Рішення

від 14.09.2020 по справі 826/5855/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 року м. Київ № 826/5855/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів: Катющенка В.П. та Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд до:Державної архітектурно-будівельної інспекції України про:визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд (08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Тернівська, 2-а, код ЄДР: 39205460) (далі - позивач, ТОВ Укрінжинірбуд ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДР: 37471912) (далі - відповідач, ДАБІ України), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати постанови від 25.03.2016 № 046/40-212-10/2405 та № 047/40/212-10/2406 про нарахування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ Укрінжинірбуд у розмірах 24 804,00 грн. та 62010,00грн.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на протиправності оскаржуваних постанов, з огляду на наступне.

Пояснює, що як зазначено у акті, приписі та протоколі від 10.03.2016, ТОВ Укрінжинірбуд здійснює будівництво об`єкту Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (секція № 3) по вул. Покришкіна, 8в у місті Вінниці . Будівельні роботи проводяться згідно укладеного із замовником договору підряду, наданої замовником проектної документації та декларації про початок виконання будівельних робіт від 30.01.2015 № ВН 083150300579.

Представник позивача зазначає, що ТОВ Укрінжинірбуд не було повідомлено про проведення перевірки та не мало можливості забезпечити явку уповноваженого представника та надати в письмові формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного за результатами перевірки, що, за висновком позивача, є порушенням пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

За словами представника позивача, твердження відповідача про виконання робіт на об`єкті без належним чином затвердженої проектної документації та робочої документації не відповідають реальним обставинам, оскільки проектна документація затверджена замовником була передана позивачеві згідно акту приймання-передачі при підписанні договору генерального підряду.

Також, на думку представника позивача, не відповідають дійсності твердження відповідача про відсутність на будівництві робочих креслень, виконавчих схем, загальних журналів роботі, тощо, оскільки вказані документи ніким не перевірялись, з огляду на що, як наголошує позивач, висновки інспекторів ДАБІ не відповідають реальним обставинам.

Позивач також акцентує увагу суду на тому, що вказаний у акті перевірки представник суб`єкта будівництва - керівник проекту ОСОБА_1 , в присутності якого було проведено перевірку не є уповноваженою особою ТОВ Укрінжинірбуд , тобто позивача, оскільки вказаній особі позивачем не надавались довіреності на представництво товариства. Відтак, за словами позивача, присутня при перевірці особа не мала повноважень представляти інтереси позивача, що свідчить про порушення ДАБІ України порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, позивач додає, що є очевидним, що ні один з документів, складених за наслідками вказаної перевірки не підписаний ОСОБА_1 та відсутній запис про відмову від підпису, що зважаючи на не повідомлення позивача про перевірку, відсутність уповноваженого позивача який був би присутнім при перевірці і міг би підтвердити реальність проведення перевірки, взагалі ставить під сумнів реальність проведення позапланової перевірки і дату та місце складання акту, протоколу та припису.

Акцентує увагу суду представник позивача також і на тому, що жодна особа, яка задіяна ТОВ Укрінжинірбуд на будівництві об`єкту не бачила проведення зазначеної перевірки і інспекторів, що її проводили, ніякі документи позивачем для перевірки не надавались, у зв`язку з чим, висновки викладені в акті перевірки про їх відсутність чи введення з порушеннями є надуманими.

Підсумовуючи викладене позивач наголосив на тому, що відповідачем порушено норми чинного законодавства, а відтак просить суд скасувати оскаржувані постанови.

Позиція відповідача.

Представник відповідач надіслав заперечення проти адміністративного позову, в яких наголосив на безпідставності заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, представник ДАБІ наголосив, що контрольний захід здійснено відповідним органом, який згідно законодавства уповноважений про проведення планових та позапланових перевірок.

Більш того, відповідач додає, що дія Закону України Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), а відтак обов`язку повідомляти завчасно суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері містобудування про плановий або позаплановий контрольний захід, як це визначено нормами зазначеного закону, Держархбудінспекція не має.

Водночас відповідач зазначає, що приписами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 визначено право, а не обов`язок суб`єкта господарювання, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний нагляд, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Представник відповідача пояснює, що позивач у позовній заяві ніяким чином не спростовує виявлені під час перевірки факти порушення ним законодавства у сфері містобудівної діяльності при будівництві об`єкта, які зафіксовані в акті і викладені посадовими особами в перевірки, лише зазначають, що зафіксовані порушення не відповідають реальним обставинам.

Представник ДАБІ додає, що позапланова перевірка дотримання ТОВ Укрінжинірбуд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва здійснена ДАБІ на підставі колективного звернення ОСОБА_2 та інших від 02.02.2016, а відтак, вимога абзацу 7 пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, згідно якого підставою для проведення позапланової перевірки є - звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктами містобудування вимог містобудівного законодавства, ДАБІ дотримана.

При цьому, відповідач вважає, що позивач взагалі не дослідив законодавства у сфері містобудівної діяльності. За словами представника ДАБІ, доводи позивача, що викладені у позовній заяві є нічим іншим, як намагання вести суд в оману.

Відповідач також звертає увагу суду на те, що на розгляд справи позивач не прибув, хоча був повідомлений належним чином про дачу і час, що, за висновком відповідача, підтверджується отриманням останнім 16.03.2016 складених за результатами перевірки акту, припису і протоколу. Саме у протоколі, який долучений позивачем до позову зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 25.03.2016 о 14.13. Відтак, за твердженням відповідача, позивач свідомо, маючи можливість надати ДАБІ усі необхідні документи, не прибув на розгляд справи та не спростував виявлені під час позапланової перевірки порушення.

Крім іншого, відповідач зазначив, що допуск позивачем до перевірки посадових осіб відповідача, нівелює правові наслідки можливих процедурних порушень, оскільки за умови допуску посадових осіб до проведення перевірки підставою для скасування рішення, прийнятого за результатами перевірки може бути лише неправильність його прийняття по суті, а не власне можливі незначні недоліки процедури, на чому наполягає позивач.

Відтак, підсумовуючи все вище викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2016 (суддя Огурцов О.П.) відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд колегією у складі трьох суддів.

На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 № 5071 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Ухвалою від 07.11.2017 вказану адміністративну справу прийнято до провадження судді ОСОБА_3 та призначено до судового розгляду колегією у складі трьох суддів.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За результатами судового засідання 04.04.2018, ухвалено про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.02.2016 на адресу голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України Кудрявцева О.В. надійшло звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (том 1 а.с. 38-39), в якому останні просили голову ДАБІ створити та направити в місто Вінниця компетентних працівників Держархбудінспекції для перевірки та невідкладного вжиття всіх необхідних заходів по припиненню беззаконня на земельних ділянках, зокрема, по АДРЕСА_1 :

погодження міських служб під час виділення земельних ділянок під багатоповерхову забудову для подальшого оформлення забудовником права землекористування;

перевірити законність видачі Департаментом архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради вихідних даних (містобудівних умов та обтяжень на забудову земельних ділянок);

перевірити дотримання забудовником вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при забудові земельних ділянок;

перевірити дотримання підрядником організаціями державних будівельних норм, стандартів і правил при виконанні будівельних робіт.

09.02.2016 ДАБІ Україна прийнято наказ № 63 Про проведення позапланових перевірок (том 1 а.с. 40), яким відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі письмового колективного звернення гр. ОСОБА_2 та інші від 08.02.2016 наказано Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві провести позапланові перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_2 та будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 .

Того ж дня, 09.02.2016, на підставі наказу від 09.02.2016 № 63 та на підставі звернення від 02.02.2016 першим заступником голови ДАБІ виписано направлення № 212-6/019/40-212-10/855 (том 1 а.с. 41) на проведення позапланової перевірки на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція № 3) по АДРЕСА_2 . Строк дії направлення з 10 лютого до 16 лютого 2016 року.

10.02.2016 посадовими особами відповідача без залучення третіх осіб у присутності представника суб`єкта будівництва - керівника проекту ОСОБА_1 , відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі письмового звернення гр. ОСОБА_2 та інших від 02.02.2016 проведено позапланову дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Житлово-будівельний кооператив Новобудова-3 (замовник будівництва) та ТОВ Укрінжинірбуд (підрядна організація) на об`єкті будівництва Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція № 3) по АДРЕСА_2 , за результатами якої складно акт перевірки від 10.02.2016 (том 1 а.с. 16-18), яким встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:

1) будівельні роботи на об`єкті виконуються за відсутності належним чином затвердженої проектної документації та робочої документації, що є порушення вимог статті 27 Закону України Про архітектурну діяльність ;

2) на об`єкті відсутні робочі креслення, виконавчі схеми, загальний журнал робіт, журнал спеціальних робіт, що є порушення вимог пункту 1.17 ДБН А.3.-1-5-2009 Організація будівельного виробництва ;

3) будівельні роботи проводяться з порушенням вимог ДБН, а саме: будівельні роботи виконуються без підтвердження належної якості попередньо виконаних робіт і без складання актів на закриття прихованих робіт, що є порушенням вимог пунктів 9.8 та 9.8.1 ДБН А.3.-1-5-2009 Організація будівельного виробництва .

10.03.2016 відповідачем на адресу позивача винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (том 1 а.с. 19-20), яким вимагалось забезпечити дотримання вимог державних будівельних норм для житлових будинків в термін до 10.04.2016.

Також, 10.03.2016 відповідачем прийнято протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (том 1 а.с. 21-23 та а.с. 24-26), яких зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 25.03.2016 о 14 год. 30 хв. у приміщенні ДАБІ України.

25.03.2016 ДАБІ України прийнято постанову № 046/40-212-10/2405 (том 1 а.с. 9-11), якою, за порушення вимог пунктів 9.8 та 9.8.1 ДБН А.3.-1-5-2009 Організація будівельного виробництва , ТОВ Укрінжинірбуд визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 62010,00 грн..

Також 25.03.2016 відповдіачем прийнято постанову № 047/40/212-10/2406 (том 1 а.с. 12-14), якою, за порушення вимог пункту 1.17 ДБН А.3.-1-5-2009 Організація будівельного виробництва , ТОВ Укрінжинірбуд визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 24804,00 грн..

Разом з тим, позивач, вважаючи вказані постанови протиправними та такими, що порушують його права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

До органів, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю нагляду, окрім інших, відносяться центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органи державного архітектурно-будівельного контролю (ч. 1 ст. 6 Закону).

Пунктом 6 частини 1 ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю, серед іншого здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно з ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції чинній на момент проведення перевірки) державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553 , у редакції від 02.09.2015 ).

Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

Держархбудінспекцією.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки .

При цьому, згідно з п. 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно пункту 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

У свою чергу, пунктом 13 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис).

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Між тим, суд зазначає, що законодавством не передбачено порядку попереднього (за певну кількість днів) повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду , викладеною у постанові від 14.11.2019 по справі № 822/680/16 (провадження К/9901/13920/18).

У даному випадку, відповідачем до матеріалів справи надано направлення від 09.02.2016 № 212-6/019/40-212-10/855 (том 1 а.с. 41) на зворотному боці якого міститься розписка про отримання, зокрема, представником підрядника - ОСОБА_1 (представник суб`єкта будівництва - керівник проекту) направлення на проведення перевірки, що забезпечувало інформування позивача про проведення перевірки перед початком її проведення , я зв`язку з чим, крім іншого, доводи позивача відносно того, що на об`єкті будівництва не бачили проведення зазначеної перевірки і інспекторів, що її проводили, ніякі документи позивачем для перевірки не надавались, є безпідставними, оскільки такі доводи позивача спростовуються висновками суду, зробленими за результатами аналізу наявних в матеріалах справи документів.

Більш того, як зафіксовано і в самому акті перевірки від 10.02.2016 (том 1 а.с. 16-18) перевірка проведена у присутності представника суб`єкта будівництва - ОСОБА_1 .

При цьому , не вбачається наявності будь-яких обставин, які б могли зумовлювати сумнів у представників контролюючого органу щодо цієї особи, яку представника суб`єкта будівництва. У контролюючого органу відсутні будь-які додаткові повноваження щодо примусового встановлення особи чи її повноважень, а відтак контролюючий орган не мав об`єктивних підстав для неприйняття вказаної особи як представника суб`єкта будівництва, який знаходився на території Об`єкта, контрольованого позивачем.

Слід додати, що у відповідності до п. 18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Між тим, в акті перевірки у графі присутні відсутня будь-яка інформація щодо осіб, які були присутні під час проведення перевірки, а також відсутній підпис представника суб`єкта будівництва в такому акті перевірки.

Разом з тим, по-перше , варто зауважити, що позивачем зі свого боку не заперечується та не спростовується, а також не ставиться під сумнів вчинений ОСОБА_1 , як представником суб`єкта будівництва (підрядника) підпис про отримання направлення на проведення перевірки, по-друге , відповідно до п. 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Так, відповідачем надано суду лист від 10.03.2016 № 40-212-10/1734 (том 1 а.с. 55) про надіслання на адресу ТОВ Укрінжинірбуд матеріалів перевірки, зокрема, акту позапланової перевірки від 10.03.2016; припису про усунення порушень від 10.03.2016, а також протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016.

Вказані документи були направлені на адресу позивача 12.03.2016 та отримані товариством 16.03.2016, підтвердженням чого є опис вкладення, фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0113324450962 (том 1 а.с. 56).

Так, відповідно до п. 9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244) про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п. 16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Так, суд зазначає, що зі змісту протоколу, надісланого на адресу позивача вбачається, зокрема, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 25.03.2016 о 14 год. 30 хв., а відтак, зважаючи на те, що акт перевірки, припис та протокол отримані позивачем 16.03.2016, що, як вже вище було зазначено судом, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0113324450962 (том 1 а.с. 56), позивача було повідомлено про розгляд справи у відповідності до п. 16 Порядку № 244, тобто більше ніж за три доби до розгляду матеріалів.

Натомість варто зауважити, що судом не встановлено, а позивачем не доведено обставин прибуття позивача на розгляд справи 25.03.2016.

Відсутні також докази надсилання позивачем на адресу відповідача заперечень на акт перевірки за результатами його отримання та/або зауважень на протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що свідчить про те, що позивачем фактично не заперечувались встановлені актом перевірки від 10.02.2016 порушення позивачем вимог містобудівного законодавства.

Більш того, колегія суддів зауважує, що зважаючи на те, що позивач завчасно був повідомлений/обізнаний про дату і час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, ТОВ Укрінжинірбуд не скористалося своїм правом на відрядження свого представника на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та навіть не намагалося спростувати порушення , виявлені під час проведення такої перевірки та довести свою невинуватість або надати свої письмові пояснення щодо фактичного невиїзду посадових осіб на об`єкт будівництва при перевірці, як на тому наголошує позивач у позовній заяву.

При цьому, надання позивачем до матеріалів справи під час розгляду такої справи проектної та робочої документації, креслень, виконавчих схем, загального журналу робіт, журналу спеціальних робіт, а також надання документів на підтвердження належної якості попередньо виконаних робіт і надання актів на закриття прихованих робіт, не спростовують виявлених під час перевірки порушень, які зафіксовані на носіях доказової інформації (акт, протокол), та не доводять зворотного, з огляду на що суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних постанов.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

В зазначеній вище постанові від 24.10.2019 суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення .

У пункті 63 постанови Верховного Суду від 24.10.2019 наголошується, що межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом у своїх рішенням, зокрема, у постанові від 10.07.2019 (справа №804/639/18).

Разом з тим, судом не встановлено суттєвих та юридично значимих порушень з боку відповідача, які б могли впливати на юридичну силу та значимість оскаржуваних рішень.

У свою чергу, позивачу були забезпечені всі можливості щодо участі у розгляді ДАБІ справи про виявлені порушення, надання пояснень, документів на спростування заявлених ДАБІ порушень, але позивач не скористався своїм правом щодо участі у розгляді вказаної справи та надання документів.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а також не доведено обставин протиправності прийняття відповідачем оскаржуваних постанов відносно порушень, сутність яких позивачем не спростовується позивачем.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі .

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 134, ч. 1 ст. 139, п. 10 ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд (08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Тернівська, 2-а, код ЄДР: 39205460),- відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 292, 293, 295, 296 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді: В.П. Катющенко

Т.О. Скочок