Рішення

від 14.09.2020 по справі 280/1956/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 вересня 2020 року Справа № 280/1956/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м Київ, 04119) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (надалі - позивач) до Офісу великих платників податків ДПС (надалі - відповідач), до в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.03.2020 №0000725104.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій, та відповідно понесення витрат, по господарським операціям з ТОВ «Стан Груп» . Також, представник позивача зазначив, що під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаним контрагентом, проте, вказані документи не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення. Позивач вказує на те, що контрагент з яким позивач мав господарські взаємовідносини протягом перевіряємого періоду був зареєстрований як платник податку на додану вартість та жодних сумнів, що можливості виконання вказаним підприємством господарських операцій не виникало ані у позивача, ані у контролюючих органів. Вважає, що позивачем правомірно сформовано показники бухгалтерської та податкової звітності по взаємовідносинам з ТОВ «Стан Груп» .

Ухвалою суду від 25.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.04.2020.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Стан Груп» . Відповідач зазначає, що під час проведення перевірки у контролюючого органу виникли об`єктивні сумніви щодо здійснення господарських операцій з ТОВ «Стан Груп» , оскільки у вересні-жовтні 2019 року дане підприємство не мало можливості виконувати ремонтні роботи в обсягах, зазначених в оформлених документах, не маючи в штаті необхідної кількості працівників. Також, відповідач вказував на те, що відповідно до умов договорів з АТ «ЗФЗ» контрагент - ТОВ «Стан Груп» взяв на себе зобов`язання виконувати зобов`язання власними силами. Перевіркою було також вчстановлено ганцюг постачання товарів та послуг між АТ ЗФЗ , ТОВ Стан Груп та ТОВ Будівельна група Глобусбудактив та ТОВ Лівайс Груп . За результатами проведеного аналізу податкових накладних ТОВ Будівельна група Глобусбудактив та ТОВ Лівайс Груп складено на адресу ТОВ Стан Груп податкові накладні з номенклатурою, аналогічною до номенклатури податкових накладних, складених ТОВ Стан Груп на адресу АТ ЗФЗ . Відносно даних контагентів встановлено, що вони формують податковий кредит за рахунок придбання різноманітних товарів, а придбання має виключно номінальний характер, без мети подальшої реалізації.

Отже, відповідач вважає, що під час перевірки належним чином встановлено факт документування господарських операцій та відображення в бухгалтерському обліку без можливості підтвердження таких операцій постачальником. У зв`язку із викладеним представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 21.04.2020 було відкладено підготовче засідання на 18.06.2020.

Ухвалою суду від 20.05.2020 внесено виправлення до ухвали про відкладення підготовчого засідання від 21.04.2020.

Ухвалою суду від 18.06.2020 відкладено підготовче засідання на 22.07.2020.

Ухвалою від 22.07.2020 провадження у справі було зупинене для примирення сторін до 10.09.2020.

Ухвалою від 10.09.2020 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті в цей же день.

10.09.2020 у судовому засіданні, за клопотанням учасників справи, судом ухвалено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 04.02.2020 по 24.02.2020 співробітниками Запорізького управління Офісу ВПП ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ «ЗФЗ» з питань, що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимого податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «Стан Груп» (код ЄДРПОУ 41882105) за період листопад 2019, за результатами якої складено Акт перевірки від 02.03.2020 №16/28-10-51-04/00186542.

Відповідно до висновків Акту перевірки від 02.03.2020 №16/28-10-51-04/00186542, з урахуванням результатів камеральної перевірки АТ «ЗФЗ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2019 року (Акт від 17.01.2019 №37/28-10-47-06/00186542), перевіркою встановлено порушення АТ «ЗФЗ» абз.«а» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, абз.«б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого АТ «ЗФЗ» завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за листопад 2019 (р.19) на суму 260266,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації з ПДВ за листопад 2019 року на суму 260266,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки від 02.03.2020 №16/28-10-51-04/00186542 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.03.2020 №0000725104, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 260266,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 130133 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлень-рішення стали висновки акту перевірки від 02.03.2020 №16/28-10-51-04/00186542, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків контролюючого органу.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стан Груп» .

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13.03.2019 між АТ «ЗФЗ» - Замовник та ТОВ «Стан Груп» - Виконавець укладено договір підряду №230, відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник доручає, а Виконавець переймає на себе зобов`язання по виконанню робіт з капітального ремонту: «Капітальний ремонт бункерів №4, №13, №14, №15, що входять до складу будівлі підземних бункерів цеху №1, інв.№1000012» .

