ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2019 року Справа № 160/9026/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропродпромтест" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування припису,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропродпромтест" (далі - ТОВ "Дніпропродпромтест", позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі - відповідач) №4-112090-5-3 від 15.11.2018р.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що порушення, які виявлені відповідачем під час проведення перевірки та зафіксовані у акті є надуманими і такими, що не відповідають дійсності, а отже слід визнати протиправними та скасувати припис.
04.12.2018 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України. На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 26.12.2018р. справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що оскаржуваний припис є законними та обґрунтованим, у зв`язку із чим просив у задоволенні позову відмовити (т. 1 а.с. 105-116).
ТОВ Дніпропродпромтест надав до суду відповідь на відзив, яка за своїм змістом підтверджує обґрунтування позову.
22.01.2019 року від позивача до суду надійшло клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (т.1 а.с. 104).
Ухвалою суду від 23.01.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (т.1 а.с. 123).
26.02.2019 року позивачем до суду надано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 4-12090-5-3 від 15.11.2018 року (т.1 а.с. 248).
23.01.2019 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 20 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Положення про Державну екологічну інспекцію в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04.11.2011 року № 429, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної в період з 15.07.2014 року по 04.08.2014 року на ТОВ Дніпропродпромтест , відповідачем винесено припис від 08.08.2014 року №4-7818-11-3, яким товариству приписано (т.1 а.с. 33-35):
1. Дотримуватись вимог природоохоронного законодавства України при здійснені діяльності підприємства. Термін виконання: постійно. Обґрунтування: ст.ст. 3, 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ;
2. Розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з обгрунтовуючими матеріалами на одержання відповідного дозволу. Термін виконання: 01.12.14. Обґрунтування: ст.ст.10,11 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;
3. Діяльність підприємства, пов`язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснювати за наявністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Термін виконання: Постійно. Обґрунтування: ст.ст. 10,11 Закону України Про охорону атмосферного повітря ст.3 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища ;
4. Організувати ведення первинного обліку у сфері охорони атмосферного повітря, водопостачання та водовідведення. Термін виконання: 01.10.14. Обґрунтування: ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , ст. 44 Водного кодексу України;
5. Розрахунок податкового зобов`язання з екологічного податку здійснювати відповідно з вимогами чинного законодавства. Термін виконання: 40 днів з моменту закінчення звітного періоду. Обґрунтування: ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;
6. Статистичну звітність складати відповідно з вимогами чинного законодавства. Термін виконання: до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. Обґрунтування: ст.24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , ст.17 Закону України Про відходи , ст.ст.25, 44 Водного кодексу України;
7. Забезпечити контроль якості та кількості стічних вод підприємства. Термін виконання: 01.10.14. Обґрунтування: ст.44 Водного кодексу України;
8. Провести інвентаризацію відходів підприємства. Термін виконання: 01.12.14. Обґрунтування: ст. 26, Закону України Про відходи ;
9. Визначити склад і властивості відходів, що утворюються та погодити згідно вимог чинного законодавства ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Термін виконання: 01.12.14. Обґрунтування: ст.17 Закону України Про відходи ;
10. Діяльність щодо поводження з відходами здійснювати за наявності дозволу на здійснення операції у сфері поводження з відходами або декларації про утворення відходів. Термін виконання: Постійно. Обґрунтування: ст.ст.17, 32 Закону України Про відходи ст.ст.3, 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ;
11. Організувати ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ. Термін виконання: 01.10.14. Обґрунтування: ст. 17 Закону України Про відходи ;
12. Забезпечити передачу відходів на утилізацію чи видалення спеціалізованим організаціям відповідно з вимогами чинного законодавства в повному обсязі. Термін виконання: 01.10.14. Обґрунтування: ст.ст. 17, 33 Закону України Про відходи ;
13. Розробити та погодити технічні паспорти відходів (ТПВ). Термін виконання: 01.12.14. Обґрунтування: ст.26 Закону України Про відходи ;
14. Запровадити моніторинг місць утворення, зберігання і видалення відходів. Термін виконання: 01.10.14. Обґрунтування: ст. 29 Закону України Про відходи ;
15. Місця тимчасового зберігання відходів влаштувати у відповідність до вимог чинного законодавства. Термін виконання: 01.10.14. Обґрунтування: ст.17 Закону України Про відходи ;
16. Дотримуватись правил поводження, зберігання і застосування токсичних хімічних речовин. Термін виконання: Постійно. Обґрунтування: ст.ст.52, 3 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ;
17. Провести ідентифікацію об`єкту підвищеної небезпеки. Про результати ідентифікації повідомити Держекоінспекцію. Термін виконання: 01.11.14. Обґрунтування: ст.9 Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки ;
18. Розробити та узгодити згідно чинного законодавства плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій. Термін виконання: 01.11.14. Обґрунтування: ст. 66 Закон України Про охорону навколишнього природного середовища .
19. Надати на розгляд до Держекоінспекції інформацію та копії документів, що розглядаються в ході інспекційної перевірки в повному обсязі. Термін виконання: 01.09.14. Обґрунтування: ст.20 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст.8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .
В період з 07.11.2018 року по 08.11. 2018 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпропродпромтест за адресою: комплекс будівель і споруд №8, смт Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, поштовий індекс 52005, щодо стану виконання вказаним товариством припису від 08.08.2014 року № 4-7818-1-3, виданого за результатами акту планової перевірки від 15.07.2014 року по 04.08.2014 року.
За результатами перевірки складено акт від 08.11.2018 року №630/5-8/18 (т.1 а.с. 36-66).
Перевіркою встановлено порушення ТОВ Дніпропродпромтест природоохоронного законодавства, а саме (т. 1 а.с. 44-48):
- п.1: ст.20 2 , 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст.8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : фактично влаштовано лабораторію з лабораторним обладнанням для проведення випробування продукції за фізико-хімічними показниками (витяжні шафи, термошафи, електроплити для нагрівання, сушильні шафи, центрифуга, шафа зберігання реактивів, поліриметр, встряхувачі, мийне обладнання в кімнаті мийки, кімната спектрального аналізу, вагова, склад зберігання реактивів, тощо). Проектна документація з розділом ОВНС на влаштування лабораторії відсутні. Вищезазначене є невиконанням п. 1 припису від 08.08.2014 № 4-7818-11-3;
- п.2: ст.ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря : в 2014 році на підприємстві розроблено звіт з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ Дніпропродпромтест , який виконано ТОВ Промекогруп . Підприємством не надано лист щодо реєстрації Звіту у Департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА. В наявності дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ Дніпропродпромтест від 04.11.2014 № 1221400000-65, з необмеженим строком дії (3 група). В наявності результати вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів ТОВ Дніпропродпромтест , проведені під час складання звіту з інвентаризації викидів;
-п.3: ст. 20 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. ст. 8,11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст.ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря : матеріали інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та відповідно дозвіл на викиди не відповідають фактичному стану підприємства за обсягами викидів та кількості і переліку джерел утворення викидів. В матеріалах інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря обліковуються не всі джерела утворення викидів та джерела викидів, що в наявності на підприємстві, відповідно в дозволі на викиди- обліковуються не всі обсяги викидів. Вищезазначені документи не відповідають фактичному стану підприємства за переліком обладнання, що експлуатується. У вищезазначених документах не обліковані: 3 сушильних шафи, центрифуги, 2 м`ясорубки та 1 млин для розмільчування продуктів, 2 встряхувача, лабораторне сито в приміщенні лабораторії, 6 вагів у ваговій, 2 мийки з витяжними зонтами в приміщенні мийної, загальнообмінна вентиляція в лабораторії та у ваговій, 1 витяжний зонт у кімнаті спектрального аналізу, тощо. Крім того, слід зауважити, що в матеріалах інвентаризації та в дозволі на викиди зазначено, що через джерело викидів №4 передбачено здійснення викидів від 3 витяжних шаф, через джерело викидів №5 передбачено здійснення викидів від 2 витяжних шаф, однак фактично від кожної витяжної шафи наявне окреме джерело викиду. Таким чином викиди забруднюючих речовин від 3 витяжних шаф здійснюються через джерела викидів, які відсутні в дозволі на викиди Зазначені вище джерела утворення викидів та джерела викидів здійснюють діяльність без відповідного дозволу, що є невиконанням п. 1, 2, 3 припису від 08.08.2014 №4- 7818-11-3;
- п.4: ст.20 2 , 24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст.8,11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря : первинний облік у сфері охорони атмосферного повітря не ведеться. Виробничий контроль не здійснюється. Статистична звітність 2-ТП (повітря) не складається. Розрахунок податкового зобов`язання з екологічного податку складається не достовірно, без урахування обсягів викидів від необлікованого у матеріалах інвентаризації викидів обладнання, що є невиконанням п.п. 1 4, 5, 6 припису від 08.08.2014 №4-7818-11-3;
п.5: ст.20 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст.8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : вода на підприємстві використовується на госп-побутові та виробничі потреби. Водопостачання та водовідведення підприємства здійснюється за рахунок орендодавця. Однак, підтверджуючі документи на момент перевірки на розгляд не надано. Інформація та документи щодо очищення та відведення виробничих стічних вод не надано;
