Постанова

від 10.09.2020 по справі 120/3499/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3499/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович

Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.

10 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року (місце ухвалення рішення - м.Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки: № 262743-5506-0214 від 09.10.2019 року; № 262740-5506-0214 від 09.10.2019 року; № 262741-5506-0214 від 09.10.2019 року.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Колегією суддів встановлено, що 22.03.2016 року ОСОБА_1 згідно договорів оренди землі від 22.03.2016 року за №1, та №2 Чернявською сільською радою Оратівського району Вінницької області надано в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, які знаходяться на території Чернявської сільської ради площею 7,8170 га, кадастровий номер ділянки 0523186900:02:001:0092, та площею 10,7932 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523186900:02:004:0227.

14.08.2017 року ОСОБА_1 , згідно договору оренди землі № 310, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Чернявської сільської ради Оратівського району Вінницької області (за межами населеного пункту) площею 23,8306 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523186900:02:006:0132.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.04.2016 року та 21.08.2017 року, договори оренди землі № 1, № 2, № 310 зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06.10.2017 року ОСОБА_1 зареєстровано юридичну особу фермерське господарство "Добробут Л.І.І." для ведення фермерського господарства на земельних ділянках, які орендовані відповідно до договорів оренди землі № 1, № 2 та № 310.

Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове зобов`язання по орендній платі за земельні ділянки за 2017 рік та прийнято податкові повідомлення - рішення від 09.10.2019 року № 262743-5506-0214, № 262740-5506-0214, № 262741-5506-0214.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, враховує наступне.

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Змістом ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено що фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 12 цього Закону землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

В даному випадку, згідно з договорами оренди та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно орендарем земельних ділянок є саме фізична особа ОСОБА_1 .

За правилами ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Положеннями ст. 18 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частинами 1, 2 ст. 21 цього Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 288.1 - 288.3 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

З аналізу зазначених положень законодавства випливає, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 даного Кодексу нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 цього Кодексу.

Положеннями п. 286.1 ст. 286 ПК України закріплено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Таким чином, на підставі зазначених норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є Договір оренди земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар такої земельної ділянки, в разі несплати орендарем обов`язкових платежів з орендної плати за землю, контролюючий орган зобов`язаний здійснити нарахування сум податку.

Відповідно до листа ГУДПС у Вінницькій області № 2928/л/02-32-55-07 від 24.10.2019 року ОСОБА_1 про сплату орендної плати з фізичних осіб за період з 01.04.2016 року по 30.10.2017 року у 2016 році склала 12877,78 грн. За 2017 рік склала 27590,38 грн (а.с.91).

Також, податковим органом не спростовано в ході розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції, що сплата орендної плати за землю фізичною особою ОСОБА_1 була проведена до моменту реєстрації фермерського господарства, тобто по жовтень 2017 року, однак згідно даних інтегрованої картки платника зарахування не були відображені у ній, проте з листопада 2017 року після проведення плати вже, як фермерським господарством "Добробут Л.І.І.", станом на 31.12.2017 року переплата склала 33134,98 грн.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем вже було сплачено податкове зобов`язання за оренду землі за період з 01.01.2017 року по 31.10.2017 року, саме як фізичною особою-підприємцем, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Тож, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 вересня 2020 року.

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.