Рішення

від 15.09.2020 по справі 826/10533/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 року м. Київ № 826/10533/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Пушкіна" доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про представники сторін: у судовому засіданні також був присутній: визнання протиправними та скасування рішень позивача - Єловікова В.В.; відповідача - Ткаленко А.В.; вільний слухач - ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Парк Пушкіна" (адреса: 03057, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 40, ідентифікаційний код - 31485060) (далі - позивач або ТОВ "Парк Пушкіна" або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 4В, ідентифікаційний код - 40224921) (надалі - відповідач або Департамент або ДАБІ), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.06.2018, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Парк Пушкіна" Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 13.06.2018, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Парк Пушкіна" Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- визнати протиправною та скасувати постанову № 19/18/073-5789 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.06.2018, винесену Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач прийняв спірні рішення не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; такі рішення є необґрунтовані, прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тому вони є протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 23.08.2018.

Призначеного дня та 11.10.2018 розгляд справи відкладався, призначено справу до розгляду на 31.10.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2018 зупинено провадження у справі № 826/10533/18 до закінчення розгляду та набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/14140/18 за позовом ТОВ "Парк Пушкіна" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання та скасування наказу Департаменту ДАБК м. Києва від 13.03.2018 № 59 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності" та наказу Департаменту ДАБК м. Києва від 14.03.2018 № 61 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2019 поновлено провадження в адміністративній справі № 826/10533/18; призначено справу до розгляду у судове засідання 26.09.2019.

Судовими повістками про виклик від 02.09.2019 викликано представників сторін у судове засідання на 10.10.2019.

Протокольною ухвалою від 10.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 14.11.2019.

У вказаний день представник Товариства підтримав, за викладених у позові підстав, позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити позовну заяву.

Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк Пушкіна" є власником нежитлової будівлі літ. "А" (заклад громадського харчування) загальною площею 614,20 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 40, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Зазначена будівля розташована на земельній ділянці, переданій ТОВ "Парк Пушкіна" в тимчасове платне користування (в оренду) строком до 01.10.2026 року згідно договору оренди земельної ділянки, від 07 вересня 2007 року № 531.

Товариство виокремлює, що як вбачається з направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 02.03.2018 б/н, на підставі наказу (розпорядження) Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.03.2018 № 56 та звернення громадської організації Народне правосуддя за вих. № 321 від 01.03.2018, відповідачем мала б бути проведена позапланова перевірка на об`єкті будівництва "Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. "А" "Б" (заклад громадського харчування) по просп. Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва".

Разом з тим в самому тексті направлення від 02.03.2018 б/н зазначається наступне: "Перевірки на зазначеному об`єкті будівництва посадовими особами Департаменту не здійснювалось", що цілком відповідає дійсності, адже перевіряючі жодного разу не здійснювали вихід за місцезнаходженням об`єкта будівництва.

Тому позивач акцентує, що огляду об`єкта будівництва в ході вказаної перевірки насправді не здійснювалося. Натомість, як вбачається зі змісті документів, складених за результатами цієї перевірки, перевірялися лише документи на об`єкт будівництва.

При цьому ТОВ "Парк Пушкіна" вказує, що за результатами перевірки 13.06.2018 Департаментом складено акт перевірки б/н дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, у якому зазначено про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Парк Пушкіна" містобудівного законодавства.

Перевіркою встановлено, що (згідно акту) Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві зареєстрував замовнику будівництва ТОВ "Парк Пушкіна" декларацію про початок виконання будівельних робіт із реконструкції нежитлової будівлі літ. "А" (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва № KB 083162791149 від 05.10.2016.

Також Департамент зареєстрував замовнику будівництва ТОВ "Парк Пушкіна" декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності із реконструкції нежитлової будівлі літ. "А" (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва № KB 143163060794 від 01.11.2016.

Крім того ДАБІ зареєстровано замовнику будівництва ТОВ "Парк Пушкіна" повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) із реконструкції приміщень нежитлової будівлі літ. "А" (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва № KB 061173600750 від 26.12.2017.

У подальшому Департамент наказом № 59 від 13.03.2018 скасував реєстрацію декларацій: про початок виконання будівельних робіт № KB 083162791149 від 05.10.2016, та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № KB 143163060794 від 01.11.2016.

Окрім цього ДАБІ наказом № 61 від 14.03.2018 скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення № KB 061173600750 від 26.12.2017.

Проектна документація на об`єкт будівництва: "Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. "А" (заклад громадського харчування) по просп. Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва" була розроблена з порушенням вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 644/16/12/009-16від 28.07.2016, а саме: не виконані вимоги Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Директором ТОВ "Парк Пушкіна" Чумаченко О.А. наказом № 4/07 від 01.08.2016 затверджено проекту документацію "Реконструкція нежитлової будівлі літ. "А" (заклад громадського харчування) по просп. Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва" та наказом № 4/12 від 12.12.2017 затверджено проекту документацію "Реконструкція нежитлової будівлі літ. "А" (заклад громадського харчування) по просп. Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва", яка суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Тобто наявні порушення в діях Товариства абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 3 ст. 23 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Також наявними є порушення ТОВ "Парк Пушкіна" ч. 10 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

В розрізі наведених відомостей з акту перевірки б/н від 13.06.2018 Товариство примічає, що на підставі цього акту відповідачем стосовно позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.06.2018, в якому наводяться дані з декларацій позивача про будівельні організації, що здійснювали будівництво на об`єкті, а також осіб, які здійснювали технічний та авторський нагляд на об`єкті будівництва та проектні організації.

На підставі акту перевірки від 13.06.2018 та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.06.2018 ДАБІ винесено постанову № 19/18/073-5789 про накладання на позивача штрафу у розмірі 651 940,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.06.2018.

Позивач стверджує, що якщо проаналізувати дані акту перевірки та постанови про накладення штрафу, то відповідач створив правову суперечність у правових підставах відповідальності, оскільки опис правопорушення, наведений у постанові про накладення штрафу від 21.06.2018 (наведення недостовірних даних у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії № KB 143163060794 від 01.11.2016), та опис правопорушення, наведений в акті перевірки від 13.06.2018 (затвердження Товариством проекту, який суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки), не дозволяє однозначно встановити, яке саме правопорушення було встановлено перевіряючими.

Товариство відзначає, що така підстава, як розроблення проектної документації на об`єкт будівництва з порушенням містобудівних вимог та обмежень, а саме: не виконання вимоги Закону України "Про охорону культурної спадщини", зокрема, не отримання погоджень історико-містобудівних обґрунтувань проекту реконструкції будівлі по просп. Перемоги, 40 у м. Києві від Міністерства культури України, взагалі не вказана в постанові про накладення штрафу від 21.06.2018 як обставина для притягнення Товариства до відповідальності.

Водночас позивач відмічає, що в пункті 12 "Вимоги щодо охорони культурної спадщини" містобудівних умов та обтяжень забудови земельної ділянки № 644/16/12/009-16 від 28.07.2016 було зазначено: виконати вимоги Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Одначе жодного слова щодо необхідності розробки, погодження та затвердження історико-містобудівних обґрунтувань в містобудівних умов та обтяжень забудови земельної ділянки № 644/16/12/009-16 від 28.07.2016, виданих ТОВ "Парк Пушкіна", не містилося.

Також, за доводами Товариства, в силу ст. 250 Господарського кодексу України строк застосування адміністративно-господарських санкцій слід обраховувати починаючи з цієї дати, а, отже, річний строк для застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення в сфері містобудування закінчився 01.11.2017.

Окремо позивач звертає увагу про протиправність прийнятих Департаментом оскаржуваних приписів, позаяк жодних підготовчих та будівельних робіт на момент здійснення перевірки на об`єкті будівництва (закладу громадського харчування) за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 40, не велося, а тому посилання на ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 є протиправним.

У поданому до суду відзиві на позов відповідач, посилаючись на обставини проведеної перевірки згідно направлення б/н від 02.03.2018, а також фактичні відомості з акту б/н від 13.06.2018, наголошує на виконанні посадовими особами Департаменту своїх повноважень виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Додатково ДАБІ констатує, що самочинним вважається будівництво, яке здійснюється хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень закону та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

У своїй відповіді на відзив позивач, окреслюючи зауважені у позові обставини, примітив про неодноразове проведення представниками різних державних органів перевірок діяльності Товариства, за наслідками яких будь-яких порушень у діяльності ТОВ "Парк Пушкіна" виявлено не було.

Поряд з цим від представників сторін надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Так судом з огляду на подане клопотання ухвалено про здійснення, у відповідності до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (скорочено - КАС України), розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

28.07.2016 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Парк Пушкіна" (альтернативно в рішенні - Замовник) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 644/16/12/009-16.

05.10.2016 ДАБІ зареєстровано Замовнику декларацію про початок виконання будівельних робіт № KB 083162791149 Реконструкція нежитлової будівлі літ. "А" (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва .

01.11.2016 відповідачем зареєстровано позивачу декларацію № KB 143163060794 про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності із реконструкції нежитлової будівлі літ. "А" (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва.

26.12.2017 Департаментом зареєстровано Товариству повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) із реконструкції приміщень нежитлової будівлі літ. "А" (заклад громадського харчування) по просп. Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва № KB 061173600750.

01.03.2018 Громадська організація Народне правосуддя звернулося до ДАБІ із скаргою № 321 про порушення вимог містобудівного законодавства, у якій просила провести перевірку дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності з будівництва нежитлових приміщень, можливо, закладів громадського харчування за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 40, літ. А, Б, та інші, замовник - ТОВ "Парк Пушкіна".

Цього ж дня Департаментом прийнято наказ № 56 про здійснення позапланової перевірки Товариства на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. "А", Б (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва .

02.03.2018 ДАБІ видано направлення для проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. "А", Б (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва ; строк дії направлення з 02.03.2018 по 16.03.2018.

Надалі головним державним інспектором інспекційного відділу № 3 Лук`яновим А. подано на ім`я директора Департаменту службову записку щодо продовження термінів проведення перевірки на два робочі дні з 12.06.2018 по 13.06.2018.

12.06.2018 відповідачем видано направлення б/н про проведення, на підставі наказу № 56 від 01.03.2018 та звернення № 321 від 01.03.2018 Громадської організації Народне правосуддя , позапланової перевірки Товариства на об`єкті будівництва Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. "А", Б (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва ; строк дії направлення з 12.06.2018 по 13.06.2018.

За наслідками проведення цієї перевірки Департаментом складено акт б/н від 13.06.2018 (по тексту - Акт), згідно якого встановлено порушення щодо: не виконання вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини"; не прийняття об`єкту будівництва, розташованого на просп. Перемоги. 40. літ. "А" "Б" у Шевченківському районі м. Києва з загальною площею 361.0 кв.м. в експлуатацію; затвердження проектної документації "Реконструкція нежитлової будівлі літ. "А" (заклад громадського харчування) по просп. Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва", яка суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки; зазначення замовником будівництва ТОВ "Парк Пушкіна" недостовірних даних у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії № KB 143163060794 від 01.11.2016.

Також установлено про обставини скасування реєстрації декларацій: про початок виконання будівельних робіт № KB 083162791149 від 05.10.2016, та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № KB 143163060794 від 01.11.2016, а також про скасування наказом № 61 від 14.03.2018 права Товариства на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення № KB 061173600750 від 26.12.2017.

В цей же день Департаментом складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписи про: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.06.2018 (в тексті - Припис-1); зупинення підготовчих та будівельних робіт (за текстом - Припис-2);

Згідно Припису-1 зауважено вимогу про усунення допущених порушень у термін до 13.07.2018.

За Приписом-2 викладено вимогу про зупинення з 13.06.2018 виконання будівельних робіт до усунення допущених порушень.

На підставі Акту та протоколу ДАБІ винесено постанову № 19/18/073-5789 від 21.06.2018 про накладання на позивача штрафу у розмірі 651 940,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (по тексту - Постанова).

В резолютивній частині Постанови указується про визнання Товариства винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Вирішуючи спір по суті суд зауважує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (в рішенні - Закон), Законом України Про архітектурну діяльність , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (за текстом - Порядок), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт , затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466

(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747) Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт , та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В площині питань процедури адміністративного оскарження рішень за означеним спором, суд констатує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В рамках означеного в частині другій статті 19 Конституції України критерію, а саме: На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України , суд вказує, що за своєю сутністю цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України - фундаментальна юридична категорія, що є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв`язок права і влади, права і держави ; законність - це принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень має значення, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями розуміються як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані прямі повноваження , так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб`єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - похідні повноваження .

У спосіб значить, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Поряд з цим, суд виокремлює, що за ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Даний конституційний припис закріплений у ст. 6 КАС України, згідно якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Розкриваючи зміст верховенства права, Європейський суд з прав людини зауважує, що верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом. Дані позиції знаходять своє практичне застосування і у практиці Верховного Суду (постанова від 28 серпня 2018 року, справа № 820/3789/17).

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до приписів Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Так Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, визначено, що Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до покладених на неї завдань Держархбудінспекція, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Свої повноваження Держархбудінспекція здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи.

Нормами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за наслідками розгляду якої виноситься постанова про накладення штрафу.

Зважаючи на наведені нормативні приписи, варто зауважити, що уповноважений орган державного архітектурно-будівельного контролю, в межах здійснення архітектурно-будівельного контролю, наділений повноваженнями з: а) видачі обов`язкових для виконання приписів щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, б) розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та прийняття постанов про накладення штрафу.

Таким чином прийняті відповідачем, в особі його уповноважених посадових осіб, спірні рішення мають відповідати критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, для встановлення обставин протиправності оскаржуваних приписів та постанови, необхідним є перевірка судом прийнятих ДАБІ рішень на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

Поряд з наведеним суд відмічає, що Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

З наведених приписів Порядку випливає, що звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення конкретним суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є підставами для проведення позапланової перевірки.

Позапланова перевірка проводиться в межах строку десяти робочих днів. Цей строк, у разі потреби, може бути одноразово продовжений не більше ніж на два робочих дні, про що керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступником приймається письмове рішення. Тобто можливим є перенесення останнього дня основного строку перевірки на два робочі дні вперед.

До обов`язків посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю відносяться: пред`явлення, під час проведення позапланової перевірки, суб`єкту містобудування або його представнику службового посвідчення та надання копії направлення для проведення такої перевірки; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у присутності осіб, які будують або збудували об`єкт будівництва.

На посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю покладається обов`язок здійснення, у межах своїх повноважень, державного архітектурно-будівельного контролю у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено.

У випадку відмови суб`єкта містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, складається відповідний акт.

При цьому виконання посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю покладених на них обов`язків кореспондує до реалізації суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється такий контроль, своїх прав, а саме: перевірки наявності у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Окремо варто відзначити, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 15.05.2012 № 240 Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , відповідно до статей 3 та 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , статей 244 -6 , 254, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, затверджено: уніфіковану форму акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 1; форму припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил згідно з додатком 3; форму припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 4; форму направлення для проведення планового (позапланового) заходу згідно з додатком 9.

Згідно з додатку 1, в акті, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт, має міститися, серед іншого, інформація щодо осіб, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю): посадові особи органу державного нагляду (контролю); керівник суб`єкта господарювання/фізична особа або уповноважені ними особи.

Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (додаток 3), а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт (додаток 4) мають містити інформацію щодо заходів щодо усунення порушень із визначенням терміну виконання.

Направлення для проведення планового (позапланового) заходу (додаток 9) має містити: посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка направляється для здійснення планової (позапланової) перевірки, та повне найменування юридичної особи, фізичної особи/фізичної особи - підприємця (уповноваженої ними особи) щодо якої здійснюється перевірка; відомості щодо дійсності направлення при пред`явленні службового посвідчення; підставу проведення планової (позапланової) перевірки.

З наведеного убачається про відповідні вимоги як до форми, так і до змісту форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

З урахуванням відмічених нормативних приписів, в розрізі викладених фактичних обставин справи, суд виокремлює про видачу ДАБІ, на підставі наказу № 56 від 01.03.2018, направлення б/н від 12.06.2018 про проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. А , Б (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва з 12.06.2018 по 13.06.2018.

Втім письмових рішень керівника Департаменту чи його заступника щодо продовження строку такої перевірки з 12.06.2018 по 13.06.2018, так як підставою для видачі відповідного направлення був наказ № 56 від 01.03.2018, матеріали справи не містять.

Зворотньої інформації до суду не представлено.

Дане, з огляду на фактичне продовження відповідачем позапланової перевірки поза межами строків, встановлених пунктом 7 Порядку, свідчить про недотримання ДАБІ вимог законодавства щодо строків проведення позапланової перевірки, що, як наслідок, зумовлює складення за результатами такої перевірки Акту без дотримання порядку, встановленого законом, а тому Акт перевірки, в силу ст. 74 КАС України, не приймається судом до уваги як допустимий доказ фактів відображення Товариством недостовірної інформації у окреслених вище деклараціях.

Додатково суд акцентує, що за ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2019 у справі № 826/14140/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Пушкіна" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), задоволено; вирішено: визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 59 від 13.03.2018 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 05.10.2016 № KB 083162791149, декларації про готовність до експлуатації об`єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності від 01.11.2016 № KB 143163060794 (по об`єкту "Реконструкція нежитлової будівлі літ. "А" (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва"; визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 61 від 14.03.2018 про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Реконструкція нежитлової будівлі літ. "А" (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва" від 26.12.2017 № KB 0611736000750.

Зі змісту судового рішення суду першої інстанції, серед іншого, випливає, що: Відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014, позивачем здійснюється реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому законодавством порядку об`єкта будівництва.

Згідно ч. 2 ст. 39 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Проектна документація затверджена відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" та зареєстрована Департаментом ДАБІ у м. Києві Декларація про початок виконання будівельних робіт за № КВ083162791149 від 05.10.2016.

Крім того, позивачем отримано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на просп. Перемоги, 40 у Шевченківському районі, які видано Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) за № 644/16/12/009-16 від 28.07.2016. Містобудівні умови не скасовані та є чинними.

Накази № 59 від 13.03.2018 та № 61 від 14.03.2018 видано не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а на підставі листа КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 05.03.2018 № 062/14-2677 (И-2018) та листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 12.01.2018 № 10/26-8/1201/07.

Суд зазначає, що інформація, яка отримана відповідачем від КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" та від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не є підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 № 814/1914/16 та в постанові від 26.06.2018 № 826/20445/16 .

Таким чином враховуючи, що під час розгляду справи № 826/14140/18 встановленими є обставини неправомірності наказу № 59 від 13.03.2018, наявні підстави, в силу ст. 78 КАС України, для звільнення від доказування Товариством наведення у декларації № KB 143163060794 від 01.11.2016 достовірних даних.

З огляду на викладене в наведеному блоці суд висловлюється про прийняття до уваги обставин, встановлених під час розгляду справи № 826/14140/18, і які, в силу ст. 78 КАС України, не потребують доказування у даній справі.

Суд також відзначає про визнання Товариства винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

У свою чергу приписами абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , чинними на час видачі декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № KB 143163060794 від 01.11.2016, передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації.

Тобто встановленою є відповідальність суб`єктів містобудування за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.

За ст. 58 Конституцій України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином невмотивованим, за висновками суду, є застосування Департаментом до спірних правовідносин положень редакції Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , яка набула чинності 10.06.2017 у відповідності до Закону України від 17 січня 2017 року № 1817-VIII.

Дане в сукупності викладених епізодів, за переконанням суду, вказує про відсутність здійснення відповідачем позапланової перевірки з дотриманням вимог законодавства, що, як наслідок, свідчить про протиправність оспорюваних рішень, зокрема як таких, що не відповідають положенням п.п. 1, 3, 6, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для їх скасування у судовому порядку.

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

За переконанням суду відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень, та не надав суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, які, в свою чергу, спростовували доводи та аргументи позивача щодо викладених ним порушень.

За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом в рішенні підкреслювалося, що у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Отже виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, з урахування того, що встановлені судом обставини недотримання Департаментом вимог законодавства при проведенні позапланової перевірки є достатніми самостійними підставами для визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі підлягають відшкодуванню судові витрати у розмірі 1 762,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Пушкіна" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.06.2018, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Парк Пушкіна" Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

3. Визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 13.06.2018, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Парк Пушкіна" Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

4. Визнати протиправною та скасувати постанову № 19/18/073-5789 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.06.2018, винесену Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Пушкіна" (адреса: 03057, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 40, ідентифікаційний код - 31485060), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 4В, ідентифікаційний код - 40224921) понесені ТОВ "Парк Пушкіна" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко