Рішення

від 10.09.2020 по справі 540/1588/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1588/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтовича І.І.,

при секретарі: Бондарчук О.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації - Шаповал М.О.,

представника відповідача Херсонської обласної державної адміністрації - Бєлашевої М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Херсонської обласної державної адміністрації, Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування наказу від 31.01.2020 року №10-Ос "Про звільнення ОСОБА_1 ", зобов`язання поновити на посаді,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації від 31 січня 2020 року № 10-ос Про звільнення ОСОБА_1 (відповідач-1), зобов`язати Херсонську обласну державну адміністрацію (відповідач - 2) поновити з 31 січня 2020 року на посаді заступника начальника Управління туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації, стягнути з Херсонської обласної державної адміністрації середній заробіток за період з 31 січня 2020 року по дату постановлення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про незаконність свого звільнення, оскільки згідно розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 24.10.2019 р. № 715 "Про вдосконалення та затвердження структури і граничної штатної чисельності працівників Херсонської обласної державної адміністрації" до новоствореного Управління туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації, як до правонаступника, перейшли права та обов`язки ліквідованого цим же розпорядженням Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації, з якого позивача було звільнено. Тобто, в даному випадку відбулася реорганізація, а не ліквідація державного органу, що в свою чергу відповідно до ст.492 КЗпП України покладає на роботодавця обов`язок по працевлаштуванню працівника. Між тим, відповідачем-2 рівнозначних або інших вакантних посад державної служби не запропоновано, не враховано було переважне право на залишення на роботі, а відтак звільнення відбулося з порушенням вимог ст.492 КЗпП України та у зв`язку з протиправністю оскаржуваного наказу про звільнення, становище повинно бути відновлено шляхом поновлення на роботі в Управлінні туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації, який перейменовано з Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації, оскільки цей орган є правонаступником реорганізованої установи, та стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 22.06.2020 р. позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 06.07.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, поновлено строк звернення до суду, призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою від 21.07.2020 р. задоволено клопотання представника відповідача - 2, продовжено строк підготовчого судового засідання.

28.07.2020 р. від Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації (відповідача - 1) надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову з підстав необґрунтованості, зазначивши наступне. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 р. № 77-р, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 р. № 829 щодо вдосконалення структури обласної державної адміністрації, та керуючись ст.ст.5, 6, п.1 ч.1 ст.39, ч.1 ст.41, ч.4 ст.47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", пунктом 1 розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 24.10.2019 р. № 715 "Про вдосконалення та затвердження структури і граничної штатної чисельності працівників Херсонської обласної державної адміністрації" було припинено шляхом ліквідації структурні підрозділи Херсонської обласної державної адміністрації зі статусом юридичних осіб публічного права, зокрема, Департамент туризму та курортів ОДА та згідно п. 3 даного розпорядження було утворено Управління туризму та курортів ОДА, зі штатною чисельністю 13 одиниць, відповідно яке є правонаступником Департаменту туризму та курортів ОДА. Розпорядженням голови Херсонської ОДА від 29.10.2019 р. № 717 було створено ліквідаційну комісію, у складі якої була ОСОБА_1 . Відповідно до наказу Департаменту курортів та туризму ОДА від 28.10.2019 № 24 Про можливе звільнення працівників у зв`язку з ліквідацією Департаменту курортів та туризму облдержадміністрації ОСОБА_1 було повідомлено про можливе звільнення особисто під підпис. Відповідач - 1 вважає, що у нього не було обов`язку пропонувати позивачу рівнозначну посаду за наслідками ліквідації Департаменту курортів та туризму ОДА, що підтверджується роз`ясненнями Національного агентства з питань державної служби від 20.02.2020 р. № 86 р/з. Також, відповідач-1 зазначає, що згідно розпорядження № 715 Управління туризму та курортів ОДА отримало від Департаменту курортів та туризму ОДА повноваження лише в частині реалізації повноваження у сфері туризму та курортів на території області, а не всіх прав та обов`язків, у зв`язку з чим, твердження позивача щодо реорганізації Департаменту курортів та туризму ОДА є хибним, оскільки ліквідація не відноситься до видів реорганізації, передбачених ст. 104 Цивільного кодексу України. Відповідач - 1 також вказує на відсутність підстав для поновлення позивача на посаді та в органі, в якому вона не працювала та з якої звільнена не була, оскільки ОСОБА_1 була звільнена з посади заступника директора Департаменту туризму та курортів ОДА, а не з новоствореного Управління туризму та курортів ОДА, що спростовується положеннями п. 19 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів . ОСОБА_1 могла реалізувати своє право на зайняття вакантної посади в Управлінні туризму та курортів ОДА під час оголошеного відповідного конкурсу, але даним правом позивач не скористалась, не оскаржила наказ про оголошення конкурсу та результати конкурсу. 31.01.2020 р. позивач сама підписала наказ про своє звільнення з займаної посади, підстави для її поновлення, з мотивів наведених в позовній заяві, вістуні.

28.07.2020 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву та заява (додаткові пояснення) від 09.09.2020 р., в яких Херсонська обласна державна адміністрація просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що з метою вдосконалення структури обласної державної адміністрації, керуючись ст.ст.5, 6, п.1 ч.1 ст.39, ч.1 ст.41, ч.4 ст.47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", п.1 розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 24.10.2019 р. № 715 "Про вдосконалення та затвердження структури і граничної штатної чисельності працівників Херсонської обласної державної адміністрації" припинено шляхом ліквідації структурні підрозділи Херсонської обласної державної адміністрації зі статусом юридичних осіб публічного права згідно з переліком, викладеним у додатку 1, зокрема, Департамент туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації. З 28.10.2019 р. утворено Управління туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації як юридичну особу публічного права, визнавши його правонаступником повноважень Департамент туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації в частині реалізації державної політики щодо туризму та курортів, зі штатною чисельністю 13 одиниць. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 11 частини 1 статті 87 Закону України Про Державну службу , Кодексів законів про працю України…, розпорядження голови ХОДА від 24.10.2019 р. №715…, головою ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи Департаменту курортів та туризму ОДА прийнято наказ від 31.01.2020 р. № 10-ос, в якому позивач звільнилась з посади заступника директора Департаменту курортів та туризму Херсонської обласної державної адміністрації згідно з пунктом 11 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" (ліквідація державного органу). Вважає, що процедуру звільнення позивача було дотримано, а тому трудові права не порушено. ОСОБА_1 було відомо про можливе звільнення з посади, остання особисто підписала наказ про своє звільнення з займаної посади, як голова ліквідаційної комісії мала можливість перевестись на нову посаду, тому відповідачем не було порушено ст. 492 КЗпП України. Крім того, позивач не скористалась своїм правом на участь у конкурсі на заняття вакантної посади заступника начальника управління туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації. Зазначає, що у новоутвореного управління туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації змінено і розширено коло повноважень та повноважень заступника начальника, змінено штатну чисельність, а тому посади не є рівнозначними.

26.08.2020 р. до суду надійшла від позивача відповідь на відзив та 10.09.2020 р. заява (додаткові пояснення), в якому ОСОБА_1 наполягає на реорганізації Департаменту туризму та курортів ХОДА на Управління туризму та курортів ХОДА, останнє є правонаступником повноважень Департаменту, зменшено штатну чисельність працівників. Зауважує на тому, що функції Управління зовсім не відрізняються від функцій реорганізованого Департаменту, на виконання вимог трудового законодавства відповідач мав перевести її на відповідну посаду, оскільки правонаступник отримав права та обов`язки не лише майнового характеру, але і щодо проходження публічної служби, продовження дії трудового договору з працівником. ОСОБА_1 також зазначає про те, що Управління туризму та курортів ХОДА без статусу юридичної особи керівником служби якого є керівник апарату, саме останній мав запропонувати їй посаду, а не ОСОБА_1 як голова ліквідаційної комісії структурного підрозділу зі статусом юридичної особи публічного права, навівши прикладом позицію Верховного Суду України у п.п.36-42 постанови від 06.08.2020 р. у справі № 591/3069/16-а (К-9901/12329/18). Позивач не спростовує доводи відповідачів щодо проведеного конкурсу на посаду заступника начальника управління туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації, приймати участь в даному конкурсі позивач вважала недоречним, оскільки наслідки звільнення оскаржуються нею в судовому порядку. Позивач наполягає на обставинах викладених в позовній заяві та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 31.07.2020 р. закрито підготовче провадження, призначено адміністративну справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Представники відповідача-1 в судовому засіданні просили відмовити в задоволені позову з підстав, вказаних у відзиві.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні наполягав на безпідставності заявлених позовних вимог, в позові просив відмовити.

З`ясувавши обставини у справі, заслухавши сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно наказу від 18.03.2019 № 3-ос ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника директора Департаменту - начальника управління розвитку туристичної діяльності та організаційно-фінансової роботи за переведенням з іншого державного органу, зі збереженням 6 (шостого) рангу державного службовця.

Розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 24.10.2019 р. № 715 "Про вдосконалення та затвердження структури і граничної штатної чисельності працівників Херсонської обласної державної адміністрації" (далі - розпорядження № 715) пунктом 1 припинено шляхом ліквідації структурні підрозділи Херсонської обласної державної організації зі статусом юридичних осіб публічного права згідно з переліком, викладеним у додатку 1 та з 28 жовтня 2019 року утворено структурні підрозділи обласної державної адміністрації без статусу юридичної особи публічного права, зокрема, - Управління туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації, зі штатною чисельністю 13 одиниць, визначивши правонаступником повноважень Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації.

Пунктом 7 даного розпорядження № 715 керівника відділу управління персоналом апарату Херсонської обласної державної адміністрації Сторчак О.А. зобов`язано попередити керівників структурних підрозділів Херсонської обласної державної адміністрації та працівників апарату Херсонської обласної державної адміністрації про ліквідацію (реорганізацію), зміни істотних умов державної служби з можливим звільненням із займаної посади відповідно.

Згідно п. 8 розпорядження № 715 керівники структурних підрозділів, зазначених у пункті 4 цього розпорядження мають попередити працівників очолюваних структурних підрозділів про зміни істотних умов державної служби з можливим звільненням із займаних посад.

Згідно Додатку 5 до розпорядження № 715 визначено склад ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи - Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації шляхом ліквідації, головою комісії визначено ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу заступника директора Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації від 28.10.2019 р. № 24, ОСОБА_1 під підпис попереджено про можливе звільнення у зв`язку з ліквідацією Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації. Наказ підписано відповідно ОСОБА_1

Наказом голови ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи - Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації шляхом ліквідації від 31.01.2020 р. № 10-ос ОСОБА_1 звільнено 31 січня 2020 року з посади заступника директора Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації - начальника управління розвитку туристичної діяльності та організаційно-фінансової роботи відповідно до пункту 11 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу (ліквідація державного органу). Відповідна відмітка міститься у трудовій книжці, запис 31.01.2020 р.

Розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 03.02.2020 р. № 98 Про внесення змін у додатки 1,5 до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 29 жовтня 2019 року № 717 , внесено зміни у додатки 1,5 до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 29 жовтня 2019 року № 717 Про створення ліквідаційних комісій , виклавши їх у новій редакції. Відповідно у Додатку 5 до розпорядження № 717, згідно розпорядження № 98, утворено новий склад ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи - Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації шляхом ліквідації, головою якої визначено ОСОБА_2 - начальника управління туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації.

Позивач вважає наказ від 31.01.2020 р. № 10-ос про звільнення протиправним, у зв`язку з чим звернулась до суду з позовною заявою про його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 1 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З`ясувавши в ході розгляду справи позиції сторін, з метою ефективного захисту права, свобод та інтересів позивача, всебічного та неупередженого розгляду справи, суд вважає необхідним визначити пункт перший позовних вимог ОСОБА_1 наступними: визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи - Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації від 31.01.2020 р. № 10-ос "Про звільнення ОСОБА_1 "

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам, у тому числі, чи прийняті вони з метою, з якою це повноваження надано.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України від 10.12.2015 р. № 889-VIII Про державну службу (далі - Закон № 889-VIII).

Згідно ч.ч.2, 3 ст.5 Закону № 889-VІІІ відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Підстави припинення державної служби визначені ст.83 Закону № 889-VІІІ, серед яких, зокрема п.4 ч.1 передбачено припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 871 цього Закону).

Відповідно до п.11 ч.1 ст.87 Закону № 889-VІІІ підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є ліквідація державного органу.

Частиною 3 статті 87 Закону № 889-VІІІ визначено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 11 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

З викладеного слідує, що однією із підстав звільнення державного службовця є ліквідація державного органу. Дана підстава звільнення зазначена у оскаржуваному ОСОБА_1 наказі від 31.01.2020 р. № 10-ос.

Позивач, вважаючи своє звільнення незаконним, вказує на те, що в даному випадку відбулася реорганізація, а не ліквідація державного органу, в той час як відповідачі наполягають на тому, що відбулася саме ліквідація державного органу.

Таким чином, спірним в даній справі є питання наявності такої підстави припинення державної служби як ліквідація державного органу.

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Ліквідація - це одна із форм припинення юридичної особи. Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав i обов`язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації підприємства його права й обов`язки припиняються.

Верховний Суд України у постановах від 04.03.2014 р. у справі № 21-8а14, від 27.05.2014 р. у справі № 21-108а14, від 28.10.2014 р. у справі № 21-484а14 сформував наступні правові висновки з цього приводу та зазначив, що ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з`ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: припинено виконання функцій ліквідованого органу чи покладено виконання цих функцій на інший орган.

З матеріалів справи слідує, що розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 24.10.2019 р. № 715 ліквідовано Департамент туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації, заступником начальника якого була ОСОБА_1 , та утворено Управління туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації, яке визначено правонаступником повноважень, в тому числі і Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації, в частині реалізації державної політики у сфері туризму та курортів.

Тобто, Херсонська обласна державна адміністрація не відмовилася від функцій і завдань, які виконував Департамент туризму та курортів, а фактично передала їх новоутвореному Управлінню туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації.

Виходячи з того, що до Управління туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації перейшли права та обов`язки Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації, з якого позивача було звільнено, то в даному випадку мало місце саме реорганізація, а не ліквідація державного органу, оскільки повноваження ліквідованої установи перейшли до правонаступника, а не припинені взагалі. В ході розгляду справи дані обставини не знайшли свого спростування з боку відповідачів по справі.

Аналогічні правові висновки з цього питання викладено у постанові Верховного Суду від 06.08.2020 р. у справі № 591/3069/16-а.

З огляду на викладене, суд зазначає, що у даному випадку відбулася реорганізація в структурних підрозділах Херсонської обласної державної адміністрації шляхом ліквідації одного із структурних підрозділів, а не ліквідація державного органу, а тому звільнення ОСОБА_1 на підставі п.11 ч.1 ст.87 Закону № 889-VІІІ у зв`язку з ліквідацією державного органу є протиправним, а розпорядження голови ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи - Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації від 31.01.2020 р. № 10-ос "Про звільнення ОСОБА_1 " підлягає скасуванню.

Стосовно тверджень позивача про порушення вимог ст.492 КЗпП України, то суд вважає їх передчасними, так як під час розгляду справи судом встановлено незаконність звільнення ОСОБА_1 на підставі п.11 ч.1 ст.87 Закону № 889-VІІІ, оскільки суд з`ясував, що в даному випадку не відбулася ліквідація державного органу, а тому відсутня підстава, яка слугувала звільненню позивача. В той же час, надання оцінки дотримання процедури звільнення можливо лише при наявності підстав для звільнення працівника.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Херсонську обласну державну адміністрацію поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління туризму та курортів, яке буде здійснювати (здійснює) повноваження та виконує функції в сфері туризму та курортів у складі Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації, суд зазначає наступне.

Позивач оскаржуваним розпорядженням від 31.01.2020 р. № 10-ос звільнена з посади заступника директора Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації.

На час розгляду справи Департамент туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації перебуває в стані припинення і до Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено запису про припинення юридичної особи публічного права.

Згідно ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Суд зауважує, що поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до його звільнення. При цьому повноваження суду при вирішенні спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця. Виходячи із положень законодавства незаконно звільнений працівник не може бути рішенням суду призначений на будь-яку посаду у новостворений орган, так як суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції органу державної влади.

За такого правового врегулювання, суд позбавлений можливості зобов`язати орган державної влади призначити позивача на посаду, оскільки такому призначенню на державну службу до обласної державної адміністрації передує встановлена процедура проведення конкурсу та перевірки, що проводиться компетентними органами, а тому вимога позивача про зобов`язання Херсонську обласну державну адміністрацію поновити на посаду заступника начальника Управління туризму та курортів, яке буде здійснювати (здійснює) повноваження та виконувати функції в сфері розвитку туризму та курортів в області, не підлягає задоволенню.

В ході розгляду справи, судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 станом на 31.01.2020 р. працювала на посаді заступника начальника Департаменту туризму та курортів, відпрацювала повний робочий день, отримала відповідні нарахування по заробітній платі, у зв`язку з чим, суд вважає необґрунтованим вимогу позивача щодо поновлення її на роботі з 31.01.2020 р.

Відповідно, підсумовуючи вищевикладене, позивач підлягає поновленню на посаді, яку вона займала до звільнення, а саме - заступника директора Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації - начальника управління розвитку туристичної діяльності та організаційно-фінансової роботи з 01.02.2020 р.

Також суд вважає необхідним зазначити про необґрунтоване твердження відповідачів, що позивач ОСОБА_1 сама себе звільнила наказом від 31.01.2020 р. № 10-ос, відповідно погодилась з таким звільненням, оскільки ОСОБА_1 виконувала розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 24.10.2019 р. № 715 "Про вдосконалення та затвердження структури і граничної штатної чисельності працівників Херсонської обласної державної адміністрації", була призначена головою ліквідаційної комісії, відповідно не могла сама себе звільнити, рішення про звільнення було прийнято саме обласною державною адміністрацією.

Приписами ч.2 ст.235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

У відповідності до абз.3 п.2 Порядку № 100 збереження заробітної плати "у всіх інших випадках", до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п.8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Згідно довідки ліквідаційної комісії Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації від 17.07.2020 р. № 01-09-400/0/20/309 наданої до суду відповідачем - 1 заробітна плата ОСОБА_1 за два останні місяці роботи, що передували звільненню, становить 18 227,94 грн. (листопад 2019 р. - 7 021,20 грн., грудень 2019 року - 19 886,71 грн.).

У розрахунковому періоді позивачем відпрацьовано 42 дні, а тому середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 433,99 грн. (18 227,94 грн. : 42 р. д.).

Період вимушеного прогулу з 01.02.2020 р. по 10.09.2020 р. - 152 робочих днів (лютий 2020 року - 20, березень 2020 року - 21, квітень 2020 року - 21, травень 2020 року - 19, червень 2020 року - 20, липень 2020 року - 23, серпень 2020 року - 20, з1 по 10 вересня 2020 року - 8).

Отже, заробітна плата за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 65 966,48 грн. (433,99 грн. х 152 р.д.).

Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Розмір грошового забезпечення за один місяць складає 9113,79 грн. (середня кількість відпрацьованих у листопаді, грудні 2019 року днів - 21 (42:2); середньоденне грошове забезпечення 433,99 грн.; 21 х 433,99 грн. = 9113,79 грн.).

Відтак, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації - начальника управління розвитку туристичної діяльності та організаційно-фінансової роботи з 01.02.2020 р. та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць у розмірі 9113,79 грн. підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Оцінивши докази, які є у справі, враховуючи те, що відповідачем-1 та відповідачем-2 не надано жодних доказів правомірності спірного наказу № 10-ос від 31.01.2020р., суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 371 КАС України, суд -

вирішив :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи - Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації від 31.01.2020 р. № 10-ос "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на посаді заступника директора Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації - начальника управління розвитку туристичної діяльності та організаційно - фінансової роботи з 01.02.2020 р.

Стягнути з Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації (73000, м. Херсон, пл. Свободи,1, код ЄДРПОУ 42832427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.02.2020 р. по 10.09.2020 р. в розмірі 65 966,48 грн. (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят шість гривень 48 коп.) з відрахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на посаді заступника директора Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації - начальника управління розвитку туристичної діяльності та організаційно - фінансової роботи з 01.02.2020 р.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту туризму та курортів Херсонської обласної державної адміністрації (73000, м. Херсон, пл. Свободи,1, код ЄДРПОУ 42832427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць у розмірі 9113,79 (дев`ять тисяч сто тринадцять гривень 79 коп.) з відрахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 вересня 2020 р.

Суддя І.І. Войтович

кат. 106030000