Рішення

від 14.09.2020 по справі 420/7634/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7634/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Тимошенка А.А., представника відповідача - Жукової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2019 року №№ 0031701305, 0031761305, 0031741305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.09.2019 р. ним було отримано поштовим відправленням податкові повідомлення-рішення №0031701305 від 10.09.2019 р., №0031761305 від 10.09.2019р., №0031741305 від 10.09.2019 р. від ГУ ДПС в Одеській області. Відповідно до змісту податкових повідомлень-рішень, вони були прийняті на підставі акта позапланової документальної перевірки №1438/15-32-13-05/ НОМЕР_1 від 22.07.2019 р.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку до ДПС України, але рішенням ДПС України від 05.12.2019р. у задоволенні скарги було відмовлено.

З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач вказав, що у податковому повідомленні-рішенні №0031701305 від 10.09.2019 року контролюючим органом визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 858330,00грн. та 214582,50 грн. за штрафними санкціями. У податковому повідомленні-рішенні №0031761305 від 10.09.2019р. контролюючим органом визначено суму податкового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 71527,50 грн. та 17814,38 грн. за штрафними санкціями. У податковому повідомленні-рішенні №0031741305 від 10.09.2019р. контролюючим органом визначено суму штрафу за неподання декларації про доходи у розмірі 170,00 грн.

Позивач зазначив, що при розрахунку сум податкових зобов`язань контролюючим органом у якості бази оподаткування, від якої обчислено відсоткові частини нарахувань, взято суму 4768500,00 грн., яка в період з 30.10.2017р. по 08.11.2017р. відповідала сумі розміру статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ , єдиним учасником якого був позивач.

Вбачається, що від зазначеної суми (4768500,00грн.) було обчислено суму ПДФО за ставкою 18% (4768500,00 х 18% = 858330,00), а також суму військового збору за ставкою 1,5% (4768500,00 х 1,5% = 71527,50), а також у відповідних сумах нараховано штрафні (фінансові санкції) у сумі 214582,50 грн. та у сумі 17814,38грн.

Окремо застосовано штраф за неподання декларації про доходи у розмірі 170 грн.

У рішенні ДПС України про результати розгляду скарги також зазначено, що позивачем отримано доходи від операцій з інвестиційними активами у сумі 4768500,00 грн.

Позивач вказав, що 05.12.2008р. на підставі договору купівлі-продажу частки позивачем було придбано 100% частки (вартістю 18500,00 грн.) у статутному капіталі ТОВ ВІЛАРТ за ціною 18500,00 грн. і відповідно сплачено 18500,00 грн. продавцям, що підтверджується договором купівлі-продажу частки від 05.12.2008р. реєстр. №5873 (п.4 у договору купівлі-продажу частки). Тобто позивач поніс первісні витрати з придбання інвестиційного активу у розмірі 18500,00 грн.

Після придбання частки позивачем було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ до розміру в 1000000,00 (один мільйон) грн.. та зареєстровано відповідні зміни до статуту, після чого від позивача було здійснено наступні сплати власних грошових коштів у вигляді внеску до статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ , а саме: 17.08.2009 р. у сумі 150000,00 (сто п`ятдесят тисяч) грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №16 від 17.08.2009 р., банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за 17.08.2009 р.; 19.08.2009 р. у сумі 140000,00 (сто сорок тисяч) грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №17 від 19.08.2009 р., банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку TOB ВІЛАРТ за 19.08.2009 р.; 08.07.2010 р. у сумі 70000,00 (сімдесят тисяч) грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №7 від 08.07.2010, банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р.; 08.07.2010 р. у сумі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень, що підтверджується прибутковим касовим ордером №8 від 08.07.2010, банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р.; 05.08.2011 р. у сумі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень, що підтверджується прибутковим касовим ордером №8 від 05.08.2011 р., банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.; 11.08.2011р. у сумі 110000,00 (сто десять тисяч) гривень, що підтверджується прибутковим касовим ордером №9 від 11.08.2011 р., банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.; 19.08.2011 р. у сумі 70000,00 (сімдесят тисяч) гривень, що підтверджується прибутковим касовим ордером №10 від 19.08.2011 р., банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.; 09.02.2012 р. у сумі 100000,00 (сто тисяч) гривень, що підтверджується прибутковим касовим ордером №2 від 09.02.2012 р., банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р.; 24.02.2012 р. у сумі 70000,00 (сімдесят тисяч) гривень, що підтверджується прибутковим касовим ордером №3 від 24.02.2012, банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р.

Здійснення вищевказаних витрат також підтверджується випискою з картки рахунку №46 ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.02.2009 р. по 31.12.2010 р., випискою з картки рахунку №46 ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р.

Тобто, в період з 17.08.2009 р. по 24.02.2012 р. позивачем шляхом сплати грошових коштів на поповнення статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ було додатково понесено витрати з придбання інвестиційного активу на загальну суму 750000,00 (сімсот п`ятдесят тисяч) грн.

На підставі протоколу №9 від 28.03.2017 р. позивачем було зменшено статутний капітал ТОВ ВІЛАРТ до загальної суми фактично здійснених позивачем на той момент витрат та зафіксовано статутний капітал ТОВ ВІЛАРТ у розмірі 768500,00грн.

Позивач зазначив, що станом на червень 2017 на рахунку ТОВ ВІЛАРТ за рахунок прибутку від здійснення статутної діяльності було накопичено кошти, частину з яких було заплановано (з врахуванням п.п. 165.1.18 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України) спрямувати на збільшення статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ шляхом проведення операції з реінвестиції дивідендів.

З метою забезпечення повного та всебічного дотримання вимог діючого законодавства, а також забезпечення належної та своєчасної сплати податків та зборів при здійсненні операції, до контролюючого органу було здійснено звернення про надання податкової консультації щодо сплати податків та зборів за вказаною операцією.

За результатом розгляду звернення було отримано від ДФС України податкову консультацію №1128/6/99-99-13-01-01-15/ІПК від 11.07.2017 р., згідно якої, з посиланням на п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, ст.163 Податкового кодексу України, п.п. 1.2 п.16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України було зазначено, що за вказаною операцією дохід фізичної особи у вигляді нарахованих дивідендів податком на доходи фізичних осіб не оподатковується, але оподатковується військовим збором.

Позивач зазначив, що діючи у повній відповідності до вказаної консультації та діючого законодавства, 25.10.2017 р. було ухвалено рішення про спрямування нерозподіленого прибутку від діяльності ТОВ ВІЛАРТ на проведення операції з реінвестиції дивідендів, за якою було збільшено статутний капітал ТОВ ВІЛАРТ на 4000000,00 (чотири мільйони) гривень за рахунок дивідендів нарахованих у вигляді частки у статутному капіталі без змін пропорцій участі учасників у товаристві (пропорція участі учасника товариства ОСОБА_1 до операції та після операції не змінювалася та розмір частки складав 100%). Відповідні зміни зареєстровані у ЄДР 30.10.2017 р. За проведеною операцією податковим агентом було сплачено до бюджету 60913,71 грн. військового збору, що підтверджується платіжним дорученням №209 від 31.10.2017 р.

Позивач вказав, що з системного аналізу проведеної операції та регулюючого законодавства вбачається, що позивачем в результаті проведення операції з реінвестиції дивідендів було отримано звільнений (у відповідності до п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України) від оподаткування податком на доходи фізичних осіб дохід - нараховані у вигляді частки у статутному капіталі товариства дивіденди за рахунок якого було збільшено на 4000000 грн. загальний розмір статутного капіталу товариства, що по суті та економічному змісту є операцією з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані такою юридичною особою корпоративні права.

Отже, в результаті проведеної операції з реінвестиції дивідендів позивачем було понесено витрати з придбання інвестиційного активу у розмірі 4000000 грн.

Таким чином, за весь період участі у товаристві позивачем було понесено витрати на придбання інвестиційного активу на загальну суму 4768500,00 гривень (18500,00 грн. + 750000,00грн. + 4000000,00 грн.).

У подальшому розмір статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ було зменшено до розміру у 500000,00 грн. відповідно до рішення про зменшення розміру статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ від 08.11.2017 р.

22.08.2018 р. позивачем було здійснено продаж 100% частки у статутному капіталі ТОВ ВІЛАРТ . На момент відчуження розмір статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ і, відповідно, розмір 100% частки, яка відчужувалася, складав 500000,00грн. і саме за ціною в 500000,00 грн. було здійснено продаж частки позивачем.

Зазначене підтверджується відповідним актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ ВІЛАРТ від 22.08.2018 р., договором купівлі-продажу частки від 22.08.2018 р.

Позивач вказав, що до складу інвестиційного прибутку включається виключно позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, яка визначається із суми витрат на придбання такого активу.

Позивач зазначив, що у даному випадку вказана позитивна різниця відсутня, оскільки витрати на придбання інвестиційного активу повністю перекривають суму, яка була отримана від відчуження інвестиційного активу, зважаючи на що податкове повідомлення-рішення №0031701305 від 10.09.2019 р. є протиправним.

Також позивач зазначив, що обчислення та сплата військового збору при нарахуванні фізичній особі - учаснику товариства доходу (дивідендів у вигляді частки у статутному капіталі товариства), яке відбувається при здійсненні операції з реінвестиції дивідендів, покладено на податкового агента - юридичну особу, яка здійснює операцію і фізична особа, яка отримує такий дохід, не є суб`єктом відповідальності за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету.

Враховуючи сплату податковим агентом за проведеною операцією до бюджету 60913,71 грн. військового збору (платіжне доручення №209 від 31.10.2017 р.) обов`язки з нарахування та сплати зазначеного збору були виконані у повному обсягу.

Отже, контролюючим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення №0031761305 від 10.09.2019 р. здійснюється спроба повторного стягнення суми військового збору з отриманого доходу та протизаконного притягнення позивача до відповідальності, в той час як позивач не є суб`єктом, відповідальним за нарахування та сплату збору, зважаючи на що податкове повідомлення-рішення №0031761305 від 10.09.2019 р. є протиправним.

Ухвалою судді від 21.12.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 30 січня 2020 року об 11:30 год.

Ухвалою від 30.01.2020 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 19 лютого 2020 року об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 19.02.2020 року оголошено перерву до 11.03.2020 року до 14:30 год.

У судовому засіданні 11.03.2020 року оголошено перерву до 19.03.2020 року до 11:00 год.

Ухвалою судді від 19.03.2020 року провадження у справі було зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів, застосованих у зв`язку із запровадженням постановою КМ України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , карантину.

У судове засідання, призначене на 03 вересня 2020 року на 14:00 год., з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Ухвалою від 03.09.2020 року поновлено провадження у справі. Продовжено розгляд справи зі стадії, на якій його було зупинено.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та вважав його необґрунтованим. 22.01.2020 року представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 68-70), в якому з посиланням на акт перевірки зазначив, що на підставі вимог п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 12.06.2019 №4569, виданого Головним управлінням ДФС в Одеській області, головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання платником податків фізичною особою ОСОБА_1 вимог податкового законодавства в частині декларування доходу, отриманого від операції з інвестиційними активами за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року.

Головним управлінням ДФС в Одеській області на виконання вимог листа Державної фіскальної служби України від 03.09.2018 р. №27198/7/99-99-13-04-03-18 про можливі порушення податкового законодавства ОСОБА_1 , та у зв`язку із наявною податковою інформацією в частині оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку, на адресу реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , засобами поштового призначення 07.09.2018 р. надіслано запит про надання інформації та документального підтвердження взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з ТОВ ВІЛАРТ (код ЄДРПОУ 32423927).

ГУ ДФС в Одеській області від фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 12.10.2018 р. отримано відповідь №б/н від 08.10.2018 р., згідно якої фізичною особою повідомлено наступне: реінвестиція дивідендів без утримання та перерахування ПДФО було проведено ТОВ ВІЛАРТ у відповідності до діючого законодавства, та жодних операцій з продажу чи відступлення іншим чином часток у статутному капіталі ТОВ ВІЛАРТ у 2017 році ФОП ОСОБА_1 не здійснювалось, як протягом 2017 року, так і станом на 13.11.2017 р. та він був єдиним учасником підприємства, у зв`язку з чим відсутня можливість надати документи щодо придбання чи продажу інвестиційних активів.

Відповідач вказав, що у разі дотримання вимог норм законодавства, дивіденди, що спрямовуються на збільшення статутного капіталу підприємства, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Водночас, доходи, визначені ст.163 ПК України є об`єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Якщо фізична особа реінвестує дивіденди згідно з п.п. 165.1.18 п.165.1 ст.165 ПК України, такі дивіденди звільняються від оподаткування ПДФО, але не звільняються від оподаткування військовим збором.

Згідно наданих TOB ВІЛАРТ копій документів, за результатами загальних зборів учасників ТОВ ВІЛАРТ складено протокол №14 від 25.10.2017 р., згідно якого прийнято рішення здійснити розподіл нерозподіленого прибутку від діяльності ТОВ ВІЛАРТ у сумі 4 060 913,71 грн. та спрямувати зазначену суму на проведення операцій з нарахування дивідендів у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ ВІЛАРТ на користь учасника ТОВ ВІЛАРТ ОСОБА_1 (п.1 Протоколу). Відповідно до п.2 Протоколу №14 вирішено збільшити розмір статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ до 4 768 500,00 грн. та встановити, що частка учасника ТОВ ВІЛАРТ ОСОБА_1 з моменту збільшення складає 4 768 500,00 грн., що становить 100% Статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ . Відповідні зміни внесені до реєстраційних даних ТОВ ВІЛАРТ 30.10.2017 року та до Статуту ТОВ ВІЛАРТ , а саме п.6.1: Розмір Статутного капіталу Товариства становить 4 768 500,00 грн. Частка учасника ОСОБА_1 складає 4 768 500,00 грн., що становить 100 відсотків Статутного капіталу .

У зв`язку з виконанням умов п.п.165.1.18 п.165.1 ст.165 ПК України доходи ФОП ОСОБА_1 у 2017 році в сумі 4060913,71 грн. вважаються реінвестиційними дивідендами та звільняються від оподаткування ПДФО. Військовий збір в сумі 60913,71 грн. перерахований підприємством згідно платіжного доручення №209 від 31.10.2017 р. Вищезазначена сума отриманого доходу ФО ПП ОСОБА_1 . Товариством з обмеженою відповідальністю ВІЛАРТ відображено в Податковому розрахунку за Ф.1-ДФ за 4-й кв. 2017 р. за ознакою доходу 142 доходи які нараховуються на користь платника податків у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Відповідач зазначив, що згідно наданих копій документів TOB ВІЛАРТ (код ЄДРПОУ 32423927), за результатами загальних зборів учасників підприємства складено протокол №15 від 08.11.2017р., згідно якого прийнято рішення зменшити розмір статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ до 500000,00 грн. та встановлено, що частка учасника ТОВ ВІЛАРТ ОСОБА_1 у статутному капіталі підприємства з моменту зменшення складає 500 000,00 грн., що становить 100% статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ . За результатами загальних зборів затверджено нову редакцію Статуту ТОВ ВІЛАРТ та пп.6.1 викладено в наступній редакції: частка учасника ОСОБА_1 складає 500000,00 грн., що становить 100 відсотків статутного капіталу . Статут зареєстровано приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Столовою Т.В. за №1749 від 08.11.2017р. З урахуванням вищевикладеного, за результатами даної операції статутний Фонд емітента зменшився на 4268500,00 грн. за рахунок виплати Товариством з обмеженою відповідальністю ВІЛАРТ інвестиційного доходу єдиному учаснику - ОСОБА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю ВІЛАРТ у 2018 році виплатило ОСОБА_1 повернення статутного капіталу згідно протоколу №15 від 08.11.2017 р. у сумі 4 268 500,00 грн. згідно наступних платіжних доручень: №92 від 05.03.2018 р. на рахунок в ПАТ КБ Приватбанк № НОМЕР_2 - 3 000 000,00грн.; №97 від 11.04.2018 р. на рахунок в ПАТ КБ Приватбанк № НОМЕР_2 - 500 000,00 грн.; №99 від 19.04.2018 р. на рахунок в ПАТ КБ Приватбанк № НОМЕР_2 - 500 000,00 грн.; №103 від 11.05.2018 р. на рахунок в ПАТ КБ Приватбанк № НОМЕР_2 - 268 500,00 грн.

Відповідно п.п.7.1.10 п.7.1 Статуту ТОВ ВІЛАРТ , зареєстрованим приватним нотаріусом Столовою Т.В. за №1749 від 08.11.2017р., учасник товариства має право: вийти з товариства та отримати вартість частини майна товариства, пропорційну частці учасника у статутному капіталі. Згідно п.п.7.4 Статуту учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку або її частину у статутному капіталі учасникам товариства чи третім особам.

Враховуючи зміни складу учасників ТОВ ВІЛАРТ , що відбулись у зв`язку з відчуженням ОСОБА_1 належної йому частки у статутному капіталі товариства у розмірі 100%, що складає 500000,00 грн. на користь ОСОБА_2 , рішенням учасника ТОВ ВІЛАРТ вирішено внести відповідні зміни до статуту ТОВ ВІЛАРТ , провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у порядку встановленому діючим законодавством.

Так, враховуючи вищевикладене, у період з 01.01.2017 р. по 31.12.2018 р. фізична особа - платник податків ОСОБА_1 окрім отриманих доходів, обов`язок щодо відображення яких у податковій декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, фактично отримував доходи від ТОВ ВІЛАРТ від операцій з інвестиційними активами в сумі 4768500,00 грн.

Крім цього, відповідач вказав, що до контролюючого органу ГУ ДФС в Одеській області фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 у попередньому (попередніх) звітному (звітних) періоді (періодах) не надавались Декларації про майновий стан і доходи та не декларувався фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), і відповідно, відсутнє від`ємне значення фінансового результату операцій з інвестиційними активами у попередньому (попередніх) звітному (звітних) періоді (періодах).

Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до контролюючих органів податкових декларацій встановлено, що ФОП ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік по строку до 01.05.2019 р. не надав, чим порушено п.179.1 ст.179, п.п. 49.18.4 п.49.18 ст.49, п.170.2 ст.170 та ст. 179 Податкового Кодексу України.

Перевіркою встановлено заниження фінансового результату операцій з інвестиційними активами за 2018 рік в сумі 4 768 500,00 грн., в результаті цього занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 858 330,00 грн. та військового збору - на 71 527,50 грн.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що підставі вимог п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 12.06.2019 року №4569, виданого Головним управлінням ДФС в Одеській області, посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання платником податків фізичною особою ОСОБА_1 вимог податкового законодавства в частині декларування доходу, отриманого від операції з інвестиційними активами за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 22.07.2019 року №1438/15-32-13-05/ НОМЕР_1 (а.с. 141-148).

Відповідно до висновку акту, зазначені наступні порушення позивача:

1) п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 ПК України, в наслідок чого встановлено не подання декларації про майновий стан та доходи за 2018 рік по терміну до 01.05.2019 року;

2) п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п.164.2.9 п.164.2 ст.164, ст.167, п.170.2 ст.170, п.179.1 ст.179 ПК України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування за 2018 рік у сумі 858 330 грн.;

3) п.п. 1.2, 1.3, 1.4 п.16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України - встановлено заниження грошового зобов`язання з військового збору за результатами річного декларування за 2018 рік у сумі 71 527, 50 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 22.07.2019 року №1438/15-32-13-05/ НОМЕР_1 , Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 10 вересня 2019 року №0031701305 форми «Р» про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 1072912,50 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 858330,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 214582,50 грн. (а.с. 13);

- від 10 вересня 2019 року №0031761305 форми «Р» про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем Військовий збір на 89341,88 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 71527,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 17814,38 грн. (а.с. 14);

- від 10 вересня 2019 року №0031741305 форми «ПС» , яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170 грн. за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (а.с. 15).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу до ДПС України. (а.с. 94-98).

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 05.12.2019 року №Х/99-00-08-05-04-14, яким залишила податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 17-22).

Також судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що 05.12.2008 р. на підставі договору купівлі-продажу частки позивачем було придбано 100% частки (вартістю 18500,00 грн.) у статутному капіталі ТОВ ВІЛАРТ за ціною 18500,00 грн. і відповідно сплачено 18500,00 грн. продавцям, що підтверджується договором купівлі-продажу частки від 05.12.2008 р. реєстр. №5873 (п.4 у договору купівлі-продажу частки).

Тобто позивач поніс первісні витрати з придбання інвестиційного активу у розмірі 18500,00 грн. (а.с. 23).

Після придбання частки позивачем було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ до розміру в 1000000,00 (один мільйон) грн., та зареєстровано відповідні зміни до статуту, після чого від позивача було здійснено наступні сплати власних грошових коштів у вигляді внеску до статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ , а саме: 17.08.2009 р. у сумі 150000,00 (сто п`ятдесят тисяч) грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №16 від 17.08.2009 р., банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за 17.08.2009 р.; 19.08.2009 р. у сумі 140000,00 (сто сорок тисяч) грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №17 від 19.08.2009 р., банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку TOB ВІЛАРТ за 19.08.2009 р.; 08.07.2010 р. у сумі 70000,00 (сімдесят тисяч) грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №7 від 08.07.2010, банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р.; 08.07.2010 р. у сумі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень, що підтверджується прибутковим касовим ордером №8 від 08.07.2010, банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.07.2010 р. по 31.07.2010 р.; 05.08.2011 р. у сумі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень, що підтверджується прибутковим касовим ордером №8 від 05.08.2011 р., банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.; 11.08.2011р. у сумі 110000,00 (сто десять тисяч) гривень, що підтверджується прибутковим касовим ордером №9 від 11.08.2011 р., банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.; 19.08.2011 р. у сумі 70000,00 (сімдесят тисяч) гривень, що підтверджується прибутковим касовим ордером №10 від 19.08.2011 р., банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.; 09.02.2012 р. у сумі 100000,00 (сто тисяч) гривень, що підтверджується прибутковим касовим ордером №2 від 09.02.2012 р., банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р.; 24.02.2012 р. у сумі 70000,00 (сімдесят тисяч) гривень, що підтверджується прибутковим касовим ордером №3 від 24.02.2012, банківською випискою АТ ОТП БАНК з рахунку ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р. (а.с. 24-42).

Здійснення вищевказаних витрат також підтверджується випискою з картки рахунку №46 ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.02.2009 р. по 31.12.2010 р., випискою з картки рахунку №46 ТОВ ВІЛАРТ за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р. (а.с. 43-44).

Тобто, в період з 17.08.2009 р. по 24.02.2012 р. позивачем шляхом сплати грошових коштів на поповнення статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ було додатково понесено витрати з придбання інвестиційного активу на загальну суму 750000,00 (сімсот п`ятдесят тисяч) грн.

На підставі протоколу №9 від 28.03.2017 р. позивачем було зменшено статутний капітал ТОВ ВІЛАРТ до загальної суми фактично здійснених позивачем на той момент витрат та зафіксовано статутний капітал ТОВ ВІЛАРТ у розмірі 768500,00 грн. (а.с. 45).

25.10.2017 р. було ухвалено рішення про спрямування нерозподіленого прибутку від діяльності ТОВ ВІЛАРТ на проведення операції з реінвестиції дивідендів, за якою було збільшено статутний капітал ТОВ ВІЛАРТ на 4000000,00 (чотири мільйони) гривень за рахунок дивідендів нарахованих у вигляді частки у статутному капіталі без змін пропорцій участі учасників у товаристві (пропорція участі учасника товариства ОСОБА_1 до операції та після операції не змінювалася та розмір частки складав 100%) (а.с. 48).

За проведеною операцією податковим агентом було сплачено до бюджету 60913,71 грн. військового збору, що підтверджується платіжним дорученням №209 від 31.10.2017 р. (а.с. 49).

У подальшому розмір статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ було зменшено до розміру у 500000,00 грн. відповідно до рішення про зменшення розміру статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ від 08.11.2017 р. (а.с. 51).

22.08.2018 р. позивачем було здійснено продаж 100% частки у статутному капіталі ТОВ ВІЛАРТ . На момент відчуження розмір статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ і, відповідно, розмір 100% частки, яка відчужувалася, складав 500000,00грн. і саме за ціною в 500000,00 грн. було здійснено продаж частки позивачем.

Зазначене підтверджується відповідним актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ ВІЛАРТ від 22.08.2018 р., договором купівлі-продажу частки від 22.08.2018 р. (а.с. 59-60).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п.164.2.9 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Згідно ст.167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом

Ставка податку може становити 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 цього розділу, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом. Ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах: 18 відсотків - для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 цього пункту; 5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування); у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.1 цієї статті - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб`єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

Відповідно до п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПК України, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов`язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Згідно п.п.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об`єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Запровадження обов`язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов`язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв`язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).

Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів - учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

Підпунктом 170.2.3 п.170.2 ст.170 ПК України визначено, якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від`ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

У разі якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу пакета цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, а також протягом наступних 30 календарних днів з дня такого продажу платник податку придбаває пакет ідентичних цінних паперів (корпоративних прав) чи деривативів, то: а) інвестиційний збиток, що виник внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами; б) вартість придбаного пакета для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижче ніж ціна проданого пакета. (п.п.170.2.4 п.170.2 ст.170 ПК України).

Відповідно до п.п.170.2.5 п.170.2 ст.170 ПК України якщо платник податку протягом звітного (податкового) року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбаває опціон на такий викуп, інвестиційний збиток, який виникає внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Якщо платник податку, який продає інвестиційний актив протягом звітного (податкового) року, внаслідок чого виникає інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або ідентичний йому пакет у наступному звітному (податковому) році, то для цілей оподаткування вартість такого придбаного пакета визначається на рівні ціни проданого пакета, відповідно збільшеної або зменшеної на різницю між цінами придбання таких двох пакетів.

Якщо платник податку продає пакет цінних паперів (корпоративні права) чи деривативів пов`язаним з ним особам, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Якщо платник податку дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину, інвестиційний збиток, що виникає внаслідок такого дарування або передачі у спадщину, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Згідно підпункту 170.2.6 п.170.2 ст.170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від`ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається платником податку. При цьому платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Для цілей цього пункту під національним законодавством розуміється законодавство тієї держави, на території якої здійснюється обіг цінних паперів чи деривативів (укладення цивільно-правових угод, що тягне за собою перехід права власності на цінні папери чи деривативи).

Дія підпунктів 170.2.4 та 170.2.5 не поширюється на придбання або продаж цінних паперів та деривативів, що здійснюються на фондовій біржі, а також у разі: придбання або продажу пакета акцій розміром понад 25 відсотків статутного капіталу емітента; викупу акцій емітентом, у тому числі на вимогу власника акцій; придбання емісійних цінних паперів у процесі їх приватного розміщення; придбання або продажу цінних паперів, які відповідно до вимог законодавства не можуть перебувати в обігу на фондовій біржі.

Якщо протягом звітного періоду платником податку понесені (нараховані) витрати, пов`язані з придбанням цінних паперів та деривативів, що мають ознаки фіктивності, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами.

Відповідно до п.п.170.2.7 п.170.2 ст.170 ПК України для цілей цього пункту: а) термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом; б) термін "пакет цінних паперів" означає окремий цінний папір, фондовий та товарний дериватив, а також сукупність ідентичних цінних паперів чи фондових та товарних деривативів; в) термін "ідентичний цінний папір чи дериватив" означає цінні папери чи деривативи, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.

Підпунктом 170.2.8 п.170.2 ст.170 ПК України передбачено, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу: а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу; б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному підпунктами 165.1.40 та 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

У випадках, зазначених у підпунктах "а" і "б" цього підпункту, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Згідно п.п.170.2.9 п.170.2 ст.170 ПК України податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначеними у підпункті 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу). Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно п.179.1 ст.179 ПК України, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 1.2, 1.3, 1.4 п.16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Суд зазначає, що дохід позивача у вигляді дивідендів (нарахованих, але не виплачених грошима) було витрачено на збільшення розміру статутного капіталу товариства, в результаті чого позивач набув корпоративні права у відповідному і обсягу, що по суті та економічному змісту є операцією з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані такою юридичною особою корпоративні права.

Отже, в результаті проведеної операції з реінвестиції дивідендів позивачем було понесено витрати на придбання інвестиційного активу, які увійшли до загального складу витрат на придбання інвестиційного активу.

Таким чином, загальний обсяг витрат позивача на придбання інвестиційного активу у ТОВ ВІЛАРТ складається з: 18500,00 грн. витрат на первинне придбання частки у товаристві; 750000,00 грн. витрат на внесення власних грошових коштів у вигляді внесків на поповнення статутного капіталу; 4000000,00 грн. витрат на збільшення статутного капіталу шляхом реінвестиції нарахованих дивідендів.

Загальний розмір витрат на придбання інвестиційного активу склав 4768500,00 грн.

Продаж інвестиційного активу (100% частки у статутному капіталі ТОВ ВІЛАРТ ) було здійснено позивачем 22.08.2018 р. за ціною в 500000,00 грн., що підтверджено наявними у справі доказами, зокрема, відповідним актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ ВІЛАРТ від 22.08.2018 р. та договором купівлі-продажу частки від 22.08.2018 р. (а.с. 59-60).

Оскільки, з урахуванням загального розміру витрат позивача на придбання інвестиційного активу, вбачається, що позитивна різниця між доходом, отриманим позивачем від продажу інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, відсутня, висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДФО є помилковими та спростовані наявними у матеріалах справи доказами.

У ході розгляду справи відповідачем не доведено наявності обставин, які б свідчили про отримання позивачем інвестиційного прибутку, як наслідок, наявності об`єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.02.2020 року по справі №804/1409/15.

З огляду на вищевикладене, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 10 вересня 2019 року №0031701305 форми «Р» про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 1072912,50 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 858 330,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 214582,50 грн. - є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 10 вересня 2019 року №0031761305 форми «Р» про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем Військовий збір на 89341,88 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 71527,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 17814,38 грн., оскільки військовий збір нараховується і сплачується із об`єкта оподаткування ПДФО, з урахуванням помилковості висновків відповідача про заниження позивачем ПДФО, відповідачем безпідставно нараховано позивачу зобов`язання зі сплати військового збору.

При цьому суд також враховує, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 10 вересня 2019 року №0031761305 позивачу повторно нараховано військовий збір на суму 4000000 грн, з якої військовий збір було сплачено 31.10.2017 року як з суми доходу з операції реінвестиції дивідендів.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 10 вересня 2019 року №0031741305 форми «ПС» , яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170 грн. за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування , суд дійшов висновку, що в її задоволенні слід відмовити, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік по строку до 01.05.2019 р. не надав, чим порушив ст.179 Податкового Кодексу України.

Так, пунктом 179.1. ст.179 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно пункту 179.2 ст.179 ПК України відповідно до цього розділу обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом; від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу; у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.

Пунктом 179.9 ст.179 ПК України передбачено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, виходячи з таких умов: загальна частина податкової декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи (витрати), що отримує (несе) незначна кількість платників податку; податкова декларація є уніфікованою та єдиною для всіх встановлених цим розділом випадків її подання; розрахунки окремих видів доходів (витрат) мають міститися в додатках до податкової декларації, що заповнюються виключно платниками податку за наявності таких доходів (витрат); податкова декларація та додатки до неї мають складатися з використанням загальновживаної термінології, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення; податкова декларація та додатки до неї мають ідентифікувати платника податку та містити інформацію, необхідну для визначення суми його податкових зобов`язань або суми податку, що підлягає поверненню у разі використання платником податку права на податкову знижку.

Бланки податкових декларацій мають безоплатно надаватися контролюючими органами платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення.

Така форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів № 821 від 15.09.2016р. в редакції наказу № 556 від 06.06.2017р. та містить додаток Ф1 "Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами".

Таким чином, отримавши у 2018 році прибуток від продажу інвестиційного активу, позивач був зобов`язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік, з заповненням додатку Ф1.

Тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 10 вересня 2019 року №0031741305 форми «ПС» слід відмовити.

При цьому суд бере до уваги, що відповідно до наведеного вище п.п.170.2.6 п.170.2 ст.170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від`ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Суд вважає, що загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного (податкового) 2018 року мав бути зменшений на суму інвестиційних збитків, понесених позивачем у попередні роки. Такі інвестиційні збитки мали місце з моменту придбання позивачем інвестиційних активів, однак в порушення приписів ст.179 ПК України вони ним не декларувалися.

Проте наданими позивачем доказами, що наведені вище, підтверджується наявність у попередні роки (з 2008 року по 2017 рік) від`ємного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами, сума якого мала переноситися у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. На позивача покладаються витрати в сумі 1,40 грн (9605 грн/1162424,38 грн*170 грн = 1,40 грн.), а на відповідача витрати в сумі 9603,60 грн (9605 грн. - 1,40 грн. = 9603,60 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.3 ст.139, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.09.2019 року № 0031701305 та від 10.09.2019 року № 0031761305, прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області.

У задоволенні позову ОСОБА_1 в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2019 року № 0031741305, прийнятого Головним управлінням ДПС в Одеській області - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 9603,60 грн. (дев`ять тисяч шістсот три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2020 року.

Суддя В.В. Андрухів