- п.6: ст.20 2 , 24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст.8,11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст.ст.40,44 Водного кодексу України: питомі балансові норми водоспоживання та водовідведення (технологічні нормативи використання води) на підприємстві не розроблені. Первинний облік у сфері охорони водних ресурсів здійснюється не в повному обсязі, а саме: відсутній журнал кількості та якості стічних вод підприємства, що є невиконанням п.п. 1, 4, 7 припису від від 08.08.2014 № 4-7818-11-3;
- п.7: ст.20 2 ,24, 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст.8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст.ст.7, 17, 26, 32,33 Закону України Про відходи : в матеріалах інвентаризації відходів не обліковуються наступні види відходів: вогнегасники відпрацьовані, відходи силікагелю, відходи випробувальних матеріалів (отримані в процесі проведення аналізів продукції), титрувальні смужки відпрацьовані, тощо, їх склад, властивості, ступінь небезпечності для навколишнього природного середовища та норми утворення не визначено, відповідно показник загального утворення відходів (Пзув) розраховано не достовірно та не в повному обсязі. Технічні паспорти відходів в наявності не на всі види відходів. Декларація про утворення відходів підприємством не складається. Вищевикладене є невиконанням п.п. 1, 8, 9, 10, 13 припису від 08.08.2014 №4-7818-11-3;
- п.8: ст.20 2 , 24, 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст.8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності що є порушенням ст.17 Закону України Про відходи : первинний поточний облік кількості відходів, які утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ складається не в повному обсязі, статистична звітність в частині поводження з відходами не складаються, що є невиконанням п.п. 1, 4, 7 припису від 08.08.2014 №4-7818-11-3;
- п.9: ст.20 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. ст. 8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності що є порушенням ст.ст.17, 29 Закону України Про відходи : моніторинг місць зберігання відходів не здійснюється, що є невиконанням п.п.1,14 припису від 08.08.2014 №4-7818-11-3;
- п.10: ст.20 2 , 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст.8,11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності що є порушенням ст.17, 33, 34 Закону України Про відходи : на момент перевірки підприємством надано договір від 05.12.2016 № А-003, укладений з ТОВ Утіліс інотех про надання послуг шодо поводження з відходами, а саме: на надання послуг, пов`язаних із збиранням, перевезенням, зберіганням, відходів для подальшої їх утилізації, знешкодження, знищення або захоронення, номенклатура яких обумовлена в додатках до цього договору. Термін дії до 31.12.2017 року. Додаток до договору (з переліком відходів що передаються) на розгляд не надано. Акти виконаних робіт на розгляд не надано. Інформація і документи щодо місць остаточного видалення відходів, в тому числі і небезпечних відсутні. Договори щодо видалення чи утилізації відходів у 2018 році не укладено. Вказане є невиконанням п.п. 1, 12 припису від 08.08.2014 №4-7818-11-3;
- п.11: ст.202, 52 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст.8,11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : підприємством не надано на момент перевірки інформацію та документи щодо переліку та обсягів хімічних речовин, які використовуються на підприємстві, та інформації щодо постачання та транспортування хімічних речовин в тому числі і прекурсорів, що є невиконанням п.п. 1, 18 припису від 08.08.2014 №4-7818-11-3;
- п.12: ст.202 Закону України Про охорону навколишнього природного середовиша , ст.ст. 8,11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій відсутні, що є невиконанням п. 1,18 припису від 08.08.2014 №4-7818-11-3;
- п.13: ст.ст.10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря : за результатами інструментальних вимірювань, що проведені вимірювальною лабораторією відділу ОНС ПрАТ ДТРЗ під час інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2014р. виявлено наднормативний викид (викид без Дозволу) забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних - джерел викидів підприємства, а саме: від ДВ №4 по сульфатній кислоті та оксидах вуглецю; від ДВ №5 по сульфатній кислоті, водню хлорид, оксидах вуглецю; від ДВ №№6, 8 по сульфатній кислоті, водню хлорид, кислоті оцтовій; від ДВ №10 по сульфатній кислоті, водню хлорид. Таким чином з моменту проведення інструментальних вимірювань до моменту отримання дозволу на викиди №1221400000-65 від 04.11.2014 року підприємство працювало в наднормативному режимі;
-п.14: ст.ст.10, 29 Закону України Про охорону атмосферного повітря та п.3.1 Дозволу на викиди забруднюючих речовин №1221400000-65 від 04.11.2014 року: виробничий контроль за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умови Дозволу на викиди за 2015-2017 роки не здійснено (повинні здійснюватись спеціалізованими організаціями, які мають відповідний дозвіл);
-п.15: ст.ст.10, 29 Закону України Про охорону атмосферного повітря та КНД 211.2.3.063-98: під час огляду джерел викидів підприємства майданчики, точки для відбору проб та параметрів газопилового потоку відсутні, що ставить під сумнів проведення інструментально-лабораторних вимірювань під час інвентаризації викидів;
- п.16: ст.10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря : результатами інспекційного інструментального контролю зафіксовано викиди без дозволу від джерела викиду ДВ б/н№ (витяжна хімічна шафа).
Відповідно до ст.20 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Положення про Державну екологічну інспекцію в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 року №312, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної в період з 07.11.2018 року по 08.11.2018 року на ТОВ Дніпропродпромтест , відповідачем винесено припис від 15.11.2018 року №4-12090-5-3, яким товариству приписано (т.1 а.с. 29-32):
1. Розробити та погодити у встановленому законодавством порядку проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування лабораторії. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ;
2. Розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у відповідності до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.ст.10,11 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;
3. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням обсягів викидів від всіх джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у відповідності до фактичного стану підприємства. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.ст.10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;
4. Не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин без дозволу на викиди. Термін виконання: 15.11.2018. Обґрунтування: ст.ст.10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;
5. Організувати ведення первинного обліку у сфері охорони атмосферного повітря. Термін виконання: 01.12.2018. Обґрунтування: ст.ст.10, 29 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;
6. Забезпечити складання та подання статистичної звітності. Термін виконання: 20.01.2019. Обґрунтування: ст.24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;
7. Забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов`язання з екологічного податку в повному обсязі. Термін виконання 20.02.2019. Обґрунтування: ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , ст.24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ;
8. Розробити балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції та погодити згідно вимог чинного законодавства. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.ст.40, 44 Водного кодексу України;
9. Організувати ведення первинного обліку в частині охорони водних ресурсів в повному обсязі. Термін виконання: 01.01.2019. Обґрунтування: ст.24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.44 Водного кодексу України;
10. Розробити інвентаризацію відходів у відповідності до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.ст.17, 26 Закону України Про відходи ;
11. Визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, та ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.17, 26 Закону України Про відходи ;
12. Розробити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства. Термін виконання: 31.03.2019. Обґрунтування: ст.7 Закону України Про відходи ;
13. Розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) та погодити у відповідності до і вимог законодавства. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.26 Закону України Про відходи , постанови КМУ від 01.11.99 №2034;
14. Забезпечити складання та подання декларації про утворення відходів. Термін виконання: 20.01.2019. Обґрунтування: ст.17 Закону України Про відходи ;
15. Забезпечити ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ в повному обсязі. Термін виконання: 01.12.2018. Обґрунтування: ст.17 Закону України Про відходи ;
16. Забезпечити складання та подання статистичної звітності у сфері поводження з відходами. Термін виконання: 20.01.2019. Обґрунтування: ст. 24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 17 Закону України Про відходи ;
17. Запровадити здійснення моніторингу місць утворення та зберігання відходів. Термін виконання: 01.03.2019. Обґрунтування: ст.ст.17,29 Закону України Про відходи ;
18. Вжити заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів. Термін виконання: 01.02.2019. Обґрунтування: ст.ст.17,31,33,34 Закону України Про відходи ;
19. Забезпечити обладнання майданчиків та точок для відбору проб від стаціонарних джерел викиду підприємства в повному обсязі. Термін виконання: 30.11.2018. Обґрунтування: ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , КНД 211.2.3.063-98;
20. Надати довідку щодо кількості годин роботи джерел викидів підприємства у наднормативному режимі (викид без Дозволу) з моменту проведення інструментальних вимірювань по 03.11.2014 від джерел викиду ДВ№№4, 5 6, 8, 10 (по кожному джерелу викиду окремо). Термін виконання: 30.11.2018. Обґрунтування: методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;
21. Забезпечити проведення виробничого контролю за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов Дозволу на викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів підприємства в повному обсязі. Термін виконання: 28.12.2018. Обґрунтування: ст.ст.10,29 Закону України Про охорону атмосферного повітря , умови Дозволу на викиди.
Не погоджуючись із винесеним приписом та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.
Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, у відповідності до ст.34 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища №1264-XII від 25.06.1991 року (далі Закон №1264-XII), полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Статтею 35 Закону №1264-XII закріплено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.
Згідно з п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 (далі - Положення №275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування) (пункт 4 Положення №275).
Як визначено у статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 року (далі Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 3 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
Із наведеного нормативного регулювання вбачається, що контроль за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів покладено на Держекоінспекцію та її територіальні органи. З цією метою вони в межах своїх повноважень та у визначеному законодавством порядку проводять перевірки, з-поміж іншого, суб`єктів господарювання на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства та видають припис про усунення виявлених порушень, якщо такі є.
Частиною п`ятнадцятою статті 4 Закону №877 визначено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади , серед іншого, скасований наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.10.2012 №483 Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) , а також наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 №464 Про затвердження порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства .
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади набрало чинності 21.05.2017 року, тобто станом на дату проведення перевірки вказані накази були скасовані.
Разом з тим, законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), є Закон № 877-V.
Частиною 6 статті 7 Закону №877-V закріплено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Отже, Законом №877-V безпосередньо визначені порядок, підстави та строки проведення позапланових заходів, а також перелік відомостей, які має містити акт перевірки.
При цьому, скасовані розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.10.2012 №483 Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) та наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 №464 Про затвердження порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства є підзаконними нормативно-правовими актами, які видані уповноваженими органами на основі Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та за своєю суттю покликані врегулювати внутрішні відносини контролюючого органу, які не впливають на права суб`єкта господарювання.
Таким чином, відсутність уніфікованої форми акту перевірки, за умови відповідності акту вимогам статті 7 Закону №877-V, жодним чином не порушує прав позивача у спірних правовідносинах, а тому, посилання позивача, викладені у відповіді на відзив (т.1 а.с. 127,128), на те, що відповідачем допущені порушення порядку оформлення акту перевірки, суд вважає помилковими.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Дніпропродпромтест (ЄДРПОУ 35348413) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.08.2007 року, номер запису 1480102000037330. Основний вид - Технічні випробування та дослідження діяльності, КВЕД 71.20 (т.1 а.с.27-28).
Як вбачається з акту перевірки, позовної заяви та документів, що обгрунтовують обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стяціонарними джерелами для підприємства ТОВ Дніпропродпромтест , фактично ТОВ Дніпропродпромтест здійснює діяльність з проведення випробування харчової продукції за фізико-хімічними показниками (т.1 а.с.138-242).
Місце реєстрації підприємства і фактичне його розташування знаходиться за адресою: комплекс будівель і споруд №8, смт Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область. За вказаною адресою у підприємства знаходиться в користуванні нежитлові приміщення загальною площею 241,3 кв.м на підставі договору оренди нерухомого майна від 01.07.2017 року №143-2017-Н/т, укладеного з ТОВ АТБ-торгстрой , строком дії до 31.05.2020 року (т.1 а.с. 82-86).
У ТОВ Дніпропродпромтест мається ліцензія серії АЕ № 287544 на придбання, зберігання, використання прекурсорів (список 2 таблиці ІV) Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів .
05.12.2016 року між ТОВ Дніпропродпромтест та ТОВ Утіліс іннотех укладений договір №А-003 про надання послуг щодо поводження з відходами, за п.1.1 якого на виконання вимог Закону України Про відходи замовник - ТОВ Дніпропродпромтест доручило, а виконавець - ТОВ Утіліс іннотех взяло на себе зобов`язання з надання послуг (виконання робіт), пов`язаних із здійсненням збирання, перевезення, зберігання відходів для подальшої їх утилізації, знешкодження, знищення або захоронення (у т.ч. за допомогою третіх осіб), номенклатура яких обумовлена в додатках до цього договору (т.1 а.с. 87-89). Додатковою угодою №1 від 08.12.2017 року до вказаного договору сторони погодили строк дії договору - до 31.12.2018 року (т.1 а.с. 90).
21.06.2018 року між ТОВ Дніпропродпромтест та ТОВ АПС-Київ укладений договір № ДГ-0261 на здійснення технічного обслуговування і ремонту систем протипожежного захисту і обладнання, за п.п.1.1, 1.2 якого замовник - ТОВ Дніпропродпромтест замовив, а виконавець - ТОВ АПС-Київ прийняв на себе зобов`язання з технічного обслуговування вогнегасників: технічне діагностування, ремонт, технічний огляд, перезарядження на об`єктах замовника, перевірку на продуктивність пожежних кранів і їх технічне обслуговування на об`єктах замовника. Відповідно до п.8.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року і вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання (т.1 а.с.91-96).
04.11.2014 року Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації видав ТОВ Дніпропродпромтест дозвіл №1221400000-65 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (т.1 а.с.77). Дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та умови, які встановлені в Дозволі, додаються в додатках до нього (т.1 а.с. 78-81).
Документи, на підставі яких виданий Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, містяться в т.1 а.с.138-242. Як вбачається з цих документів, ТОВ Дніпропродпромтест відноситься до третьої групи підприємств по критеріям впливу об`єкта на забруднення атмосферного повітря.
Також як вбачається з додатку 1 до акту перевірки, відповідачем віднесено ТОВ Дніпропродпромтест за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря до третьої групи (т.1 а.с.51).
Стосовно порушень, виявлених в ході перевірки, за результатами якої відповідачем винесено припис від 15.11.2018 року №4-12090-5-3, суд зазначає наступне.
Щодо пункту 1 припису.
Пунктом 1 припису від 15.11.2018 року № 4-12090-5-3 відповідач приписав позивачу розробити та погодити у встановленому законодавством порядку проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування лабораторії з терміном виконання - 01.03.2019 р., обґрунтувавши ст.51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища . Разом з цим в акті від 08.11.2018 р. №630/5-8/18 відповідач вказує що проектна документація з розділом ОВНС на влаштування лабораторії відсутня. Вищезазначене є невиконанням п. 1 припису від 08.08.2014 р. №4-7818-11-3 та є порушенням ст.20 2 , 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст.8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .
При дослідженні припису від 08.08.2014 р. №4-7818-11-3, судом встановлено, що п. 1 цього припису полягає у дотриманні вимог природоохоронного законодавства України при здійсненні діяльності підприємства.
Тому суд погоджується з думкою позивача, що цей припис був неконкретним та декларативним, а отже в діях позивача не було його порушень.
При цьому суд враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладеного в постанові від 16.07.2015 року по справі №К/800/11124/15, в якій суд дійшов висновку про неприпустимість винесення припису з вказівкою на дотримання загальних норм чинного законодавства, що в свою чергу призведе до втручання у господарську діяльність підприємства та створить підстави для постійних позапланових перевірок останнього .
Разом з цим суд звертає увагу на наступне.
Інспектор в акті перевірки зазначає, що ТОВ Дніпропродпромтест не надало лист щодо реєстрації у Департаменті екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА звіту з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, втім вказаний лист (вих. №7023/0/261-14 від 22.09.2014 року) був наданий позивачем до матеріалів адміністративної справи (т.1 а.с.137), відповідачем не спростовано, що інспектором під час перевірки позивача, цей лист не отримувався.
Крім того, відповідно до ст.1 13 Закону України Про екологічну експертизу від 09.02.1995 року №45/95-ВР (втратив чинність з 18.12.2017 року), екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об`єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об`єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Об`єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища (ст.7 Закону України Про екологічну експертизу ).
Згідно зі ст.13 Закону України Про екологічну експертизу , здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Як вбачається з додатків 1 і 2 до акту перевірки, відповідачем віднесено ТОВ Дніпропродпромтест за всіма питаннями щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства до високого ступеня ризику (т.1 а.с. 51-60).
Разом з цим суд звертає увагу, що відповідачем в акті перевірки не вказано, чи становить діяльність ТОВ Дніпропродпромтест підвищену екологічну небезпеку та чи може спричинити негативні наслідки для навколишнього середовища, у зв`язку з чим є незрозумілим висновок екологічної інспекції про необхідність розробити та погодити у встановленому законодавством порядку проектну документацію з розділом ОВНС на влаштування лабораторії.
При цьому судом встановлено, що діяльність ТОВ Дніпропродпромтест не підпадає до жодного пункту постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку видів діяльності та об`єктів, що становить підвищену екологічну небезпеку від 28.08.2013 №808.
Суд також зазначає, що норми статей ст.20 2 , 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища не передбачають обов`язку підприємства мати проектну документацію із розділом ОВНС, названі статті навіть не містять визначення того, що таке ОВНС.
Таке визначення міститься у ДБН А.2.2-1-2003, за яким ОВНС - це оцінка впливів на навколишнє середовище. При цьому згідно довідкових додатків до ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , ОВНС входить до складу проектної документації.
Відповідно до п.10 Наказу від 16 травня 2011 року №45 Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації. Згідно названого наказу, він був прийнятий на виконання ст.31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до третього абзацу статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у редакції до 23.05.2017 р.: До проектної документації на будівництво об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об`єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об`єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України .
Згідно абз.1 ст.13 Закону України Про екологічну експертизу у редакції до 23.05.2017 р.: Державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, проводить державну екологічну експертизу щодо об`єктів, які стосуються території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та/або рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом Міністрів України. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності . Відповідно до абз. 3 названої статті: здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я .
Отже, до 23.05.2017р. законодавство передбачало для об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку при будівництві необхідність розробляти розділ ОВНС у складі проектної документації та здійснювати відповідну екологічну експертизу.
Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку був затверджений Постановою Кабінету міністрів України №808 від 28.08.2013р. Згідно цієї постанови, суд наголошує, що діяльність позивача не відноситься до такої, що становить підвищену екологічну небезпеку, а отже розробляти ОВНС не потрібно.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно із законом від 23.05.2017 р. №2059-VIII, Закону України Про екологічну експертизу (втратив чинність), до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності були внесені зміни. Абзац 3 ст.31 названого закону звучить так: До проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати оцінки впливу на довкілля .
Тобто, з 23.05.2017 р. та на дату винесення оскаржуваного припису, термін оцінка впливу на стан навколишнього природного середовища (ОВНС) - відсутній, а мається термін оцінка впливу на довкілля (ОВД).
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля : Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності .
При цьому, у частині другій та третій цієї статті відсутня діяльність, яку здійснює ТОВ Дніпропродпромтест , отже суд погоджується з твердженням позивача, що на даний момент підприємство не зобов`язано отримувати висновок про оцінку впливу на довкілля (ОВД), а вимога відповідача щодо розробки ОВНС безпідставна.
Також суд приймає до уваги твердження позивача про те, що оскільки він орендує нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт. Слобожанське (колишнє Ювілейне) комплекс будівель та споруд №8 на підставі договору оренди №143-2017-Н/т від 01.07.2017 р. (у 2014 р. на підставі договору №355-2014-Н/т від 01.04.2014 р. - як встановлено актом перевірки), тому позивач не здійснював будівництво або реконструкцію орендованого нерухомого майна і не може мати проектну документацію із розділом ОВНС.
Таким чином, на думку суду, позивач не зобов`язаний був ані у 2014р. ані у 2018р. розробляти та погоджувати ОВНС.
Також суд звертає увагу, що у своєму відзиві відповідач обґрунтовує свої заперечення посилаючись на ст.51 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища : …Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей… . При цьому відповідач стверджує, що висновок екологічної експертизи, що був передбачений Закону України Про екологічну експертизу та розділ оцінки впливу на навколишнє середовище не виключають один одного, а вимоги ст.51 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища є чинними. А посилання Позивача на Закону України Про екологічну експертизу та Закону України Про оцінку впливу на довкілля є не доречними.
Суд з такими твердженнями відповідача не може погодитись. На думку суду відповідач до спірних правовідносин застосовує загальні норми права, замість спеціальних.
Суд погоджується з позицією позивача про те, що ст.51 Закону України Про охорону навколишнього природнього середовища не передбачає обов`язок розробити проектну документацію з розділом ОВНС (як вказано у приписі). Названий закон не містить такого терміну як ОВНС . Норми ст.51 вказаного вище закону є винятково загальними, і без застосування поряд з ними норм спеціальних законів і підзаконних актів не можливо зробити висновок про які проекти господарської діяльності йде мова , та що є уявляє собою матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей .
З урахуванням наведеного, суд погоджується з твердженням позивача про необґрунтованість пункту 1 припису.
Щодо пунктів 2, 3, 4 припису.
За змістом оскаржуваного припису, пунктом 2 відповідач приписав позивачу розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у відповідності до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів та джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі ст.ст.10,11 Закону України Про охорону атмосферного повітря .
Пунктом 3 припису 2 відповідач приписав позивачу отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням обсягів викидів від всіх джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у відповідності до фактичного стану підприємства на підставі ст.ст.10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря .
Пунктом 4 припису відповідач приписав позивачу не допускати здійснення викидів в атмосферне повітря від джерел викидів та джерел утворення викидів забруднюючих речовин без дозволу на викиди на підставі ст.ст.10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря .
Суд звертає увагу, що вказані пункти припису відносяться як до джерел викидів і до самих викидів.
Згідно статті 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися тільки після отримання дозволу, який видається обласними (та Київською міською) державними адміністраціями (щодо об`єктів 2-ї або 3-ї групи), та Мінприроди України (щодо об`єктів 1-ї групи), за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (Держсанепідслужба України та її територіальні органи).
Процедура отримання дозволу встановлена Порядком проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002р. №302 (зі змінами від 07.08.2013р.).
Необхідним документом для одержання дозволу на викиди, є Звіт проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві .
Процедура проведення інвентаризації викидів та оформлення відповідного звіту встановлена Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві , затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995р. №7.
Інвентаризація джерел викидів може проводитись з наступною метою:
- для розробки нормативів утворення забруднюючих речовин, які відводяться в атмосферне повітря при експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд та об`єктів;
- для розробки нормативів гранично допустимих викидів;
- для регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферу;
- для здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря;
- для розробки короткострокових і довгострокових планів заходів підприємств;
- для розробки екологічних програм по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
Як встановлено судом, ТОВ Дніпропродпромтест має чинний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №1221400000-65 від 04.11.2014 року (т.1 а.с.77). Дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та умови, які встановлені в Дозволі, додаються в додатках до нього (т.1 а.с.78-81).
Дозвіл виданий на підставі документів, що обґрунтовують обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємства ТОВ Дніпропродпромтест , що був підготовлений спеціалізованою організацією ТОВ Промекогруп та звіту з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин ТОВ Дніпропродпромтест (т.1 а.с.138-242).
Відповідно до п.2.1 Додатку до дозволу №1221400000-65 від 04.11.2014 року, дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин, які віднесені до інших джерел викидів, для забруднюючих речовин, на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства, встановлюються для кожного джерела викиді наступні величини масової витрати (г/с):
· Номер джерела викиду: № 1 Кімната зберігання органічних розчинників
- Ацетон - 0,0027 г/с
· Номер джерела викиду: № 2 Кімната зберігання прекурсорів та сухих неорганічних речовин
- Сульфатна кислота (H 2 SO 4 ) (Сірчана кислота) - 8,9 х 10 -7 г/с
- Хлорид водню (соляна кислота з молекулою HCL) - 2 х 10 -4 г/с
- Діетиловий ефір - 0,00055г/с
· Номер джерела викиду: № 3 Приміщення зберігання прекурсорів та хімічних реактивів
- Сульфатна кислота (H 2 SO 4 ) (Сірчана кислота) - 0,003 х 10 -6 г/с
- Хлорид водню (соляна кислота з молекулою HCL) - 7,0 х 10 -7 г/с
- Азотна кислота - 4,0 х 10 -7 г/с
· Номер джерела викиду: № 4 Витяжна хімічна шафа - 3 од.
- Сульфатна кислота (H 2 SO 4 ) (Сірчана кислота) - 0,00038 г/с
- Оксид вуглецю - 0,0026 г/с
· Номер джерела викиду: № 5 Витяжна хімічна шафа - 2 од.
- Сульфатна кислота (H 2 SO 4 ) (Сірчана кислота) - 0,0012 г/с
- Хлорид водню (соляна кислота з молекулою HCL) - 0,0013 г/с
- Азотна кислота - 1,67 х 10 -5 г/с
- Оксид вуглецю - 0,0026 г/с
· Номер джерела викиду: № 6 Витяжна шафа приготування розбавлених розчинів - 2 од.
- Сульфатна кислота (H2SO4) (Сірчана кислота) - 0,00077 г/с
- Хлорид водню (соляна кислота з молекулою HCL) - 0,0013 г/с
- Азотна кислота - 1,67 х 10 -5 г/с
- Оцтова кислота - 0,00133 г/с
Інші речовини не підлягають регулюванню.
· Номер джерела викиду: № 7 Витяжна шафа для визначення жирів в харчових продуктах
- Діетиловий ефір - 4,17 х 10 -5 г/с
· Номер джерела викиду: № 8 Шафа для зберігання добової потреби в хімічних реактивах
- Сульфатна кислота (H2SO4) (Сірчана кислота) - 0,00016 г/с
- Хлорид водню (соляна кислота з молекулою HCL) - 0,00025 г/с
- Азотна кислота - 1,67 х 10 -5 г/с
- Оцтова кислота - 0,00024 г/с
- Діетиловий ефір - 4,17 х 10 -5 г/с
Інші речовини не підлягають регулюванню.
· Номер джерела викиду: № 9 Мийна хімічного посуду
Інші речовини не підлягають регулюванню.
· Номер джерела викиду: № 10 Приміщення спектрального аналізу
- Сульфатна кислота (H2SO4) (Сірчана кислота) - 0,00035 г/с
- Хлорид водню (соляна кислота з молекулою HCL) - 0,00041 г/с
- Азотна кислота - 8,33 х 10 -6 г/с
Інші речовини не підлягають регулюванню.
Відповідно до п.2.2 Додатку до дозволу №1221400000-65 від 04.11.2014 року, неорганізовані джерела викидів - відсутні.
Отже матеріалах інвентаризації та Дозволі обліковуються всі джерела утворення викидів та джерела викидів, відповідно до технологічних процесів, що в наявності на підприємстві та були зазначені в акті перевірки, у кількості 10 джерел.
Разом з цим суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.1.6 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 09.03.2006 р. №108, склад Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, залежить від ступеня впливу об`єкта на забруднення атмосферного повітря. Об`єкти, для яких розробляються Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, розподіляються на три групи. Для кожної групи об`єктів склад документів повинен бути таким:
а) перша група - об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування, - документи, передбачені розділом 2 цієї Інструкції;
б) друга група - об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування, - документи, передбачені розділом 2, за винятком пунктів 2.11, 2.15 цієї Інструкції;
в) третя група - об`єкти, які не входять до першої і другої груп, - документи, передбачені розділом 2, за винятком підпунктів 2.3.1 - 2.3.5, 2.7.2, пунктів 2.8, 2.10, 2.11, 2.14 - 2.16 цієї інструкції.
Судом встановлено, що ТОВ Дніпропродпромтест відноситься до третьої групи.
Відповідно до ст. 31 Закону України Про охорону атмосферного повітря від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII (далі - Закон № 2707) державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря підлягають:
- об`єкти, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей та на стан атмосферного повітря;
- види та обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;
- види і ступені впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря від 13.12.2001 року №1655 наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10 травня 2002 року №177 затверджено Інструкцію про порядок та критерії взяття на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.
Відповідно до п.2 Інструкції узяття на державний облік здійснюється за такими критеріями:
- об`єктів - якщо в їх викидах присутня хоча б одна забруднююча речовина (або група речовин), потенційний викид якої рівний або перевищує величину, зазначену в Переліку забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік;
- видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, - за умови, що обсяг потенційних викидів рівний або перевищує порогові значення за окремою речовиною або групою речовин, наведених у додатку 1 до Інструкції.
Суд зауважує, що оскільки ТОВ Дніпропродпромтест відноситься до третьої групи, то за зазначеними вище критеріями не потребує постановки на державний облік у галузі охорони атмосферного повітря.
Крім того, як вбачається з акту перевірки, відповідач визначає як не обліковане наступне майно: 3 сушильних шафи, центрифуги, 2 м`ясорубки та 1 млин для розмільчування продуктів, 2 встряхувача, лабораторне сито в приміщенні лабораторії, 6 вагів у ваговій, 2 мийки з витяжними зонтами в приміщенні мийної, загальнообмінна вентиляція в лабораторії та у ваговій, 1 витяжний зонт у кімнаті спектрального аналізу.
Втім суд зазначає, що вказане майно (обладнання) не є самостійними джерелами викидів, а є складовими елементами облікованих джерел викидів, що вбачається з документів, що обґрунтовують обсяги викидів (т.1 а.с.146-149), а також у звіті з інвентаризації (т.1 а.с.213-215).
Так, відповідно до характеристики джерел утворення забруднюючих речовин звіту з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин ТОВ Дніпропродпромтест (т.1 а.с.213-215), джерело №4 Витяжна хімічна шафа - складається з 3-х відокремлених шаф (одиниць), Джерело №5 - складається з 2-х відокремлених шаф (одиниць), Джерело №9 Мийка - складається з 3-х витяжних зонтів.
Об`єднання обладнання в одно джерело зумовлено технологією робіт, які проводяться, а саме: об`єднання 3-х витяжних шаф у одно джерело (№4) зумовлено знаходженням у шафі №1,№2 обладнання фірми Герхард (Німеччина) - що представляє собою герметичну закриту установку з системою нейтралізації парів, для визначення білку в продуктах харчування - що зазначено у матеріалах інвентаризації (т.1 а.с.214). У шафі №3 знаходиться муфельна піч для мінералізації зразків харчових продуків в кількості 5 г- оксид вуглецю, сірчана кислота, що зазначено у матеріалах інвентаризації (т. 1 а.с. 215).
Таким чином, технологією передбачено викид тільки від муфеля, що і є джерелом викиду №4, як одного джерела (т.1 а.с.214).
Об`єднання 2-х витяжних шаф у одно джерело (№5) зумовлено знаходженням у шафі №1 водяних бань. Вони використовуються для нагрівання водних розчинів, та випарюють тільки водяний пар, що зазначено у матеріалах інвентаризації (т.1 а.с.214).
У шафі № 2 знаходиться муфельна піч для визначення золи у харчових продуктах у кількості 5 г - викид оксид вуглецю, кислота сірчана, азотна кислота (т.1 а.с.214).
Таким чином, технологією передбачено викид тільки від муфеля, що і є джерелом викиду №5, як одного джерела (т.1 а.с.214).
Джерело №9 - мийна хімічного посуду складається з 3-х витяжних зонтів, об`єднана в одне джерело викиду, у зв`язку із тим, що весь посуд після лабораторних досліджень проходить в мийній машині, де в якості мийних засобів використовуються спеціальні детергенти на основі лугів або нейтральні, які в процесі миття нейтралізуються (т.1 а.с. 215).
Весь інший посуд ополіскується водопровідною водою вручну лаборантом, яка працює на однієї з 3-х мийок, та відповідно під одним зонтом. Інші мийки пристосовані для миття рук персоналу, чашок та тарілок після їжі.
Таким чином, технологією передбачено викид тільки від одного зонта, джерела викиду №9, зазначено у матеріалах інвентаризації (т.1 а.с. 215).
Джерело №10 - приміщення спектрального аналізу для вимірювання показників водних розчинів. В матеріалах інвентаризації (т.1 а.с.215) зазначено, що витяжні зонти, які там є, використовуються як резервні, тобто вони можуть бути використані, у випадку потреби. До теперішнього моменту потреби у використанні резервними зонтами у спектральної не було, з причин достатньої кількості витяжних шаф у лабораторному залі. В приміщенні проходять роботи згідно до технологічних методик по вимірюванню показників на приладах вже у водних розчинах, які не потребують роботи під зонтами. Тобто, зонти, які спроектовано у спектральній не використовуються, але вони обліковані як резервні зазначено як одне джерело №10 (т.1 а.с.215).
Отже суд погоджується з позицією позивача про те, що обладнання, на які посилається відповідач в своєму акті як на необліковане, не є самостійним джерелом викидів і об`єднувати його в одне джерело з іншими джерелами викидів не є можливим.
Щодо іншого зазначеного у акті обладнання, такого як сушильні шафи (3), центрифуги, м`ясорубки (2), млин для подрібнення продуктів, встряхувачі (2), лабораторне сито, ваги (6) то згідно з матеріалів інвентаризації джерел викидів, таке обладнання не є джерелами викидів оскільки фізично не здатне здійснювати будь-які викиди, а використовується для подрібнення, перемішування харчових продуктів, висушування харчових продуктів для визначення вологи, просіяння круп, тощо (т. 1 а.с. 208-242).
У додатку №1 інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.05.2002р. №177 міститься Перелік забруднюючих речовин та порогові значення потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік. Тобто державному контролю у тому числі отриманню дозволів на викиди підлягають джерела викидів, які здатні викидати конкретні хімічні речовини (що забруднюють атмосферне повітря) та у конкретних обсягах (граничні обсяги визначені у тонах на рік).
Разом із тим, згідно із Переліком типів устаткування, для яких розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 р. №317 усе обладнання зазначене відповідачем в акті не значиться серед обладнання, для якого розробляються нормативи гранично допустимих викидів.
Зазначене вище свідчить про незаконність та необґрунтованість пунктів 2,3,4 припису.
Щодо пунктів 5,6,7 припису.
За змістом оскаржуваного припису, пунктом 5 припису позивачу приписано організувати ведення первинного обліку у сфері охорони атмосферного повітря на підставі ст.ст.10, 29 Закону України Про охорону атмосферного повітря .
Пунктом 6 припису позивачу приписано забезпечити складання та подання статистичної звітності на підставі ст.24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря ;
Пунктом 7 припису позивачу приписано забезпечити здійснення розрахунку податкового зобов`язання з екологічного податку в повному обсязі на підставі ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , ст.24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ;
Суд звертає увагу, що вказані пункти припису мають вказівку на дотримання загальних норм чинного законодавства, що в свою чергу, на переконання суду, призведе до втручання у господарську діяльність підприємства та створить підстави для постійних позапланових перевірок ТОВ Дніпропродпромтест .
При цьому суд звертає увагу на наступне.
Як вбачається зі змісту додатку до Дозволу від 04.11.2014 року №1221400000-65 п.5 Перелік заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди - заходи не встановлюються (т.1 а.с.81).
Отже, на переконання суду, проводити первинний облік та виробничий контроль підприємство не зобов`язане.
Що стосується вимоги щодо забезпечення складання та подання статистичної звітності по формі 2-ТП (повітря), то суд зазначає наступне.
Відповідно до наказу Державної статистичної служби України (далі - Держстат) Про затвердження форми державного статистичного спостереження №2-ТП (повітря) (річна) Звіт про охорону атмосферного повітря від 27.11.2015 року №345 форма №2-ТП (повітря) поширюється на юридичних осіб за переліком визначеним Дежстатом відповідно до затвердженої методології. Методологічні положення з організації державного статистичного спостереження з охорони атмосферного повітря затверджено наказом Держстату від 23.03.2016 року №44.
У розділах 3, 4 цих Методологічних положень вказано, що обстеженням охоплюються об`єкти, які перебувають на державному обліку за обсягами потенційних викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферу. Порогові значення, викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, для постановки на державний облік зазначено у додатку №1 до Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України Про затвердження Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря від 10.05.2002 р. №177.
В документах, що обґрунтовують обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємства міститься Перелік видів і обсягів забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ТОВ Дніпропродпромтест (т.1 а.с.157-158):
Найменування забруднюючої речовиниФактичний обсяг викидів т/рік за 2015 р.Фактичний обсяг викидів т/рік за 2016 р.Фактичний обсяг викидів т/рік за 2017 р.Фактичний обсяг викидів т/рік за 2018 р.Порогові значення викидів, т/рік для постановки на держ. облік Оксид вуглецю 0,04463 0,05532 0,05970 0,06077 1,5 Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна ) 0,000002 0,000003 0,000003 0,000003 3 Азотна кислота 0,00009 0,00012 0,00012 0,00013 0,2 Сульфатна кислота (H 2 SO 4 ) [сірчана кислота] 0,000003 0,000004 0,000004 0,000004 0,5 Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС) (спирт ізоаміловий) 0,00049 0,00063 0,00065 0,00066 1,5 Ацетон 0,00195 0,00242 0,00261 0,00266 0,5 Діетиловий ефір 0,00050 0,00062 0,00066 0,00068 0,05 Кислота оцтова 0,00005 0,00006 0,00007 0,00007 0,8 Водню хлорид (соляна кислота за молекулою HCL) 0,00034 0,00043 0,00046 0,00047 0,1 Суд, порівнявши значення в таблиці, а саме: фактичний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ Дніпропродпромтест та розмір порогових значень для постановки на державний облік, погоджується з позицією позивача про те, що ТОВ Дніпропродпромтест не підлягає постановці на державний облік по жодній із забруднюючих речовин, а відповідно, а, отже, ТОВ Дніпропродпромтест не потребує складання статистичної звітності, а саме 2-ВТ (повітря).
Щодо пункту припису з забезпечення здійснення розрахунку податкового зобов`язання з екологічного податку суд звертає увагу на наступне.
До платників екологічного податку відповідно до ст.240 Податкового кодексу віднесено суб`єктів господарювання, юридичних осіб, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти;
- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання);
- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
При цьому суб`єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об`єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів.
Об`єктом та базою оподаткування є:
- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами
- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об`єкти
- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання
- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб`єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк
- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій)
Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України до обов`язків платників податків входить сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно пункту 19.1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючи органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєструють та ведуть облік платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків.
Відповідно до п.5 ст.4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. №236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань, контролює своєчасність подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску, митних та інших платежів.
Отже суд робить висновок, що до повноважень Державної екологічної інспекції не відноситься забезпечення здійснення розрахунку податкового зобов`язання з екологічного податку і контроль над таким забезпеченням.
Зазначене вище свідчить про незаконність та необґрунтованість пунктів 5,6,7 припису.
Щодо пунктів 8 і 9 припису.
За змістом оскаржуваного припису, пунктом 8 приписано позивачу розробити балансові норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції та погодити згідно вимог чинного законодавства відповідно до ст.ст.40, 44 Водного кодексу України.
Пунктом 9 припису позивачу приписано організувати ведення первинного обліку в частині охорони водних ресурсів в повному обсязі на підставі ст.24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.44 Водного кодексу України.
Вказані пункти припису відносяться до водоспоживання та водовідведення і організації відповідного первинного обліку.
При цьому суд зазначає, що вказані пункти припису носять загальний характер та направлені на впорядкування діяльності товариства.
Разом з цим суд звертає увагу на наступне.
Норми ст.40, 44 Водного кодексу не передбачають обов`язок підприємства розробляти будь-які балансові норми.
Крім того, суд погоджується з думкою позивача, що позивач не може виконати цей пункт припису, оскільки він не є виробником будь-якої продукції.
Крім того, за змістом п.3.5 договору оренди нерухомого майна №143-2017-Н/т від 01.07.2017 року, водопостачання та водовідведення на господарсько-побутові та технологічні потреби ТОВ Дніпропродпромтест здійснюється за вказаним договором оренди (т.1 а.с.82). Тому обов`язок щодо ведення журналів первинного обліку у сфері водопостачання та водовідведення, а також складання статистичної звітності 2-ТП покладається на орендодавця, тобто на ТОВ АТБ-торгстрой .
Зазначене вище свідчить про незаконність та необґрунтованість пунктів 8 і 9 припису.
Щодо пунктів 10-18 припису.
Вказані пункти припису стосуються відходів.
Так, пунктом 9 припису позивачу приписано розробити інвентаризацію відходів у відповідності до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві на підставі ст.ст.17, 26 Закону України Про відходи .
Пунктом 11 припису позивачу приписано визначити склад і властивості всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства, та ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров`я людини на підставі ст.17, 26 Закону України Про відходи .
Пунктом 12 припису позивачу приписано розробити згідно вимог законодавства нормативи граничних показників утворення всіх видів відходів у технологічних процесах та нормативи питомих показників утворення всіх видів відходів, що утворюються при діяльності підприємства на підставі ст.7 Закону України Про відходи .
Пунктом 13 припису позивачу приписано розробити технічні паспорти відходів (ТПВ) та погодити у відповідності до і вимог законодавства на підставі ст.26 Закону України Про відходи , постанови КМУ від 01.11.99 №2034.
Пунктом 14 припису позивачу приписано забезпечити складання та подання декларації про утворення відходів на підставі ст.17 Закону України Про відходи .
Пунктом 15 припису позивачу приписано забезпечити ведення первинного поточного обліку кількості відходів, що утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ в повному обсязі на підставі ст.17 Закону України Про відходи .
Пунктом 16 припису позивачу приписано забезпечити складання та подання статистичної звітності у сфері поводження з відходами на підставі ст.24 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.17 Закону України Про відходи .
Пунктом 17 припису позивачу приписано запровадити здійснення моніторингу місць утворення та зберігання відходів на підставі ст.ст.17,29 Закону України Про відходи .
Пунктом 18 припису позивачу приписано вжити заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів на підставі ст. ст.17,31,33,34 Закону України Про відходи .
Згідно пунктів 7-10 акту перевірки, в матеріалах інвентаризації відходів не обліковуються наступні види відходів: вогнегасники відпрацьовані, відходи силікагелю, відходи випробувальних матеріалів (отримані в процесі проведення аналізів продукції), титрувальні смужки відпрацьовані, тощо, їх склад, властивості, ступінь небезпечності для навколишнього середовища та норми утворення не визначено, відповідно показник загального утворення відходів (Пзув) розраховано не в повному обсязі. Технічні паспорти відходів в наявності не на всі види відходів. Декларація про утворення відходів підприємством не складається.
Судом встановлено, 21.06.2018 року між ТОВ Дніпропродпромтест та ТОВ АПС-Київ укладений договір №ДГ-0261 на здійснення технічного обслуговування і ремонту систем протипожежного захисту і обладнання, за п.п.1.1, 1.2 якого замовник - ТОВ Дніпропродпромтест замовив, а виконавець - ТОВ АПС-Київ прийняв на себе зобов`язання з технічного обслуговування вогнегасників: технічне діагностування, ремонт, технічний огляд, перезарядження на об`єктах замовника, перевірку на продуктивність пожежних кранів і їх технічне обслуговування на об`єктах замовника. Відповідно до п.8.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року і вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання (т.1 а.с.91-96).
Крім того, згідно акту перевірки, підприємство має чотири вогнегасника, які знаходяться в оренді. Саме ці вогнегасники підлягають періодичному технічному обслуговуванню спеціалізованою організацією ТОВ АПС-Київ , з якою укладено Договір №ДГ-0261 від 21.06.2018 року.
Також, як зазначив позивач, на підприємстві ведеться журнал обліку та стану вогнегасників.
При цьому відповідачем не доведено, що стан вогнегасників на підприємстві не відповідає вимогам нормативних документів.
За таких обставин суд погоджується із твердженням позивача, що при умовах постійного технічного нагляду строк експлуатації вогнегасників необмежений, а тому відсутня необхідність включати орендовані вогнегасники в матеріали інвентаризації.
Щодо силікагелю, то відповідачем не спростовані твердження позивача про те, що силікагель відноситься до матеріалу, який використовується як вологопоглинач, поміщується в ексикатори, та який регенерується (відновлюється) і може використовуватись повторно, що обумовлено фізико-хімічними властивостями силікагелю. При цьому, як встановлено судом при дослідженні документів, які слугували підставою для отримання дозволу на викиди, кількість процесів його регенерування необмежена, тобто термін експлуатації матеріалу не обмежується, отже вказаний матеріал знаходячись в експлуатації у технологічному процесі, не може бути віднесений безпосередньо до відходу і в подальшому відсутня необхідність для його видалення.
Отже з огляду на викладене, слушною є думка позивача про те, що необхідність включати силикагель в матеріали інвентаризації не потрібно.
Також з матеріалів справи судом встановлено, що титрувальні смужки, на які посилаються сторони, - це невеликі паперові вироби розміром 7,5 см довжини х 0,5 см ширини, які використовуються для визначення рН середовища у деяких харчових продуктах і витрачаються у невеликій кількості, орієнтовно від 2 до 10 шт на місяць в середньому, вони відносяться до паперових виробів, не містять в собі отруйних чи сильнодіючих речовин та утилізуються разом з папером, тому, на думку суду, вони також не можуть нести небезпеку для природного середовища.
Отже, відповідачем не доведено, що підприємства наявні необліковані відходи.
Разом з цим, чинне на час складення припису законодавство України, не встановлюють обов`язку суб`єктів господарювання щодо надання звіту про інвентаризацію відходів, а тому вимоги відповідача, викладені в приписі, про надання позивачем звіту про інвентаризацію відходів є безпідставними.
Крім того, суд звертає увагу на наступні норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 26 цього Закону державному обліку та паспортизації підлягають в обов`язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону.
Відповідно до пункту 6 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 листопада 1999 року №2034, номенклатура відходів, за якою ведеться державний статистичний облік відходів, розроблюється Мінекобезпеки відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 "Класифікатор відходів" і затверджується Держкомстатом.
Відходи, які, на думку відповідача, утворюються в процесі господарської діяльності ТОВ Дніпропродпромтест , такі як вогнегасники, титрувальні смужки і т.д., не внесені до вищеназваного класифікатора.
А отже вимога відповідача про зобов`язання підприємства включати до обліку відходів зазначені відповідачем речі (вогнегасники, титрувальні смужки і т.д.) є неправомірною.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.01.2018 р. по справі №813/1350/13-а.
Крім того, судом встановлено, що з вересня 2014 року на підприємстві ведеться первинний поточний облік кількості відходів, які утворюються на підприємстві за формою 1-ВТ та складається в повному обсязі відповідальною особою призначеною за наказом директора. Станом на дату проведення перевірки облік кількості відходів за формою 1-ВТ в повному обсязі в період з вересня 2014 по жовтень 2018 року був наданий на розгляд інспектору, що останнім не заперечувалось.
Також в серпні 2014 року адміністрацією ТОВ Дніпропродпромтест був проведений перший моніторинг місць зберігання відходів, за результатами якого були визначені та обладнані місця для утворювання відходів, а саме придбаний ящик для зберігання термометрів, виділена окрема кімната, яка влаштована стелажем для утворення відходів, встановлений стелаж окремо для утворювання відпрацьованих розчинників згідно проведеної інвентаризації. Місця для утворення відходів промарковані, та вказані на плані приміщень лабораторії. Кожен рік за процедурою підприємства у грудні місяці проводиться Аналізування діяльності підприємства зі сторони керівництва лабораторії , яка містить в собі в тому числі аналізування моніторингу місць зберігання відходів. На даний момент, місця облаштовані на підприємстві для утворення відходів є оптимальними, та достатніми. Під час проведення перевірки інспектору було надано план з зазначеними місцями утворення відходів, а також, безпосередньо, вони були оглянути інспектором з перевірки. Даний факт що останнім не заперечувався. А тому суд погоджується з позивачем, що твердження відповідача про відсутність моніторінгу місць зберігання відходів - не відповідають дійсності.
