Рішення

від 15.09.2020 по справі 360/3059/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3059/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі також - відповідач), в якій після уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 30.11.2014 по 31.12.2014.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач в період з 30.11.2014 по 06.11.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (по стройовій частині) від 07.06.2015 №158.

Має статус учасника бойових дій. Наказом ГУ МВС №399 о/с від 06.11.2015 позивача звільнено з органів внутрішніх справ.

23.06.2020 позивач засобами поштового зв`язку звернувся до відповідача із заявою в якій просив надати інформацію про нараховану та виплачену винагороду ОСОБА_1. за участь в антитерористичній операції за період з листопада 2014 року по 06 листопада 2015 року включно, довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з листопада 2014 року по 06 листопада 2015 року включно з визначенням всіх складових, інформацію про перебування ОСОБА_1 у відпустці чи на лікарняному в період з листопада 2014 року по 06 листопада 2015 року включно.

Станом на дату подання позовної заяви відповідь на заяву не надійшла.

Позивач вважає, що в даному випадку відповідач порушує норми діючого законодавства, а також грубо порушує його законні права та інтереси, оскільки винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 30.11.2014 по 06.11.2015 включно при звільненні відповідачем сплачена не була.

Відповідач заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 31-38), в якому зазначено таке.

Стосовно періоду з 30.11.2014 по 31.12.2014, наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 ОСОБА_1 був включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористій операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 30.11.2014.

Виплата винагороди за безпосередню участь в АТО у 2014 році була передбачена постановою КМУ від 4 червня 2014 р. № 158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету, у якій зазначено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 р. виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання цієї постанови МВС України було розроблено наказ від 23.07.2014 № 719 Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України (зареєстрований в МЮУ 08.08.2014 № 939/25716).

Відповідно до положень цього наказу передбачається виплата військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотнопідйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою починаючи з 01 травня 2014 року винагороди в з розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), за останньою займаною штатною посадою на час участі в зазначених операціях і заходах.

Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

Таким чином для виплати винагороди були виділенні кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат.

Тобто кошти були наданні за окремою бюджетною програмою.

Згідно до частини першої статті 3 Бюджетного кодексу України (далі-Кодекс), бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

У свою чергу відповідно до частини дванадцятої статті 23 Кодексу, усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 48 Кодексу, взяття бюджетних зобов`язань, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.

Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу, порядок закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду здійснюється, не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету. Порядок закриття рахунків поточного бюджетного періоду та відкриття рахунків наступного бюджетного періоду визначається Міністерством фінансів України. За виняткових обставин Міністр фінансів України може визначити інший термін закриття рахунків, який має настати не пізніш як через п`ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду.

Тобто, наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 був виданий вже по закінченню бюджетного періоду, а тому ГУМВСУ було позбавлено можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з листопада по грудень 2014 року.

Крім того, Лисичанський МВ ГУМВС України у Луганській області в особі Ліквідаційної комісії Лисичанського MB ГУМВС України у Луганській області зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ, юридична особа публічного права Лисичанський МВ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області - ліквідується.

Відомості, щодо початку ліквідації Лисичанського МВ ГУМВСУ були внесенні 09.11.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних-осіб підприємців. В свою чергу відповідно до статті 105 ЦК України зазначено, що після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Згідно наказу МВС України від 30.10.2015 № 1325 Про затвердження голів ліквідаційних комісій територіальних органів МВС по Луганській області , установлено двомісячний строк з дати публікації оголошення про ліквідацію територіального органу для заяви кредиторами претензій до нього, які подаються в письмовій формі з наданням документів, що їх підтверджують.

Відповідно до відомостей оприлюднених з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних-осіб підприємців № 335(30) 2015, зазначено, що строк заявлення вимог до Лисичанського МВ ГУМВСУ встановлений до 10.01.2016.

Відповідно до частини третьої статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Стосовно періоду з 01.01.2015 по 06.11.2015 зазначає, що відповідно до довідки Лисичанського MB ГУМВСУ у Луганській області № 9/223 від 31.08.2020, ОСОБА_1 були здійснені виплати за безпосередню участь в антитерористичній операції: в липні 2015 року були здійснені виплати за січень, лютий, березень 2015 року, у вересні 2015 року - за квітень, травень, червень, липень, серпень 2015 року, у жовтні 2015 року - за вересень 2015 року, у листопаді 2015 року - за жовтень 2015 року, за 6 днів листопада - у грудні 2015 року.

ОСОБА_1 у період з 16.03.2015 по 20.03.2015 перебував на лікарняному, у період з 27.04.2015 по 29.05.2015 відповідно до наказу № 84 о/с від 14.05.2015 перебував у відпустці.

Позивач робить невірний розрахунок, отже його вимоги є необгрунтованими і не підлягають задоволенню.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області в особі Ліквідаційної комісії Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності (арк. спр. 22, 24, 25, 54).

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

По справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою від 18.08.2020 відкрито провадження у справі після усунення недоліків, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 20-21).

Ухвалою від 15.09.2020 у задоволенні клопотання Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, відмовлено (арк. спр. 56-57).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статтей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у період з 04.08.2010 по 25.03.2019 проходив службу в органах внутрішніх справ та нацполіції (арк. спр. 12-13).

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 04.02.2016 серія НОМЕР_2 (арк. спр. 10).

ОСОБА_1 наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 був включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 30.11.2014 (арк. спр. 40-42).

Згідно із довідкою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 22.06.2015 № ВДЗ/5943/А позивач в період з 30.119.2014 по теперішній час безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області, на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 №158 (арк .спр. 15).

Відповідно до довідок Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області від 27.07.2020 № 9/203 та від 27.07.2020 № 9/204 грошове забезпечення позивача у листопаді 2014 року становило 3699,30 грн, у грудні 2014 року - 4727,58 грн. Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (арк. спр. 45,46).

Так, позивач дійсно в період з 30.11.2014 по 31.12.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, працював у Лисичанському міському відділі ГУМВС у Луганській області, який є правоохоронним органом (арк. спр. 15), а тому винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись саме з 30.11.2014.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (далі - Постанова № 158), у редакції чинній у спірному періоді, було визначено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 23.07.2014 № 719 Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України (далі - Наказ № 719), яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць.

Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах.

Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

Згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.11.2014 № 1246 Про внесення зміни до наказу МВС України від 23 липня 2014 року № 719 пункт 2 Наказу № 719 доповнено новим абзацом такого змісту: Військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України, евакуйованим у зв`язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі в зазначених операціях і заходах, виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. , який застосовується з 13 вересня 2014 року.

Пунктом 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Наказ № 499) установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних підвищень посадового окладу, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з Додатком 22 до Наказу № 499 до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема, віднесено й доплату за службу в нічний час.

Разом з тим, судом встановлено, що такі одноразові додаткові види грошового забезпечення, як матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, а також індексація не входять до грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення винагороди за безпосередню участь в АТО.

Також Наказом № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, положеннями якої, зокрема визначено, що:

- при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (підпункт 1.7);

- грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право (підпункт 1.12).

З системного аналізу наведених вище нормативних актів, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, до складу якого входить й доплата за службу в нічний час, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується особам за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Також виплата винагороди здійснюється й під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі в зазначених операціях і заходах. Наказом № 719 передбачено виплату винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Таким чином, посилання Відповідача на неможливість виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за минулі періоди є безпідставними.

Що стосується посилань на відсутність у кошторисі Відповідача видатків на виплату такої винагороди за минулі періоди, суд вважає їх також необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно з частиною першою, другою статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у справі Кечко проти України , заява № 63134/00, пар. 23, 26, рішення від 08.11.2005, зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (див., mutatis mutandis, рішення у справі Бурдов проти Росії , № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ).

Отже можна зробити висновок, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Згідно з довідкою Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області від 27.07.2020 № 9/203 винагорода за участь в АТО ОСОБА_1 за 2014 року не нараховувалась та не сплачувалась (арк. спр. 45).

Відповідно до довідки Лисичанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області від 28.07.2020 № 33925/111/35-2020 за час проходження служби у Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області в період з 30.11.2014 по 06.11.2015 включно ОСОБА_1 надавалась щорічна чергова відпустка за 2015 рік у кількості 33 трьох діб (в тому числі 03 святкові доби) з 27.04.2015 по 29.05.2015 (наказ від 14.05.2014 № 84 о/с). За обліковими документами, які наявні у секторі кадрового забезпечення Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 16.03.2015 по 20.03.2015 (арк. спр. 48).

Враховуючи, що відповідно до наказів АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 ОСОБА_1 залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 30.11.2014, то винагорода позивачу за участь в Антитерористичній операції повинна була сплачуватись за весь вказаний період.

З урахуванням фактичної участі в антитерористичній операції, Позивачу не нарахували та не виплатили за період з 30.11.2014 по 31.12.2014 наступні суми: за 1 день листопада 2014 року - 123,31 грн (3699,30 грн : 30), за грудень 2014 року - 4727,58 грн, загальна сума складає 4850,89 грн.

Таким чином, відповідач повинен виплатити позивачу винагороду за безпосередню участь в Антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць, за період з 30.11.2014 по 31.12.2014 в розмірі 4850,89 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов`язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, а згідно частини першої статті 139 КАС України судові витрати підлягали оплаті, судовий збір у розмірі 840,80 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ідентифікаційний код 08670639, місцезнаходження: 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Леніна, буд. 71) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції - задовольнити.

Стягнути з Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 30.11.2014 по 31.12.2014 в сумі 4850,89 грн (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят гривень 89 коп.), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лисичанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії до Державного бюджету України судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця