Постанова

від 02.03.2021 по справі 826/10533/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції Пащенко К.С.

Суддя-доповідач Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року Справа № 826/10533/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Сакевич Ж.В.,

представника позивача Єловікової В.В.,

представника відповідача Ткаченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2020 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Парк Пушкіна

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу

Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування приписів і постанов,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Парк Пушкіна (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.06.2018, виданого ТОВ Парк Пушкіна Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- визнання протиправним та скасування припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 13.06.2018, виданого ТОВ Парк Пушкіна Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- визнання протиправною та скасування постанови № 19/18/073-5789 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.06.2018, винесеної Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ Парк Пушкіна зазначає, що на його переконання відповідачем не було проведено перевірки відповідного об`єкта будівництва, а лише здійснено перевірку документів щодо нього.

При цьому, позивач вважає, що складений відповідачем акт перевірки та постанова про притягнення його до відповідальності суперечать одне одному, оскільки встановлюють різні склади правопорушень (акт - затвердження проекту, що суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки; постанова - наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації).

Також позивач зазначає, що в постанові ДАБК вказано різні декларації і ці та інші недоліки такої постанови, на його переконання, є суттєвими та свідчать про її протиправність.

Разом з тим, позивач стверджує, що ним не було вчинено порушень містобудівного законодавства, за які його притягнуто до відповідальності, та щодо яких відповідачем складено спірні приписи.

Крім того, позивач вказує, що на момент перевірки ним не проводилося жодних підготовчих та будівельних робіт.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що перевірка позивача була проведена поза межами строку, установленого для її проведення, без його продовження в порядку, передбаченому законодавством, що за висновком суду виключає підстави для прийняття акта такої перевірки як доказу в цій справі.

Також, судом враховано, що рішенням суду у справі № 826/14140/18, яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано накази Департаменту з питань ДАБК м. Києва виконавчого органу КМР (КМДА) № 59 від 13.03.2018 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 05.10.2016 № KB 083162791149, декларації про готовність до експлуатації об`єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності від 01.11.2016 № KB 143163060794 (по об`єкту Реконструкція нежитлової будівлі літ. А (заклад громадського харчування) по просп. Перемоги, 40 м. Києва ; № 61 від 14.03.2018 про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція нежитлової будівлі літ. А (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва від 26.12.2017 № KB 0611736000750.

Разом з тим, суд зазначив, що застосування Департаментом до спірних правовідносин положень редакції Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , яка набула чинності 10.06.2017 у відповідності до Закону України від 17.01.2017 № 1817-VIII, є невмотивованим.

При цьому, суд дійшов висновку, що відповідачем не було здійснено позапланової перевірки з дотриманням вимог законодавства, що, як наслідок, свідчить про протиправність оспорюваних рішень, зокрема як таких, які не відповідають положенням п.п. 1, 3, 6, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для їх скасування в судовому порядку.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, зазначаючи, що строк проведення перевірки, за результатами якої винесено спірні рішення, був продовжений у порядку, визначеному чинним законодавством, а також зазначає, що поза увагою суду першої інстанції при розгляді цієї справи залишилося те, що спірний об`єкт будівництва загальною площею 361 кв.м. в експлуатацію не приймався і щодо такого об`єкта реконструкції не погоджувалося історико-містобудівне обґрунтування, відповідний дозвіл не видавався і вимоги Закону України Про охорону культурної спадщини позивачем не виконані.

Крім того, на переконання апелянта, проектна документація позивача суперечить також Закону України Про архітектурну діяльність і в деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації позивачем як замовником будівництва зазначено недостовірні дані.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 було відкрито провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення суду першої інстанції в цій справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на своїй правовій позиції, необґрунтованості та безпідставності доводів апелянта, а також правильності висновків суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 витребувано додаткові докази у справі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк розгляду цієї справи та оголошено перерву до 16.02.2021.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.07.2016 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано ТОВ Парк Пушкіна (альтернативно в рішенні - Замовник) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 644/16/12/009-16.

05.10.2016 ДАБІ зареєстровано Замовнику декларацію про початок виконання будівельних робіт № KB 083162791149 Реконструкція нежитлової будівлі літ. А (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва .

01.11.2016 відповідачем зареєстровано позивачу декларацію № KB 143163060794 про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності із реконструкції нежитлової будівлі літ. А (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва.

26.12.2017 Департаментом зареєстровано Товариству повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) із реконструкції приміщень нежитлової будівлі літ. А (заклад громадського харчування) по просп. Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва № KB 061173600750.

01.03.2018 Громадська організація Народне правосуддя звернулося до ДАБІ із скаргою № 321 про порушення вимог містобудівного законодавства, у якій просила провести перевірку дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності з будівництва нежитлових приміщень, можливо, закладів громадського харчування за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 40, літ. А, Б, та інші, замовник - ТОВ Парк Пушкіна .

Цього ж дня Департаментом прийнято наказ № 56 про здійснення позапланової перевірки Товариства на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. А , Б (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва .

02.03.2018 ДАБІ видано направлення для проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. А , Б (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва ; строк дії направлення з 02.03.2018 по 16.03.2018.

Надалі головним державним інспектором інспекційного відділу № 3 Лук`яновим А. подано на ім`я директора Департаменту службову записку щодо продовження термінів проведення перевірки на два робочі дні з 12.06.2018 по 13.06.2018.

12.06.2018 відповідачем видано направлення б/н про проведення, на підставі наказу № 56 від 01.03.2018 та звернення № 321 від 01.03.2018 Громадської організації Народне правосуддя , позапланової перевірки Товариства на об`єкті будівництва Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. А , Б (заклад громадського харчування) по проспекту Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва ; строк дії направлення з 12.06.2018 по 13.06.2018.

За наслідками проведення цієї перевірки Департаментом складено акт б/н від 13.06.2018, згідно з яким встановлено порушення вимог містобудівного законодавства, яке полягає у:

- невиконанні позивачем вимог Закону України Про охорону культурної спадщини ;

- неприйнятті об`єкта будівництва, розташованого по просп. Перемоги, 40 . літ. А Б у Шевченківському районі м. Києва загальною площею 361.0 кв. м. в експлуатацію;

- затвердженні проектної документації Реконструкція нежитлової будівлі літ. А (заклад громадського харчування) по просп. Перемоги, 40 в Шевченківському районі м. Києва , яка суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки;

- зазначення замовником будівництва ТОВ Парк Пушкіна недостовірних даних у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії № KB 143163060794 від 01.11.2016.

Також контролюючим органом було встановлено обставини скасування реєстрації декларацій: про початок виконання будівельних робіт № KB 083162791149 від 05.10.2016 та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № KB 143163060794 від 01.11.2016, а також скасування наказом № 61 від 14.03.2018 права позивача на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого ним повідомлення № KB 061173600750 від 26.12.2017.

У цей же день Департаментом складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписи про: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.06.2018 (в тексті - Припис-1); зупинення підготовчих та будівельних робіт (за текстом - Припис-2).

У Приписі-1 контролюючим органом викладено вимогу про усунення допущених порушень у термін до 13.07.2018.

У Приписі-2 контролюючим органом викладено вимогу про зупинення з 13.06.2018 виконання будівельних робіт до усунення допущених порушень.

На підставі Акта та протоколу ДАБІ винесено постанову № 19/18/073-5789 від 21.06.2018 про накладання на позивача штрафа в розмірі 651 940,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У резолютивній частині Постанови вказано про визнання позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Позивач, вважаючи зазначені приписи та постанову протиправними, а свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV), Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 553), Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт , затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Згідно з частиною другою статті 41 Закону № 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктами 1, 2, 3, 4, 7 частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI визначають, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно до пункту 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 13 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис).

При цьому, у відповідності до п. 18 Порядку № 553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Згідно зі ст. 3 Закону № 208/94-ВР справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені: 1) органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.

У пункті 4 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР визначено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Разом з тим, у частині десятій статті 39 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Частиною першою статті 31 Закону № 3038-VI визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

У статті 23 Закону № 687-XIV закріплено, що замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено Порядком № 244.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

3) Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду.

Згідно з п.п. 4-7 Порядку № 244 у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

У разі вчинення одного правопорушення у сфері містобудівної діяльності декількома суб`єктами містобудування штраф накладається на кожного з них.

Накладення на суб`єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не звільняє від відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення, посадових осіб такого суб`єкта, до службових обов`язків яких належить забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Притягнення суб`єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.

Відповідно до п.п. 16-21 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Системний аналіз наведених правових норм надає стверджувати, що законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру здійснення позапланової перевірки об`єкта будівництва і підстави для її призначення і проведення, однією з яких є надходження до контролюючого органу відповідного звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

При цьому, проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва не передбачає необхідності завчасного повідомлення суб`єкта містобудування про її здійснення.

Разом з тим, виявлення контролюючим органом порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства в галузі містобудівної діяльності є правовою підставою для видання відповідних приписів та притягнення його до відповідальності.

Обставини справи, установлені судом апеляційної інстанції.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з`ясування обставин цієї справи судом першої інстанції, колегія суддів установила, що підставою для призначення перевірки об`єкта позивача було звернення (скарга) юридичної особи - ГО Народне правосуддя /т.2 а.с.122-124/.

На підставі вказаного звернення відповідачем було видано наказ від 01.03.2018 № 56 Про проведення позапланової перевірки , яким призначено перевірку позивача /т.2 а.с.125/.

У свою чергу, на підставі зазначеного наказу відповідачем видано направлення для проведення такої перевірки від 02.03.2018, в якому визначено строк її проведення з 02.03 по 16.03.2018 /т.2 а.с.126-127/.

У наступному, на підставі службової записки головного державного інспектора, в якій обґрунтовано необхідність продовження строку проведення перевірки у зв`язку з наданням уповноваженими особами замовника (позивача) не всіх документів для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю /т.2 а.с.130/, строк її проведення було продовжено та видано нове направлення на проведення цієї перевірки в період з 12.06 по 13.06.2018 (тобто надано ще 2 дні) /т.2 а.с.131-132/.

13.06.2018 в останній день перевірки, за результатами її здійснення контролюючим органом складено акт та протокол, в який зафіксовано проведення цієї перевірки за участю директора позивача, а також те, що вона відмовилася від підпису і отримання копій /т.2 а.с.184-204, 210-214/.

Згідно з матеріалами перевірки, зокрема вказаними актом і протоколом, відповідачем установлено порушення позивачем як замовником будівництва вимог законодавства у галузі містобудівної діяльності, а саме: зазначення недостовірних відомостей у декларації про готовність об`єкта до експлуатації (щодо інформації про проектну документацію, щодо виконаних робіт на об`єкті).

При цьому, перевыркою було встановлено, що:

1) директором позивача було затверджено проектну документацію на об`єкт будівництва за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 40 літ. А , Б загальною площею 361 кв.м., яка суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, оскільки:

- об`єкт будівництва за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 40 літ. А , Б загальною площею 361 кв.м. в експлуатацію не приймався;

- ділянка проектування такого об`єкта розташована в межах Центрального історичного ареалу, у зоні охоронюваного ландшафту, але погоджень історико-містобудівних обґрунтувань, самого проекту, дозволів на проведення будь-яких робіт за вказаною адресою Мінкультури не надавалося;

2) позивачем як замовником вказаного об`єкта будівництва зазначено недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт у частині проектної документації, затвердженої замовником;

3) позивачем як замовником вказаного об`єкта будівництва зазначено недостовірні дані в декларації про готовність до експлуатації вказаного об`єкта будівництва у частині проектної документації та щодо виконання на об`єкті всіх робіт, передбачених проектною документацією, у тому числі щодо доступності для мало мобільних груп населення.

Вказані порушення стали підставою для видання відповідачем двох приписів від 13.06.2018, якими позивача зобов`язано усунути такі порушення та зупинити виконання будівельних робіт до їх усунення, та для складання постанови від 21.06.2018 про накладення штрафу /т.2 а.с.205-209, 218-220/.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Отже, перевірка об`єкта містобудівної діяльності ТОВ Парк Пушкіна була проведена відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства та в межах строку її проведення, визначених чинним законодавством та наказом ДАБК, з урахуванням наступного продовження первинно встановленого строку перевірки на два дні.

Тож, висновки суду першої інстанції про те, що строк перевірки не було продовжено і що її проведення є неправомірним, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами цієї справи.

Судова колегія також зазначає, що ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження позивачем не було надано доказів, які б спростовували наведені вище виявлені контролюючим органом порушення, за які ТОВ Парк Пушкіна як замовника об`єкта будівництва було притягнуто до відповідальності та у зв`язку з виявленням яких ДАБК складено спірні приписи.

Разом з тим, доводи позивача та його представника в суді апеляційної інстанції про те, що висновки контролюючого органу щодо наведення ним у деклараціях недостовірних відомостей спростовані судовим рішенням у справі № 826/14140/18, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані з наступних підстав.

Так, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, у зазначеній справі дійсно було визнано протиправними і скасовано накази Департаменту щодо скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, про готовність об`єкта до експлуатації, однак у зазначених судових рішеннях ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом не було встановлено достовірності відомостей, указаних позивачем у таких деклараціях, зокрема у частині проектної документації та щодо виконання на об`єкті всіх робіт, передбачених проектною документацією.

Такі обставини при розгляді справи № 826/14140/18 не були підставою для задоволення позову ТОВ Парк Пушкіна , а натомість оспорювані позивачем накази Департаменту були визнані судом протиправними та скасовані виключно у зв`язку з виявленням процедурних порушень, тому вказані судові рішення у розумінні ст. 78 КАС України не мають преюдиціального значення для вирішення цієї справи № 826/10533/18.

Доводи позивача про те, що складений відповідачем акт перевірки та постанова про притягнення його до відповідальності суперечать одне одному, оскільки встановлюють різні склади правопорушень (в акті щодо затвердження проекту, що суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки; у постанові щодо наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації), судова колегія вважає необґрунтованими, з огляду на вище встановлені обставини цієї справи, з яких вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності саме за те, що ним було наведено в декларації недостовірні дані саме щодо інформації про проектну документацію та щодо робіт обсягу робіт, виконаних на цьому об`єкті, тобто за порушення, які були виявлені відповідачем у ході перевірки.

Твердження позивача про те, що в постанові ДАБК вказано різні декларації, судова колегія відхиляє, оскільки у мотивувальній частині цієї постанови контролюючим органом розмежовано порушення щодо кожної декларації та чітко вказано підстави, з яких позивача притягнуто до відповідальності, що підтверджуються матеріалами справи і не спростовані ним.

Доводи позивача про те, що відповідачем було пропущено строк притягнення його до відповідальності, судова колегія відхиляє, оскільки в цьому випадку має місце триваючи порушення, строк притягнення до відповідальності за яке підлягає обчисленню з дня його виявлення і був дотриманий відповідачем.

Посилання позивача на допущення відповідачем процедурних порушень при проведенні перевірки та при складанні спірної постанови є необґрунтованими та недоведеними.

Крім того, аналізуючи доводи позивача щодо допущених, на його думку, відповідачем процедурних порушень, апеляційний суд зазначає, що саме по собі порушення процедури прийняття рішення (припису, постанови) не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття рішення необхідно розуміти не як вимоги до самого рішення, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття рішення, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект рішення робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність рішення, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, колегія суддів, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.

Наведені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи,

Крім того, аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод оцінки справедливості процесу в цілому не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.1988 по справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності винесення відповідачем приписів від 13.06.2018 та постанови від 21.06.2018 № 19/18/073-5789 і відсутності підстав для задоволення позову.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування.

Таким чином, апеляційна скарга Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2020 року - скасуванню, а в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, судові витрати, які були понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2020 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Парк Пушкіна до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів і постанови - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 березня 2021 р.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

А.Г. Степанюк