Постанова

від 27.10.2020 по справі 420/7634/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7634/19

Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. Дата і місце ухвалення: 03.09.2020р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук`янчук О.В.

при секретарі - Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 вересня 2019 року №0031701305, №0031761305 та №0031741305.

Позов обґрунтовував тим, що висновки акту перевірки від 22.07.2019р. №1438/15-32-13-05/ НОМЕР_1 про те, що позивачем отримано доходи від операцій з інвестиційними активами у сумі 4768500,00 грн. є необґрунтованими, оскільки в результаті проведення операції з реінвестиції дивідендів ОСОБА_1 було отримано звільнений, у відповідності до п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, від оподаткування податком на доходи фізичних осіб дохід - нараховані у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ ВІЛАРТ дивіденди за рахунок якого було збільшено на 4 000 000 грн. загальний розмір статутного капіталу товариства, що по суті та економічному змісту є операцією з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані такою юридичною особою корпоративні права. При розрахунку сум податкових зобов`язань контролюючим органом у якості бази оподаткування, від якої обчислено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, взято суму 4 768 500,00 грн., яка в період з 30.10.2017р. по 08.11.2017р. відповідала сумі розміру статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ , єдиним учасником якого був позивач. При цьому, контролюючим органом не враховано, що за весь період участі у товаристві позивачем було понесено витрати на придбання інвестиційного активу на загальну суму 4 768 500,00 грн. До складу інвестиційного прибутку включається виключно позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, яка визначається із суми витрат на придбання такого активу. Однак, у даному випадку вказана позитивна різниця відсутня, оскільки витрати на придбання інвестиційного активу повністю перекривають суму, яка була отримана від відчуження такого активу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 10 вересня 2019 року №0031701305 та №0031761305.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 9603,60 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 03.09.2020р., з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки твердженням відповідача про те, що у період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р. ОСОБА_1 фактично отримав доходи від ТОВ ВІЛАРТ від операцій з інвестиційними активами в сумі 4 768 500,00 грн. Платником податків ОСОБА_1 в ході перевірки документально не підтверджено витрати на придбання інвестиційних активів. Дохід, отриманий фізичною особою-резидентом у вигляді інвестиційного прибутку (корпоративного права) включається до загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням норм п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України. При цьому, об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, пов`язанні з придбанням такого корпоративного права без урахування реінвестиції дивідендів.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що згідно наданих до перевірки копій документів ТОВ ВІЛАРТ за результатами загальних зборів учасників підприємства складено протокол №15 від 08.11.2017р., згідно якого прийнято рішення зменшити розмір статутного капіталу підприємства до 500 000,00 грн. та встановлено, що частка учасника ТОВ ВІЛАРТ ОСОБА_1 у статутному капіталі підприємства з моменту зменшення складає 100%. Статут зареєстровано приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Столовою Т.В. за №1749 від 08.11.2017р. За результатами даної операції статутний фонд емітента зменшився на 4 268 500,00 грн. за рахунок виплати ТОВ ВІЛАРТ інвестиційного доходу єдиному учаснику - ОСОБА_1 . В свою чергу, ОСОБА_1 відчужив належну йому частку у статутному капіталі товариства у розмірі 100%, що складає 500 000,00 грн. на користь ОСОБА_2 , про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведено державну реєстрацію змін про юридичну особу. Враховуючи викладене, позивач фактично отримав доходи від ТОВ ВІЛАРТ від операцій з інвестиційними активами в сумі 4 768 500,00 грн., які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що до складу інвестиційного прибутку включається виключно позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, яка визначається із суми витрат на придбання такого активу. Матеріалами справи чітко підтверджено наявність витрат позивача на придбання інвестиційного активу, які складалися з витрат на первинне придбання частки у ТОВ ВІЛАРТ , витрат на внесення власних грошових коштів у вигляді внесків на поповнення статутного капіталу та витрат на збільшення статутного капіталу шляхом реінвестиції нарахованих дивідендів. Загальний розмір витрат ОСОБА_1 на придбання інвестиційного активу склав 4 768 500,00 грн., однак при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень Головним управлінням ДПС в Одеській області не було враховано жодної складової з витрат позивача на придбання інвестиційного активу. Реінвестування прибутку в статутний капітал товариства фактично є операцією із внесення коштів до статутного капіталу товариства в обмін на корпоративні права та є витратами позивача на придбання інвестиційного активу.

На підставі ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів на вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області, тобто в частині вимог позову, які задоволено оскаржуваним судовим рішенням.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 правомірності прийнятих Головним управлінням ДПС в Одеській області податкових повідомлень-рішень від 10 вересня 2019 року:

- №0031701305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 1 072 912,50 грн. (в т.ч. за податковим зобов`язанням 858 330,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 214 582,50 грн.);

- №0031761305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в розмірі 89 341,88 грн. (в т.ч. за податковим зобов`язанням 71 527,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 17 814,38 грн.).

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту від 22.07.2019р. №1438/15-32-13-05/ НОМЕР_1 Про результати позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р. , у висновках якого, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем:

- п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п.164.2.9 п.164.2 ст.164, ст.167, п.170.2 ст.170, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за 2018 рік в сумі 858 330,00 грн.;

- п.п. 1.2, 1.3, 1.4 п.16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження грошового зобов`язання з військового збору за результатами річного декларування за 2018 рік в сумі 71 527,50 грн.

Перевіркою встановлено заниження фінансового результату операцій з інвестиційними активами за 2018 рік в сумі 4 768 500,00 грн., в результаті чого ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 858 330,00 грн. та військового збору в сумі 71 527,50 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податків ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду отримував доходи, які підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи. Так, на загальних зборах учасників ТОВ ВІЛАРТ складено протокол №14 від 25.10.2017р., згідно якого прийнято рішення здійснити розподіл нерозподіленого прибутку від діяльності товариства в сумі 4 060 913,71 грн. та спрямувати зазначену суму на проведення операцій з нарахування дивідендів у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ ВІЛАРТ на користь учасника ОСОБА_1 . Також, вирішено збільшити розмір статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ до 4 768 500,00 грн. та встановити, що частка учасника товариства ОСОБА_1 з моменту збільшення складає 4 768 500,00 грн., що становить 100% Статутного капіталу. У зв`язку з виконанням умов п.п.165.1.18 п.165.1 ст.165 ПК України доходи ФОП ОСОБА_1 у 2017 році в сумі 4060913,71 грн. вважаються реінвестиційними дивідендами та звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Згідно наданих до перевірки копій документів ТОВ ВІЛАРТ , за результатами загальних зборів учасників підприємства складено протокол №15 від 08.11.2017р., згідно якого прийнято рішення зменшити розмір статутного капіталу товариства до 500000,00 грн. та встановлено, що частка учасника ОСОБА_1 у статутному капіталі підприємства з моменту зменшення складає 500 000,00 гри., що становить 100% статутного капіталу. Статут зареєстровано приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Столовою Т.В. за №1749 від 08.11.2017р.

Вищенаведене, за висновками перевіряючих, свідчить про те, що за результатами даної операції статутний Фонд емітента зменшився на 4 268 500,00 грн. за рахунок виплати ТОВ ВІЛАРТ інвестиційного доходу єдиному учаснику - ОСОБА_1 .

В подальшому, враховуючи зміни складу учасників ТОВ ВІЛАРТ , що відбулись у зв`язку з відчуженням ОСОБА_1 належної йому частки у статутному капіталі товариства у розмірі 100%, що складає 500 000,00 грн., на користь ОСОБА_2 , рішенням учасника ТОВ ВІЛАРТ вирішено внести відповідні зміни до статуту товариства, провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у порядку встановленому діючим законодавством.