Суд звертає увагу, що на виконання ст.17 Закону України Про відходи від 05 березня 1998 р. №187/98-ВР (далі - Закон України Про відходи ) з метою збирання, накопичення, оброблення та подальшої утилізації відходів між ТОВ Дніпропродпромтест та спеціалізованими організаціями, які мають чинні ліцензії на здійснення відповідної господарської діяльності, було укладено ряд договорів, зокрема з ТОВ Утіліс Іннотех №А-003 від 05.12.16 року про надання послуг щодо поводження з відходами, згідно якого ТОВ Утіліс Іннотех (т.1 а.с.87-89), за п.1.1 якого на виконання вимог Закону України Про відходи замовник - ТОВ Дніпропродпромтест доручило, а виконавець - ТОВ Утіліс іннотех взяло на себе зобов`язання з надання послуг (виконання робіт), пов`язаних із здійсненням збирання, перевезення, зберігання відходів для подальшої їх утилізації, знешкодження, знищення або захоронення (у т.ч. за допомогою третіх осіб), номенклатура яких обумовлена в додатках до цього договору. Додатковою угодою №1 від 08.12.2017 року до вказаного договору сторони погодили строк дії договору - до 31.12.2018 року (т.1 а.с.90).
Кожна передача відходів, вищезазначеним організаціям, оформлювалася актом приймання-передачі, у якому зазначався перелік відходів та їх кількість. Обсяг відходів зазначається: не за результатами інвентаризації, яку було проведено в 2014 р., а той що фактично утворився в процесі господарської діяльності підприємства. Первинний, поточний облік відходів, які утворюються на підприємстві, зазначається у формі 1-ВТ.
Усі вищезазначені документи, а саме: договори та акти виконаних робіт щодо збирання, накопичення та оброблення з метою подальшої утилізації відходів, звітність у формі 1-ВТ за період з 2014 по 2018 р. в період перевірки, з 07.11.2018 р. по 08.11.2018 р., були надані на ознайомлення представникам відповідача, а також були долучені до заперечення на акт перевірки (т.1 а.с.76).
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про відходи" суб`єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов`язана із поводженням з відходами. Позивач є суб`єктом у сфері поводження з відходами.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000, зобов`язані щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України. Показник загального утворення відходів (Пзув) - це критерій обсягу утворення відходів, що розраховується за формулою, передбаченою у статті 1 Закону України "Про відходи".
Критерієм, за яким визначається необхідність подання декларації про відходи, є показник загального утворення відходів, який розраховується за формулою:
Пувз=5000 х М1 + 500 х М2 + 50 х М3 + 1 х М4,
де М1, М2, М3, М4 - маса в тонах відходів 1, 2, 3 та 4 класів небезпеки відповідно, утворених за відповідний рік.
Тобто, щоб розрахувати показник загального утворення відходів, підприємству потрібно використати інформацію про утворення відходів за рік, що минув. Ця інформація міститься в актах здачі відходів на утилізацію чи видалення, формі первинного обліку відходів № 1-ВТ Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари , тощо.
Судом встановлено і відповідачем не спростовано, що фактичний розмір Пзув в 2014 році склав 1,165, в 2015 - 2,775, в 2016 - 1,4585, в 2017 - 1,3759, в 2018 - 2,331.
Беручи до уваги, що фактичне значення Пзув по ТОВ Дніпропродпромтест значно нижче порогового значення, а тому ТОВ Дніпропродпромтест , в силу норм ЗУ Про відходи , не зобов`язане складати статистичну звітність та декларацію про утворення відходів.
Зазначене вище свідчить про незаконність та необґрунтованість пунктів 10-18 припису.
Щодо пунктів 19-21 припису.
Пунктом 19 припису позивачу приписано забезпечити обладнання майданчиків та точок для відбору проб від стаціонарних джерел викиду підприємства в повному обсязі на підставі ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , КНД 211.2.3.063-98.
Пунктом 20 припису позивачу приписано надати довідку щодо кількості годин роботи джерел викидів підприємства у наднормативному режимі (викид без Дозволу) з моменту проведення інструментальних вимірювань по 03.11.2014 від джерел викиду ДВ№№ 4, 5 6, 8, 10 (по кожному джерелу викиду окремо) на підставі ст.10 Закону України Про охорону атмосферного повітря .
Пунктом 21 припису позивачу приписано забезпечити проведення виробничого контролю за дотриманням затверджених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов Дозволу на викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів підприємства в повному обсязі на підставі ст.ст.10,29 Закону України Про охорону атмосферного повітря , умов Дозволу на викиди.
Судом встановлено, що дані пункти припису базуються на виявлених інспектором порушеннях, що зазначені у п.13-16 акту перевірки.
Як встановлено судом і відповідачем не спростовано, на підприємстві наявні майданчики, точки для відбору проб, та отвори, які були зроблені під час проведення інструментальних замірів викидів в 2014 році, необхідних для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Так, як вбачається з документів, за якими виданий дозвіл, у 2014 році викиди проводились тільки для проведення їх інвентаризації під час проведення інструментальних вимірювань необхідних для отримання дозволу № 1221400000-65 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (т.1 а.с.77). Дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та умови, які встановлені в Дозволі, додаються в додатках до нього (т.1 а.с.78-81). Документи, за якими виданий Дозвіл, знаходяться в т.1 а.с.138-242.
Також відповідачем не доведено, що з моменту проведення інструментальних вимірювань до моменту отримання Дозволу на викиди підприємство проводило роботи, внаслідок яких утворювалися викиди у навколишнє середовище.
Суд звертає увагу на те, що згідно п. 5 Дозволу від 04.11.2014 року №1221400000-65 Перелік заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди - заходи не встановлюються (т.1 а.с.81).
Суд також констатує, що періодичність та терміни проведення виробничого контролю (спеціалізованою організацією) у чинному законодавстві України не зазначено та не врегульовано.
Стосовно твердження відповідача про те, що підприємство до моменту отримання дозволу на викиди працювало у наднормативному режимі, і що ця інформація зазначена в акті перевірки, який буцімто, є носієм доказової інформації, варто зазначити, що сам власне відповідач на 2 сторінці свого відзиву зазначає, що ним не були враховані зауваження позивача до акту перевірки (т.1 а.с.106).
Зазначене вище також свідчить про незаконність та необґрунтованість пунктів 19-21 припису.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ТОВ Дніпропродмромтест має значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища. Не є доведеною також та обставина, що діяльність товариства становить підвищену екологічну небезпеку.
Відповідачем під час проведення перевірки ТОВ Дніпропродмромтест на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства не було вчинено відповідних належних дій щодо відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань для з`ясування чи дійсно позивачем здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 року (справа № 820/12120/15, адміністративне провадження №К/9901/14341/18).
Судом враховано правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії , Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , Ґаші проти Хорватії щодо застосування принципу належного урядування , згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України , суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Варто звернути увагу на те, що в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, на переконання суду, свою позицію не довів та не обґрунтував її.
Згідно з п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. " від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Trofimchuk проти України", від 28.10.2010 № 4241/03 зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищенаведене, зважаючи, що позивач довів безпідставність винесення оскаржуваного припису, а відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи, викладені позивачем в позові та у відповіді на відзив, зважаючи на наявність у позивача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1'762грн. 00коп., сплаченого згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення №344 від 28.11.2018р.
Керуючись ст.ст.90, 72-77, 139, 241-246, 260-263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропродпромтест" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування припису - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №4-12090-5-3 від 15.11.2018 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропродпромтест (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, комплекс будівель і споруд, буд. 8, код ЄДРПОУ 35348413) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м.Дніпро, вул. Лабораторна, 69, код ЄДРПОУ 37988899) судові витрати у розмірі 1'762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2019 |
Оприлюднено | 18.09.2020 |
Номер документу | 91561800 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кадникова Ганна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні