Ухвала

від 10.09.2020 по справі 160/12337/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 вересня 2020 року Справа №160/12337/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ніколайчук С.В. розглянувши в у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі № 160/12337/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватне акціонерне товариство Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання (49064, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, 62, код ЄДРПОУ 01056190), про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

31 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою, у якій просить роз`яснити рішення суду від 03.04.2020 року:

- щодо призначення пенсії за період роботи з 15.09.1980 року по 16.07.1986 року на посаді свердловщика печатних плат в приватне акціонерне товариство Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання як пільгового;

- щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2020 року про призначення пенсії, з урахуванням трудового стажу ОСОБА_1 у період роботи з 15.09.1980 року по 16.07.1986 року на посаді свердловщика печатних плат в ПрАТ Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання як пільгового.

В обґрунтування заявленої заяви зазначено, що пенсійним фондом України у Дніпропетровській області відмовлено у призначені ОСОБА_1 пільгової пенсії на посаді свердловщика печатних плат в ПрАТ Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання у період 15.09.1980 р по 16.07.1986 р., оскільки згідно рішення суду від 03.04.2020 року у справі № 160/12337/19 не зобов`язано зараховувати до пільгового стажу, а лише до трудового.

Представники сторін в судове засідання призначене на 10.09.2020 року не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи та доводи заявниці у заяві про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року, проаналізувавши норми КАС України, зробив такі висновки.

Відповідно до вимог частин 1-3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Тобто, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Зазначена стаття КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Таким чином, роз`яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Верховний Суду України в своїй ухвалі від 13.07.2016 справа № 21-452іп16 зазначив, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування трудового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди роботи з 15.09.1980 р. по 16.07.1986 року на посаді свердловщика печатних плат в ПрАТ Дніпропетровському заводі електротехнічного обладнання , з 03.12.1996 р. по 30.07.2004 року на посаді керівника гуртків в Магдалинівському районному будинку дитячої творчості та, в тому числі, період перебування у відпустці по догляд за дитиною до трьох років з 31.07.2001 року по 31.07.2004 року;

- зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в повній мірі згідно з трудовою книжкою;

- зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2019 року про призначення пенсії, з урахування правової позиції, викладеної у цьому рішенні;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Втім, головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області під час виконання рішення здійснено обчислення стажу роботи позивачки за даними трудової книжки, проте, без урахуванням правової позиції викладеної у рішенні суду від 03.04.2020 року.

Відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення , передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком № 909.

Переліком № 909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Приписами статті 28 Закону України Про освіту система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно зі статтею 29 Закону України Про освіту структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

Статтею 12 Закону України Про позашкільну освіту та пунктом 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2011 року № 433 передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші). Пунктом 7 вказаного Переліку встановлено, що центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання відносяться до позашкільних навчальних закладів.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Основного Закону).

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у Рішенні в від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти викладач в позашкільних закладах освіти є працівником освіти, а тому стаж роботи ОСОБА_1 в Магдалинівському районному Будинку дитячої творчості керівником гуртків з 03.21.1996 року по 30.07.2020 року, повинен зараховуватися до пільгового стажу у розумінні пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 233/4308/17, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 718/2293/16-а, від 05 березня 2019 року у справі № 686/9307/17, від 12 березня 2019 року у справі № 647/514/17, від 13 березня 2019 року у справі № 602/958/16-а.

Так, зі змісту судового рішення від 03 квітня 2020 року судом вбачається, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірного стажу її роботи в ПрАТ Дніпропетровському заводі електротехнічного обладнання на пільгових умовах у період з 15.09.1980 р. по 16.07.1986 року, оскільки позивачем вказаний період роботи в особливо шкідливих умовах підтверджено необхідними документами в повному обсязі.

Крім того, записи у трудовій книжці позивача у спірний період відповідають вимогам щодо найменування професії, що значиться у Списках №1, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року№ 1173, тому у позивача відсутній обов`язок на доведенню головному управленню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідність посади, згідно якої позивача має право на пільгову пенсію за Списком № 1.

Суд звертає увагу на те, що періоди роботи на пільгових умовах дають право на призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за умови наявності загального стажу роботи не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, а не врахування 1 року роботи за 1,5, на чому наполягає позивач.

На підтвердження роботи ОСОБА_1 у період з 03.12.1996 р. по 30.07.2004 року на посаді керівника гуртків в Магдалинівському районному будинку дитячої творчості позивачем надано довідку керівника Магдалинівського районного будинку дитячої творчості від 09.08.2019 року №17.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для незарахування вказаного періоду до пільгового стажу роботи позивача. .

Тобто, головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при виконанні судового рішення необхідно було врахувати правову позицію викладену в тексті судового рішення де зазначено, що позивачка має право для зарахування пільгового стажу роботи в ПрАТ Дніпропетровському заводі електротехнічного обладнання на пільгових умовах у період з 15.09.1980 р. по 16.07.1986 року (5 років 11 місяців) та на посаді керівника гуртків в Магдалинівському районному будинку дитячої творчості у період з 03.12.1996 р. по 30.07.2004 року (7 років 8 місяців), тобто, загальний пільговий стаж складає 13 років 7 місяців.

За таких обставин, суд вважає за необхідне роз`яснити судове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року у справі № 160/12337/19 із зазначенням пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , а саме: зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в повній мірі згідно з трудовою книжкою, зокрема періоди роботи з 15.09.1980 р. по 16.07.1986 року на посаді свердловщика печатних плат в ПрАТ Дніпропетровському заводі електротехнічного обладнання та з 03.12.1996 р. по 30.07.2004 року на посаді керівника гуртків в Магдалинівському районному будинку дитячої творчості, як пільгового стажу роботи ОСОБА_1 .

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Дніпроптеровського окружного адміністративного суду від 03.04.2020року у справі № 160/12337/19 - задоволити.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в повній мірі згідно з трудовою книжкою, зокрема, періоди роботи з 15.09.1980 р. по 16.07.1986 року на посаді свердловщика печатних плат в ПрАТ Дніпропетровському заводі електротехнічного обладнання та з 03.12.1996 р. по 30.07.2004 року на посаді керівника гуртків в Магдалинівському районному будинку дитячої творчості, як пільгового стажу роботи ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складено 15.09.2020 року.

Суддя С.В. Ніколайчук