Постанова

від 20.11.2020 по справі 826/5855/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5855/16 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Єгорової Н.М.,

Чаку Є.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінжинірбуд" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінжинірбуд" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати постанови від 25.03.2016 № 046/40-212-10/2405 та № 047/40/212-10/2406 про нарахування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ Укрінжинірбуд у розмірах 24 804 грн та 62 010 грн

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 02.02.2016 на адресу голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України Кудрявцева О.В. надійшло звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому останні просили голову ДАБІ створити та направити в місто Вінниця компетентних працівників Держархбудінспекції для перевірки та невідкладного вжиття всіх необхідних заходів по припиненню беззаконня на земельних ділянках, зокрема, по АДРЕСА_1 :

- погодження міських служб під час виділення земельних ділянок під багатоповерхову забудову для подальшого оформлення забудовником права землекористування;

- перевірити законність видачі Департаментом архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради вихідних даних (містобудівних умов та обтяжень на забудову земельних ділянок);

- перевірити дотримання забудовником вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при забудові земельних ділянок;

- перевірити дотримання підрядником організаціями державних будівельних норм, стандартів і правил при виконанні будівельних робіт.

ДАБІ України 09.02.2016 прийнято наказ № 63 Про проведення позапланових перевірок , яким відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі письмового колективного звернення гр. ОСОБА_1 та інші від 08.02.2016 наказано Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Держархбудінспекції та Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві провести позапланові перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_2 та будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 .

Того ж дня, 09.02.2016, на підставі наказу від 09.02.2016 № 63 та на підставі звернення від 02.02.2016 першим заступником голови ДАБІ виписано направлення № 212-6/019/40-212-10/855 на проведення позапланової перевірки на будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція № 3) по АДРЕСА_2 . Строк дії направлення з 10 лютого до 16 лютого 2016 року.

Посадовими особами відповідача 10.02.2016 без залучення третіх осіб у присутності ОСОБА_4 , визначеного відповідачем як представник суб`єкта будівництва - керівник проекту, відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі письмового звернення гр. ОСОБА_1 та інших від 02.02.2016 проведено позапланову дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Житлово-будівельний кооператив Новобудова-3 (замовник будівництва) та ТОВ Укрінжинірбуд (підрядна організація) на об`єкті будівництва Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (секція № 3) по АДРЕСА_2 , за результатами якої складно акт перевірки від 10.02.2016, яким встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:

1) будівельні роботи на об`єкті виконуються за відсутності належним чином затвердженої проектної документації та робочої документації, що є порушення вимог статті 27 Закону України Про архітектурну діяльність ;

2) на об`єкті відсутні робочі креслення, виконавчі схеми, загальний журнал робіт, журнал спеціальних робіт, що є порушення вимог пункту 1.17 ДБН А.3.-1-5-2009 Організація будівельного виробництва ;

3) будівельні роботи проводяться з порушенням вимог ДБН, а саме: будівельні роботи виконуються без підтвердження належної якості попередньо виконаних робіт і без складання актів на закриття прихованих робіт, що є порушенням вимог пунктів 9.8 та 9.8.1 ДБН А.3.-1-5-2009 Організація будівельного виробництва .

Відповідачем 10.03.2016 позивачу винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалось забезпечити дотримання вимог державних будівельних норм для житлових будинків в термін до 10.04.2016.

Також, 10.03.2016 відповідачем прийнято протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у яких зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 25.03.2016 о 14 год. 30 хв. у приміщенні ДАБІ України.

ДАБІ України 25.03.2016 прийнято постанову № 046/40-212-10/2405, якою, за порушення вимог пунктів 9.8 та 9.8.1 ДБН А.3.-1-5-2009 Організація будівельного виробництва , ТОВ Укрінжинірбуд визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 62 010 грн.

Також 25.03.2016 відповідачем прийнято постанову № 047/40/212-10/2406, якою, за порушення вимог пункту 1.17 ДБН А.3.-1-5-2009 Організація будівельного виробництва , ТОВ Укрінжинірбуд визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 24 804 грн..

Не погодившись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що судом не встановлено суттєвих та юридично значимих порушень з боку відповідача, які б могли впливати на юридичну силу та значимість оскаржуваних рішень.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

За змістом статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 553).

Відповідно до абзацу четвертого пункту 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п. 7 Порядку).

Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до положень пункту 13 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно з пунктами 16 та 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивача було повідомлено про проведення перевірки.

Перевірку проведено за участі ОСОБА_4 як представника позивача, проте будь-яких доказів того, що ОСОБА_4. наділений повноваженнями діяти від імені ТОВ Укрінжинірбуд відповідачем надано не було, а матеріали справи не містять.

Позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі наголошує на тому, що ОСОБА_4 не є особою, яка уповноважена діяти від імені ТОВ Укрінжинірбуд , чого відповідачем належними та допустимими доказами спростовано не було. Згідно наявної в матеріалах справи довідки ТОВ Укрінжинірбуд від 29.07.2016 № 177 ОСОБА_4 станом на 29.09.2016 не є і не був ніколи до цього часу працівником ТОВ Укрінжинірбуд , не перебуває і не перебував в будь-яких інших трудових стосунках із вказаним підприємством (т. 2 а.с. 119).

Встановлення повноважень особи виключно на підставі її усних тверджень чи припущень перевіряючих суперечить вимогам чинного законодавства.

Оцінку наведеним обставинам суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надав.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Неповідомлення позивача про проведення позапланової перевірки та залучення до перевірки особи, повноваження якої на представництво позивача не підтверджені будь-якими документами, зумовило порушення порядку проведення перевірки та об`єктивно унеможливило надання позивачем документів, з підстав відсутності яких прийнято оскаржувані постанови.

Грубе порушення порядку проведення перевірки у даному випадку є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення і як наслідок зумовлює скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Оскільки підставою для скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, є порушення порядку його проведення, то виявлені під час такого заходу порушення не можуть вважатись належним чином зафіксованими і не можуть бути предметом дослідження та перевірки в судовому порядку.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав порушення відповідачем порядку проведення перевірки безвідносно до наявності чи відсутності з боку позивача порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, обставини чого судом не перевіряються, оскільки вони не були встановлені відповідачем у визначеному законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 15.05.2020 по справі №826/12176/16, від 17.09.2020 по справі №826/10908/18, від 30.10.2020 по справі №802/2298/15-а.

Саме лише повідомлення позивача про розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, не відміняє викладених висновків суду щодо порушення порядку проведення перевірки і неналежності складених за її результатами документів (доказів).

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінжинірбуд" задовольнити.

Скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінжинірбуд" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування постанов задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25.03.2016 № 046/40-212-10/2405 та від 25.03.2016 № 047/40/212-10/2406.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя Є.В. Чаку