На підтвердження надання послуг до матеріалів адміністративної справи надано відомості об`ємів виконаних робіт; договірну вартість на Капітальний ремонт підземного бункера №4 (бункера №13, 14, 15); локальний кошторис; підсумкову відомість ресурсів; графік на капітальний ремонт одного бункера; персональна відповідальність.

Також, судом встановлено, що 11.06.2019 між АТ «ЗФЗ» - Замовник та ТОВ «Стан Груп» - Підрядник укладено договір підряду №466, відповідно до п.1.1 якого, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: Модернізація елементів і заміна ділянок трубопроводу мокрих газоочисток печей цеху №4 (16 ремонтів):

- газоочистка печі №31, яка входить до складу основного засобу інв.№4232021 «Эл.печь ферросплавная 31 (2 ремонта)» ;

- газоочистка печі №32, яка входить до складу основного засобу інв.№4232022 «Эл.печь ферросплавная 32 (2 ремонта)» ;

- газоочистка печі №33, яка входить до складу основного засобу інв.№4232094 «Эл.печь ферросплавная 33 (3 ремонта)» ;

- газоочистка печі №34, яка входить до складу основного засобу інв.№4232095 «Эл.печь ферросплавная 34 (3 ремонта)» ;

- газоочистка печі №35, яка входить до складу основного засобу інв.№4232211 «Эл.печь ферросплавная 35 (2 ремонта)» ;

- газоочистка печі №36, яка входить до складу основного засобу інв.№4232210 «Эл.печь ферросплавная 36 (1 ремонта)» ;

- газоочистка печі №38, яка входить до складу основного засобу інв.№4233819 «Эл.печь ферросплавная 38 (3 ремонта)» .

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано зведений перелік об`єктів з розрахунком вартості; договірну вартість; локальний кошторис на будівельні роботи; графік виконання робіт; персональна відповідальність.

Також, на підтвердження виконання умов договорів підряду до матеріалів адміністративної справи надано рахунки-фактури, довідки про вартість виконаних робіт та витрати, акти приймання виконаних робіт, відомість ресурсів до акту, приймально-здаточні акти матеріалів і металоконструкцій підрядній організації, акти на витрачені при ремонті матеріали, складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні.

Оплата наданих послуг підтверджується наданими до матеріалів адміністративної справи виписками по рахунку та платіжними дорученнями.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ «Стан Груп» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стан Груп» .

Контролюючим органом також надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ «Стан Груп» не дійсними.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стан Груп» спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що 16 працівників у вересні та 15 - у жовтні ТОВ «Стан Груп» не мали змоги виконати об`єми обумовлених робіт при дотриманні вимог трудового законодавства, оскільки предметом перевірки не було дотримання вимог трудового законодавства, а лише правомірність формування показників податкової звітності по операціям з ТОВ «Стан Груп» . Навіть за умови порушення трудового законодавства під час здійснення спірних операцій зазначені обставини не можуть впливати на правомірність формування показників бухгалтерської та податкової звітності, зокрема і на формування податкового кредиту.

Щодо тверджень відповідача про недостатність трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, суд зазначає, що на момент виконання робіт за договорами підряду від ТОВ «Стан Груп» на територію позивача проходило 21 особа у вересні 2019 року та 17 осіб у жовтні 2019 року, що на переконання суду є достатньою кількістю персоналу для здійснення відповідних операцій.

Також, суд вважає безпідставними посилання контролюючого органу на взаємовідносини між ТОВ «Стан Груп» та контрагентами по ланцюгу, оскільки такі взаємовідносини не мають впливу на спірні правовідносини.

Дослідженню підлягають саме взаємовідносини між АТ «ЗФЗ» та ТОВ «Стан Груп» , а взаємовідносини у попередніх ланцюгах не мають впливу на правовідносини між зазначеними контрагентами, оскільки позивач не зобов`язаний відслідковувати податкову поведінку його контрагента у минулому.

Для позивача визначальним є саме факт отримання послуг від ТОВ «Стан Груп» та понесення витрат за такою операцією, а у разі допущення порушень податкового законодавства ТОВ «Стан Груп» або контагентами по ланцюгу, то відповідальність повинна застосовуватись саме до таких платників податків, а не до позивача, який є сумлінною стороною господарської операції.

Суд зауважує, що у пункті 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Контролюючим органом не надано належних доказів на підтвердження здійснення податкової перевірки/звірки ТОВ «Стан Груп» для встановлення дійсних речей господарських операцій позивача з контрагентом.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

За таких обставин, виходячи з меж позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вищезазначеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м Київ, 04119) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Офісом великих платників податків ДПС, від 20.03.2020 № 0000725104.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м Київ, 04119) на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035) сплачену суму судового збору в розмірі 5855,99 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 14.09.2020.

Суддя А.В. Сіпака