозволи завжди надавав безперешкодно. Щодо весілля його тітки, яке відбулося в Німеччині, вважає, що дану ситуацію було уміло використано троти нього. При в`їзді до Німеччини іноземці повинні мати мінімум коштів для перебування на її території, це становить 45 євро на день перебування для однієї особи. Оскільки, ОСОБА_1 , вказувала що планує перебувати в Німеччині 6 діб, то витрати на одну особу складають 6*45=270 євро, а на 2 особи 270*2=540 євро - це той мінімум на який би зважав прикордонник. Також, до цієї суми слід додати вартість перельоту зі зворотними квитками та винаймання готелю. Від`їжджаючи з території України 13.05.2019р. він спілкувався з сином, а також телефонував його матері. З приводу весілля та потреби виїзду за кордон йому нічого не було повідомлено. Хоча весілля готується заздалегідь та обумовлюються дата, тим паче що воно буде проходити в іноземній державі. Цілком ймовірно ОСОБА_1 знала про те, та чекала його від`їзду, щоб поставити його в незручне становище, вимагаючи термінового надання дозволу, та в майбутньому очорнити його в очах суду.

Згідно наданих повідомлень з Viber , то вони не є повними та використані позивачкою в своїх цілях. Чомусь вона не додає фото звідомлення, де пропонує йому відмовитись від батьківських прав.

Номер телефону до ОСОБА_4 має, але частіше телефонує його матері. В неї запитує як навчається, які в нього успіхи, як себе почуває та зокрема коли можливо з ним поспілкуватись. В цьому році в їхньому спілкуванні певні корективи вніс короно-вірус.

Позивачка зазначає, що витрачає значні кошти на проживання, здоровлення та розвиток сина. Зокрема це :

- Відвідин сином денного закладу відпочинку та розвитку Robot School , знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Ватутіна, 4. тел. НОМЕР_3 . Йому було повідомлено, що навчання проводяться 1 раз на тиждень по півтори години. На місяць виходить 4 заняття, яке коштує 650 грн. Зазначені позивачкою квитанції до прибуткових касових ордерів, не містять інформації, які б свідчили, що їх надав заклад відпочинку та розвитку Robot School ( ЄДРПО, найменування підприємства, установи, організації, номер реєстрації касового ордера, дата складання документа, підписи на касових ордерах, печатки ). Відповідно касові ордери мають типову форму, яка наведена в додатках до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148.

- ОСОБА_1 уклала договір на відвідини басейну сином. При чому, оплату було зроблено саме кредитною картою та зможе повністю погасити 28.08.2020р. Цілком можливо відвідування такого закладу потрібно позивачці. Бо в м. Полтава, вул. Європейська, 9а, тел. 0532 609192 знаходиться дитячо-юнацька спортивна школа № 3 ( басейн Дельфін ), яка має в своєму колективі талановитих тренерів-викладачів. Цей заклад відкрито з понеділка до неділі, а навчання було та є безкоштовним.

- Оскільки позивачка проживає в м. Полтаві, то на розвиток і оздоровлення сина непотрібно витрачати значні кошти, а деякі заклади працюють зовсім безкоштовно. При міській раді діє програма з надання оздоровчих путівок для дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, а також надаються путівки в санаторії Материнства та дитинства . Путівку до дитячого закладу Орлятко можливо отримати саме через цю програму, а також не надано доказів з приводу сплати за путівку та договору.

- Відповідно до законодавства України кожен електронно-технічний пристрій повинен мати свій серійний номер. ОСОБА_1 вказує, що витратила кошти на ремонт таких моделей : Power Bank Nomi без s/n, мобільний телефон Xiaomi без s/n та планшет Lenovo Yoga Tablet без s/n. Ці пристрої можуть цілком належати позивачці, оскільки вона являється - фізичною-особою підприємцем та може використовувати в своїй діяльності. А купівлю електронної техніки можливо віднести до затрат від підприємницької діяльності, таким чином зменшуючи податкове навантаження та прибуток.

В ч.1 ст. 185 СК України зазначено : той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той: з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами ( розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо ).

До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними ( хвороба ), так і позитивними фактами ( схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті ).

Аналізуючи надані позивачем витрати ( чеки та квитанції ), які були витрачені на розвиток дитини, вважає що ці витрати не є додатковими, а входять в сплату аліментів.

Відповідно до 4.2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 7 Закону України Про державний бюджет на 2019 рік установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2 027 гривень, з 1 липня - 2 118 гривень, з 1 грудня - 2 218 гривень.

Одночасно ст.7 Закону України Про державний бюджет на 2020 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років : з 1 січня 2020 року - 2 218 гривень, з 1 липня - 2 318 гривень, з 1 грудня - 2 395 гривень, а гарантований розмір аліментів, з 1 січня - 1 109 грн. ( 50 % ), з 1 липня - 1 159 грн., з 1 грудня - 1 197,50 грн. З довідки виданої Полтавським районним відділом державної виконавчої служби від 23.06.2020р. № 18886 видно, що заборгованості по сплаті аліментів не має, та є переплата, яка становить 13 237,97 грн. Та сплата аліментів значно вища за мінімальний розмір гарантованій Державою. Домовленості з позивачкою він не ігнорує, що і зумовлено переплатою.

ОСОБА_1 надає свою податкову декларацію як доказ на свій мізерний дохід. Та зазначає що їй тяжко утримувати сина. Разом з тим зазначає, що мусить сплачувати ПДФО, військовий збір, сплачувати комунальні послуги, витрачати свої кошти на харчування її та сина і т. ін. Державою передбачений порядок компенсації витрат на сплату комунальних послуг шляхом надання субсидій. Але, зрозуміло, що позивачка не має права на отримання субсидії, бо замовчує той факт, що :

- Має 1/4 частину в Приватному підприємстві Докукін , код ЄДРПОУ 38071701, адреса: 36000, м. Полтава, вул. Європейська, 225, оф. 312А, основним видом діяльності : ( 49.41 ) вантажний автомобільний транспорт;

- Нещодавно стала власницею ( 29.10.2019р. ) товариства з обмеженою відповідальністю Масла та Мастила , код ЄДРПОУ 30668307, має 100 % власності, при купівлі підприємства було внесено 7 400 грн., адреса: АДРЕСА_1 , основний вид діяльності ( 46.90 ) неспеціалізована оптова торгівля.

Крім того, користується платними послугами адвоката, що в свою чергу свідчить про її платоспроможність. Оскільки, Державою гарантується право на безоплатну правову допомогу особам, які мають на це право, у тому числі малозабезпеченим.

Зокрема, позивачка вказує в позовній заяві середньомісячні витрати на дитину - 4 570,00 грн., з посиланням на ст. 180 СК України - батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Батьки зобов`язані в рівних долях утримувати дитину, та зазначає що зобов`язання обох батьків мають становити по 2 285 грн. Виходячи з його довідки про доходи та довідки з виконавчої служби сплата аліментів є вищою за зазначений розмір позивачкою.

26 червня 2020 р. ним було отримано два листи : 1) Про намір вивезти сина на відпочинок за кордон; 2) Письмові-пояснення позивачки.

Позивачка неодноразово наголошує на свій невисокий рівень заробітної плати та на погіршення матеріального становища, але разом з тим, планує відпочинок за кордоном, що зумовлює значні витрати.

В письмових поясненнях, наведених ОСОБА_1 надається довідка з Пенсійного Фонду України, та зазначає її як підтвердження на невисокий рівень заробітної плати, зокрема за 2019 рік до пенсійного фонду було сплачено 78 415,50 грн. ( це приблизно 6 534 грн. на місяць ), за 4 міс. 2020 року було сплачено 19 200 грн. ( 4 800 на міс. ), що значно перевищує його відрахування, отже і заробітну плату позивачка має вищу.

Доводить до відома суд, що в позовній заяві та письмових-поясненнях, наводяться безпідставні звинувачення в його адресу з приводу батьківських обов`язків, які не підтвердженні жодними конкретними доказами, а є цілковитою вигадкою позивачки разом з її представником.

Згідно ч.2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою ВР № 789-ХІ1 від 27.02.91р. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Оскільки, першу судову повістку отримав після завершення підготовчого судового засідання та враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 178 ЦПК України, прохав :

поновити строк на подачу відзиву; прийняти відзив на позовну заяву з додатками; ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Представник позивача - адвокат Репало Д.О. надав суду відповідь на відзив ( а. с. 152-158 ).

Відповідач ОСОБА_2 надав заперечення на відповідь на відзив ( а. с. 160-161 ).

Тому, суд вважає за можливе, розгляд справи по суті у відсутності не з`явившихся належно повідомлених сторін по наявним матеріалам справи та за наявності від них відповідних заяв.

Судом встановлено, що сторони від зареєстрованого 05.11.2011 року шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Згідно рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.06.2018 року зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини з 1/4 частини на 1/6 частину всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.01.2018 року до досягнення повноліття дитини. Як вбачається з даного рішення суду відповідачка не заперечувала щодо задоволення позову про зменшення розміру аліментів. Дане рішення набрало законної сили ( а. с. 125-126 ). Даним рішенням встановлено факти, які не підлягають доказуванню, що у ОСОБА_2 змінилися обставини щодо складу сім`ї та матеріального стану після народження в шлюбі з ОСОБА_7 дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебування дружини у відпустці по догляду за дитиною.

Відповідач згідно рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.06.2018 року сплачує аліменти, згідно довідки ВДВС станом на 01.06.2020 року не має заборгованості, переплата становить 13 237,97 грн. ( а. с. 141 ).

Позивачка ОСОБА_1 має 1/4 частину в Приватному підприємстві Докукін , код ЄДРПОУ 38071701, адреса: 36000, м. Полтава, вул. Європейська, 225, оф. 312А, з основним видом діяльності : ( 49.41 ) вантажний автомобільний транспорт; стала власницею ( 29.10.2019р. ) товариства з обмеженою відповідальністю Масла та Мастила , код ЄДРПОУ 30668307, має 100% власності, при купівлі підприємства було внесено 7 400 грн., адреса: АДРЕСА_1 , основний вид діяльності ( 46.90 ) неспеціалізована оптова торгівля. ( а. с. 138-139 ).

Згідно довідки з Пенсійного Фонду України позивачкою зокрема за 2019 рік до пенсійного фонду було сплачено 78 415,50 грн., за 4 міс. 2020 року було сплачено 19 200 грн. ( 4 800 на міс. ), що свідчить про значно більший розмір її заробітної плати, ніж зазначає у позові.

Таким чином, позивачкою не надано доказів на підтвердження зміни матеріального або сімейного стану відповідача, для вирішення питання для зміни розміру аліментів, передбачених СК України. Відповідач сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно рішення суду, яке у встановленому порядку набрало законної сили та відповідач має значну переплату по сплаті аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку ( доходу ) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Частина перша статті 192 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2302-VI від 01.06.2010 .

Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню згідно ст. 192 СК України, оскільки батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, зазначений у позові розмір аліментів не відповідає вимогам діючого законодавства. Враховуючи обставини справи, матеріальне становище сторін та відсутність доказів щодо зміни матеріального або сімейного стану відповідача, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та інших випадках, передбачених СК України, необхідно відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 81, 259, 263 - 268, 354 ЦПК України, ст. 192 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини та стягнення додаткових витрат - відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко