Постанова

від 15.09.2020 по справі 826/1079/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1079/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гео Альянс Косачівське на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гео Альянс Косачівське до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Гео Альянс Косачівське звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 21 листопада 2017 року № 0202941309.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що воно є добросовісним платником ЄСВ та здійснює нарахування і сплату такого внеску, а також своєчасно подає по податкового органу звіт щодо суми нарахованого ЄСВ.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2020 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за травень-червень та вересень 2017 року позивачем було сплачено ЄСВ без порушення строку, передбаченого статтею 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а тому винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем вказано, що за травень-червень та вересень 2017 року позивачем сплачено єдиний соціальний внесок з порушенням строку, передбаченого статтею 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , що свідчить про безпідставність позовних вимог.

У відповіді на відзив позивачем зауважено, що внаслідок виправлення ТОВ Гео Альянс Косачівське самостійно виявленої помилки, відбулась переплата єдиного соціального внеску за квітень 2017 року на суму 11 346, 72 грн.

Внаслідок помилкового відображення позивачем у звіті на квітень 2017 року суму авансу за договорами про надання послуг з геолого-геофізичного контролю за виконанням сейсморозвідувальних робіт на Косачівській площі з фізичними особами, в результі виникло задвоєння (розбіжність) суми у звітах та фактичних сплатах у звітах за травень-липень та вересень 2017 року.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Гео Альянс Косачівське в силу п. 1 частини першої ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

21 листопада 2017 року відповідачем прийнято рішення № 0202941309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким за порушення терміну сплати ЄСВ за період з 21.06.2017 по 26.10.2017 до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 1591,29 грн. та нараховано пеню у розмірі 137,57 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулося до ДФС України зі скаргою від 04.12.2017 вих. № 19/12-17, однак рішенням ДФС України від 29.12.2017 №32239/6/99-99-14-11-02-02-25 про результати розгляду скарги, рішення від 21.11.2017 №0202941309 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Відтак, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, а свої права - порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача, що свідчить про правомірність прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві (правонаступник Головне управління ДПС у м. Києві) рішення від 21.11.2017 №0202941309.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 вказаного Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

При цьому, у статті 14 Закону № 2464-VI встановлені повноваження органів доходів і зборів, серед них визначено обов`язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Таким чином, нормами Закону № 2464-VI чітко встановлено, що повноваження та обов`язки щодо здійснення контролю за повнотою та своєчасністю сплати платниками єдиного внеску, стягнення з платників несплачених сум єдиного внеску та застосування до таких платників фінансових санкцій у випадках, передбачених цим Законом, надані виключно органам доходів і зборів.

Так, порядок обчислення і сплати єдиного внеску врегульовано ст. 9 Закону № 2464-VI, за приписами частин другої та третьої якої обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

При цьому, в силу приписів норми п. 1 частини десятої ст. 9 зазначеного Закону днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У силу вимог частин десятої та одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частина тринадцята ст. 25 Закону № 2464-VI).

Отже, платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць на підставі бухгалтерських та податної до органів доходів і зборів звітності, не пізніше 20 числа наступного місяця, при цьому днем сплати єдиного внеску є саме списання коштів з рахунку платника податків та зарахування таких коштів на рахунок органів доходів і зборів.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для нарахування штрафних санкцій стала сплата ЄСВ за травень-липень, вересень 2017 року з порушенням законодавчо встановленого строку, передбаченого ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Так, 16.05.2017 позивачем до податкового органу подано звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за квітень 2017 року (форма початкова ) в якому визначено суму нарахованого ЄСВ за звітний місяць у розмірі 18 940,72 грн. (сплата не пізніше 20.05.2017).

Так, вказана сумма була сплачена відповідачем згідно наступних платіжних доручень:

- від 14.04.2017 № 797 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 04.2017 року у розмірі 3252,18 грн;

- від 14.04.2017 № 803 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 04.2017 року у розмірі 3692,92 грн;

- від 25.04.2017 № 808 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 04.2017 року у розмірі 3826,90 грн;

- від 28.04.2017 № 812 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 04.2017 року у розмірі 2975,36 грн;

- від 28.04.2017 № 818 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 04.2017 року у розмірі 1366,46 грн;

- від 28.04.2017 № 822 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 04.2017 року у розмірі 3826,90 грн.

Тобто, відповідно до вказаних платіжних доручень позивачем сплачено ЄСВ за квітень 2017 року у загальному розмірі 18 940,72 грн., що відповідає сумі ЄСВ нарахованого позивачем у звіті за квітень 2017 року.

У подальшому, 12.06.2017 позивачем до податкового органу подано звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за травень 2017 року (форма початкова ) в якому визначено суму нарахованого ЄСВ за звітний місяць у розмірі 32 741,24 грн. (сплата не пізніше 20.06.2017), яку було сплачено згідно наступних платіжних доручень:

- від 15.05.2017 № 835 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 05.2017 року у розмірі 2471,66 грн;

- від 26.05.2017 № 852 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 05.2017 року у розмірі 7854,80 грн;

- від 29.05.2017 № 853 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 05.2017 року у розмірі 619,94 грн;

- від 31.05.2017 № 861 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 05.2017 року у розмірі 7519,82 грн;

- від 01.06.2017 № 868 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 05.2017 року у розмірі 3545,48 грн;

- від 01.06.2017 № 874 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 05.2017 року у розмірі 1366,46 грн;

- від 01.06.2017 № 879 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 05.2017 року у розмірі 6130,90 грн.

Відтак, згідно вказаних платіжних доручень позивачем за травень 2017 року сплачено ЄСВ лише у розмірі 29 509,06 грн, тому сума недоїмки за травень 2017 року складає 3232,18 грн. (32 741,24 грн - 29 509,06 грн).

Окрім того, 13.07.2017 позивачем до податкового органу подано звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за червень 2017 року (форма початкова ) в якому визначено суму нарахованого ЄСВ за звітний місяць у розмірі 25214,91 грн. (сплата не пізніше 20.07.2017).

Вказана сума була сплачена відповідачем згідно наступних платіжних доручень:

- від 15.06.2017 № 897 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 06.2017 року у розмірі 3089,57 грн;

- від 23.06.2017 № 906 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 06.2017 року у розмірі 5435,10 грн;

- від 23.06.2017 № 909 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 06.2017 року у розмірі 4748,04 грн;

- від 03.07.2017 № 916 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 06.2017 року у розмірі 3055,92 грн;

- від 03.07.2017 № 921 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 06.2017 року у розмірі 1366,46 грн.

Разом з тим, відповідно до вказаних платіжних доручень позивачем за червень 2017 року сплачено ЄСВ лише у розмірі 17695,09 грн, тому сума недоїмки за червень 2017 року складає 7519,82 грн. (25214,91 грн - 17695,09 грн).

11 серпня 2017 року позивачем до податкового органу подано звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за липень 2017 року (форма початкова ) в якому визначено суму нарахованого ЄСВ за звітний місяць у розмірі 7487,13 грн. (сплата не пізніше 20.08.2017).

Вказана сума була сплачена згідно наступних платіжних доручень:

- від 17.07.2017 № 938 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 07.2017 року у розмірі 3236,66 грн;

- від 01.08.2017 № 950 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 07.2017 року у розмірі 2884,01 грн;

- від 01.08.2017 № 954 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 07.2017 року у розмірі 1366,46 грн.

Тобто, відповідно до вказаних платіжних доручень позивачем сплачено ЄСВ за липень 2017 року у загальному розмірі 7487,13 грн., що відповідає сумі ЄСВ нарахованого позивачем у звіті за липень 2017 року.

При цьому, 12.09.2017 позивачем до податкового органу подано звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за серпень 2017 року (форма початкова ) в якому визначено суму нарахованого ЄСВ за звітний місяць у розмірі 12385,78 грн. (сплата не пізніше 20.09.2017), яку було перераховано наступним чином:

- платіжним доручення від 15.08.2017 № 973 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 08.2017 року у розмірі 3089,57 грн;

- платіжним доручення від 16.08.2017 № 978 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 08.2017 року у розмірі 3692,92 грн;

- платіжним доручення від 18.08.2017 № 983 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 08.2017 року у розмірі 3826,90 грн;

- платіжним доручення від 22.08.2017 № 985 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 08.2017 року у розмірі 3826,90 грн;

- платіжним доручення від 01.09.2017 № 993 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 08.2017 року у розмірі 2601,39 грн;

- платіжним доручення від 01.09.2017 № 997 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 08.2017 року у розмірі 1366,46 грн;

- платіжним доручення від 07.09.2017 № 1003 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 08.2017 року у розмірі 2031,60 грн.

Тобто, позивачем сплачено ЄСВ за серпень 2017 року у загальному розмірі 20 435,74 грн, що свідчить про переплату ЄСВ за серпень 2017 року у розмірі 8049,96 грн. (20 435,74 грн - 12385,78 грн).

17 жовтня 2017 року позивачем до податкового органу подано звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2017 року (форма початкова ) в якому визначено суму нарахованого ЄСВ за звітний місяць у розмірі 21137,85 грн. (сплата не пізніше 20.10.2017).

Вказана сума була сплачена згідно наступних платіжних доручень:

- від 15.09.2017 № 1020 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 09.2017 року у розмірі 3236,66 грн;

- від 28.09.2017 № 1027 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 09.2017 року у розмірі 3826,90 грн;

- від 28.09.2017 № 1029 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 09.2017 року у розмірі 3826,90 грн;

- від 29.09.2017 № 1036 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 09.2017 року у розмірі 2899,13 грн;

- від 29.09.2017 № 1040 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 09.2017 року у розмірі 1000,00 грн;

- від 04.10.2017 № 1045 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 09.2017 року у розмірі 5435,10 грн;

- від 11.10.2017 № 1049 із призначенням платежу нарахування та перерахування ЄСВ 22% за 09.2017 року у розмірі 517,00 грн.

Таким чином, позивачем за вересень 2017 року сплачено ЄСВ у загальному розмірі 20741,69 грн, тому сума недоїмки за вересень 2017 року складає 396,16 грн. (21137,85 грн - 20741,69 грн).

Отже, позивачем за травень-червень, та вересень 2017 року ЄСВ сплачено з порушенням строку, передбаченого ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , так як за травень 2017 року сума недоїмки по ЄСВ складає 3232,18 грн., за червень 2017 року - 7519,82 грн. та за вересень 2017 року недоїмка по ЄСВ складає 396,16 грн.

Твердження апелянта про те, що під час формування звіту за квітень 2017 року позивачем було помилково включено суми сплачених авансових платежів на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на загальну суму 51 576 грн. колегія суддів як і суд першої інстанції не приймає до уваги, так як порушенням строку сплати ЄСВ були саме періоди за травень-липень та вересень 2017 року, у той час як позивач наголошує на помилковості включення сум сплачених авансових платежів на користь вказаних осіб у звіті за квітень 2017 року згідно договорів про надання послуг з геолого-геофізичного контролю за виконанням сейсморозвідувальних робіт на Косачівській площі, які не мають жодного відношення до спірних правовідносин.

Крім того, як встановлено вище, у звіті позивача про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за квітень 2017 року (форма початкова ), визначено суму нарахованого ЄСВ за звітний місяць у розмірі 18 940,72 грн, яку згідно платіжних доручень і було сплачено, що свідчить про відсутність у квітні 2017 року розбіжностей між сумою нарахованого ЄСВ та сумою сплати такого ЄСВ.

Посилання апелянта на те, що враховуючи суму переплати за квітень 2017 року у сумі 11 346, 72 грн, позивачем не здійснено дій щодо несплати єдиного внеску у повному обсязі колегія суддів оцінює критично, так як вказана сума переплати, про що не заперечує позивач, була скорегована лише у звіті за жовтень 2017 року, який був поданий лише 15.11.2017 до контролюючого органу, у той час під своєчасністю сплати ЄСВ, розуміється сплата страхувальником, не пізніше 20 числа наступного місяця, усієї суми єдиного внесок, нарахованого та зазначеного страхувальником у звіті за календарний місяць, у стовпчику 21.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, так як не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гео Альянс Косачівське - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук