Постанова

від 18.07.2006 по справі 6/40-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/40-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "18" липня 2006 р.                                                           Справа № 6/40-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Зарудяної Л.О.

суддів:                                                                        Вечірка І.О.

                                                                                   Ляхевич А.А.

при секретарі                                                            Воробйовій Т.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Чемеріс М.А. - довіреність №228 від 25.05.2006 р.,          Опілат С.І. - довіреність №102 від 26.03.2004 р.,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод", м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Вінницької області

від "28" лютого 2006 р. у справі № 6/40-06 (суддя Говор Н.Д.)

за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод", м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Культтовари", м.Вінниця

за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", м.Київ

про стягнення 16686,87грн.,-  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.02.2006 рокуу справі №6/40-06 в позові ЗАТ з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод" до ТОВ "Культтовари" за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - НАСК "Оранта" про стягнення 16686,87грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове про задоволення позову, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом дійсних обставин справи, а також порушення норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- встановлено, що між сторонами фактично існували відносини договору купівлі-продажу в розстрочку; судом всупереч положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зроблено хибний висновок про те, що договором не передбачалась сплата відсотків за надану розстрочку, оскільки згаданим Законом передбачено, що торгівля в розстрочку здійснюється під процент;

- судом порушено приписи ст.ст.161,162,214 ЦК УРСР , ст.526 ЦК України, згідно яких зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін відповідно до вказівок закону, договору. Оскільки сторонами було досягнуто згоди по всім істотним умовам договору, а саме: в рахунку-фактурі вказані кількість і вартість товару, в п.2.2 договору - сума передоплати, в п.2.3 - термін розстрочки, в п.2.4 - сума майбутніх платежів, в п.2.7  - порядок оплати частини товару, що залишилась після сплати передоплати, а зміни чи доповнення у договір сторонами не вносились, відповідач зобов'язаний сплатити заборгованість в сумі 16686,87грн.

В судовому засіданні представники позивача вимоги апеляційної скарги підтримали.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти її вимог заперечив, вважає рішення суду законним та обгрунтованим, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, просить розглядати справу без участі повноважного представника товариства в зв'язку із неможливістю його прибуття через скрутне матеріальне становище.

Третя особа в справі - Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" письмового відзиву на апеляційну скаргу не надала.

В судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явились, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені, про що свідчить реєстр відправлення рекомендованої кореспонденції Житомирським апеляційним господарським судом за 04.05.2006р.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ЗАТ з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод" звернулось до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 16686,87грн., з яких: 12860,55грн. основного боргу, 2706,72грн. відсотків за надання кредиту та 1119,60грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, нарахованої за період з 21.02.2004 р. по 21.08.2004 р. (182 дні), відповідно до п.4.2 договору з суми 15567,27грн. (в тому числі 12860,55грн. - основний борг, та 2706,72грн. - відсотків за надання кредиту) (а.с. 2-4).

Як вбачається з матеріалів справи (Статуту ЗАТ "Запорізький автомобілебудівний завод", свідоцтва про державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, довідки Запорізького обласного управління статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №24/1619 від 21.04.2004р. , а.с.11-14,15,16), Спільне українсько-корейське підприємство з іноземною інвестицією в формі ЗАТ "АвтоЗАЗ-Деу" перейменоване у ЗАТ з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод" згідно з рішенням зборів акціонерів (протокол №6 від 28.12.2002р.).

Згідно довідки головного управління статистики у Вінницькій області              №15/28-3147 від 08.12.2004р. та протоколу № 1 зборів учасників ТОВ "Культтовари", Вінницьке обласне колективне підприємство "Культтовари" 11.09.2003р. перереєстроване виконавчим комітетом районної ради в Товариство з обмеженою відповідальністю "Культтовари" (а.с. 15а, 15б).

18.11.1998р. між Спільним українсько-корейським підприємством з іноземною інвестицією у формі Закритого акціонерного товариства "АвтоЗАЗ Деу", правонаступником якого є позивач, та Вінницьким обласним колективним підприємством "Культтовари", правонаступником якого є відповідач, було укладено договір купівлі-продажу за №612519/22-10 (а.с.17-18), згідно умов якого позивач зобов'язався продати, а Вінницьке обласне колективне підприємство "Культтовари" - придбати на загальних умовах франко-склад продавця, автомобіль, якість якого має відповідати вимогам технічних умов, та застрахувати його за власний рахунок на користь продавця на весь строк з моменту його передачі і до дати переходу автомобіля у власність покупця. Сторони погодили, що всі питання, що стосуються страхування ризиків, пов'язаних з даним договором, регулюються договором про співробітництво та генеральним договором страхування ризику неплатежу, укладеними між продавцем та Національною акціонерною страховою компанією "Оранта" (страхувальником).

Відповідно до п.2.1 договору, модель, кількість і ціна автомобіля визначаються специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору.

Як передбачено п.п.2.2, 3.1 договору, покупець здійснює передоплату в розмірі 30% від суми товару згідно рахунку-фактури; право власності на автомобіль переходить від продавця до покупця з моменту отримання продавцем передоплати.

Решту платежу, тобто 70% вартості автомобіля, покупець повинен здійснювати згідно рахунку-фактури  щомісячними платежами в строк до 10 числа  місяця платежу відповідно до таблиці платежів рахунку-фактури. Строк відстрочки 36 місяців. Місяць, рік першого платежу відстрочки - 10.12.1998р. Місяць, рік останнього платежу відстрочки - 10.11.2001р. Сторони обумовили, що всі взаєморозрахунки за договором провадяться в національній валюті України по курсу Національного банку України в еквіваленті до долара США на день перерахування (пункти 2.3 - 2.7 договору).

Специфікація до договору сторонами не укладалась.

Відповідно до рахунку-фактури  від 18.11.1998 вартість товару становить 11525дол. США або 39496,18грн. ( арк. с. 19).

На виконання умов договору купівлі-продажу, позивач передав відповідачу автомобіль "Нубіра Е4ХS550" вартістю 39496,18грн., що підтверджується актом приймання-здачі №04482 від 19.11.1998р. (а.с.21). При цьому ОКП "Культтовари" на рахунок позивача було сплачено через касу торгівельної організації авансовий платіж в сумі 12954,74грн., що підтверджується витягом з особового рахунку позивача (а.с.45), та одночасно одержано транспортний засіб. Вказані факти не заперечуються позивачем.

Факт сплати відповідачем  на користь позивача протягом грудня 1998р. - грудня 2000р. суми 51016,05грн., що становить 11947, 31  дол. США з урахуванням курсу НБУ на день фактичної сплати, стверджується платіжними  документами - банківськими виписками ( а.с. 46 - 69) та не заперечується позивачем.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки у платіжних документах відповідача про оплату коштів згідно договору №612519/22-10 від 18.11.1998 відсутнє посилання на конкретні суми, які мають бути зараховані в оплату погашення вартості придбаного автомобіля чи відсотків, а також не визначені періоди, за які погашається заборгованість, то зарахування платежів у рахунок погашення боргу повинно здійснюватися накопичувальним методом. Таким чином, сума 51016,05грн. еквівалентна 11947,31дол. США, сплачена відповідачем станом на 11.12.2000р., підлягає зарахуванню в рахунок погашення  вартості  автомобіля, визначеної у рахунку - фактурі у сумі 11525 дол. США .

Крім того, місцевим господарським судом вірно встановлено, що договір №612519/22-10 від 18.11.1998 не містить умови про сплату відсотків за користування кредитом,   розміру відсоткової ставки та періоду нарахування.

Згідно ст.151 ЦК УРСР  (чинного на момент укладання договору   № 612519/22-10 від 18.11.1998р.), зобов'язання виникають з договору, або інших підстав, зазначених у ст.4 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст.43, 44 ЦК УРСР, угоди між організаціями, крім таких, що виконуються під час їх укладення, укладаються в письмовій формі і повинні бути підписані особами , що їх укладають.

Вимоги щодо письмової форми правочину між юридичними особами та обов'язкового підписання його сторонами містять ст.ст.208,207 ЦК України, положення якого, у відповідності до п.4 Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу, також застосовуються до спірних правовідносин.

Згідно ч.2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Факт укладення угоди про виплату відсотків за користування кредитом, розміру відсоткової ставки та періоду її нарахування позивачем не доведено. Графік платежів, на який посилається позивач як підставу  нарахування відсотків за користування кредитом (а.с. 20), не підписаний відповідачем, отже, у відповідача не виникло зобов'язання сплачувати відсотки .

Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі на те, що згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", торгівля у розстрочку здійснюється під процент, то, як вже зазначалось вище, договір купівлі-продажу №612519/22-10 від 18.11.1998р. не передбачає умов розстрочки під процент, в зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягненя відсотків є безпідставними.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд дійшов вірного висновку про те, що відповідач виконав зобов'язання по оплаті вартості автомобіля у сумі 11525 дол. США. Оскільки зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом у відповідача відсутнє, підстави для задоволення позову відсутні.

Таким чином, колегія суддів апеляційного  господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 28.02.2006р. є законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності з нормами чинного законодавства, отже, підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 28.02.2006 р.у справі №6/40-06  залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією "Запорізький автомобілебудівний завод", м. Запоріжжя - без задоволення.

2. Справу №6/40-06 повернути до господарського суду Вінницької області.  

Головуючий суддя                                                                 Зарудяна Л.О.

судді:

                                                                                           Вечірко І.О.  

                                                                                           Ляхевич А.А.  

віддрук.

1 до справи

2,3 сторонам

4 тр.особі

5 в наряд