Постанова

від 08.09.2020 по справі 320/2871/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2871/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Лисенко В.І., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

при секретарі Кондрат Л.Г.

за участю

представника позивача: Колдоби М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КМ Девелопмент на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КМ Девелопмент до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування приписів і постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КМ Девелопмент (далі по тексту - позивач, ТОВ КМ Девелопмент ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі по тексту - відповідач, Департамент ДАБІ у Київській області) в якому просило

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-2504/3 від 25.04.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-2504/4 від 25.04.2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 3-0705/6-10/10-12/0705/06/02 від 07.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 3-0705/7-10/10-13/0705/06/02 від 07.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 3-0705/8-10/10-14/0705/06/02 від 07.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року значений позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено судом першої інстанції, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, який з`явився у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу задовольнити частково, а оскаржуване рішення - скасувати в частині, виходячи з наступного.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги .

Отже, в даному випадку, колегія суддів апеляційної інстанції надає оцінку спірним правовідносинам лише в частині позовних вимог, в якій судом першої інстанції відмовлено.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ КМ Девелопмент є генеральним підрядником на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на замовлення ТОВ Житловий комплекс Баварія , за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, кадастровий номер земельної ділянки: 3222484000:02:001:5004.

У період з 12.03.2019 року по 25.03.2019 року, на підставі наказу ДАБІ України від 27.11.2018 року №1494, Департаментом ДАБІ у Київській області на підставі направлення для проведення планового заходу від 07.03.2019 року №б/н, була проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, кадастровий номер земельної ділянки: 3222484000:02:001:5004.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ КМ Девелопмент норм ч.1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , положень ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві та ДБН А.3.1- 5:2016 Організація будівельного виробництва .

Так, під час перевірки посадова особа відповідача дійшла висновку, що відповідно до виконавчої документації будівельні роботи були розпочаті 26.05.2017, в той час як, Декларація про початок виконання будівельних робіт зареєстрована відповідачем 07.06.2017 року за № КС 083171580075.

Тобто, на думку відповідача, виконання будівельних робіт розпочато до отримання документу, який дає право на виконання будівельних робіт.

Також, відповідачем встановлено наступні порушення при виконанні будівельних робіт ТОВ КМ Девелопмент :

- будівельний майданчик утримується не відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог охорони праці і промислової безпеки та правил пожежної безпеки, чим порушено п. 7.3 ДБН А.3.1-5-2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ;

- організація будівельних робіт а саме: місця складування будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування не відповідає наведеним в ПВР, чим порушено п. 4.5, п. 5.1.7, 5.1.8 ДБН А.3.1-5:2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ;

- біля в`їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту, чим порушено п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ ;

- входи до будівель (споруд), що споруджуються, на період будівництва не захищені зверху суцільним козирком (галерея) шириною не менше ширини входу до будинку (споруди) і довжиною - відповідно до розміру небезпечної зони, що визначається згідно з додатком Е (крім того влаштування вищезазначеного суцільного козирка (галереї) передбачено ПВР), чим порушено п. 6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ ;

- робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, не огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР. (Огорожі слід доставити на об`єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій), чим порушено п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ і ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ .

Окрім того, в ході перевірки було встановлено, що проектна документація для виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва розроблена з порушення вимог законодавства, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, держаних стандартів та правил, у тому числі з відхиленням від містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Перевірка здійснювалася у присутності посадових осіб ТОВ КМ Девелопмент та ТОВ Житловий комплекс Баварія .

За наслідками перевірки відповідачем складено акт перевірки від 25.03.2019 року №Т-2503/1 (а.с.12-21) (далі по тексту - акт перевірки).

Враховуючи встановлені порушення, викладені в акті перевірки, відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.04.2019 року №1-Л-3-2504/1, №1-Л-3- 2504/2, №1-Л-3-2504/3, №1-Л-3-2504/3 (а.с.28-33).

Також, відповідачем винесено приписи від 25.04.2019 року (далі по тексту оскаржувані приписи):

- №С-2504/3 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів правил;

- №С-2504/4 9 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Як вбачається із акта перевірки від 25.03.2019 року №Т-2503/1, оскаржуваних протоколів та приписів, посадові особи ТОВ КМ Девелопмент відмовилися від їх підпису та отримання, про що міститься відмітка посадової особи відповідача.

26.04.2019 року примірники протоколів та приписів були надіслані поштою на адресу ТОВ КМ Девелопмент , на підтвердження чого надано фіскальний чек ПАТ Укрпошта та опис вкладення у цінний лист (а.с.100).

07.05.2019 року головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Зброцьким О.В. було розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанови по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі по тексту оскаржувані постанови):

- № 3-0705/7-10/10-13/0705/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 3 ч.2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу па їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2). - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 710 770 грн.;

- № 3-0705/8-10/10-14/0705/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 86 445 грн.;

- № 3-0705/6-10/10-12/0705/06/02, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст .2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 86 445 грн.

Вважаючи протиправними оскаржувані приписи та постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи наявна Декларація про початок будівельних робіт, яка була зареєстрована Департаментом ДАБІ у Київській області 15.05.2017 року за № КС 083171450184, що надає право позивачу здійснювати будівельні роботи та спростовує висновки відповідача про порушення ТОВ КМ Девелопмент , ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

В іншій частині позовних вимог судом першої інстанції відмовлено та зазначено про правомірність дій відповідача та порушення норм чинного законодавства позивачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції часткового погоджує вказаний висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції частково задоволено позовні вимоги та визнано протиправною та скасувано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №З-0705/7-10/10-13/0705/06/02 від 07.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Отже, в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому не підлягає апеляційному перегляду та набирає законної сили.

Надаючи правову оцінку відносинам в іншій частині позовних вимог, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, та спеціальними законами, які визначають правові, економічні та соціальні основи містобудування, а саме: Законом України від 16.11.1992 року № 2780-XII Про основи містобудування (далі по тексту - Закон України № 2780-XII), Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі по тексту - Закон України № 3038-VI).

Відповідно до статті 1 Закону України № 2780-XII містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Стаття 5 Закону України № 2780-XII визначає основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів; участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Відповідно до статті 7 Закону України № 2780-XII державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 41 Закону України № 3038-VI інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Частиною третьою статті 41 Закону України № 3038-VI передбачено, що посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:

- безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів;

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України від 14.10.1994 року № 208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон України № 208/94-ВР), справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 4 Закону України №208/94-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Так, частиною 3 статті 3 вищевказаного Закону, суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом регулюється Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень, які мають службові посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до пункту 11 Порядку, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта, або місцезнаходження суб`єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов`язану із створенням об`єктів архітектури, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом. У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством.

Згідно із пунктом 13 Порядку суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 22 Порядку, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Відповідно до частини восьмої статті 41 Закону України № 3038-VI, постанови інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури або до суду.

Як свідчить аналіз норм чинного законодавства, суб`єкти містобудування зобов`язані дотримуватися при будівництві вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки. За невиконання або неналежне виконання зазначених вимог, суб`єкти містобудування несуть відповідальність, передбачену законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки посадовими особами відповідача було встановлено, що при виконанні будівельних робіт ТОВ КМ Девелопмент допущено наступні порушення:

- будівельний майданчик утримується не відповідно до рішень з організації будівництва, прийнятих у ПТД, вимог охорони праці і промислової безпеки та правил пожежної безпеки, чим порушено п. 7.3 ДБН А.3.1-5-2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ;

- організація будівельних робіт а саме: місця складування будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування не відповідає наведеним в ПВР, чим порушено п. 4.5, п. 5.1.7, 5.1.8 ДБН А.3.1-5:2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ;

- біля в`їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту, чим порушено п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ 1 ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ ;

- входи до будівель (споруд), що споруджуються, на період будівництва не захищені зверху суцільним козирком (галерея) шириною не менше ширини входу до будинку (споруди) і довжиною - відповідно до розміру небезпечної зони, що визначається згідно з додатком Е (крім того влаштування вищезазначеного суцільного козирка (галереї) передбачено ПВР), чим порушено п. 6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ ;

- робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, не огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР. (Огорожі слід доставити на об`єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій), чим порушено п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ .

Як вірно встановлено судом першої інстанції позивач не заперечує наявність вказаних порушень, однак, пояснює це тим, що оскільки на території житлового комплексу одночасно будується декілька багатоповерхових будинків, це зумовлює складування будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування в місці, що передбачено іншим ПВР, та є специфікою даного будівництва.

Відсутність козирка на входах до будівель апелянт пояснює тим, що це зумовлено відсутністю їх у ПВР 2017-КР-50042-ПВР, якими він керується під час виконання будівельних робіт, а тому він не зобов`язаний їх встановлювати, що виключає порушення з боку позивача норм п. 6.2.5, п. 6.2.2 , 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ" та п. 4.5, 5.1.7, 5.1.8 та 7.3 ДБН А.3.1-5-2016 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА .

У відповідності до п. 1.1 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ ці норми поширюються на загальнобудівельні і спеціальні будівельні роботи під час нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, реставрації будівель та споруд (далі - будівельно-монтажні роботи).

Пунктом 1.2 передбачено, що ці норми визначають вимоги з охорони праці та промислової безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт.

Згідно з п.4.1, ці норми містять вимоги з безпеки праці та виробничого середовища у сфері будівництва, охорони довкілля під час виконання будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до п. 4.2, під час зведення будівельних об`єктів повинні бути вжиті заходи для запобігання впливу на працівників та населення, яке перебуває на прилеглій до будівельного об`єкта території, небезпечних і шкідливих виробничих факторів. За можливості впливу таких факторів необхідно розробити та реалізувати заходи відповідно до вимог цих Норм, інших нормативних документів, нормативно-правових актів.

Вимоги до заходів із забезпечення безпеки праці необхідно зазначити у проектно-технологічній документації - проектах організації будівництва - ПОБ, проектах виконання робіт - ПВР (додаток В).

Виконання будівельно-монтажних робіт без ПВР забороняється.

Пунктом 4.12 передбачено, що відповідальність за дотримання вимог безпеки під час експлуатації машин, електро- та пневмоінструменту, а також технологічного оснащення покладається: - за безпечне виконання робіт - на організації, які виконують роботи.

Згідно із п. 4.13.1 з разі одночасного виконання робіт генпідрядником і субпідрядниками (підрядниками) забезпечення виконання заходів з охорони праці загального характеру (улаштування огорожі будiвельних майданчиків, зон дії небезпечних факторів, дверних прорізів ліфтових та вентиляційних шахт, технологічних прорізів у перекриттях, покриттях тощо; улаштування захисних козирків і сіток, забезпечення місць загального користування освітленням та плакатами з безпеки праці, знаками безпеки) є обов`язком генпідрядника.

Згідно із п. 4.15 перед початком робіт генпідрядник (субпідрядник, підрядник) повинен визначити небезпечні для людей зони, в яких існує постійний вплив або може існувати потенційний вплив небезпечних факторів, що пов`язані чи не пов`язані з характером робіт, що виконуються.

Пунктом 4.16 визначено, що до зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів належать, зокрема: місця поблизу неогороджених перепадів по висоті 1,3 м і більше.

До зон потенційно небезпечних факторів належать:

- ділянки території поблизу будівлі чи споруди, що зводиться;

- поверхи (яруси) будівель, споруд на одній захватці, над якими здійснюється монтаж

(демонтаж) конструкцій, устаткування;

- зони переміщення будівельно-дорожніх машин, обладнання або їх частин, робочих органів;

- зони, над якими переміщуються вантажозахоплювальні пристрої з вантажем кранами (зони, над якими переміщуються частини баштового крана, зокрема противаги, частини балочної стріли баштового крана, по якій не переміщується вантажний візок, не вважаються небезпечними).

Розміри небезпечних зон визначаються згідно з додатком Е.

Згідно із пунктом 4.17, небезпечні зони, що можуть виникнути на будівельному майданчику під час його організації, необхідно визначати в процесі розроблення будгенплану об`єкта та у подальшому позначати на території будівельного майданчика знаками небезпеки та попереджувальними написами.

Відповідно до п.4.18 зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами повинні мати захисні (запобіжні) огорожі відповідно до вимог ГОСТ 23407 (ГОСТ 12.4.059).

Виконання будівельно-монтажних робіт в цих зонах допускається згідно з ПВР.

Згідно із п. 5.1, забезпечення безпечних умов праці, додержання прав працівників відповідно до вимог чинного законодавства у сфері охорони праці на підприємствах покладається Законом України Про охорону праці на роботодавця.

У відповідності до п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м і на відстані менше ніж 2,0 м від межі перепаду по висоті, повинні бути огороджені захисними огорожами, конструкції яких визначаються в ПВР.

Огорожі слід доставити на об`єкт будівництва до початку виконання робіт та негайно установити після утворення зазначеного перепаду по висоті, а демонтувати безпосередньо перед улаштуванням проектних огороджувальних конструкцій.

Якщо неможливо установити огорожу, у випадках, визначених у ПВР, для виконання певних видів робіт (наприклад, верхолазні, монтаж конструкцій, обладнання, опалубки; мурування стін тощо) відповідно до ПВР їх необхідно виконувати із застосуванням запобіжних поясів, страхувальних канатів.

Місця кріплення запобіжних канатів повинні бути визначені у ПВР.

Відповідальність за наявність і своєчасність установлення огорож у місцях загального користування несе генпідрядник, за його відсутності - субпідрядник (підрядник).

Виконання робіт без додержання вимог цього пункту не допускається.

Згідно із п. п. 6.2.5 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ , входи до будівель (споруд), що споруджуються, на період будівництва слід захистити зверху суцільним козирком (галерея) шириною не менше ширини входу до будинку (споруди) і довжиною - відповідно до розміру небезпечної зони, що визначається згідно з додатком Е (крім того влаштування вищезазначеного суцільного козирка (галереї) передбачено ПВР). Козирки слід зберігати до вводу в експлуатацію.

Відповідно до п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ , біля в`їзду на будівельний майданчик необхідно встановити схему руху автотранспорту. Транспортні засоби та пішоходи повинні потрапляти на об`єкт будівництва і покидати його через різні проходи і проїзди, що призначені для транспортних засобів і пішоходів. Для доступу в основні робочі зони тимчасові автомобільні шляхи повинні бути обладнані пішохідними переходами з відповідними знаками.

Пунктом 4.5 зазначених норм ДБН передбачено, що вимоги безпеки праці нормативно-правових актів і відомчих нормативних документів не повинні суперечити положенням цих Норм. За наявності розбіжностей, ці норми є пріоритетними.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, апелянт не заперечував встановлених порушень під час проведення перевірки та не спростував їх відповідними доказами, а лише наголошував на тому, що відсутність козирка на входах до будівель зумовлена відсутністю їх у ПВР, якими він керується під час виконання будівельних робіт.

Проте, вказані доводи є безпідставними, оскільки, як свідчать норми ДБН А.3.2-2-2009 ОХОРОНА ПРАЦІ І ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА У БУДІВНИЦТВІ , генпідрядник несе відповідальність та зобов`язаний забезпечити вимоги з безпеки праці та виробничого середовища у сфері будівництва, охорони довкілля під час виконання будівельно-монтажних робіт.

При цьому, нормами ДБН передбачено, що вимоги безпеки праці нормативно-правових актів і відомчих нормативних документів не повинні суперечити положенням цих норм. За наявності розбіжностей, ці норми є пріоритетними, що повністю спростовує пояснення позивача щодо неможливості відступлення від вимог, зазначених в ПВР.

Щодо решти встановлених відповідачем порушень, позивачем не надано пояснень, тобто не спростовано.

З огляду на зазначені обставини справи, пояснення сторін, докази наявні в матеріалах справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування постанов Департаменту ДАБІ у Київській області № 3-0705/6-10/10-12/0705/06/02 та № 3-0705/8-10/10-14/0705/06/02 від 07.05.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не підлягають задоволенню, оскільки вищезазначені порушення допущені ТОВ КМ Девелопмент підтверджують правомірність дій та висновків відповідача під час проведеної перевірки.

Щодо доводів апелянта про порушення відповідачем порядку здійснення перевірки, а саме: вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із п. 6 Порядку №553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до приписів п. 16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установленим цим Порядком.

У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт, який є обов`язковий для виконання.

Тобто, законодавцем чітко розмежовано та виокремлено, що посадові особи Державного архітектурно-будівельного контролю мають право або видати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, або видати припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт, який є обов`язковий для виконання.

Вказані норми не містять альтернативної поведінки та не підлягають широкому тлумаченню.

Разом з тим, колегією судів апеляційної інстанції встановлено, в даному випадку, відповідачем протиправно видано ТОВ КМ Девелопмент два приписи від 25.04.2019 року, які оскаржуються останнім, № С-2504/3 від 25.04.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та № С-2504/4 від 25.04.2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Зазначене свідчить про порушення вимог чинного законодавства та наявність законних підстав для скасування оскаржуваних приписів.

Разом з тим, відповідач не позбавлений можливості повторно провести перевірку позивача на предмет дотримання правил та будівельних норм останнім під час будівництва.

З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку про задоволення апеляційної скарги в цій частині та відповідно скасування в цій частині рішення суду першої інстанції.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі Гірвісаарі проти Фінляндії - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі Пономарьов проти України (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд , яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду лише в частині.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення в частині, у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування приписів № С-2504/3 та № С-2504/4 від 25.04.2019 року судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати у вказаній частині та ухвалити в цій частині нову постанову, якою частково задовольнити адміністративний позов з урахуванням висновків викладених в цій постанові.

Керуючись ст.ст. 238, 242, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КМ Девелопмент - задовольнити частково .

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування приписів № С-2504/3 та № С-2504/4 від 25.04.2019 року.

У цій частині ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КМ Девелопмент задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № С-2504/3 та № С-2504/4 від 25.04.2019 року.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 14.09.2020 року