Рішення

від 18.08.2020 по справі 495/2018/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/2018/20

№ провадження 2/495/1729/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідачів: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/2018/20

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Алкалія

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Карналіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

про визнання права власності на земельні ділянки

В С Т А Н О В И В :

02.04.2019 року Товариство з додатковою відповідальністю Алкалія (далі по тексту - позивач) звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою (із подальшим уточненням) до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач-1),ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач-2) , ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач-3) , ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач-4) , ОСОБА_5 (далі по тексту - відповідач-5) , ОСОБА_6 (далі по тексту - відповідач-6) , Карналіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі по тексту - відповідач-7) про визнання права власності на земельні ділянки (а.с.1-9, 188-200 т.1) .

Так, позивач просить суд, з урахуванням наданих уточнень:

1.Визнати право власності за Товариством з додатковою відповідальністю Алкалія (код ЄДРПОУ 32927356, юридична адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Карналіївка, вул. Гастело, 15) на земельні ділянки, якими позивач користується на підставі державного акту на право колективної власності серії ОД № 05-09 від 28.11.1995 року, площею 190.62 га, в склад яких входять:

- землі, які не підлягають поділу і повинні використовуватись сумісно 40.80 га (землі тимчасової консервації - 9.0 га, землі під залуження -31.8 га);

- землі, які не підлягають паюванню площею 149.82 га, в склад яких входять: сільськогосподарські угіддя - 101.72 га; під виробничими будівлями і дворами - 57.90 га; під господарськими шляхами і прогонами - 43.82 га; ліси та інші лісовкриті площі, в тому числі полезахисні лісосмуги - 48.00 га; інші угіддя-0.10 га.

2.Визнати право власності за Товариством з додатковою відповідальністю Алкалія (код ЄДРПОУ 32927356, юридична адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Карналіївка, вул. Гастело, 15) на земельні ділянки, якими позивач користується на підставі державного акту на право постійного користування серії ОД № 05-13 від 28.11.1995 року, площею 135,7839 га, в склад яких входять земельні ділянки позначені на картографічних матеріалах під наступними номерами:

-Масив № 2, ділянка № НОМЕР_1 - площею 32,0894 га;

-Масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 - площею 8,7358 га;

-Масив № НОМЕР_4 , ділянка № НОМЕР_5 - площею 45,1656 га;

-Масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_7 - площею 14,2720 га;

-Масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_8 - площею 11,3123 га;

-Масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_9 - площею 1,8660 га;

-Масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_10 - площею 22,3428 га.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.04.2020 року відкрито загальне позовне провадження по справі № 495/2018/20 за позовом ТОВ Алкалія до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Карналіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на земельні ділянки (а.с.174-175 т.1 ). По справі призначено підготовче засідання.

Позивач - ТОВ Алкалія в судове засідання не з`явилося, але його представник - адвокат Каланжов В.І. подав до суду заяву, згідно з якою уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за відсутності сторони позивача. Проти заочного рішення не заперечує (а.с.93-94 т.2).

Відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Карналіївської СР в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі (а.с.86-92 т.2).

Відповідно до ст.128 Цивільного процесуального кодексу України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи . У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно із ч.3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).

Частиною 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою (ст.281 ЦПК України).

Як встановлено матеріалами справи та було вище зазначено, відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Карналіївської СР, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, вони трічі не з`явилися в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подавали відзив, а представник позивача - ОСОБА_7 , не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.08.2020 року постановлено розгляд справи 495/2018/20 за позовом ТОВ Алкалія до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Карналіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на земельні ділянкипровести у заочному порядку.

У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків .

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 24.12.2019 року Головне управління Держгеокадастру в Одеській області звернулось до керввництва ТДВ Алкалія із приписом № 737-ДК/0254/Пр/03/01/-19, яким прписано усунути правопорушення, а саме привести правоустановчі документи на земельні ділянки, загальною площею 94,9587 га, розташованих на території Карналівській сільській раді, яка зараз є складовою Старокозацької об`єднаної теритарільаної громади.

Припис мотивовано тим, що право користування вказаними земельними ділянками належить СК Маяк на підставі державного акту на право колективної власності на землю та державного акту на праві постійного користування на земелю, інститут яких у зв`язку із змінами у чиному законодавстві вже не передбачено.

28.11.1995 року Карналіївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області був виданий колективному сільськогосподарському підприємству Маяк Державний акт на право колективної власності на землю Серія ОД-05-09, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 9, відповідно до якого КСП Маяк передано у колективну власність земельну ділянку для сільськогосподарського виробництва площею 3210.3 га. У власність передано земельні ділянки №№ 1 - НОМЕР_11 і № НОМЕР_12 .

28.11.1995 року Карналіївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області був виданий колективному сільськогосподарському підприємству Маяк Державний акт на право постійного користування землею Серія ОД-05-13, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 13, відповідно до якого КСП Маяк передано у постійне користування земельну ділянку для сільськогосподарського виробництва площею 681.4 га. В постійне користування передано земельні ділянки № № НОМЕР_13 - НОМЕР_10 .

ТДВ Алкалія являється правонаступником прав і обов`язків колективного сільськогосподарського підприємства Маяк , що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ, Статутом ТДВ Алкалія та попередніми статутами сільськогосподарських кооперативів.

З коригування схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колективного сільськогосподарського підприємства Маяк Білгород-Дністровського району Одеської області, виготовленого в 2001 році Одеським філіалом інституту землеустрою, вбачається, що загальна площа земель колективної власності становить 3184.1 га. З них 76.80 га передані в натурі у власність членам КСП Маяк , а 6.0 га за рішенням суду передано в землі колективної власності із земель резервного фонду.

З експлікації земель колективної власності слідує, що загальна площа земель колективної власності при коригуванні становить 3113.30 га, з яких поділу на земельні частки (паї) підлягають 2922.68 га. Не підлягають поділу і повинні використовуватись сумісно 40.80 га (землі тимчасової консервації - 9.0 га, землі під залуження - 31.8 га). Не підлягають паюванню землі площею 149.82 га: сільськогосподарські угіддя - 101.72 га; під виробничими будівлями і дворами - 57.90 га; під господарськими шляхами і прогонами - 43.82 га; ліси та інші лісовкриті площі, в тому числі полезахисні лісосмуги - 48.00 га; інші угіддя - 0.10 га.

Чинність державних актів на право колективної власності на землю, на право постійного користування земельною ділянкою виданих до введення у дію Земельного кодексу України 2001 року, підтверджено рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року по справі №1-17/2005.

Конституційний Суд України в п.п. 5.2, 5.6 рішення від 22.09.2005 р. по справі № 1-17/ 2005, роз`яснив, що ...стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41,55 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом (2768-14) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Кодекс (2768-14) серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Відповідно до статті 116 Кодексу (2768-14) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша); набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга). Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина перша статті 125 Кодексу (2768-14).

Суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг: право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством; права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені); постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою № 449 від 02.04.2002 року, раніше видані державні акти на право власності на землю тощо та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними залишаються чинними до їх заміни.

Відповідно до п. 1 ч.3 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств.

Отже, з часу видачі і реєстрації 28.11.1995 року Карналіївською сільською радою Державного акта на право колективної власності на землю Серія ОД-05-09, члени КСП Маяк , тепер ТДВ Алкалія , стало суб`єктом права колективної власності на земельні ділянки площею 3210.3 га, з яких в даний час залишилось в колективній власності землі, які не паювались площею 190.62 га.

З часу видачі і реєстрації 28.11.1995 року Карналіївською сільською радою Державного акта на право постійного користування землею Серія ОД-05-13, КСП Маяк , тепер ТДВ Алкалія , набуло права постійного користування земельними ділянками для сільськогосподарського виробництва площею 135,7839 га, земельних ділянок позначених на картографічних матеріалах під наступними номерами: масив № НОМЕР_14 , длянка № НОМЕР_1 - площею 32,0894 га; масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 - площею 8,7358 га; масив № НОМЕР_4 , ділянка № НОМЕР_5 - площею 45,1656 га; масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_7 - площею 14,2720 га; масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_8 - площею 11,3123 га; масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_9 -площею 1,8660 га; масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_10 - площею 22,3428 га.

Позивач зазначає, що діючим законодавством не передбачено такої форми власності, як колективна, але право колективної власності на землю співвласників майна бувшого КСП Маяк і право постійного користування земельними ділянками КСП Маяк не припинилось, що підтверджується Рішенням Конституційного Суду України (справа про постійне користування земельними ділянками) у справі N 1-17/2005 від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005.

Незважаючи на вищенаведене, 20.07.2018 року ТДВ Алкалія від голови Карналіївської сільської ради ОСОБА_4 стало відомо про те, що не землі колективної власності і земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні ТДВ Алкалія , в 2004 р. Білгород- Дністровською районною державною адміністрацією переведено до земель державної власності, зокрема, отримано копії рішення Карналіївської сільської ради № 100-ХХ1У від 04.02.2003 року та листа Білгород-Дністровської РДА № 09-19-838/1037 від 05.04.2006 року.

ТДВ Алкалія не відомо про те, чи приймалось головою Білгород-Дністровської районної державної адміністрації розпорядження про переведення земель колективної власності КСП Маяк до земель державної власності.

При цьому, співвласники майна бувшого КСП Маяк не приймали рішення про добровільну відмову від права колективної власності на землю та права постійного користування земельними ділянками в користь держави, рішення про примусове припинення права колективної власності на землю теж не приймалось.

Оскільки, співвласники рішення про передачу земель колективної власності в державну власність не приймали, угода про передачу права власності на земельну ділянку колективної власності в державну власність не укладалась, передачі земель колективної власності бувшого колгоспу Озернянський в державну власність не відбулось.

За твердження позивача, ТДВ Алкалія не давала згоди на вилучення із його користування в користь держави земельних ділянок, які перебувають в постійному користуванні.

Таким чином, правових підстав для передачі земель колективної власності і земельних ділянок, які перебувають в постійному користуванні ТДВ Алкалія у державну власність не було.

На даний час ТДВ Алкалія відкрито та безперешкодно користується вказаними ділянками та щорічно подає податкові звіти з плати за землю (земельний податок). Тим самим Позивач підтверджує відкритість та публічність користування та володіння спірними земельними ділянками.

Дані обставини і стали підставою для звернення ТДВ Алкалія до суду із відповідною позовною заявою.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватисяі розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997року №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

У відповідності до статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно з статутом позивача ТДВ Алкалія є правонаступником КСП Маяк .

Жодним рішенням суду або іншим документом вказаний статут не є скасованим чи визнаний судом недійсним, тому позивач є юридчним правонаступником після КСП Маяк .

Відповідно до статті 3 ЗК України в редакції, чинній на час видачі державного акта на право колективної власності на землю (далі - ЗК України 1990 року), власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (стаття 5 ЗК України 1990 року).

Згідно з статтею 60 ЗК України 1990 року землі, передані колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам у колективну власність, поділялися на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

Відповідності до статей 22, 23 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Згідно положень статті 10 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство у редакції, чинній на момент існування КСП Маяк земля може належати підприємству на праві колективної власності, право власності на землю посвідчується державним актом.

Положеннями частини шостої статті 31 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство у редакції, чинній на на момент існування КСП Маяк передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства. Аналогічні положення містилися в пункті 7 статті34 Закону України Про підприємства в Україні (чинного на час спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство у редакції, чинній на момент існування КСП Маяк`право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Отже виходячи з системного тлумачення наведених вище норм права у сукупності із встановленими обставинами можна дійти висновку, що земельні ділянки колективної власності, що належала КСП Маяк на підставі державного акта на право колективної власності на землю, яка залишилася після розпаювання і є предметом спору, перейшла у власність правонаступника тобто позивача у справі.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 02 квітня 2002 року № 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Згідно з частиною п`ятою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень у редакції чинній станом на 2004 рік, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Такі ж висновки наведені у рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 справа № 1-17/2005.

Крім того пунктом 7 Розділу Х Перехідних положень ЗК України у редакції, чинній станом на 2001 рік, визначено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Таким чином, КСП Маяк , а в подальшому його правонаступник -ТДВ Алкалія , мали належним чином оформлений державний акт про право колективної власності на земельну ділянку, який ніким не скасований, є чинним і після змін у законодавстві.

Крім того слід зазначити, що підстави припинення права власності на земельну ділянку визначені у статті 28 ЗК України від 18 грудня 1990 року та у статті140 ЗК України від 25 жовтня 2001 року та ці підстави є вичерпні.

Зміни, які відбулися в земельному законодавстві після видачі державного акту на право колективної власності на землю, відсутність у новому законодавстві колективної форми власності, не можуть бути підставою для припинення колективної власності на землю.

Згідно з приписом Держгеокадастру, слід усунути правопорушення у вигляді користування земельними ділянками, в тому числі, й приведення до оформлення такого користування у спосіб, передбачений чинним законодавством України. Визнання права власності є належним способом захисту, обраний позивачем.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

У частині першій статті 141 ЗК України наведені підстави припинення права користування земельною ділянкою. Зокрема, у пункті в цієї частини (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) такою підставою визначено припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення підприємства, установи, організації допускається лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21 лютого 2011 року у справі № 21-3а11.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що ТДВ Алкалія є правонаступник КСП Маяк , що підтверджується статутом цього товариства, який є чинним.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня2002 року № 449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Тобто з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що державні акти на право власності на землю видані до внесення змін у земельне законодавство є чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Вказані норми законодавства не передбачають визнання повторного права власності на такі земельні ділянки на підставі судового рішення.

Частинами десятою, одинадцятою статті 118 ЗК України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладені обставини, норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ТДВ Алкалія до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Карналіївської СР про визнання права власності на земельні ділянки , у зв`язку з чим такий позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 377, 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1268, 1296-1297 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 13, 15-16, 76-81, 131, 223, 247, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю Алкалія до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Карналіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на земельні ділянки - задовольнити.

Визнати право власності за Товариством з додатковою відповідальністю Алкалія (код ЄДРПОУ 32927356, юридична адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Карналіївка, вул. Гастело, 15) на земельні ділянки, якими позивач користується на підставі державного акту на право колективної власності серії ОД № 05-09 від 28.11.1995 року, площею 190.62 га, в склад яких входять:

- землі, які не підлягають поділу і повинні використовуватись сумісно 40.80 га (землі тимчасової консервації - 9.0 га, землі під залуження -31.8 га);

- землі, які не підлягають паюванню площею 149.82 га, в склад яких входять: сільськогосподарські угіддя - 101.72 га; під виробничими будівлями і дворами - 57.90 га; під господарськими шляхами і прогонами - 43.82 га; ліси та інші лісовкриті площі, в тому числі полезахисні лісосмуги - 48.00 га; інші угіддя-0.10 га.

Визнати право власності за Товариством з додатковою відповідальністю Алкалія (код ЄДРПОУ 32927356, юридична адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Карналіївка, вул. Гастело, 15) на земельні ділянки, якими позивач користується на підставі державного акту на право постійного користування серії ОД № 05-13 від 28.11.1995 року, площею 135,7839 га, в склад яких входять земельні ділянки позначені на картографічних матеріалах під наступними номерами:

-Масив № 2, ділянка № НОМЕР_1 - площею 32,0894 га;

-Масив № НОМЕР_2 , ділянка № НОМЕР_3 - площею 8,7358 га;

-Масив № НОМЕР_4 , ділянка № НОМЕР_5 - площею 45,1656 га;

-Масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_7 - площею 14,2720 га;

-Масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_8 - площею 11,3123 га;

-Масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_9 - площею 1,8660 га;

-Масив № НОМЕР_6 , ділянка № НОМЕР_10 - площею 22,3428 га.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду .

Суддя В.В. Мишко