Ухвала

від 15.09.2020 по справі 910/9334/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.09.2020Справа № 910/9334/20

Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Олексіївський комбінат продтоварів про забезпечення позову у справі

за позовом Приватного підприємства "Олексіївський комбінат продтоварів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО"

про стягнення 1 540 660,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Олексіївський комбінат продтоварів" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" про стягнення 1540660,09 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов`язання з оплати поставленого товару за договором поставки № 071218-08/1г від 07.12.2018, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 1223857,19 грн, інфляційні втрати у розмірі 28134,29 грн, 3% річних у розмірі 29606,73 грн та пеню у розмірі 259061,88 грн.

До позову долучено заяву про забезпечення позову, у якій заявник просив суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" в межах ціни позову та судових витрат заявника, разом в сумі 1705970,00 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2020 в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 28.07.2020.

23.07.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строку на подачу відзиву та відзив на позовну заяву.

У підготовче засідання 28.07.2020 прибув представник позивача. Представники відповідача в підготовче засідання не прибули.

У підготовчому засіданні 28.07.2020 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 08.09.2020.

10.08.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

20.08.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла повторна заява про забезпечення позову.

Вказана заява обґрунтована тим, що наразі вбачається очевидна загроза зменшення кількості майна боржника (відповідача), оскільки, ТОВ Гіппо є стороною більше п`ятдесяти судових справ по стягненню з нього заборгованості, а також, на даний час відкрито дев`ять виконавчих проваджень, у яких ТОВ Гіппо має статус боржника.

Враховуючи, також, відсутність зареєстрованих за відповідачем об`єктів нерухомого майна, заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти ТОВ Гіппо в межах ціни позову - 1540660,09 грн та судових витрат - 142200,00 грн, що знаходяться на банківських рахунках відповідача, оскільки, не вжиття зазначених заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення виконання рішення суду в даній справі, або унеможливити таке виконання.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана тим, що наявні реальні загрози ускладнення чи неможливості виконання рішення суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ГІППО грошових коштів, зважаючи на значну кількість судових справи та виконавчих проваджень, відповідачем (боржником) у яких є ТОВ Гіппо .

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим, факт існування ряду судових справ та виконавчих проваджень, за якими Товариство з обмеженою відповідальністю ГІППО є відповідачем (боржником) не свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ Гіппо , може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній справі, а відтак, підстави, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову не є тими достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову в розумінні норм ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136, 137, 140, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Олексіївський комбінат продтоварів про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Картавцева