На підставі викладеного, контролюючий орган дійшов висновку, що у період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р. фізична особа - платник податків ОСОБА_1 , окрім отриманих доходів, обов`язок щодо відображення яких у податковій декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, фактично отримував доходи від ТОВ ВІЛАРТ від операцій з інвестиційними активами в сумі 4 768 500,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 та скасовуючи податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 10 вересня 2019 року №0031701305 та №0031761305, визнав необґрунтованими висновки акту перевірки про заниження позивачем фінансового результату операцій з інвестиційними активами за 2018 рік в сумі 4 768 500,00 грн., в результаті чого ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 858 330,00 грн. та військового збору в сумі 71 527,50 грн. Суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на придбання інвестиційного активу в розмірі 4768500,00 грн., які увійшли до загального складу витрат на придбання інвестиційного активу в результаті проведеної операції з реінвестиції дивідендів. За висновками суду, позивач набув корпоративні права у відповідному обсязі, що по суті та економічному змісту є операцією з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані такою юридичною особою корпоративні права. Оскільки, з урахуванням загального розміру витрат позивача на придбання інвестиційного активу, вбачається, що позитивна різниця між доходом, отриманим позивачем від продажу інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, відсутня, висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДФО є помилковими

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається матеріалів справи, 05.12.2008р. між учасниками ТОВ ВІЛАРТ - ТОВ ВІЛАРТ-ТЕКСТІЛЬ та ОСОБА_3 , як Продавцями, та ОСОБА_1 , як Покупцем, укладено купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ ВІЛАРТ , за умовами якого Продавці зобов`язуються в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупця належні їм частки, що разом становить 100% частки у статутному фонді ТОВ ВІЛАРТ , що складає 18 500 грн., а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказану частку.

Після придбання частки у статутному фонді ТОВ ВІЛАРТ позивачем було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства до 1 000 000,00 грн., у зв`язку з чим зареєстровано відповідні зміни до Статуту та здійснено наступні сплати власних грошових коштів у вигляді внеску до статутного капіталу товариства:

- 17.08.2009р. в сумі 150 000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №16 від 17.08.2009р.;

- 19.08.2009р. в сумі 140 000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №17 від 19.08.2009р.;

- 08.07.2010р. в сумі 70 000,00 грн. та в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами №7, №8 від 08.07.2010р.;

- 05.08.2011р. в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №8 від 05.08.2011р.;

- 11.08.2011р. в сумі 110 000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №9 від 11.08.2011р.;

- 19.08.2011р. в сумі 70 000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №10 від 19.08.2011р.;

- 09.02.2012р. в сумі 100 000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №2 від 09.02.2012р.;

- 24.02.2012р. в сумі 70 000,00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №3 від 24.02.2012р.

Таким чином, у період з 17.08.2009р. по 24.02.2012р. позивачем шляхом сплати грошових коштів на поповнення статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ було додатково понесено витрати з придбання інвестиційного активу на загальну суму 750 000,00 грн.

На підставі протоколу №9 від 28.03.2017р. позивачем було зменшено статутний капітал ТОВ ВІЛАРТ до загальної суми фактично здійснених позивачем на той момент витрат та зафіксовано статутний капітал ТОВ ВІЛАРТ у розмірі 768 500,00 грн.

25.10.2017р. було ухвалено рішення про спрямування нерозподіленого прибутку від діяльності ТОВ ВІЛАРТ на проведення операції з реінвестиції дивідендів, за якою було збільшено статутний капітал ТОВ ВІЛАРТ на 4 000 000,00 грн. за рахунок дивідендів, нарахованих у вигляді частки у статутному капіталі без змін пропорцій участі учасників у товаристві. За проведеною операцією податковим агентом було сплачено до бюджету 60913,71 грн.

Тобто, за весь період участі у товаристві позивачем понесено витрати на придбання інвестиційного активу на загальну суму 4 768 500,00 грн.

З матеріалів справи, також вбачається, що на підставі рішення про зменшення розміру статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ від 08.11.2017р. розмір статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ було зменшено до 500 000,00 грн.

22.08.2018р. між ОСОБА_1 , як Продавцем, та ОСОБА_2 , як Покупцем, було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, за яким позивачем було здійснено продаж 100% частки у статутному капіталі ТОВ ВІЛАРТ за ціною в 500 000,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, за наслідками проведеної перевірки, при розрахунку сум податкових зобов`язань контролюючим органом у якості бази оподаткування, від якої обчислено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, взято суму 4 768 500,00 грн., яка в період з 30.10.2017р. по 08.11.2017р. відповідала сумі розміру статутного капіталу ТОВ ВІЛАРТ , єдиним учасником якого був позивач.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість доводів Головного управління ДПС в Одеській області, що у період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р. ОСОБА_1 фактично отримав доходи від ТОВ ВІЛАРТ від операцій з інвестиційними активами в сумі 4 768 500,00 грн. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб для резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п.164.1 ст.164 ПК України).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу (п.п.164.2.9 п.164.2 ст.164 ПК України).

Згідно п.п.165.1.18 п.165.1 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Відповідно до п.п.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права (абзац п`ятий цього підпункту).

За визначенням, яке дається в пункті а підпункту 170.2.7 пункту 170.2 ст. 170 ПК України, інвестиційний актив для цілей цього пункту - корпоративні права, виражені в інших ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Відповідно до п.п.170.2.6 п.170.2 ст.170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від`ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці 1 пункту 29 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень цього Кодексу.

Таким чином, до складу інвестиційного прибутку включається виключно позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, яка визначається із суми витрат на придбання такого активу.

Згідно з підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та /або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частки).

З нарахуванням позивачу дивідендів в розмірі 4 000 000,00 грн. у нього виникло право власності на ці грошові кошти. Позивач розпорядився ними шляхом реінвестування в статутний капітал ТОВ ВІЛАРТ , що фактично є операцією із внесення коштів до статутного капіталу товариства в обмін на корпоративні права та є витратами на придбання інвестиційного активу (частки в статутному капіталі товариства).

Такий висновок колегії суддів відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.10.2020р. у справі №520/1366/19.

А відтак, посилання апелянта на те, що об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, пов`язані з придбанням такого корпоративного права без врахування реінвестиції дивідендів, колегія суддів не приймає до уваги.

Як вже зазначалося колегією суддів, загальний розмір витрат позивача на придбання інвестиційного активу склав 4 768 500,00 грн. (18 500,00 грн. (витрати на первинне придбання частки у товаристві) + 750 000,00 грн. (витрати на внесення власних грошових коштів у вигляді внесків на поповнення статутного капіталу) + 4 000 000,00 грн. (витрати на збільшення статутного капіталу шляхом реінвестицій нарахованих дивідендів), що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами.

Однак, як слідує з матеріалів справи, при проведенні документальної позапланової перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 22.07.2019р. №1438/15-32-13-05/ НОМЕР_1 , та прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, Головним управлінням ДПС в Одеській області не було враховано жодної складової з витрат ОСОБА_1 на придбання інвестиційного активу зважаючи на наявність окрім витрат на реінвестування також і інших витрат позивача на придбання інвестиційного активу, зокрема первісних витрат на придбання частки та подальших витрат на поповнення статутного капіталу.

З урахуванням наявності підтверджених витрат ОСОБА_1 в сумі 4 768 500,00 грн. на придбання інвестиційного активу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків акту перевірки про порушення позивачем п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п.164.2.9 п.164.2 ст.164, ст.167, п.170.2 ст.170, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України, та п.п. 1.2, 1.3, 1.4 п.16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

А відтак, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 10 вересня 2019 року №0031701305 та №0031761305.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 жовтня 2020 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук