Рішення

від 07.09.2020 по справі 620/1669/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 року Чернігів Справа № 620/1669/20

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархочука Д.А.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні , без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Красноколядинська сільська рада Талалаївського району Чернігівської області, Головне управління Держгеокадастру Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадження Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області (далі також - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Красноколядинська сільська рада Талалаївського району Чернігівської області (далі також - третя особа1), Головне управління Держгеокадастру Чернігівської області (далі також - третя особа 2) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної у власність земельної ділянки державної власності площею 2,0 га на території Красноколядинської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області та зобов`язання затвердити проект землеустрою позивача щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га сільськогосподарського призначення державної власності на території Красноколядинської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області.

В обґрунтування вимог зазначено, що відповідачем не прийнято рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки земельної у власність земельної ділянки державної власності площею 2,0 га на території Красноколядинської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області у спосіб, визначений Земельним кодексом України, що свідчить про бездіяльність.

Ухвалою суду від 18.05.2020 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.06.2020 відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки до виключної компетенції Талалаївської селищної ради належить повноваження щодо затвердження проекту землеустрою. Рішення приймаються на пленарному засіданні після обговорення більшості голосів депутатів від загального складу ради. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений режим(періодичність) проведення сесій рад. Позивачем подано відповідачу на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого земельного господарства, але рішення не прийнято у зв`язку з відсутністю необхідної кількості голосів.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що доводи відповідача є необґрунтованими.

08.07.2020 ухвалою суду призначено за правилами загального позовного провадження, продовжено процесуальний строк підготовчого провадження на 30 днів, залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Красноколядинську сільську раду Талалаївського району Чернігівської області.

Представником Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області подано письмові пояснення, в яких зазначено, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7425382000:05:001:1848 утворена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7425382000:05:001:1772, внесено до публічної карти в Розділ Інформація про ділянку - Архівні ділянки , кадастровий номер 7425382000:05:001:1848, відомості з офіційного веб-порталу Державного земельного кадастру Публічна карта України . На підставі акту прийому -передачі земельних ділянок від 27.09.2018 земельна ділянка за кадастровим номером 7425382000:05:001:1772 передана в управляння Талалаївської селищної ради, тому погодження поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки віднесено до повноважень відповідача.

Представником позивача подані додаткові пояснення, в яких повторно наголошено на тому, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише його невідповідність вимогам законодавства та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

17.08.2020 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності сторін, представник Красноколядинської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

10.11.2016 позивачем до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області подано заяву про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.17).

09.12.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області видано наказ №25-20100/14-16-сг про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Красноколядинської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с.18).

ФОП ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 7425382000:05:001:1848) у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності Красноколядинської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області (а.с.11-16).

Вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджено без зауважень, що видно з Висновку ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 12.07.2019 №8791 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.29).

Відповідно до акту приймання - передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2018 Головним управління Держгеокадастру у Чернігівській області передано земельні ділянки згідно з додатком у комунальну власність відповідача (а.с.73-81).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ -7416312412020, земельна ділянка за кадастровим номером 7425382000:05:001:1848 знаходиться та території Красноколядинської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області; цільове призначення:01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, площа 2.0000 га; зареєстрована Відділом у Талалаївському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області 14.01.2020 (а.с. 10).

Оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в комунальній власності Талалаївської селищної ради Чернігівської області, то 29.01.2020 позивач подала відповідачу вказаний проект на погодження, що визнається останнім у відзиві.

01.04.2020 відповідач листом за № 164 повідомив позивача, що проект рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності у власність громадянам площею 2,0 га на території Красноколядинської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області винесено на розгляд 26 сесії 7 скликання від 04.03.2020, але рішення не прийнято у зв`язку з відсутністю необхідної кількості голосів.

Позивач вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України (далі-ЗК України), частиною другою якої передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною третьою статті 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з частиною четвертою статті 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною першою статті 186-1 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Відповідно до частини сьомої статті 186-1 ЗКУ органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 186-1 ЗК України, органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною восьмою статті 186-1 ЗК України визначено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунуто недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Як вже встановив суд, на двадцять шостій сесії сьомого скликання Талалаївської селищної ради рішення щодо спірного питання не прийнято у зв`язку з відсутністю необхідної кількості голосів.

Отже, наведені обставини свідчать про протиправну бездіяльність відповідача.

Щодо обраного способу захисту порушеного права - зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою позивача щодо відведення у власність земельної ділянки, то він не відповідає приписам пункту 4 частини другої частини та частини четвертої статті 245 КАС України, в якій зокрема вказано, що у разі визнання протиправною бездіяльність відповідача, та у випадку якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач з урахуванням правової позиції, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для зобов`язання відповідача затвердити проекту землеустрою, оскільки вчинення вказаних дій обумовлює необхідність належного дослідження проекту землеустрою, поданого позивачем, що законодавством віднесено до дискреційних повноважень відповідача, які в даному випадку не були ним реалізовані в повній мірі.

За таких обставин, враховуючи положення частини четвертої статті 245 КАС України суд дійшов висновку зобов`язати Талалаївську селищну раду повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки державної власності площею 2,0 га на території Красноколядинської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішення.

Отже, позов слід задовольнити частково.

Щодо питання про стягнення понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, суд зазначає таке.

Як вбачається з квитанції від 12.05.2020 № ПН215600426655, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80,00 грн, та відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 07.05.2020 № 62 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами частини першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи частини третьої статті 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України).

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року в справі № 816/2096/17.

З матеріалів справи вбачається, що 07.05.2020 між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір про правничу допомогу (а.с. 32).

На обґрунтування понесених витрат позивачем надано акт виконаних робіт від 12.05.2020 (а.с.33) та квитанція до прибуткового касового ордеру від 07.05.2020 № 62 (а.с.35).

Отже, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Зазначене узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною щодо подібного питання у постанові від 26 вересня 2018 року по справі № 753/15683/15.

При визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Частиною третьою статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позов задоволено частково суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 420,40 грн, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки державної власності площею 2,0 га на території Красноколядинської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області.

Зобов`язати Талалаївську селищну раду повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки державної власності площею 2,0 га на території Красноколядинської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Талалаївської селищної ради Талалаївського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять грн) 40 коп., сплачений відповідно до квитанції № 1009108670 від 12.05.2020 та судові витрати в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі грн).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Талалаївська селищна рада Талалаївського району Чернігівської області вул.Вокзальна,3,смт.Талалаївка,Талалаївський район, Чернігівська область,17200, код ЄДРПОУ 04412679.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, проспект Миру,14, м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 39764881.

Третя особа: Красноколядинська сільська рада Талалаївського району Чернігівської області, вул. 30- річчя Перемоги,15, с. Красний Колядин, Талалаївський район, Чернігівська область,17210.

Повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2020 року.

Суддя І.І. Соломко