Ухвала

від 15.09.2020 по справі 303/2548/20

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15 вересня 2020 року м. Мукачево Справа №303/2548/20

2/303/1136/20

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши заяву про забезпечення позову по цивільній справі

за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2

до відповідачів: (1) ОСОБА_3 ;

(2) ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 ;

(3) ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_5 ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимоги щодо предмета спору :

(1) приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Івашкович Оксана Михайлівна;

(2) приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Машіка Олена Миколаївна

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2020 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом.

26 червня 2020 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом:

- накладення арешту на млинзавод, загальною площею 1501,7 кв.м. та земельну ділянку кадастровий номер 2122786801:00:001:2163, цільове призначення: для здійснення підприємницької діяльності - обслуговування виробничої бази, площею 0,6927 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Млинзавод та Земельна ділянка);

- заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, будь-яким іншим особам вчиняти реєстраційні дії у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо зміни власників нерухомого майна: Млинзаводу та Земельної ділянки;

- заборони ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження нерухомого майна, проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування нерухоме майно або вчиняти будь-які інші дії, внаслідок яких може змінитися стан придатності нерухомого майна: Млинзаводу та Земельної ділянки.

Вимоги за заявою обґрунтовуються доводами про те, що між сторонами по справі виник спір щодо Млинзаводу та Земельної ділянки, а відповідач може розпорядитися вказаним майном, а саме відчужити його на користь інших осіб. В свою чергу, такі дії відповідача можуть ускладнити виконання рішення суду.

На підставі Розпорядження від 28.07.2020 №24.2.1 Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи проведено повторний автоматичний розподіл даної справи.

Матеріали справи передано на розгляд судді Кость В.В. 29.07.2020.

Ухвалою суду від 21.08.2020 прийнято до розгляду заяву про зміну позовних вимог.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, а також позовні матеріали, суд констатує наступне.

Матеріали позовної заяви свідчать про те, що предметом спору з привиду якого виникло спірне правовідношення є нерухоме майно - Млинзавод та Земельна ділянка.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини суд виходить з того, що відповідно до частин першої та другої ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Виходячи з аналізу даної норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити, і такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини першої ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконання рішення суду.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанові Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року№ 9 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При цьому, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo , поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

При вирішенні заяви слід зазначити, що заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача.

В протилежному випадку, - уможливлюється виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція), пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", пункті 5 частини третьої статті КАС України, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 51, 52), "Горнсбі проти Греції" (§ 40).

Відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Своєю чергою, у рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Фактичний аналіз змісту матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову свідчить про те, що на момент розгляду заяви, існує спір між сторонами щодо права власності на Млинзавод та Земельну ділянку. Поряд з цим, існує потенційна ймовірність відчуження (реалізації) відповідачем майна щодо якого виник спір.

Надаючи оцінку доводам заявника щодо необхідності задоволення заяви у вказаний вище спосіб слід констатувати, що заявником належним чином обґрунтовано можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду в справі, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення у цивільній справі, а також та те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи на перемет їх відповідності вищевказаним законодавчим приписам, роз`ясненням Верховного Суду України та прецедентної практики ЄСПЛ крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики, суд приходить до висновку про підставність вимог за заявою, оскільки вжиття заходів забезпечення в означений заявником спосіб буде ефективним, дієвим, адекватним та співмірним заходом, спрямованим на забезпечення збереження status quo до остаточного вирішення поданої позовної заяви.

Вирішуючи заяву суд враховує співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, а також адекватність заходів забезпечення позову, що застосовується судом, шляхом визначення їх відповідності вимогам, на забезпечення яких вони вживається.

Таким чином, з метою виключення потенційної можливості невиконання рішення суду за результатами розгляду справи про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, визнання права власності та витребування майна, заяву слід задоволити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 30, 81, 149-153, 260 Цивільного процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

1 . Заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 - задоволити.

2. Накласти арешт на млинзавод, загальною площею 1501,7 кв.м. та земельну ділянку кадастровий номер 2122786801:00:001:2163, цільове призначення: для здійснення підприємницької діяльності - обслуговування виробничої бази, площею 0,6927 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

2.1. Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, будь-яким іншим особам вчиняти реєстраційні дії у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо зміни власників нерухомого майна: млинзаводу, загальною площею 1501,7 кв.м. та земельної ділянки кадастровий номер 2122786801:00:001:2163, цільове призначення: для здійснення підприємницької діяльності - обслуговування виробничої бази, площею 0,6927 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

2.2. Заборонити ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження нерухомого майна, проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування нерухоме майно або вчиняти будь-які інші дії, внаслідок яких може змінитися стан придатності нерухомого майна: млинзаводу, загальною площею 1501,7 кв.м. та земельної ділянки кадастровий номер 2122786801:00:001:2163, цільове призначення: для здійснення підприємницької діяльності - обслуговування виробничої бази, площею 0,6927 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

3 . Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

4. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

5. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

6 . Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідачі : (1) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 );

(2) ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в особі законного представника ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 );

(3) ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в особі законного представника ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Треті особи, які не заявляють самостійних вимоги щодо предмета спору :

(1) приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Івашкович Оксана Михайлівна (88000 м.Ужгород, вул. Духновича, 1/3);

(2) приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Машіка Олена Миколаївна (89607 м.Мукачево, вул. Береша, 3/1) .

Суддя В.В. Кость